«Перехресні стежки» І. Франка. Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О. Кобилянської. Художня майстерність твору"рок "

Тема. «Перехресні стежки» І. Франка. Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О. Кобилянської. Художня майстерність твору

Мета: поглибити знання учнів про  ідейно-художній зміст твору, з’ясувати вплив на нього феміністичних поглядів Франка; визначити риси модернізму у творі; дослідити особливості мови персонажів; розвивати навички виразного читання прозових творів, вміння висловлювати й аргументувати власні судження про прочитане; виховувати шанобливе ставлення до оточуючих; формувати естетичні смаки учнів

Обладнання: ноутбук, презентація, мультимедійне обладнання, уривок з фільму «Пастка» А. Бійми, портрет І. Франка

Хід уроку

І. Організаційний момент (привітання, емоційне налаштування)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.     Літературний диктант (із самоперевіркою,  слайди 2-3)

1.     Як І. Франко визначив жанр твору «Перехресні стежки»?
2.     Речення «Людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чи боротися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чи допомагати безправному народові» виражає тему чи ідею твору?
3.     Твір має дві сюжетні лінії: … та …
4.     У цьому творі Франко порушує соціальні проблеми:

 українського селянства та інтелігенції,

взаємостосунки між різними суспільними групами,

проблеми влади та підлеглих,

 зневір'я і затурканості селян…

дописати ще мінімум 2 проблеми.

5.     Про кого цей вислів: «Що воно значить, що на вступі  в нове життя мені перебігає дорогу отся скотина в людській подобі?»
6.     З якого твору наведені рядки:

Все, що мав у житті він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї...
                               І. Я. Франко

7.     Кого з героїв твору «Перехресні стежки» характеризують рядки з попереднього питання?
8.     «А серед міських головачів, котрих гнилий супокій був збентежений сими новаторствами, зараз знайшлася друга готова формула на означення властивого характеру д-ра Рафаловича: се москаль!» З чим пов’язана така характеристика головного героя?
9.     Нетиповий жид, «лихвар над лихварями», «доброчинець», який неодноразово допомагав Рафаловичу.
10.  Один із гонораціорів містечка, котрий найбільше був зацікавлений, щоб селянське віче не відбулося, бо мав багато боргів, тому боявся, що розкриється його бажання запустити руку в громадську касу.
11. Божевільний сторож, який уявив себе месією, що має врятувати людей від «антихриста» Рафаловича.
12. Убога сирота, 10 років мусить терпіти знущання, чисто садистські  експерименти  з  боку  чоловіка. Прототипом  для створення цього жіночого образу послужило третє кохання  поета: Целіна Журовська, яку поет довго і глибоко кохав.

Відповіді:

1.     Соціально-психологічна повість
2.     Ідея
3.     Лінія любові та лінія боротьби
4.     Проблема тогочасного судочинства; безправного становища жінки;

Подружнє життя; народ і його ватажок та інші

5.     Валер’ян Стальський
6.     Поема «Мойсей»
7.     Євгеній Рафалович
8.     Переведення всіх справ на «руську» (українську) мову
9.     Вагман
10. Маршалок Брикальський
11. Баран
12. Регіна Твардовська (Стальська)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Новий матеріал

1. Слово вчителя

Твори І. Франка вимагають уважного, вдумливого читання, інтересу до слова, репліки. Якщо поблукати перехресними стежками творчого доробку письменника, можна побачити, що вони суголосні життю самого І. Франка.

2. «Мозковий штурм» (слайд 4)

Які ідеї розкриваються у творах Франка?

- Ідея єднання для боротьби з соціальною несправедливістю

- ідея освіти для народу

- активна життєва позиція кожного

- Ідея гармонії в стосунках між закоханими

- ідея служіння народові

- ідея всеперемагаючої любові

- феміністичні ідеї

3. Словникова робота (слайд 5)

Фемінізм – жіночий рух за повне зрівняння жінок у правах із чоловіками.

Емансипація - звільнення від залежності, гніту, зрівняння в правах.

4. Проблемне питання (слайд 6):

Як у «Перехресних стежках» відтворені феміністичні погляди Франка? З якими образами вони насамперед пов’язані?

