Свято «Козацькому роду – нема переводу» для учнів 5 – 7 класів.

Про матеріал
Розробка виховного заходу «Козацькому роду – нема переводу» для учнів 5 – 7 класів.
Перегляд файлу

1

 

 

Свято «Козацькому роду – нема переводу»

для учнів 5 – 7 класів.

Мета: розширити та поглибити знання учнів про козаків - славних захисників             України –

  •    ознайомити учнів із традиціями та звичаями козаків, які примножують сучасні захисники України;
  •    виховувати глибокі почуття любові та вдячності до захисників України періоду Гетьманщини і сучасності.

 

Обладнання: портрети славних козаків-лицарів: І. Сірка, Б. Хмельницького, Б. Ружинського, Д.Вишневецького, українські вишиті рушники, булава. Учні в українських вишиванках.

Слайди:

1. Запорізька Січ.

2. Козак зі зброєю.

3. Байда Д. Вишневецький.

4. І. Сірко.

5. Б. Хмельницький.

6. Б. Ружинський.

7. Пам’ятник гетьману Б. Ружинському у м. Каховка.

 

Хід заходу

 

Вчитель. Добрий день, дорогі друзі! Сьогодні ми раді вітати вас на козацькому святі «Козацькому роду - нема переводу». Будьте уважні! В кінці свята буде вікторина «Кращий знавець історії козацтва».

Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу, його історію. У минулого українського народу було неповторне і легендарне явище – феномен- Запорізька Січ.

Це про неї М. Гоголь писав так: «Так, ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді і дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»

Ми з вами живемо на цій славній землі і повинні знати про славні подвиги своїх запорожців, а також про наших земляків воїнів-захисників АТО, які і сьогодні продовжують героїчну сторінку нашої історії, захищаючи наші кордони від ворогів.

Колись на місці нашого міста Каховка була збудована турками фортеця Іслам-кермен звідки турки і татари ходили в грабіжницькі походи на нашу Україну. І чути по всій Україні плач дітей, жінок, і рев худоби. Вершники на низеньких прудких конях женуть натовпи людей і череди корів. Вони нікого не бояться, вони тут господарі. Виловлюють по Україні все живе й женуть у Крим. І раптом ніби з самого неба падає на степ могутній, мов грім, свист. І загула, задвигтіла від бухкання копит земля. Виринули з далекого обрію вершники й швидко наближаються. Це козаки. Гостро зблиснули їх шаблі, почалася січа. Кидають здобич і в безладі втікають ординці. Татарські бранці ніяк не можуть повірити, що їх урятовано. Зі сльозами на очах дякують козакам.

Які ж були козаки?

Учень 1. Запорізьких козаків легко впізнавали: міцної статури, плечисті, із засмаглими, обвітреними, суворими обличчями, в овчиній гостроверхій шапці, з люлькою в зубах. Довгі вуса й розкішний чуб-оселедець для козаків були особливою гордістю. Щоб стати козаком, хлопцю треба було дібратись до Січі, пливти по річці проти течії. Спочатку юнак був джурою-учнем. Він повинен був навчитись володіти семи видами зброї: рушницею, луком зі стрілами, пістолем, списом, кинджалом, захалявним ножем і шаблею, яка для козаків була символом їхньої особистої свободи та воїнської майстерності.

Вчитель. Ви зараз також є джурами. Джура три роки проходив випробний термін: чистив зброю, доглядав коней, навчався влучно стріляти з рушниці, бою на шаблях, верхової їзди, плавання на греблі. Все це фізично розвивало юнаків, вселяло в них віру у свої можливості. Під умілою опікою старших товаришів джура навчався витривалості, хоробрості й ставав добрим воїном. Їх також навчали письму, церковного читання, хорового співу та музики.

Вчитель. Слава козаків була у їхніх ватажках. Перша розповідь про Дмитра Вишневецького.

Учень 2. Крізь бурхливі століття пронесли кобзарі пісню про відважного козака Байду, який пішов на мученицьку смерть не зрадивши рідної землі. Байда – це вождь українських козаків, мужній та відважний князь Дмитро Іванович Вишневецький став першим організатором і полководцем запорізьких козаків. Саме під його керівництвом відбулися перші гучні сухопутні та морські походи запорожців на Крим та Туреччину. Саме він запровадив на Січі човни з буйволових шкур, щоб легше було їх переносити на руках по суходолу.

Під час одного з походів князь потрапив в полон до турків. Легенда розповідає, що турецький султан запропонував йому перейти в мусульманську віру і служити йому. Але Байда відмовився, не зрадив православну віру. Султан наказав його схопити і підвісити за ребро, і повісити на стіні фортеці. Три дні висів він, але не прохав про помилування, а насміхався з ворогів. Турки не витримали глузувань і застрелили Байду. Так віддав своє життя Вишневецький за свою землю і  православну віру.

