«Педагогіка в стилі «Хюґе» як профілактика маніпуляцій".

 «Педагогіка в стилі «Хюґе» як профілактика маніпуляцій".

Соціальні мережі змінили нашу реальність. Останні кілька років інформація про світ навколо приходить до нас із їхніх стрічок. Раніше ми отримували відфільтрований, відредагований, структурований контент із медіа. Він був різний, але ми знали, хто за це відповідає. Якщо якесь медіа діставало нас остаточно, ми припиняли купувати видання, дивитися телеканал чи заходити на сайт. Тепер “сміттєвий” контент стукає у наші двері, не питаючи дозволу. На нас ринуть навали фейків, пропаганди, маніпуляцій, популізму, чорного і білого піару, прихованої політичної реклами, брехні заради кліків, грантів чи просто з любові до процесу. Все вище перераховане свідчить про те, що із актуальних проблем сучасної молоді,здобувачів освіти, є недостатній рівень обізнаності із медіа грамотності, безпечного використання інтернет – ресурсів, а також схильність до впливу маніпуляцій, що в свою чергу може призвести до неуспішності у навчанні, розладам фізичного і психічного здоров’я, порушенням в особистісній сфері і формуванні комп’ютерної залежності.

Головною психолого - педагогічною ідеєю нашої діяльності в освітньому закладі щодо підвищення рівня медіа грамотності серед  здобувачів освіти є створення освітнього простору життєтворчості насиченого різноманітними інтерактивними заходами для розвитку творчого інтелекту,критичного мислення,  лідерських і комунікативних здібностей , розкриття потенціалу креативності на засадах педагогіки в стилі «Хюґе».( Хюґе – це скандинавське слово, яке означає настрій затишку та комфортного спілкування з почуттям благополуччя і задоволеності.)

     Зміст просвітницько-профілактичної роботи з учасниками освітнього процесу в освітньому закладі в даному напрямку  передбачає:

•              просвіту здобувачів освіти про  їх права та потреби, вміння розуміти себе, виражати та відстоювати свою позицію з використанням навичок асертивності;
•              формування у учасників освітнього процесу умінь і навичок розпізнавати і виявляти конструктивний і деструктивний психологічні впливи;
•              розвиток навичок протидії маніпулятивним діям та їх нейтралізації;
•              проведення інформаційно-просвітницьких заходів та  розвиткових занять  з учасниками освітнього процесу з питань медіа грамотності, безпечного використання соціальних мереж, протидії тиску та маніпуляціям.
•              взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері  медіа грамотності;
•              розвиток критичного мислення, завдяки формуванню вміння здобувачами освіти ставити запитання й піддавати сумніву отриману інформацію;
•              розвиток уміння критично сприймати інформацію  з використанням медійних повідомлень як матеріалу для обговорення й аналізу;
•              формування у здобувачів освіти навичок стресостійкості, конструктивного спілкування, безпечної поведінки, ціннісного ставлення до особистого життя і здоров’я. Навчити дітей та дорослих захищати свій приватний інформаційний простір.

Звісно, в ідеалі хотілося б, щоб медіа грамотність була окремим предметом. Але ми розуміємо, що в даній ситуації такої можливості немає. Тому у своєму закладі ми  інтегруємо її всюди, де це можливо. Медіаграмотність — це основна, базова грамотність, необхідна людині в ХХІ столітті. Тож показуємо педагогам, як її можна інтегрувати на будь-яких уроках чи годинах спілкування у позаурочний час. Вчити людину працювати з медіа текстом треба з того моменту, як вона вперше бачить ґаджет, а оскільки наші  першокласники вже володіють ґаджетами й можуть заходити до інтернету, то вони вже є споживачами інтернет-контенту. Саме тому ми намагаємося інтегрувати медіа грамотність із першого класу в усі навчальні предмети. Дітей навчаємо працювати з інформацією і, що навіть важливіше,  робимо все для того, щоб зберегти їхнє психологічне здоров’я,аби вони вміли отримати інформацію й не реактивно на неї реагувати, а зрозуміти, що з неї потрібне, а що ні, проактивно реагувати на отриману інформацію від будь-якого медіа.

Одним із важливих заходів профілактики різних форм тиску та впливів в освітньому середовищі є формування у здобувачів освіти умінь і навичок розвитку і підтримки здорових міжособистісних відносин. Для цього практичним психологом проводяться  заходи , які навчають дітей навичкам керування своєю поведінкою, шанобливого ставлення до однолітків і дорослих, розвиток уміння критично сприймати інформацію  з використанням медійних повідомлень як матеріалу для обговорення й аналізу,ознайомлення з типами маніпуляцій у спілкуванні та їх нейтралізація. Важливо, щоб у рамках таких занять  обговорюються питання, пов'язані із формуванням навичок безпечного спілкування в інтернеті та алгоритм необхідних дій у разі підозри чи виникнення онлайнгрумінгу чи сексторшину. Проведення таких заходів  допомагає здобувачам освіти засвоювати правила безпечного використання соціальних мереж,  підвищує рівень їх медіа грамотності, допомагає розпізнавати і нейтралізувати маніпулятивні впливи і тиск, підвищує самоповагу і зміцнювати самооцінку.

