Педрада «Атестація – шлях до підвищення професійної компетентності педагогів»

Гімн атестації.

Сьогодення ставить перед освітою нові й нові виклики, тому слова видатного освітянина (епіграф прочитати) мають стати для кожного педагога девізом його фахової діяльності. Сучасній школі необхідні професіонали здатні працювати в умовах швидкого зростання обсягів інформації, готові опановувати й упроваджувати інноваційні освітні технології, сприяти розвитку пізнавальних інтересів і творчих здібностей учнів.

Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє атестація педагогів, що сприяє постійному розвитку їхньої професійної компетентності. Саме через атестацію долається розрив між здобутою раніше освітою та новими фаховими вимогами сьогодення. На цьому акцентується увага у нормативній базі щодо організації та проведення атестації: відповідно до Закону України «Про освіту » (стаття 54), метою атестації педагогічних працівників є активізація їх професійної діяльності, стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня фахової майстерності, розвиток творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету педагогічної праці та забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Базовим документом, що регламентує порядок атестації, є Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 року № 930 зі змінами № 1473 20.12.2011 (з 23 січня 2012 р.); № 1135 08.08.2013 (з 30 вересня 2013 р.)

Асоціативний кущ, мікрофон

Кожен сприймає атестацію особистісно. Будь ласка, включили уявлені мікрофони. За допомогою яких слів ви передали б свої внутрішні почуття, почувши термін «атестація» (учителі по черзі називають слова: стимул до творчості; оцінка діяльності за п’ять років роботи; оцінка професіональної майстерності; активізація творчої педдіяльності, підвищення відповідальності за результати навчання).

Атестація

1.Активізація творчої діяльності,

2.стимул працювати краще,

3.контроль,

4.стресс

Педагогічна атестація – це складний психологічний механізм, наповнений емоційними очікуваннями, переживаннями. Слово «атестація» знаходить відгук у серці кожного вчителя. Для нього це точка відліку нової якості педагогічного процесу, нової якості життя (у випадку підвищення категорії). Це момент всебічної оцінки та обговорення особистості вчителя колегами, друзями та недругами, адміністрацією школи. Найвищим результатом атестації є глибока самооцінка вчителя. Якщо він говорить собі: «Я є таким…», «Я вже досяг…», «Я мушу ще …», «Мені це цікаво…», «Я знаю напрямок..», «Я далі йду…», то все дійство атестації відбулося  недаремно.

Шкільна атестаційна комісія вирішує проблеми моніторингу діяльності вчителя, системи його проведення, створення технології вимірювання педагогічної майстерності, відстеження динаміки процесу творчого зростання вчителя, що є, по суті, основою методичної роботи школи. Ян Коменський зазначав: «Ніхто не може зробити людей мудрими, крім мудрих, ніхто красномовними, крім красномовних, ніхто моральними та благочестивими, крім моральних та благочестивих». Тому процес атестації як поштовх для самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення - важливий для кожного вчителя.

Кожен має буди добре ознайомлений із вимогами і правилами її проведення, правильно спланувати та організувати свою роботу в міжатестаційний період.

Витяг з  Типового Положення

про атестацію педпрацівників

Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою.

(п. 1.5 Положення) Кислова

Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.

Учителі, які атестуються у 2020-2021 н.р., читають пункти з Типового положення.

(п. 1.7 Положення)

Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.

(п. 1.8 Положення)

Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

(п. 1.9 Положення)

Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, з предмета, що викладає педагогічний працівник, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов’язків, його участі у роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

(п. 3.3 Положення)

Керівник навчального закладу до І березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період. Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

(п. 3.5 Положення)

Засіданні атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

За рішенням атестаційної комісії атестація може бути проведена за відсутності працівника, якщо він не з’явився на засідання атестаційної комісії з об’єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді.

У разі неявки педагогічного працівника, який атестується, на засідання атестаційної комісії без поважних причин комісія після з’ясування причин неявки може провести атестацію за його відсутності.