А) Характеристика образу Регіни (виступ учня)

Б) Бесіда (слайд 7) :

 - Чому колишня кохана Рафаловича вперше у чужому місті з'являється перед ним саме в образі дами в чорному? Розкрийте символічне значення чорного кольору одягу Регіни.
(Усе життя Регіни Твардовської, починаючи від одруження, — чорна смуга; чорним є її розбите кохання до Євгенія.)
— Чи могла Регіна бути щасливою у подружньому житті зі Стальським? Відповідь обґрунтуйте.
— У яких епізодах показано високу жіночу гідність і жертовність Регіни? Свої думки доведіть, посилаючись на текст повісті (с.484, 485).
(«...Пане, я шлюбна жінка... чесна жінка. Мені не випадає слухати таких промов. Бувайте здорові...»). Змучена горем і недолею Регіна зберегла кришталеву душу і чисті почуття. Зустрівши Євгена вже одруженою, вона відмовляється від краденого щастя. Образ Регіни Твардовської глибоко психологічний, змальований автором з великою теплотою і симпатією.)
В) Виразне читання в ролях уривка з повісті „ Перехресні стежки" І. Франка" (від слів «Бійся Бога, Регінко!..» до слів «Випрашаю собі дуже таке поводження! Добраніч!» с. 472-473) (Слайд 8)

- Чи можна вважати цю сцену проявом першого протесту Регіни проти свого безправного становища?

Г) Повідомлення учня про феміністичні ідеї у творі Франка

До проблем, що їх розглядає сучасна феміністична критика, українські літературознавці торкалися ще у ХІХ ст. У низці літературознавчих праць І. Франко звертається до емансипаційних проблем. У статті «Жіноча неволя в руських піснях народних» автор висловлює обурення щодо соціальної незахищеності українського жіноцтва, а також наголошує на економічній залежності жінки, що «працює в чоловіка гірш наймички та ще й приходиться зносити всякі мужикові примхи, невдоволення і всякі хиби його характеру жінка ясно бачить, що велика частина її неволі лежить в економічній залежності.

 Ідеї, висловлені у теоретичних працях, знаходять своє логічне продовження у художніх творах І. Франка. Виразні емансипаційні мотиви звучать у численних повістях та оповіданнях, зокрема,  у таких, як «Сойчине крило», «Маніпулянтка», «Перехресні стежки», «Для домашнього огнища».

У повісті «Перехресні стежки» ми маємо справу з класичним сюжетом «жертва–кат», який здобув особливу популярність в епоху Середньовіччя, коли упокорені та стражденні мовчки терпіли наругу, сподіваючись на встановлення справедливості у Царстві Божому, й не мали права вимагати реваншу в реальному світі. До певного часу в повісті «Перехресні стежки» все так і відбувається – Стальський удосконалюється в мистецтві знущання над дружиною, а Реґіна безмовно терпить цей терор, але в момент кульмінації відбувається зміна ролей. Реґіна сповна платить «коханому чоловікові» за «п’яні побої, висміювання, знущання, за те, що день у день рвуть її душу, топчуть її в багно, шпигають розпаленими шпильками». Вона зважується на найрадикальніший крок – вбивство, але це не є звичайною помстою, – автор подає вчинок Реґіни як протест: «Против нелюдського виміру знущання і кари я рекурсую, рекурсую і протестую всіма силами душі!» Виникає питання, чому протест виражений у такій радикальній формі? Відповідь доволі проста: закон, громада, церква, навіть Євген Рафалович (єдине кохання Реґіни) не роблять абсолютно нічого, щоб покласти край «сімейному пеклу». Жінка – безправна, вона «мусить годитися перед чоловіком, мусить так скакати, як він заграє, а скоро що не по-його – нагонить з хати, викине на вулицю, ще й замельдує до поліції».

Тріумф Королеви (з латинської ім’я героїні саме так і перекладається) відбувся в момент перемоги над власною слабкістю. Знущання, які мали на меті знищити жінку, зробили її сильнішою. Відбулась довгоочікувана метаморфоза: Реґіна із мучениці таки стала Королевою.

5.     Слово вчителя (слайд 9)

Феміністичні ідеї найвиразніше виявилися у творах Ольги Кобилянської «Людина», «Царівна», «У неділь рано зілля копала», «Він і вона», «Природа». «Некультурна» та інших.

