Передумови та причини політичного роздроблення Русі-України

Передумови та причини політичного роздроблення Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів (друга половина ХІ – початок ХІІ ст.)Розділ 3. Русь-Україна в другій половині XI – першій половині XIII ст. Підготувала:вчитель історії Прилуцького ліцею № 6 Плєшакова Я. В.

ПЛАН1. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ.2. ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ.

Пригадайте, які настанови давав Ярослав Мудрий своїм синам у заповіті. Від яких загроз він намагався застерегти нащадків? За потреби скористайтеся документом на с. 53. Яку пораду давав своїм синам Ярослав Мудрий? Покажіть на карті в атласі (або підручнику ст. 85) міста, вказані в заповіті. Поміркуйте, чому Ярослав чітко визначив міста правління для синів.

За кілька років до своєї смерті Ярослав Мудрий розділив між своїми синами землі Русі на окремі князівства (уділи): Ізяславові віддав Київ і частину земель Північної Русі (Новгород, Туров, Псков); Святославу — Чернігів і Сіверську землю, Муром, Тмуторокань; Всеволоду — Переяслав з Південним Лівобережжям і Ростов; Ігорю — Володимир на Волині; В’ячеславу — Смоленськ.

Попри повчання батька, невдовзі по смерті Ярослава Мудрого розпочалися війни за владу (міжусобні війни) між його синами. Розуміючи, які нещастя несуть ці міжусобиці, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою, який тривав понад п’ятнадцять років. Сучасні історики назвали такий спосіб правління тріумвіратом Ярославичів (від «тріумвір» — «три» латиною). Брати спільно вирішували всі найголовніші питання управління державою. Міжусо́бні ві́йни — війни, які постійно вели між собою феодали у часи роздрібненості. Внутрішній розбрат, війна між окремими людьми чи суспільними групами в державі.

У 1072 р. сини Ярослава Мудрого доповнили батьківську збірку «Руську правду» новими законами. Ця збірка законів дістала назву «Правда Ярославичів». Статті «Правди Ярославичів» відобразили подальший розвиток суспільних відносин у Русі-Україні: • заміна кровної помсти системою штрафів; • захист, передусім, життя вищих верств суспільства та княжих чиновників (штраф за вбивство тіуна — 80 гривен, а за вбивство княжого рядовича — 5 гривен); • зафіксовано розуміння співучасті у скоєнні злочину та спробу визначення відповідальності кожного з учасників злочину; • посилення ролі держави відобразилося у спрямуванні вири (штрафу за вбивство) до державної скарбниці, а не до постраждалих.

У цей час Русь стала об’єктом нападів нових ворогів — половців (тюркомовні кочові племена, що жили у степах між Волгою і Дунаєм). Ярославичі здійснили спробу зупинити половців, які просувалися Лівобережжям на Переяслав. Однак битва на річці Альта 1068 р. завершилася нищівною поразкою війська тріумвірату Ярославичів.

У 1073 р. тріумвірат братів Ярославичів розпався. Розпочалася нова хвиля міжусобиць. У боротьбу були втягнуті й сусіди Русі: Польща, половці, навіть Папа Римський. Ізяслав змушений був втекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Після його смерті на престол зійшов Всеволод, який правив до 1093 р. Старший брат Ізяслав загинув під час чергової спроби повернути собі владу в Києві.

РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ СТ. 76

Становище в державі за часів правління ЯрославичівІзяслав. Святослав. Всеволод. Т р і у м в і р а т. ЗБІЛЬШЕННЯ ВЛАСНИХ ВОЛОДІНЬ ЗА РАХУНОК ІНШИХ БРАТІВВИДАННЯ НОВОЇ ЗБІРКИ ЗАКОНІВ «ПРАВДА ЯРОСЛАВОВИЧІВ 1072 Р. БОРОТЬБА З ПОЛОВЦЯМИПОЧАТОК НОВОЇ МІЖУСОБНОЇ ВІЙНИ

Трішки про зміни на престолі київського князя протяго 90-х років ХІ ст.1093 року Святополк Ізяславич змінив свого дядька Всеволода Ярославича на київському престолі. 1094 року Олег Святославич прийшов із Тмутаракані з половцями, захопив свою вотчину Чернігів, а Тмутараканське князівство закинув. Київський князь Святополк Ізяславич та переяславський князь Володимир Мономах вели важку війну з половцями, і врешті-решт змусили Олега Святославича з'явилися на Любецький з'їзд 1097 року, на якому було узгоджено принцип передачі влади в уділі від батька до сина.

Спільною справою для всіх князів у другій половині ХІ – на початку ХІІ ст. була боротьба проти половців. Володимир Мономах і Святополк Ізяславич скликали в листопаді 1097 р. в Любечі князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський і теребовлянський князі. Князі домовилися: • закріпити за собою батьківські землі; • припинити усобиці; • об’єднатися для спільної боротьби з кочовиками-половцями. Але, відразу ж, угоду порушив теребовлянський князь Давид Ігорович, осліпивши володимир-волинського князя Василька Ростиславича. Давиду Ігоровичу довелося втікати, але незаром він повернувся з половцями і захопив Володимир-Волинський та Луцьк.

На деякий час усобиці справді припинилися, проте родичі швидко забули про свої обіцянки. Підставою до нової ворожнечі стало осліплення теребовлянського князя Василька Ростиславича. Щоб припинити її, з ініціативи Володимира Мономаха в 1100 р. та 1103 р. були скликані нові з’їзди під Києвом. Нової домовленості між князями досяг Витечівський з'їзд 1100 року. Тимчасове примирення князів дало можливість об’єднати сили для боротьби з ворогами. У 1103 р. відбувся переможний похід під командуванням Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха проти половців.

Чи вдалося нащадкам Ярослава Мудрого зберегти єдність держави?Отже, після смерті Ярослава Мудрого його нащадкам не вдалося зберегти єдність держави. Причиною була боротьба за можливість бути великим князем у Києві. Князівські міжусобиці значно послаблювали Русь. У цих умовах князі намагалися домовитися на князівських з’їдах. Під час цих зібрань спільно вирішували питання управління землями, зовнішньої політики, протистояння ворогам.

Давайте виконаємо онлайн-вправу, щоб дізнатися, як ви засвоїли новий матеріал!Підручник ст. 77.

Домашнє завдання: Прочитати § 15. Виконати в зошиті завдання зі ст. 78 «Знаю нове».