Вчитель. Військове мистецтво запорожців вдосконалювалося й змінювалося з урахуванням європейської бойової практики. В 1632р. польський вчений Ш. Старовольський видав у Німеччині книгу «Полонія», де є характеристика козацького війська: «У своїх таборах вони мають дисципліну стародавніх римлян, а воєнною доблестю та обізнаністю у військових справах вони не поступаються жодній нації у світі. Козаки були і майстрами морських походів. Справжнім козаком вважався той козак, який побував у морському поході». Більше двадцяти років ходив гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у морські походи.

Учень 3. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний належав до найосвіченіших людей свого часу. Він здійснив багато вдалих походів проти Туреччини та Криму, захоплював фортеці та визволяв бранців. В 1621році отримав блискучу перемогу над 250 тисячною армією турків, відбивши бажання у турків завойовувати Європу. Посол Венеції в Криму італієць Дасколі Д’ортелі свідчив: «Козаки такі відважні, що 20 чайок не бояться 30 галер падишаха». А турецький хроніст Мустафа Наїма писав «Можна впевнено сказати, що не знайти в усьому світі людей більш відважних, які б менше думали про життя, або менше боялися смерті».

Він піклувався про розвиток науки і культури в Україні. Завдяки його зусиллям в 1620 р. в Україні була офіційно відновлена православна церква. З усім військом запорізьким вступив до Київського братства. З кожного походу частину здобичі віддавали на потреби братської школи.

Під час п’ятитижневих боїв під Хотином розбив турків, але був тяжко поранений. Король польський Владислав навіть надав йому свій віз і лікаря. Але Сагайдачний помер. З приводу сумної події ректор Київської братської школи Косіян Сакович написав вірші, в яких стверджував ідею безсмертя подвигів, слави й доброчинства Сагайдачного. Навіть своє майно по заповіту розділив на 3 частини – дружині й двом братським школам (Київській та Львівській). Поховали його в Богоявленській церкві.

Вчитель. Серед козаків були особливі козаки характерники. Про силу  й непереможність таких козаків ходили легенди. Вони  могли проникнути в будь-яке замкнене приміщення й найнеприступнішу фортецю, плавати на човнах по землі, ніби по морських хвилях, ловити голіруч розпечені ядра, бачити за кілька верств; віщувати майбутнє. Характерником вважали одного з найлегендарніших кошових отаманів – Івана Сірка.

Учень 4. Серед визначних вождів козацтва найяскравішою постаттю козацтва був Іван Сірко. 22 рази козаки обирали його кошовим отаманом. Ніхто, крім нього, не заслужив такої шани.  Усе своє життя боровся Сірко проти турків і татар, змушував ворогів тремтіти і за морем і за горами. Брав участь у 55 битвах і завжди перемагав. Військову славу і талант Сірка історики ставлять поряд із Тамерланом і Чінгіс-ханом і Олександром Македонським. Подвиги Сірка викликали жах серед татарських і турецьких загарбників, які називали його урус-шайтан, тобто українським чортом. Іменем Сірка татари лякали своїх дітей, коли ті плакали.

 Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жорстокій сутичці з російським військом загинув його улюблений син Петро, а сам кошовий попав у царську немилість і був засланий у Сибір.

Цар не любив Сірка і побоювався. Але коли 300 тисяч турків перейшли Дунай і хмарою посунули на Україну, в цей час цар згадав Сірка. Запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози бусурманів. Цар змушений був поступитися.

Сірко з військом запорожців, завдавши ворогам величезних втрат, визволили з неволі багатьох полонених. Для рідної землі Іван Сірко був вірним оборонцем і захисником.

Сірко ще за життя став героєм безліч легенд. Народ із безмежною шаною ставився до свого оборонця. Тому й наділив його надприродною силою. Так, наприклад, одна з легенд розповідає, буцімто жив легендарний кошовий двісті десять років. Тричі зазирала смерть у вічі, і тричі його рятувала жива вода. А коли надійшла пора прощатися козакам з їхнім улюбленим ватажком, то, віддаючи останню шану, землю на Сіркову могилу насипали шапками козаки, кожного разу низько вклонившись отаманові. Правицю ж Сіркову ще сім років після його смерті брали в походи, оберігаючи себе від поразки, бо вірили, що добре пам’ятають турки й татари руку Івана Сірка.

Вчитель. З нашим містом також пов’язана історія козацтва. Бажаючи закріпитись в пониззі Дніпра, турки побудувати ряд фортець. В 1492 році побудували фортецю Іслам-кермен, тепер на цьому місті знаходиться наша Каховка. Цю фортецю свого часу руйнували і Байда Вишневецький, Іван Мазепа, Іван Сірко, а в 1576 році Богдан Ружинський, який з козаками загинув під час штурму.