(п. 3.10 Положення)

Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис

(п. 3.15 Положення)

Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або гри переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до наступної чергової атестації зберігаються встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

(п. 3.20 Положення) (п. 3.25 Положення)

Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

Алгоритм атестації вчителів

На початок 2020-2021 н.р. до роботи стало 60 учителів, 2 вчителі знаходяться у Д/відп. 4 вчителі працюють за сумісництвом. Всі вчителі мають повну вищу освіту.

Згідно з наказом №124 від 09.10.2020 чергову атестацію буде проведено для 13 педагогічних працівників, а саме

а позачергову атестацію, згідно заяв, - для 5 вчителів

Не можу не відзначити вчителів, які атестуються у цьому навчальному році, учні яких, посіли призові місця в конкурсах, олімпіадах

А що ж таке Сертифікація вчителів?

Український центр оцінювання якості освіти визначив, що

Сертифікація – це оцінювання професійних компетентностей вчителя. Вона допомагає виявити кращих вчителів – професіоналів та агентів змін у освіті, які готові поширювати свій досвід. Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Сертифікація складається з трьох етапів, що відбуваються послідовно один за одним, а саме із:

1) незалежного тестування учасників сертифікації (проводить Український та регіональні центри оцінювання якості освіти);

2) самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності (проводить Державна служба якості освіти та її територіальні органи);

3) вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації (проводить Державна служба якості освіти та її територіальні органи).

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

1.Закон України від 05.09.2017 №2145-VIIІ «Про освіту»

2.Постанова КМУ від 27.12.2018 №1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників».

3.Постанова КМУ від 19.02.2020 «Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації».

В разі успішного проходження вчитель отримує сертифікат, надбавку до зарплати у 20% впродовж трьох років (термін дії сертифікату) та можливість зарахувати сертифікат як чергову (позачергову) атестацію.

Сертифікація є повністю добровільною. Передбачається, що в майбутньому, з розгортанням реформи НУШ, сертифікація замінить атестацію педагогів.

У 2019, під час першого року пілотування сертифікації, пройти її мали можливість 1000 вчителів. Із зареєстрованих 857 педагогів з усієї України, успішно склали сертифікацію 705 учасників, не склали 152 вчителі.

У 2020 з 2000 бажаючих зареєструвалися 1711 вчителів, склали 902 вчителі, не склали 809 учителів. Виступи вчителів, які в 2020 р. пройшли сертифікацію.

Кадрова політика Краматорської загальноосвітньої школи І - III ступенів № 25 будується з урахуванням розвитку соціально-економічних відносин, духовним відродженням та реформуванням освіти в Україні. Ці зміни реалізуються шляхом підвищення професійних вимог до вчителя, що обумовлюється інтенсивністю оновлення, модернізацією всіх компонентів освітнього процесу на всіх ступенях системи освіти і набуває значної актуальності у зв’язку з переходом закладів освіти до НУШ, структури і терміну навчання (12-річної школи). Час диктує, що сьогодні у школі потрібен вчитель-психолог, вчитель-технолог, вчитель-дослідник, який повинен вміти розв’язувати творчо, на високому рівні складні професійні проблеми, повинен формувати розвинену особистість, здатну через декілька років розібратися в навколишньому середовищі, знайти правильний вихід з будь-якої ситуації, реалізувати свій потенціал. Важливі також зміни характеру стосунків керівника з підлеглими, вчителя з дітьми; зміни ролі керівників та педагогів.

Все це потребує ретельного відбору вчителів, спонукає їх до творчості, повсякденному поповненню та удосконаленню своїх знань.

Ми добро розуміємо, що імідж школи забезпечує її викладатський склад; від кількості майстрів педагогічної діяльності залежить її авторитет.

На основі аналізу шкільної документації було здійснено вибірку кваліфікаційного складу вчителів і отримано такі результати.