Методами профілактики та протидії будь - яких форм тиску та маніпуляцій є: інформування, приклад, переконання, навіювання, робота в  мікросередовищі, використанням медійних повідомлень як матеріалу для обговорення й аналізу.  В своїй роботі  використовуємо технологію «рівний – рівному»,  технологію критичного мислення.

Під  час  проведення  просвітницько - профілактичних заходів  створюємо  психологічно комфортну і безпечну атмосферу, щоб зміст обговорень, висловлювань ставав особистісно прийнятим, ціннісним для кожного з учасників. Це досягається шляхом використання таких методів навчання, за яких психолог виступає в ролі модератора і, не пропонує готових рішень та оцінювання, спонукає учнів до самостійного визначення свого ставлення до різних життєвих ситуацій і вибудовування моделі поведінки. Ефективній роботі щодо профілактики та попередження прояву різних форм тиску, маніпуляцій та залежностей   сприяють проведення: семінарів-практикумів, квестів, круглих столів, тренінгових занять, конференцій, дискусій, відео лекторіїв, воркшопів, тематичних просвітницьких тижнів  на орієнтовні теми: «Маніпуляція як засіб психологічного впливу», «Життєві цінності», «Інтимне селфі в інтернеті: жарти чи небезпечний ризик?», «Тест Білборда та кохання в Інтернеті», «Комунікативна культура», «Вчимося бути толерантними», «Фейк чи не фейк! Завдання на медіаграмотність», «Як навчитися бути асертивним/асертивною», «Вчимося протистояти впливу», «Складні обставини в житті людини: як пережити?», «Запобігання та профілактика стресів», «Інтернет: добро чи зло?», участь у проведені масових заходів в рамках акції «16 днів проти насильства», використання емпатійного спілкування та педагогіки  в стилі «Хюґе».

Напрацювання напрямів розв’язання проблем, пов’язаних із формуванням у здобувачів освіти медіа грамотності та розвиток критичного мислення.

Тренінгове заняття  «Маніпуляція як різновид впливу»

Мета:допомогти здобувачам освіти навчитися розрізняти конструктивний та деструктивний психологічні впливи, розвивати навички критичного мислення та прийняття незалежних рішень в ситуаціях міжособистісної  та соціальної взаємодії.

Людина -  істота соціальна, тому її існування неможливе без спілкування. Міжособистісна взаємодія передбачає такі типи спілкування:

• «контакт масок» - формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти співрозмовника»
• примітивне – коли оцінюють людину як потрібну або об’єкт, що заважає;
• ділове – враховують особливості особистості, які важливі для справи;
• духовне – міжособистісне довірливо - неформальне спілкування друзів, коли можна обговорити будь - яку тему і друг зрозуміє тебе;
• маніпулятивне – спрямоване на отримання вигоди від співрозмовника; використовуються різні прийоми:  помста, залякування, обман, демонстрація доброти,лестощі, компліменти, психологічний шантаж, істерика і  т.д;
• світське – люди говорять не те, що думають, а те, що прийнято говорити в подібних випадках.

Отже, як бачимо, маніпуляція є одним із типів спілкування, тому часто вона сприймається як звичне явище у повсякденному житті.

Обладнання:телевізор для перегляду відео, презентація, папір, ручка, олівці, зображення змістовне: коричневі плями білому тлі.

Вправа «Продовж речення» Маніпуляція виникає, коли…….(учасникам потрібно продовжити список)

Слово психолога. Маніпуляція – це вид психологічного впливу, мистецьке виконання якого спричиняє виникнення в іншої людини намірів, що не збігаються з її актуальними реальними  бажаннями. У людини завжди є вибір:  або увійти  у взаємодію з маніпулятором, або відмовитися від контакту.

Тест – гра «Я не вірю на слово»( фейк чи правда)

Мета: навчити учасників не підпадати під вплив пропаганди, допомогти не стати жертвами маніпуляцій, що призводить до паніки, ненависті чи різних страхів.

Пропонуємо перевірити ваше вміння критично сприймати інформацію. Для цього ми відібрали дванадцять рейкових і правдивих новин, що активно поширювалися в соціальних мережах і ЗМІ. Якщо ви вважаєте, що це правда – плескаєте в долоні, якщо новина фейк – тупаєте ногами.

1.В Україні проживає на два мільйона більше жінок ніж чоловіків.

2.Нещодавно молодий австралієць одружився зі своєю собакою.

3. Стипендії з 2021 року будуть отримувати лише малозабезпечені студенти.

4. З 1 квітня 2020 року в Україні розпочався ІІ етап медичної реформи, який  передбачає встановлення тарифу для кожної медичної послуги.

5. На вересневій конференції 2020 року для ЛГБТ- спільноти в Стокгольмі можна було купити собі дитину.

6.Найстаріша людина в світі проживає в Японії, і їй виповнилося 116 років.