Учень 5. Гетьмана Богдана Ружинського називають ще «гетьман у чорному оксамиті», походив з роду князів Гедиміновичів, мав маєток на Волині, який пограбували татари, матір убили, й дружину взяли в полон. Саме це погнало молодого князя на Січ. Людиною був хороброю, освіченою, рішучою.

Про його авторитет свідчить те, що від імені козацтва він мав зносини з Москвою і Польщею.

Цікаво, що гетьман Ружинський застосував власну тактику боротьби з татарами, до якої ординці так і не змогли пристосуватися. Нападали на татар, коли ті йшли знесилені зі здобиччю і нападали на татар, визволяючи бранців. Або пропускав татар, а сам нападав  на татарські улуси, а коли мурза про це дізнавався, то сам повертався назад у Крим і тут їх козаки знищували.

Під час походів у Крим визволяв бранців, ходив до Туреччини, спустошив передмістя Стамбула, і з великою здобиччю повернувся додому. Від нього тремтіли від страху і Крим та Туреччина. Після його походів настав спокій в Україні. Гетьман  вважав, що треба закріпити вихід України до Чорного моря, цьому насамперед заважала турецько-татарська фортеця Іслам-Кермен в гирлі Дніпра. Козаки захопили та зруйнували фортецю, однак під час штурму 15 серпня 1576 року, коли висаджували в повітря частину стіни, козацькі сапери помилились, їхня помилка коштувала життя гетьманові та козакам, які брали участь у закладенні фугасу.

Загибель гетьмана оспівано в піснях і звеличено в легендах. Маючи такого мудрого і талановитого ватажка українське козацтво могло б удатися до спроби створити українську державу. Ми ж, нащадки козацької слави, маємо зробити все залежне від нас, щоб звитяга князя стала надбанням сучасних оборонців нашої Вітчизни.

Вчитель. Нащадки славного гетьмана Богдана Ружинського в 1992 році на честь 500 річчя Українського козацтва установили пам’ятний знак неподалік від того місця де загинув Богданко з козаками, а в 2015 році 15 серпня був установлений та висвячений хрест на пам’ятному знаку гетману Богдану Ружинському та козакам. Кращі козачата розсипали землю навкруги пам’ятного знаку з с. Ружина, де народився Б.Ружинський. Усі державні св’ята у нашому місті проходять біля цього пам’ятника.

Учень 6. В 1995 році на базі нашої школи було створено перший у місті козацький курінь «Мандрівник». В 2015 році виповнилося двадцять років нашому куреню. Це була перша дитяча козацька організація в нашому місті. Засновником його стали: вчитель історії Зубков В.А., вчитель географії Гірич Л.К., та вчитель фізичної культури Литвиненко В.М. А в 1997 році була створена козацька республіка.

Учні других класів 14 жовтня на день Святої Матері Божої Покрови посв’я чуються в козачата, даючи клятву на вірність Україні. Юні козачата ходять в походи по місцях козацької слави, вивчають історію козацтва. Наші козачата приймають активну участь у громадському житті, в козацьких таборуваннях, які проводять юнацькі та молодіжні організації козацького спрямування. Юні козачата живуть у наметах в польових умовах, змагаються зі стрільби з пневматичної зброї, з луку. Проходять вишкіл на байдарках, приймають участь у спортивних змаганнях, козацьких забавах, вікторині з історії козацтва, та параді вишиванок, у грі «Дорога на Січ». Також проводяться тренінги, навчання з надання долікарської медичної допомоги. Це - школа виживання для юних козачат. Козацька республіка виховала не одне покоління юних науковців МАН. Наші випускники зберігають і примножують героїчні традиції козаків. Козаки- випускники проходять службу у Збройних Силах України, а зараз служать у зоні  АТО ,захищаючи цілісність нашої країни. Це Олександр Плахотнюк, Юрій Мазурик з якими ми зустічались на класних годинах. При вході в школу на стіні висить меморіальна дошка , яка увіковічила пам'ять про нашого випускника- героя , який загинув у зоні АТО Олега Ліфінцева.

Вчитель.Коли козаки вирушали в дорогу мати давала сину вишитий рушник, як оберіг.( Виходять чотири учениці з вишитими рушниками).