Отже, ми можемо констатувати той факт, що в нашому колективі домінують учителі з вищою категорією (66,1%) та з першою категорією (22,6%)

Обов’язковим та необхідним фактором перед проходженням атестації є курсова перепідготовка вчителя п 1.8. Положення. Вона дає можливість закріпити здобуте в роботі, почути нове, зануритись у теорію навчально-виховного процесу, ознайомитися з новими методиками, прийомами роботи, зустрітися з практиками, прочитати багато необхідної літератури. Безумовно, вона озброює вчителя, дає поштовх до нового, до експериментування.

На сучасному етапі розвитку суспільства всі розуміють, що кожному громадянину необхідні універсальні знання, здатність вирішувати свої життєві та професійні проблеми. Ідею універсальної освіти розглядають нині як  головну умову розвитку особистості та суспільства загалом. В основі цієї ідеї лежить здатність людини до неперервної освіти.

На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти. І багато молодих людей з полегшенням  зітхають, коли приходять на виробництво після  вищого навчального закладу. Але навіть  невелика перерва в освіті відкидає їх назад. Бо диплом про вищу освіту — це тільки початок неперервної освіти.

Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. “Вчити самого себе” ― девіз кожної особистості. Але найактуальнішим  він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої  наближеності до молодого покоління  відбувається безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Особистісно зорієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті ― неперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня.

В. Сухомлинський вважав, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності вчителя є потреба в знаннях: “Знати більше, ніж я знаю сьогодні”. Він неодноразово наголошував: “Учень повинен бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою, він не тільки вчитель, а й вихователь”.

Видатний педагог був переконаний, що самоосвітня діяльність учителя має починатися із самопізнання. Вчитель повинен вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою нібито збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф. Достоєвського: ”Знайди себе в собі. Підкори собі, оволодій собою.”

Відомий психолог Ф. Н. Гоноболін виділив 10 професійно-особистісних особливостей учителя: (на екрані)

● здатність розуміти учня;

● здатність доступно викладати матеріал;

● здібність до творчої роботи;

● вміння переконувати людей;

● організаторські здібності;

● педагогічний такт;

● здатність швидко реагувати на педагогічні ситуації і гнучко поводитися в них;

● здатність до даного предмета;

● вміння зацікавити учня;

● здатність передбачити результати своєї роботи.

Отже, “самоосвіта”― це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистісно і соціально значущих рис особливості вчителя та особистості кожного учня.

Самоосвіта — постійна діяльність учителя, спрямована на розширення та поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки, розвиток його творчої особистості.

Ми вже знайомили вас з Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників від 21 серпня 2019 р. №800, а сьогодні ми нагадаємо вам деякі статті з цього Порядку. Виступи вчителів.

Методичне зростання вчителя пов'язане із зростанням творчих здібностей учня, який постійно перебуває в полі його зору. Найвищий  професіоналізм учителя полягає в умінні здивувати учня. Адже навчання починається із здивування, а далі здійснюється за схемою:

Самоосвітня діяльність вчителя веде до його творчості.

Творчість — одне із складніших і таємних явищ людського життя. Їй властиві і знання відомого, доведеного, і фантазія, і сумлінність, опора на закономірності й випадковість.

Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, тому що неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя і будь-яке його педагогічне рішення має виходити із нестандартних дій.

Одним з прийомів формування критичного мислення є складання сенканів.

Сенкан – це методика складання вільного вірша в 5 рядків, який синтезує інформацію, коротко описує тему.

Учителі в своїх ШМК складали сенкани до слів:

1. Учитель

ШМК міжпредметних дисциплін

2. Атестація

ШМК природничо-математичного циклу

3. Сподівання

ШМК початкових класів

4. Істина

ШМК суспільно-гуманітарного циклу

Зважаючи на складені сенкани, використавши слова атестація, вчитель, сподівання, істина, можна зробити висновок:

Шановні колеги! Будьмо терплячими і мудрими. Те, що з першого погляду може видатися важким, недоречним при оволодінні ним, може виявитися не просто новим, а цікавим і зручним.

Пам’ятайте, що будь-які напрацьовані ідеї і технології є лише «заготовками». Їх треба обробляти, «шліфувати», щоб вони приносили задоволення і нам, і нашим учням. Здоров’я вам, натхнення, впевненості у власних силах.