"ПСИХОЛОПЧНА ПІДГОТОВКА ДО ЗНО"

ПСИХОЛОПЧНА ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

заняття  з елементами  тренінгу для учнів випускних класів

Зовнішнє незалежне оцінювання - це реальність нашого освітнього простору. В педагогічних колах проблеми та перспективи, пов'язані із ЗНО, сьогодні широко обговорюють. Нині проблема методичного супроводу предметної підготовки до ЗНО достатньо висвітлена, тоді як психологічний компонент такої підготовки залишається мало розробленою сферою психолого-педагогічної теорії та практики.

Мета: ознайомити учнів з особливостями ЗНО,  сприяти формуванню психологічної готовності до ЗНО,

Завдання:

1.               Підвищити стресостійкість в учнів — озна­йомити із способами боротьби зі стресом,підвищити впевненість у co6i та власних силах.
2.               Розвивати навички самоконтролю.

Тривалість заняття: 2 години.

Обладнання та матеріали: папір, ручки,  мультимедійна дошка, крейда, ватман, кольорові олівці, папірА4, пластикові стаканчики.

Для психолога важливо не те, наскільки переконання учасників ЗНО об’єктивно відображають реальну картину тестування, а емоційні установки випускників та їх батьків. Тому основною  метою  психологічного супроводу випускників у підготовці до ДПА та ЗНО є: організація та впровадження різних форм роботи з усіма учасниками освітнього процесу щодо формування позитивного ставлення до тестування. Адже для більшості учнів – випускників школи зовнішнє незалежне оцінювання є серйозним і різноплановим випробуванням. З одного боку – перевірка міцності знань, з іншого – здатності до самоорганізації, витримки, подолання труднощів. Успіх випробування залежить від багатьох чинників, і не в останню чергу – від здатності організму мобілізуватися в складній ситуації, приймати виважене рішення в умовах фрустрації.

ТЕСТ

Можна використовувати у роботі з учнями, батьками, педагогами.

Мета: перевірка ступеня обізнаності учасників освітнього процесу із процедурою ЗНО.

1. Чим заборонено користуватися па екзамені?

а) мобільним телефоном;

б) капілярною або гелевою чорною руч­кою;

в) тестовим матеріалом.

2.На екзамен потрібно принести:

а) запрошення та паспорт;

б) підручник;

в) персональний комп'ютер.

3. При порушенні вимог, передбачених процедурою іспиту, учень:

 а) стає в куток;  

 б) іде з аудиторії;

 в) сплачує штраф.

4. Для виходу з аудиторії під час екзамену потрібно звернутися до:

а) інструктора;

б) Президента України;
в) друга.

5. Якщо при заповнені бланків в учня виникають сумніви, треба:

а) плеснути в долоні;

б) тупнути ногою;

в) підняти руку.

6. Під час екзамену заборонено:

а) спілкуватися з іншими учасниками;

б) користуватися посібниками, мобільними телефонами та іншими        електронними и фотографічними засобами;

в) виконувати вказівки іструктора.

7. Інструктори можуть позбавити учасника права складати тест, якщо ви:

а) запізнитеся; ;

б) поміняєтеся місцями з іншими учасниками тестування;

в) порушуєте дисципліну;

г) намагаєтеся надати або отримати чиюсь допомогу; .   '

д) виносите завдання з аудиторії.

Відповіді до тесту

1.              а,в;
2.              а;
3.              б;
4.              а;
5.              в;
6.              а,б;
7.              а,б,в,г,д

Розминка

Вправа «Тепло моїх долонь»

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками тренінгу, налаштування на роботу в групі.

Зміст вправи: учні вітаються по колу один з одним, потискуючи обидві руки і промовлять «Нехай тепло моїх долонь тебе зігріє в скрутний час».

Вправа «Асоціації»

Асоціації – це перше, що спадає на думку, коли ви чуєте якесь слово або бачите предмет. Придумайте асоціації до слова «екзамен». Екзамен – це…(відповіді фіксуються на дошці).

Інформаційне повідомлення з елементами презентації «Психологічна підготовка до ЗНО». (додаток 1)

Ситуація іспиту, непроста сама по собі, ускладнюється ще й тим, що людина і це цілком природно, хвилюється, непокоїться. Сильне занепокоєння заважає сконцентруватися, знижує увагу. Проте цей стан можна цілком регулювати..