Учениця 7. Рушник- це ознака великої любові і незрадливості та ніжної материнської пісні, яка кличе да рідного дому. Хліб-сіль на вишитому рушнику- одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб-символізує духовну єдність, глибоку пошану тих, хто виявив її. Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією в наш час. З давних-давен у чарівну силу рушника вірили як у доброго чародія, що вбереже від всякого лиха. Сила рушника- у візирунках, вишитих на ньому. Рушник супроводжував людину з перших хвилин життя. На вишиті рушники приймала повитуха немовля. Для хлопчиків вишивали свої візерунки, для дівчаток свої. Проводжає мати сина у солдати і у хвилину прощання оповиває свою кровинку рушником.

 Учениця 8. На заручинах, коли дівчина погоджувалася вийти заміж, вона перев’язувала сватів рушниками. І в день весілля ставали наречені на вишитий рушник. Після весілля в понеділок багато людей сходилося дивитись, як молода починала вбирити хату своїми рушниками. Розвішувала їх і на двері, і на образи, і на вікна, дзеркала. Хата виглядала, як писанка. »Нехай ваші мама спочивають, а мої до роботи стають»- казали при тім. Це означало, що молоді руки дають старим спочити.

Вчитель. Кожна дівчина підбирала свій візерунок.

Учениця 9. На моєму рушникові калина - це дерево нашого українського роду. Ягідки калини червоні, то вони і стали символом крові та невмирущого роду. Тому весільні рушники прикрашали могутніми гронами калини.

Учениця 10. На рушникові моєї бабусі вишитий виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім'ї. Сад-виноград - це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обовязок ростити й плекати дерево їхнього роду. Тому виноград завжди в'ється на родинних рушниках.

Учениця 11. Людське життя швидкоплинне. Немає нічого вічного в цьому світі. Бабусі готували собі рушники на смерть. Похоронні рушники були з чорною мережкою. Це і різнило їх від звичайних рушників. На могилах козаків  хрести пов'язували рушником, що символізувало чистоту душі.

Шануйте, друзі , рушники,

квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди.

Шануйте те, що дала мати,

Готуйте дітей з чистої роси,

Щоб легше їм в житті здолати

Похмурі та скрутні часи.

Вчитель. Козаки, суворі воїни, загартовані в боях і морських походах, у вільний час любили співати, танцювати і  слухати музику. Найулюбленішим музичним інструментом у козаків була кобза, яку іноземні мандрівники називали «козацькою лютнею». У походах і під час військових урочистостей у козаків грала військова музика. Труби, фанфари разом із ударними інстументами використовували для подання сигналів під час бою. Тулумбаси використовували для залякування ворогів. А зараз козацький ансамбль нашого класу виконає пісню» Козаки йдуть». Виходять хлопці у вишиванках і виконують пісню.

Вчитель . Прийшла черга вікторина з історіі козацтва. Хто дасть найбільше правильних відповідей отримає »солодкого» козачка.

1. Що означає слово козак?

2. Що означає слово Січ?

3. Якою зброєю володіли козаки?

4. Хто заснував першу Запорожську Січ?

5. Де знаходилась перша Запорожська Січ?

6. Кого називали «урус шайтан»?

7. Як загинув Байда Вишневецький?

8. Як називалась фортеця на місці сучасного міста Каховка?

9. Який гетьман загинув біля фортеці Іслам-Кермен?

10. Чому на могилах козаків пов'язували рушники?

11. Що символізував виноград на рушниках?

12. На яких музичних інструментах грали козаки?

13. Скільки років в цьому році виповнується куреню «Мандрівник»?

14. Хто з гетьманів був біля фортеці Ісмам-кермен?

15. Назвіть випускників школи учасників АТО.

Жюрі вручає «солодких «козачків учням, які дали правильні відповіді.

Вчитель. На цьому наше свято підходить до кінця. Звучить Гімн України. Всі учасники встають і співають Гімн України.

 

Список використаної літератури

1. Січ-мати: Повісті та оповідання про Запорозьку Січ. Упоряд. В.Шевчук. - К.: Школа, 2003. - 431 с.

2. Мицик Ю. А., Плохій С. М., Стороженко І. С. Як козаки воювали : Іст. розповіді про запорізьких козаків. – 2-ге вид. – Дніпропетровск: Січ; К. :МП «Пам'ятки України» , 1991, - 302 с.

3. Путишествие по Херсонщине. Энциклопедия – путеводитель. Научная редакция : А.Паталах, С.Дяченко, М.Подгайный и др. – Херсон, из-во «Надднепряночка», 2005 – 276 с.

4. Українське козацтво. Мала енциклопедія. Кер. авт. кол. Турченко Ф.Г. - Київ: Генеза: Запоріжжя: Премєр, 2002. - 568 с.

5. Яворницький Д.І. Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська запорозьких козаків. – Дніпропетровськ : Промінь, 1990. – 190 с.

doc
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
21 грудня 2021
Переглядів
663
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку