Педагогіка партнерства у підготовці дитини до навчання у школі

Демидова І.Ю. вчитель-методист Канівської гімназії

 імені Івана Франка  Канівської міської ради Черкаської області

Педагогіка партнерства у підготовці дитини до навчання у школі

Одним із базових принципів Нової української школи є уявлення про безперервність освіти. Це означає, що процес виховання, навчання та формування особистості починається відразу від народження і триває пожиттєво.

Наступність освіти між дошкільною та початковою ланкою є дуже важливим  принципом  для подальшого успішного навчання учнів.  Адже ще в дошкільному віці формуються компетентності, які педагоги продовжують  формувати  в молодшому шкільному віці і які дуже важливі в подальшому житті людини.

    На початку XX ст. Н. Лубенець стверджувала, що «...починати виховання дітей зі школи - означає зводити будівлю на піску і без фундаменту». Своєрідним уточненням цього положення є міркування Є. Тихеєвої, яка вважала, що «старший ступінь дитячого садка на одну третину вже школа, а молодший ступінь школи на одну третину дитячий садок».

        Державний освітній стандарт дошкільної освіти говорить про необхідність:

- єдності освітнього простору;

- наступності основних освітніх програм дошкільної та початкової освіти.

Щоб забезпечити єдність та наступність освітнього процесу,  педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи,  вводити у свої заняття різні навчальні завдання, які підготують дітей до 1-го класу. Учителі початкових класів також мають знати дошкільну навчальну програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період.

Вступ дитини до школи – це перехід на новий етап свого соціального і освітнього розвитку. Тому дуже важливо, щоб педагоги могли забезпечити плавний, поступовий перехід від ігрової діяльності до шкільного життя. Успішний перехід від дошкільної до початкової освіти закладає основу для навчання протягом життя.

Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема: спілкування, рухова активність, сюжетно-рольові та навчальні ігри, пізнавальна діяльність, образотворча діяльність, засвоєння господарсько-побутових навичок.

Проблема полягає в тому, що перехідний період від дошкільного до шкільного дитинства проходить складно, вразливо для всіх учасників освітнього процесу, але в першу чергу для самої дитини, через брак взаємодії педагогів дитячого садка і школи, недостатню увагу до наступності в організації  освітньої-виховної роботи, єдиних поглядів, однаково позитивного ставлення до дітей, розуміння їх потреб.

Як правило, переважна більшість дітей знає, що вони підуть до школи, будуть вчитися і здобувати нові знання. Вони з радістю чекають моменту вступу до школи. Але вже у вересні певна частина учнів втомлюється від навчання, розчаровується у шкільному житті. Чому так трапляється?  Аналізуючи таку ситуацію протягом багатьох років педагогічної діяльності, приходжу до висновку:  недостатня мотиваційна готовність дитини до школи, недостатньо розвинені увага, уява, мислення, пам'ять, вміння аналізувати, цікавість та допитливість. Важливим також на цьому етапі є повноцінний особистісний розвиток, фізіологічна і психологічна готовність дитини до шкільного життя.

Як забезпечити позитивне ставлення дитини до школи ще в дошкільному віці і в подальшому освітньому  процесі?

1. Головне, виробити у свідомості дитини мотивацію - «хочу вчитися»:

- виявляється у прагненні дитини до навчання, бути школярем;

- у достатньо високому рівні пізнавальної діяльності і мислительних операцій;

- якщо в дитини сформувалися адекватні уявлення про школу, вимоги до нової поведінки, вона не відчуватиме труднощів у прийнятті нової позиції, легко засвоюватиме норми і правила навчальної діяльності та поведінки в класі, взаємини з учителем і школярами.

2. Емоційно-вольова готовність до навчання в школі:

-         вміння регулювати свою поведінку в різних ситуаціях під час спілкування з однолітками, дотримуватися правил, виконувати вимоги вчителя, гальмувати афективні імпульси;

-         здатність дитини до наполегливої праці, уміння довести до кінця розпочату справу, навіть якщо вона не зовсім приваблива, вміти адекватно оцінювати свою роботу.

3. Розумова підготовка дітей дошкільного віку до здобуття початкової освіти:

-         вміння слухати та концентрувати увагу;

-         розвиток пізнавальної діяльності і окремих пізнавальних процесів (мовлення, пам'яті, сприймання, мислення, уяви, уваги);

-         навчитися порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, аналізувати;

-         збагачення словникового запасу та розвиток фантазії;

4. Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності:

-         особистісна готовність до школи. Вихователі повинні приділити цьому особливу увагу, мають навчити дітей взаємин з однолітками, створити таку обстановку, щоб діти почували себе впевнено і їм хотілося йти до школи.

-         уміння дитини спілкуватися з однолітками, діяти разом з іншими, поступатися по необхідності - якості, які забезпечують йому безболісну адаптацію до нового соціального середовища.

Важливим етапом підготовки дитини до школи є формування позитивного ставлення до освіти і закладу освіти. Тому важливо провести знайомство із закладом, класною кімнатою, ігровим майданчиком та спортивним залом ще до вступу дитини до школи. У нашому закладі проводяться такі знайомства майбутніх першокласників із вчителем, школою, навчальними програмами та підручниками.

При вступі дітей до школи важливою є співпраця батьків і вчителя. Намагаємося налагодити ці відносини шляхом створення механізмів отримання зворотного зв'язку від батьків, щоб вони могли ділитися своїми спостереженнями, потребами та пропозиціями.

Забезпечити розумну наступність можливо! Для цього потрібен діалог — діалог партнерів. У конструктивному діалозі центром уваги має бути ДИТИНА, її потреби, інтереси, можливості. Бо ми, дорослі, ведемо її по життю. Вихователі й учителі мають ліпше орієнтуватися в результатах, до яких прагнуть; дотримуватися балансу — не прискорювати та не уповільнювати темпу розвитку дитини; адекватно обирати шляхи: зміст, прийоми, методи, способи педагогічного впливу. Батьки й педагоги мають довіряти один одному, дослухатися один до одного. Важливими є спільне розуміння та об’єднання зусиль.

   Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв'язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ. Зазвичай на початку навчального року педагогами складається єдиний спільний план, метою якого і є конкретизація роботи за трьома основними напрямками:

 робота з дітьми;

 взаємодія педагогів;

 співпраця з батьками.

Форми здійснення наступності:

   1. Робота з дітьми:

 екскурсії в школу;

 знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;

 участь у спільній освітньої діяльності, ігрових програмах;

 спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо)

 відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, логопедом, музичним керівником і ін фахівцями школи).

  2. Взаємодія педагогів:

 спільні педагогічні ради (ДНЗ і школа);

 семінари, майстер-класи;

 круглі столи педагогів ДНЗ та вчителів школи;

 проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;

 взаємодія медичних працівників, психологів ДНЗ і школи;

 відкриті покази освітньої діяльності в ДОУ і відкритих уроків в школі;

 педагогічні та психологічні спостереження.

3. Співпраця з батьками:

 спільні батьківські збори з педагогами ДНЗ, психологами та вчителями школи;

 організація зустрічі батьків з майбутніми учителями;

 анкетування, тестування батьків напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;

      оформлення куточку психолога в ДНЗ;

 підготовка рекомендацій та порад для батьків.

Список використаних джерел:

1. Концепція «Нова українська школа» [Електронний ресурс] / Інформаційний збірник МОН України.  – 2016. – Режим доступу до ресурсу:

mon. gov. ua

2. Планування освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі // Дошкільне виховання. — 2002.

3. Матеріал: Наступність між дошкільною та початковою освітою. Опублікував/ла: Полторакіна Ніна Юріївна 

[Електронний ресурс]. / 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/nastupnist-miz-doskilnou-ta-pocatkovou-osvitou-311026.html

4.  Методичні рекомендації: Підготовка дитини до школи в умовах закладу дошкільної освіти. [Електронний ресурс]. / 2021. – Режим доступу до ресурсу:

https://naurok.com.ua/metodichni-rekomendaci-pidgotovka-ditini-do-shkoli-v-umovah-zakladu-doshkilno-osviti-212654.html

5.  Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти / Додаток до листа МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249. [Електронний ресурс]. / 2016. – Режим доступу до ресурсу:

 https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/nastupnist-mizh-doshkilnoyu-ta-pochatkovoyu-osvitoyu