Педро Кальдерон де ла Барка — видатний драматург і поет доби іспанського бароко. «Життя — це сон» як утілення світоглядних і художніх принципів епохи барокко
Обладнання: портрет Педро Кальдерона.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.
Кальдерон стоїть поруч з найбільшими велетнями
світу: він зробив в іспанській літературі те, що
Данте — в італійській, Шекспір — в англійській
і Тарас Шевченко — в українській літературі.
Іван Франко
І. Актуалізація опорних знань
«Гронування». Тема «Бароко»
Методичний коментар
«Гронування». Запропонований вид роботи спонукає учнів вільно думати і відкрито висловлюватися на певну тему. Його завдання — установити зв’язки між окремими поняттями. Для роботи обирається опорне слово, поняття, термін (слово-тема). До нього підбирають слова за певними зв’язками, асоціаціями. Грона бувають однорівневі (від одного відправного слова) та багаторівневі (кожне слово наступного рівня стає опорним). Багаторівневе гроно являє собою розгорнену опору за темою, в основі якої лежить принцип гіперзв’язків.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Як ви вже знаєте, для стилю бароко не є обов’язковим пробудження релігійного або естетичного почуття; для нього важливіше зворушити людинусприймача, вразити її.
Виразником філософських і естетичних принципів напряму бароко в жанрі драми став Педро Кальдерон де ла Барка — видатний драматург і поет іспанського бароко, а його п’єса «Життя — це сон» вважається втіленням світоглядних і художніх принципів доби бароко.
ІІІ. Робота над темою уроку
1. Огляд життя Педро Кальдерона
У ч е н ь - « б і о г р а ф ». Повне ім’я поета — дон Педро Кальдерон де ла Барка Енао де ла Барреда і Ріаньйо. Кальдерон, за походженням аристократ, був нащадком знатного дворянського роду. Він народився в Мадриді 17 січня 1600 року. Батько Кальдерона був секретарем державного казначейства при Філіппові ІІ та Філіппові ІІІ , а мати походила зі шляхетної родини, яка переселилася до Іспанії з Нідерландів задовго до народження Педро. У родині було шестеро дітей — три сини і три дочки. Початкову освіту дон Педро здобув у єзуїтській школі, у п’ятнадцятирічному віці вступив до Саламандського університету, де прослухав курс богослов’я; також в університеті міста Алкала прослухав курс філософії і права.
У першій половині свого життя Кальдерон — людина шпаги. Він був учасником військових походів до Італії та Фландрії, був рицарем ордену Сантьяго й у 1640–1642 роках разом з іншими рицарями цього ордену брав участь у війні проти Франції, був учасником придушення повстання в Каталонії. У молодості дон Педро не раз оголював шпагу в поєдинках і одного разу навіть сидів у тюрмі за образу особи духовного сану (він насміхався над напускним красномовством одного проповідника).
Перші поетичні лаври Кальдерон здобув 1622 року, беручи участь у змаганні поетів. Його талант був високо оцінений знаменитим тоді драматургом Лопе де Вегою. У двадцять п’ять років Кальдерон став головним автором п’єс для придворного театру і для релігійних вистав під час церковних свят. Він писав для двору п’єсиі музичні комедії, а для духовних свят на замовлення міських властей Мадрида — одноактні духовні дійства (ауто).
Друга половина життя Кальдерона присвячена церкві. 1651 року, після смерті свого маленького сина, він прийняв сан священика. Через тринадцять років він уже важлива духовна особа — почесний капелан і сповідник короля Філіппа ІV, а 1666 року — настоятель
абатства святого Петра. Помер поет 25 травня 1681 року. До повного зібрання творів поета, що було видано після його смерті, увійшло 120 п’єс, 80 ауто і 20 інтермедій (близько 140 п’єс світського і 80 релігійного змісту), багато віршів.
2. Робота в парах. Взаємні запитання за змістом біографії Кальдерона
3. Основна тематика творчості поета
У ч и т е л ь. Уся творчість Кальдерона — це напружені роздуми про сенс людського життя. З одного боку, людина у світі не сама, її буття тісно пов’язане з іншими людьми та історією, з природою і Богом. З іншого боку, Кальдерону були дуже добре відомі часи
середньовічної Іспанії з її похмурим фанатизмом, багаттями інквізиції, з хрестами, процесіями, тому і його поезія — це переважно поезія відчаю, трагічної дисгармонії світу і непримиренних протиріч. Сміх і радість — не для людини; доля людини — страждати
і коритися.
Ті, що були веселістю й красою,
Прокинувшись на досвітку зі сну,
Під ніч обернуться в печаль марну,
Заснуть, обняті тьмою льодяною.
Веселка, що карміну й злота грою
На мить просяє далеч грозяну —
Знак людського життя,— все за одну —
Єдину днину пролетить стрілою.
Для розквіту троянда чарівна
Росте і розцвітає, щоб зів’яти,
Один бутон — колиска і труна.
Життя, як день, майне, коли з дитяти
Стає дідусь, і вже пора вмирати;
Вік — що година, рік — що мить одна.
(Переклад Д. Павличка)
Найкращі герої Кальдерона намагаються осягнути таємничі, всемогутні зв’язки, що існують у світі, і зрозуміти своє місце в ньому. У цьому — весь Кальдерон, яким він був для своїх сучасників, яким увійшов у світову літературу. Слід пам’ятати, що Кальдерон був глибоко віруючою людиною й у повчально-алегоричних сюжетах і численних символах своїх драм намагався розкрити постулати та істини католицької віри.
Творчість Кальдерона була значним етапом у розвитку іспанської драматургії. Його вважають родоначальником драми епохи бароко з її глибоким психологізмом і філософською проблематикою. До основних композиційних прийомів кальдеронівських драм належить монолог, що являє собою здебільшого філософський роздум героя про сенс життя або глибокий психологічний самоаналіз. Увагою до внутрішнього світу людини, симпатією до пригноблених позначена його алегорична морально-філософська п’єса «Життя — це сон», написана ним 1635 року.
- Якою є провідна тема творчості Кальдерона?
4. Твір Кальдерона «Життя — це сон»
У ч е н ь - « л і т е р а т у р о з н а в е ц ь ». Свій головний твір Кальдерон називав «комедією», хоча так його можна назвати лише умовно. Провідний мотив твору — трагічний хаос життя, неможливість протистояти долі і небажання миритися з цим. Ідея твору «Життя — це сон» — гірке розчарування.
Головний герой драми — польський королевич Сигізмундо — народився під зловісною зіркою. Його батько, король Басиліо, дізнався із гороскопа, що зазнає приниження і горя від сина, який скине його з трону, ставши дорослим. Щоб пророцтво не здійснилося, король наказує тримати закутого в кайдани Сигізмундо з малих літ у вежі серед диких гір у повній самотності. Єдина людина, з якою спілкується хлопець,— Клотальдо, його тюремник, наглядач і слуга. Настає час, коли король повинен обрати спадкоємця.
Серед претендентів на корону герцог з країни Московія Астольфо та принцеса Естрелья. Душу Басиліо гризе каяття, і він на повноліття Сигізмундо повертає його до двору, приспавши перед тим чаклунським зіллям. Сигізмундо, прокинувшись у розкішному палаці в оточенні улесливих придворних і слуг, стає необмеженим володарем усієї держави. Від Клотальдо юнак дізнається про таємницю свого народження. Молодого королевича охоплює жадоба помсти за наругу над його тілом і душею, адже дати життя і перетворити його на пекло, безвихідні страждання і муки — найганебніша жорстокість, нічим не виправдана тиранія. Саме так висловлюється в розмові з батьком Сигізмундо. Засліплений звірячими інстинктами, він кидає в провалля слугу, який насмілився перечити йому, провокує ганебний двобій зі своїм двоюрідним братом, московським герцогом Астольфо, намагається силою оволодіти Росаурою, зазіхає на життя Клотальдо і навіть погрожує батькові, королю Басиліо.
Така поведінка сина не сподобалась королеві. Сигізмундо знову приспали і перенесли назад у вежу, а все пережите напередодні пояснили як сновидіння. Королевич збагнув усю глибину ницості життя, позбавленого будь-якого сенсу. У відчаї юнак розмірковує, навіщо прагнути щастя, радості, насолод, коли все це, можливо, є сновидінням. Зрештою, ніхто не може достеменно знати, чим є його власне існування — сном чи реальністю. Але подальші події є реальними: армія не визнає чужоземця Астольфо за нового короля, повсталий народ вимагає собі за правителя Сигізмундо, а Басиліо виступає проти рідного сина. Але тепер
Сигізмундо діє дуже обережно, щоб узяти й утримати у своїх руках владу. Передбачення гороскопа справджується: син бачить батька, скинутого з трону. Проте, пам’ятаючи про примарність реальності, виявляючи мудрість, королевич обіймає батька, вибачає йому
жорстокість, повертає владу, тим самим перемагаючи фатальність долі.
і справедливості.
- Чого ви очікуєте від прочитання книжки Кальдерона «Життя — це сон»?
ІV. Рефлексія
У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми познайомилися з життям відомого митця доби бароко. Підіб’ємо підсумок роботи. У нас час «Вільного письма». Пишемо про все, що вважаємо найголовнішимна уроці, реалізовуючи тему: «Педро Кальдерон і його творчість».
(На роботу відводиться 8 хв. Після закінчення роботи учні за бажанням зачитують написане.)
Методичний коментар
«Вільне письмо». Цей вид роботи допомагає зосередитись на думках способом їх безперервного записування. На виконання роботи надається певний час (5–10 хв.). До уваги не беруться стиль, орфографічні або пунктуаційні помилки. Суть роботи полягає в тому, що учні мають можливість зафіксувати свої емоції, не соромлячись їхнього існування. «Вільне письмо» («Письмо для себе», «Есе») варто використовувати на етапі усвідомлення матеріалу та на уроках вивчення ліричних творів і творів філософського змісту.
Приклад «Вільного письма»
Педро Кальдеро н і його творчість Яскрава постать Іспанії ХVІІ століття. Неосяжні перспективи, високі життєві вершини, багате на події життя... Талант, який завжди знаходився в пошуку. Роки привели його до філософського осмислення сенсу людського буття, розуміння єдності людини з суспільством, з природою, з Богом. Зірка, слід падіння якої видно і тепер, через стільки століть, на зоряному небі людства.
Прочитати п’єсу Кальдерона «Життя — це сон»; підготувати кросворди за вивченим матеріалом.
1. Куцінко О. Г. Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. — Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 368 с.
2. Періодичні видання ВГ “Основа” “Зарубіжна література в школі”
про публікацію авторської розробки
Додати розробку