6. Повідомлення учня „Значення імен у повісті „Перехресні стежки" І. Франка".
     Простежимо, чи випадковим у повісті „Перехресні стежки" є вибір автором імен персонажів — антропоніміє. Антропоніми — це імена особові, імена по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми. Розкриємо символічні значення імен провідних персонажів твору.
     Реґіна — з латинської: regina — цариця, тобто, володарка. У повісті „Перехресні стежки" І. Франко не показує Регіну як володарку, а навпаки, як „покірну рабу", яка спочатку підкоряється волі своєї тьоті, пізніше — деспотизмові власного чоловіка. Проте наприкінці твору, коли Регіна виявляє надзвичайну рішучість і позбавляється чоловіка-тирана, письменник дає можливість зрозуміти, що в крові головної героїні таки „тече джерело володарювання".             
     Привертає увагу й образ чоловіка Регіни — Валеріана Стальського. Ім'я Balerian через старослов'янську мову запозичене з латинської; латинське Valerius утворено на основі дієслова valere, що означає „бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось". Прізвище Стальський символізує міцність, „залізність душі". У повісті І.Франко показує нам цього героя холодним, як криця, надзвичайно жорстоким і деспотичним по відношенню до власної дружини.
     Досліджуючи антропоніми, на можна не згадати про значення імені головного героя повісті „Перехресні стежки" І. Франка — Євгенія Рафаловича. Evgeniy через церковнослов'янську мову запозичено з грецької; грецизми Evgevns, Evgyevlos походять від прикметника evgevns, що означає „благородний", складеного з основ прикметника „добрий" та іменинника — „рід, покоління; порода". Добрим і благородним по відношенню до всіх (друга, коханої, селян) є головний герой повісті Євген Рафалович.
     Також символічним є ім'я одного із персонажів твору — Барана. Зоонім Баран — символ глупоти, нерозумної, упертої людини. Персонаж повісті „Перехресні стежки" І. Франка на прізвище Баран — покірний, недуже розумний. Утворі він постає перед нами у двох іпостасях. По-перше, це покірний слуга, який виконує будь-які забаганки свого господаря, по-друге, це хвора людина, у душі якої багато злості і помсти за втрату коханої.

(слайд 10)

Реґіна – з латинської  - цариця, володарка. У творі показана навпаки – як раба, яка спочатку підкорюється волі тітки, а потім чоловіка-тирана, отже в її крові ще є «джерело володарювання».

Валеріан – латинська – «бути сильним, здоровим, фізично спроможним на щось». Прізвище Стальський символізує «залізність душі». У творі цей герой надзвичайно деспотичний по відношенню до дружини.

Євгеній – грецький - «благородний». У творі він благородний по відношенню до всіх.

Баран – (зоонім) – символ глупоти, впертої людини. У творі – це покірний слуга і хвора людина, у душі якого клекотить жадоба помсти за смерть коханої людини.

7. Слово вчителя

Твір І. Франка називають модерністським

Назвіть риси модернізму.  Створіть схему за матеріалом підручника (с. 95-96) і доведіть наявність цих рис у творі Франка

(Слайд 11)

•    Використання символу як засобу осягнення світу
•    Ліризм (велика увага почуттям, настрою, емоційному стану героїв)
•    Глибокий естетизм (краса ідей, образів, композиції, мови)
•    Умовність (позасвідомі, ідеальні, вічні основи буття розкриваються через символи)
•    Волюнтаризм (культ сили волі, активності, боротьби)
•    Ідеологічність (переконаність, що людина здатна змінити світ)

8. Робота в групах (парах) (слайд 12)

1. Пояснити  значення значення символу (діамантова корона — розбите скло)- (с. 592-593)
2.  Яке поняття закладено в образ-символ перехрестя?

1. перехрестя як метафора історії українського народу

2. перетинаються шляхи Євгенія і Стальського, Євгенія і Регіни

3. перетинаються погляди, інтереси персонажів

4. роздоріжжя в душі головного героя

5. повість написана на межі століть (перехресні дороги – глобальні зміни в суспільстві)

9.Бесіда
— Охарактеризуйте мову повісті „Перехресні стежки" І. Франка.
(Мова повісті різноманітна, багата, насичена діалектизмами, виразна, характеризується численною кількістю тропів.)