У стимулах, що викликають стрес, психічне рішуче превалює над тілесним. І якщо стрес може бути і корисним, і руйнівним, то чому ми не можемо нівелювати руйнівну складову й підсилювати конструктивну складову? Стрес – це сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварини й людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів). Наймогутнішим джерелом стресу є негативні емоції і почуття. Стресорами, тобто факторами, які викликають стрес, можуть бути різноманітні життєві ситуації: виступ перед незнайомою аудиторією, відвідування стоматолога, участь у конкурсі тощо. Для більшості випускників школи стресором завжди були випускні іспити, а в останні роки – зовнішнє незалежне оцінювання.

Механізм виникнення стресу. Інформація щодо тривоги через органи почуттів надходить у мозок. Потім через нервові закінчення передається до щитовидної залози. Отримавши сигнал тривоги, цей орган негайно викидає в кров велику кількість «бойових гормонів» - адреналіну, що розносяться по всьому тілу. Відбувається перекачування крові: вона переміщується туди, де найбільше необхідна для відповідних дій. З мозку надалі надходять сигнали – наростає психічна напруга, підсилюється увага, здійснюється підготовка до дії. Усе це відбувається блискавично  - напруга, а звідси і стрес, наростають із дивовижною швидкістю. Адреналін прискорює пульс і дихання, підвищує кров’яний тиск. І якщо людина не використовує запас енергії, що утворився, то це призводить до виникнення психосоматичних захворювань.

Стрес може мати не лише негативний, а й позитивний вплив на людину. На відміну від дистресу, евстрес мобілізує, активізує, підвищує тонус.

Який вид стресу ми переживаємо? Руйнує він чи допомагає нам залежить від сили й тривалості впливу стресорів, чутливості людини та  можливостей їм протистояти? Людина як істота розумна здатна до таких видозмін. Її лише необхідно озброїти знаннями, механізмами, як ефективно це зробити. ЗНО для вас може бути серйозним випробуванням стресостійкості. Зміни ставлення до речей, що хвилюють тебе, і ти убезпечиш себе від них – навчає нас мудрець. Для початку слід сформувати позитивний настрій і почуття відносно стресора.

Існують різні психологічні прийоми, які стануть вам у нагоді в ситуації екзамену.(Спеціальні техніки управління стресом додаток 2)

Вправи на зняття нервово – психічного напруження під час підготовки до ЗНО

Вправа розминка «Зустріч».

Мета: стимулювати учасників до створення комфортної психологічної атмосфери.

Час проведення: 10 хв.

Хід вправи Учасники утворюють два кола (зовнішнє і внутрішнє) і стають обличчям один до одного. Їх завдання: привітатися з людиною, яка стоїть навпроти, після того, як ведучий прочитає умову. Після кожної умови учасники зовнішнього кола роблять крок вправо.

Умови:

• ви зустрілися після довгої розлуки, а до цього були в добрих, але не близьких стосунках;
• ви були найкращими друзями і не бачилися рік;
• людина навпроти вас дуже налякана, підбадьорте її;
• ця людина зробила для вас щось вагоме, ви щойно про це дізналися;
• ця людина врятувала іншу людину. Що ви їй скажете?

Питання для обговорення:

1.     Які відчуття були у вас під час висловлювань?

2.     Як було одержувати вітання?

3.     Від чого залежали ваші відчуття?

Вправи на ресурсність.

Мета: сприяти релаксації, формувати навички зменшення власних негативних переживань

Час проведення: 30 хв

Занепокоєння – одна з головних причин поганої роботи пам’яті та концентрації уваги при складанні іспиту. Стан тривоги зазвичай пов’язаний із м’язовим напруженням. Інколи, щоб досягти спокою, достатньо просто розслабитись. Такий спосіб боротьби називається релаксацією. Можна проводити м’язову релаксацію, або релаксацію за допомогою дихання.

Дихальна релаксація.(5 хв)

Мета:допомагає справитися із тривогою.

 Хід вправи Сядьте, або станьте, як вам зручно, заплющіть очі і зосередьтеся на диханні. Подумки рахуйте від 1  до 4- вдих, потім від 4 до 1 – видих. Повторити 4 рази.

Як змінюється ваш стан?

 М’язова релаксація(5хв)

Мета: навчити справлятися з м’язовим напруженням.

Хід вправи Сядьте, або станьте, будь – ласка у зручну позу. Уявіть собі, що в руках у вас міцно затиснута образа, гнів, незадоволення.  Напружте руки. Відчуйте напругу в кисті, в усій руці.  Розіжміть кулак, розслабте м’язи, відпустіть негативні емоції, переживання, щоб вони впали і розсипалися на дрібні часточки. Розслабте руки, ваша образа, напруга зникла.