7.Найбільший айсберг у світі виходить у відкритий океан.

8.Українських дітей змушують гратися із «плюшевим Гітлером».

9.Україна посідає ІІ місце в Європі за покладами газу.

10.З 2020 року ЗНО з математики є обов’язковим для вступу до ВНЗ.

11.З наступного місяця плата за користування «Інстаграм» буде коштувати 10€ щомісяця.

11.Короновірус вигадали американці, щоб залякати світ.

12.Пенсіонери лягають в лікарню, щоб поїсти «на халяву».

Слово психолога. Виділяють п’ять типів фейків:

• навмисно створені фейки;
• жарти, сприйняті як правда;
• масштабні містифікації;
• навмисно однобоке висвітлення подій;
• історії в яких «правда» є суперечливою(наприклад, терорист для одних є борцем за свободу, для інших ні)

Тому учням потрібно користуватися офіційними джерелами інформації, навчитися піддавати сумніву інформацію отриману із соціальних мереж, перевіряти отримані дані в декількох різних джерелах.

Вправа  « Гірське каміння чи стадо коней?»

Мета: практично продемонструвати особливості впливу на сприйняття людини.

Слово психолога. (Кожному учаснику роздається зображення) Люди мають можливість розрізняти образи як вербальні, та і візуальні. Ось перед вами зображення, що ви тут бачите?( відповіді учасників) Більшість із вас,дивлячись на це зображення, вирішать, що на перший погляд, це зображення  коричневих гірських каменів на білому тлі. А якщо я скажу, що це зображення називається «Стадо коней»? Допомогло? Ви побачили тут коней, скільки їх? (відповіді учасників). Звісно ви бачили те, що малювала вам ваша фантазія і мали простір для своєї уяви, а коли я дала вам підказку і повела ваші думки у певному напрямку, то ви ж зразу відкинули  всі інші ідеї  і почали шукати на картинці коней, рахувати їх. Тобто ми зосереджуємося на речах, які стосуються конкретного повідомлення, і ігноруємо те, що з установкою непов’язане. Це відбувається тому, що ми хочемо виправдати чиїсь очікування. Цей приклад яскраво демонструє, як саме відбувається маніпулятивний вплив на людину, більшість спочатку бачили просто гірський пейзаж, каміння, а після моїх слів вже побачили коней, а не те, що собі уявляли спочатку. Подібне відбувається з нашими думками, коли ми дивимося новини по телевізору, читаємо повідомлення в соціальних мережах. Якби ми мали можливість самостійно сприймати події, що відбуваються у світі, аналізувати їх, давати оцінку, опираючись на обставини, у яких це відбувається. А з екрана телевізора ми отримуємо вже оброблену та подану нам під певним кутом, із певним наголосом, а подекуди і вирвану із контексту, тому часто наші переконання залежать від зовнішнього впливу, від того, хто і як нам цю інформацію подає.

Зображення для демонстрації « Гірське каміння чи стадо коней?»

Інформаційне повідомлення «Нейтралізація психологічної маніпуляції»

Слово психолога. Профілактичними заходами у протистоянні маніпуляторам є:

• Знання своїх слабких місць. Вміння казати «Ні» в ситуації тиску.
• Відстежування типових фраз, що вибивають із колії, запам’ятовування їх, щоб бути готовим зберігати самовладання.
• Уміння не піддаватися почуттям, що нахлинули, не діяти спонтанно.
• Здатність завжди пам’ятати про свої власні бажання, інтереси, пріоритети.

Рефлексія. Вправа «Не піддаватися маніпуляціям допоможе…..»

Учасники продовжують речення, висловлюючи свої міркування щодо протидії маніпулятивним впливам і збереженню власного емоційного і психологічного здоров’я.

Слово психолога. Отже, не піддатися маніпуляціям допоможуть впевненість, загальна ерудиція та розширений кругозір, розвиток критичного мислення, сформованість ціннісних орієнтацій та життєвих пріоритетів, вміння робити вибір, вміння говорити «ні», відмова від стереотипного мислення, асертивність у поведінці.

Використані джерела

1. Біланчук С. М. Основні характеристики та чинники інформаційної інтенсифікації на телебаченні як засіб впливу на реципієнта / С. М. Біланчук // Держава та регіони. Сер. Гуманіт. науки. – 2011. – Вип. 4. – С. 130–133.

 2.Лісовський П. М. Феномен маніпуляції свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному суспільстві (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 / Лісовський Петро Миколайович ; АПН України, Ін-т вищої освіти. – Київ, 2009. – 17 с.

3.Присяжнюк М. М. Сугестивні технології маніпулятивного впливу : навч. посіб. / М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш [та ін.] ; ред.: Є. Д. Скулиш ; Нац. акад. СБУ. – Київ, 2010. – 247 с.

4.https://interior-fabrics.com.ua/ua/page/news/filosofiya-hyugge--schaste-kak-stil-zhizni.html.

5.https://kolobok.ua/semya/interesnoe-chtivo/986778-schaste-v-stile-khyugge.