— Які художні засоби можна визначити у повісті „Перехресні стежки" І. Франка? Як ви гадаєте, яку роль вони виконують у творі?
(У творі використані найрізноманітніші тропи (епітети, метафори, порівняння та ін.), за допомогою яких автор передає події, вирізняє героїв один з-поміж одного.)
— Чи використовує І. Франко у творі риторичні фігури? Наведіть приклади. З якою метою письменник вводить риторичні фігури у текст повісті? (Риторичні фігури у повісті несуть емоційне навантаження: «“Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі…”? «Хто вкаже тобі дорогу, хто підведе тебе, мій бідний народе?», звернення-сповідь Регіни до Рафаловича…) Письменник вводить їх з метою підвищення експресії та емоційної виразності, щоб викликати у читачів певне ставлення до зображуваних автором подій.)
— Чи наявна у повісті „Перехресні стежки" І. Франка застаріла лексика? Наведіть приклади архаїзмів, які застосовує автор.(„Уста" (губи), „ректи" (говорити), „сей" (цей), „вражий" (ворожий), „кожний" (кожний), міщани"(пани)
— З якою метою митець використав у повісті „Перехресні стежки" застарілу лексику? (З метою передати колорит доби, яку описує, і колорит мови головних персонажів.)
— Чи наявні у повісті „Перехресні стежки" І. Франка стилістично забарвлені слова? Наведіть приклади діалектизмів. З якою метою І. Франко вводить у текст повісті лексичні діалектизми?

10. Повідомлення учня про діалектизми („Нарід" (народ), „атвокатови" (адвокатові), „зареготатися" (засміятися), „богач" (багатий чоловік), „життє" (життя), „знание" (знання)).
11. Порівняння-дослідження (Слайд 13)

“У кожного великого письменника є твори, в яких з особливою повнотою відбилася його особистість. Такими творами в художній спадщині Івана Франка видаються мені лірична драма “Зів’яле листя” та повість “Перехресні стежки”, – завважував дослідник Микола Ільницкий. – “Зів’яле листя”, цей світовий шедевр драми закоханого серця, було основою для розкриття внутрішніх переживань персонажів “Перехресних стежок”.

Порівняйте: 

“Він зараз пізнав її і зараз зробив увагу, що пізнає її по ході, її хід мав у собі щось незвичайне, щось таке, чого він досі не завважив у жадної женщини, щось таке плавне, свобідне, гармонійне, що він одразу сказав сам до себе: — Отсей хід я пізнав би між тисячами”.

За що я тужу так, і мучусь, і терплю? Чи за той гордий хід, за ту красу твою, За те таємне щось, що тліє полускрито В очах твоїх і шепче: “Тут сповито Живую душу в пелену тісну”?

Слайд 14

Не знаю, що мене до тебе тягне,

Чим вчарувала ти мене, що все,

Коли погляну на твоє лице,

Чогось мов щастя й волі серце прагне

І в груді щось ворушиться, немов

Давно забута згадка піль зелених,

Весни і цвітів, – молода любов

З обійм виходить гробових, студених.

Прокоментуйте вживання виділених слів у вірші. Знайдіть фрагменту «перехресних стежках», близький               за змістом.

На перших порах здається, що ці співпадання продиктовані лише самою психологією закоханих, душевним станом, почуттям, яке в різних людей будить напрочуд схожі хвилювання, так майстерно в обидвох жанрах передані на письмі автором. Але згодом, через десять літ, під час розмови в парку з Реґіною, Євгеній признається, що кілька разів пробував удатися до самогубства, та, на щастя, так і не зважився на цей страшний гріх, а натомість знайшов себе в копіткій і всепоглинаючій громадській праці, – і ми розуміємо, що далеко не все так просто, що це, мабуть, тих же героїв “Зів’ялого листя” звела доля через стільки часу…

V. Підсумок уроку (слайд 15)

• «Які прекрасні сходи дає в наші дні те насіння, що його разом з іншими сіяв і наш Франко»,— писав Олесь Гончар.

«Мікрофон»:

•    Чи актуальний твір І, Франка «Перехресні стежки» в наш час? Відповідь обґрунтуйте
  VІ. Домашнє завдання (слайд 16):

1. Прочитати соціально-психологічну драму «Украдене щастя» (для всіх).
2. Знайти аудіозапис «Пісні про шандаря» (або принаймні текст) – 1 учень
3. Усний твір-роздум (мініатюра) на тему: «Більшість людей щасливі настільки, наскільки вирішили бути щасливим» (решта учнів).

 

Слайд 17

За соціально-психологічною повістю І. Франка «Перехресні стежки» знято фільм «Пастка» (1993)

Кіностудія «Укртелефільм»

Режисер Олег Бійма

Оператор Лесь Зоценко

Актори: Б. Ступка, О. Сумська, А. Хостікоєв, Г. Дрозд, К. Степанков, Д. Бабаєв)

Уривок