 Вправа «Наляканий їжачок»(5хв)

Мета: розвиток уміння побачити себе зі сторони, відчути заданий внутрішній стан.

Хід вправи. Учні об’єднуються в пари. Один грає роль наляканого їжачка. Подумайте, який він може мати вигляд, що може відчувати. Інший учасник своїми діями, словами повинен заспокоїти та підтримати їжачка. Потім помінятися ролями.

Рефлексія:

•                  Чи легко було підтримати партнера?
•                  Чи вдалося це вам?
•                  Як ви почувалися в різних ролях?

Вправа на розслаблення, медитацію. «Місце спокою».(10хв)

Мета: навчити дітей медитації, яка допоможе їм налаштуватися на гарні фантазії чи спогади для розслаблення, послаблення стресових переживань.

Обладнання: музичний супровід, текст медитації

Хід вправи Інструкція для учасників Сьогодні ми навчимося використовувати нашу уяву, щоб створювати і запам’ятовувати приємні події, відчуття та образи. Коли ми відчуваємо себе погано, корисно уявити місце, де нам добре і спокійно. Я прошу вас згадати місце ,де ви відчуваєте себе спокійно і щасливо. Це може бути и реальне місце, де ви були на канікулах, чи місце, про яке ви чули, або хотіли б побувати там. А ще це може бути місце , яке ви вигадали. Давайте почнемо з того, що зробите декілька глибоких вдихів. Тепер закрийте очі, і дихайте як звичайно. Уявіть місце, де ви відчуваєте себе спокійно, безпечно і щасливо(пауза). Уявіть, що ви стоїте, чи сидите там(пауза). Погляньте навкруги у своїй уяві і запам’ятайте все, що бачите(пауза). Запам’ятайте всі деталі(пауза). Подивіться на різні кольори навкруги(пауза). Уявіть,що ви пробуєте на дотик всі предмети навколо себе(пауза). Тепер погляньте далеко вперед. Що там бачите? Намагайтеся побачити різні кольори, тіні. Ви зараз знаходитесь у своєму особливому місці, яке завжди можна уявити і куди завжди можна буде потрапити. В цьому особливому місці ви відчуваєте себе спокійно і впевнено. Уявіть, що ви босоніж стоїте на піску, запам’ятайте ці відчуття(пауза). Розпочинайте повільно йти і запам’ятовуйте все, що вас оточує. Що ви чуєте(пауза)?Можливо легенький приємний подих вітру? Чи звук моря? Чи спів птахів? Світить лагідне сонечко, правда? Відчуваєте теплі сонячні промінчики на своєму тілі(пауза). Які запахи ви відчуваєте(пауза)?

Можливо це запах моря? Або квітів? Або вашої улюбленої їжі(пауза)?В особливому місці ви можете слухати,відчувати і бачити речі, які вам приємні. Ви спокійні і щасливі. Тепер, уявіть, що поряд з вами є хтось особливий(це може бути або фантастичний герой, або герой мультфільму, або вигаданий друг). Цей хтось – сильний і  прийшов сюди, щоб допомогти. Уявіть, що ви разом повільно прогулюєтесь і дивитесь навкруги(пауза). Кожен з вас щасливий бути поряд з цією людиною, адже – він ваш друг і помічник, який може вирішити всі проблеми.  Подивіться ще раз навкруги. Запам’ятайте все краще. Так ви зможете в будь - який час повернутися сюди знову. Ваш помічник завжди буде тут, де б ви не були(пауза). Приготуйтеся відкрити очі і покинути своє особливе місце. Один, два, три…

Ауторелаксація «Саме сьогодні».(5хв)

Кожного ранку працюйте над собою. Ми багато говоримо про важливість фізичних вправ, але ще більше ми потребуємо духовних і розумових вправ, які б кожного ранку стимулювали нас до дії. Не забувайте говорити собі слова, які підбадьорюють.(Зміст ауто релаксація дивись в додатку 3)

Робота в групах «Мої ресурси»

Мета: визначити позитивні наслідки участі в олімпіадах, конкурсах.

Час проведення: 10хв.

Обладнання: ручки, маркери, ватмани.

Хід вправи. Учасники об’єднуються в групи і за визначений короткий термін  мають назвати якомога більше позитивних наслідків від запровадження предметних олімпіад та конкурсів та участі в них. Усі пропозиції записуються  на  ватмані.( ватман ділиться пополам, в одній частині записуються позитивні наслідки участі , на другій половині записуються ті ваші риси та характеристики, якими ви пишаєтесь і які зможуть допомогти вам під час участі в олімпіаді)  Після того, як час вичерпався, напрацювання групи зачитуються, обговорюються всі пропозиції.

Рефлексія:

•     Як швидко ви змогли зорієнтуватись і назвати позитивні наслідки від участі в олімпіадах та конкурсах?
•     Чи відчуваєте страх і невпевненість перед майбутньою участю?

Вправа «Склянка»

Мета: вироблення психотехнік видозміни, послаблення стресових переживань.

Час проведення: 10хв

Обладнання: пластикова склянка

Хід вправи. Ведучий бере в руку пластикову склянку і говорить: «Уявіть, що в цю склянку ви можете вкласти свої найпотаємніші думки, почуття, яких ви хочете позбутися». Психолог по черзі підходить до кожного учасника, щоб він «вклав» до склянки свій «внесок». На завершення тренер, піднявши склянку для огляду всім, промовляє: «Ви дійсно хочете позбутися того, що ми зібрали разом у склянці?». Після ствердної відповіді несподівано дорослий зминає пластикову склянку.

Рефлексія

•                  Яке відчуття у вас виникло після завершення вправи?
•                  Чи можна даний прийом використовувати під час емоційних переживань?
•                  Яке відчуття виникло у вас після завершення вправи?

Рефлексія

Підбиття підсумків заняття

Продовжіть фразу: «Впевненість – це…»

Експеримент «Головне і другорядне»

Мета: сприяти усвідомленню важливості своїх внутрішніх ресурсів, розвивати вміння робити правильний вибір.

Час виконання: 5 хв.

Обладнання: прозора склянка, чашка з піском, галька й каміння середнього розміру.

Хід експерименту: Психолог Уважно спостерігайте за тим, що відбуватиметься на столі. Зараз я спробую заповнити склянку камінням, галькою і піском. Спочатку заповнимо склянку  доверху камінням. Подивіться уважно: у склянку помістилося лише 4 камені, і вона вже повна. Але, чи можна вважати склянку цілком наповненою, чи можливо у неї можна помістити ще щось? (відповіді учнів). Докладемо у склянку гальку так щоб її заповнити. Скільки гальки помістилось у склянку? Чи можемо ми впевнено сказати, що вона повна? (відповіді учнів)

Досиплемо пісок. Тепер склянка справді повна. Ви запам’ятали, скільки каміння й гальки помістилося у склянці?

А тепер зробимо те саме, але в іншій  послідовності: спочатку висиплемо весь пісок, потім гальку і каміння (Учасники роблять висновок , що каміння в склянку не поміщається).

Як ви гадаєте для чого я показала вам цей невеличкий дослід? (відповіді учасників).

Висновок психолога. Наше життя схоже на цю склянку: каміння – це великі справи, значні бажання й цілі, галька – це такі важливі, але неминучі справи і бажання, а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбуємося лише про дрібниці, гадаючи, що більші справи зачекають, наше життя і заповнюється дрібницями, як склянка з піском. І в нашому житті не залишиться місця для справді важливих речей. Завжди турбуйтеся про головне. Не перетворюйте своє життя на пісок.

Підсумкове слово психолога

Жити і працювати чи навчатися взагалі без стресу неможливо, та й шкідливо. Під дією негативних факторів включаються захисні механізми організму, які ми повинні навчитися направляти в конструктивне русло. Підвищуйте вимоги до себе. Роберт Браунінг сказав : «Людина повинна тягнутися вгору, інакше для чого тоді існує небо».

Використані джерела

1.Гірник А.М. Основи психопедагогіки.-Київ:КВГІ,1996-135с.

2.Панок В.Г, Рудь Г.В. Психологія життєвого шляху особистості: монографія.Київ: Ніка-Центр, 2017.-188с.

3.Тренерська валіза/ Упоряд.: О. Главник, Р.Безпальча, О.Попова.- К.: Главник, 2006.-144с.

4.Федорчук В.М. Тренінг особистісного зростання: навч.посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2014.- 250с.

5.https://zhy.dcz.gov.ua/publikaciya/psyhologichni-rekomendaciyi-ta-pidkazky-uchnyam-pid-chas-pidgotovky-do-zno.

6.https://znam-nvk2.at.ua/load/pidgotovka_do_dpa/pidgotovka_do_dpa/psikhologichna_pidgotovka_do_zno/7-1-0-212.