Перекладацька діяльність Лесі Українки

лесі українки. Перекладацька діяльність

Художній переклад має великий вплив на розуміння народом своїх потенціальних можливостей. Він являє собою силу ,яка сприяє розвитку оригінальної творчості, народження нових літературних явищ, де письменники та поети виконують роль батьків та вихователів цієї сили. Саме такою силою і стала Леся Українка. Олесь Гончар

Перекладацьким прийомам Леся навчилася від Івана Франка. Вже наприкінці 80-х років разом зі своїми друзями, учасниками київського гуртка "Плеяда", вона розробила програму перекладів творів іноземних письменників на українську мову.

Творча діяльність Лесі пов'язана з її хворобою. Через лікування вона була змушена їздити в різні куточки Європи . Саме це сприяло глибокому знайомству з розвитком іноземних культур.

Перекладати письменниця почала ще з юнацьких років: з російської, польської, німецької, французької, англійської, італійської, старогрецької, давньої індійської та єгипетської мов. До речі, Леся Українка знала 12 мов.

Багато уваги Леся Українка приділяла перекладам поетичних, прозових та драматичних творів.

Переклала українською мовою: "Пропалу грамоту" Н. В. Гоголя, Поему В. Гюго "Бідні люди", 65 віршів "Книги пісень" Г. Гейне з циклу "Ліричні наспіви" біля 90 віршів з циклу "Знов на Батьківщині" та багато інших.

Перу письменниці належать цікаві наукові праці із зарубіжної літератури: "Два напрямки в новій італьянській літературі" (1900), "Нові перспективи і старі тіні" (1901) та інші.

Переклад твору М. Гоголя «Вечорниці на хуторі під Диканькою» „Се що за дивовижа? „Вечорниці на хуторі під Диканькою”! Що се за вечорниці? І шпурнув у світ якийсь пасічник! Слава тобі господи! Ще мало оскубли гусей на пір’я та перевели ганчір’я на папір! Ще мало народу, всякого званія i всякої масті, покаляло пальці у тому чорнилі! Призвела ж лиха година ще й пасічника попертись услід за іншими! Далебі, друкованого паперу розвелось уже стільки, що хутко не придумаєш, що б таке й загортати в нього!

Переклад поеми А. Міцкевича «Конрад Валленрод» ∗ Вілія, що наші струмочки приймає, – ∗ Дно золотеє, личко блакитнеє має; ∗ Гарна литвинка, що бере в ній воду, – ∗ Серцем чистіша, кращу має вроду. ∗ Вілія в милій Ковенській долині ∗ Серед тюльпанів та нарцисів плине; ∗ У ніг литвинки весь цвіт молодинів ∗ Од рож красніший та од тюльпанів! ∗ Вілія гордить долини квітками, – ∗ Німану шукає, коханця свойого; ∗ Литвинці нудно поміж литвинами, ∗ Бо покохала юнака чужого… ∗ Німан в раптові ухопить обійми, ∗ Несе на скелі та дикі простори, ∗ В лоно холодне свою любу прийме, ∗ І гинуть разом у глибокім морі!

Переклад поеми Гомера «Одіссея» ∗ Тож одповідав йому тоді Нестор, той кінник Геренський: ∗ «Любий! то ж ти нагадав мені лихо, що в тому ∗ Краю приймали невтримливі в гніві синове ахайські; ∗ Тож, коли всі ми човнами по морю туманнім блукали ∗ Та за здобичею, де лиш водив нас Ахіллес; ∗ І коли всі за великеє місто Пріама-владаря змагались, ∗ Скільки тоді там загинуло мужів найкращих!

Переклад Рігведи∗ Наче дівчина струнка, так, богине, ідеш ти ∗ хутко на наші поданки. Всміхаючись, ти, молодая, ∗ линеш раніше від сонця, осяйнеє лоно відкривши. ∗ Наче дівча молоденьке, що мати скупала, така ти; ∗ бачим блискучу красу твого тіла! О зоре щаслива! ∗ Ясно палай! Ні одна ще зоря не була така гарна!

Переклад п’єси В. Шекспіра «Макбет»∗ Макбете, наш король був дуже радий ∗ З твоєї перемоги, він читав ∗ Про те, як ти завзято бив повстанців, ∗ І сам не знав, хвалить чи дивуватись ∗ І чим тебе надгородить. А потім, ∗ В той самий день, довідався він знову ∗ Що ти стояв проти норвежців дужих, ∗ Сам смерті не лякався, тільки іншим ∗ Смерть завдавав. Неначе в казці хутко ∗ Гінці йшли за гінцями, кожний з них ∗ Тебе звав славним оборонцем царства ∗ І честь тобі складав.

Переклад Данте «Божественна комедія»∗ Здалека почало мені вчуватись ∗ Квиління жалібне, страшне ридання ∗ І плач, аж серце почало стискатись. ∗ Стояв я там, де вічнеє смеркання, ∗ Де гомін, мов шум моря у негоду, ∗ Мов вітрів супротивних бушування. ∗ Пекельний вихор не спиняв ходу, ∗ Жене раптово духів далі й далі ∗ І крутить їх, мов каламутну воду. ∗ Отам-то чутно скарги, крики, жалі! ∗ Як тільки стрінуться дві юрби душ прокляті, ∗ Клянуть небесну мудрість від печалі. ∗ І я довідався, що тут на муки взяті ∗ Всі грішники, що тілом зогрішили, ∗ Убогі розумом, а почуттям багаті.

Переклад пісень давнього Єгипту∗ Ой далеко до берега того, ∗ До розкошів закохання мого! ∗ Поміж нами річка протікає, ∗ На мілизні крокодил чигає. ∗ Я пущуся річкою тією. ∗ Та й поплину низом течією. ∗ Не боюся я лихої долі, ∗ Мчу по хвилях, мов по суходолі.

Переклад поезій Дж. Байрона∗ Коли сниться мені, що ти любиш мене, ∗ Ти на сон мій не гнівайся, люба, – ∗ Тільки в мріях я маю те щастя ясне, ∗ Кожний ранок – оплакана згуба. ∗ Любий сон! забери собі силу мою, ∗ А мені дай безсилля розкішне, ∗ Може, знов, як і в ту ніч, я буду в раю, ∗ Ох, яке ж то життя буде пишне! ∗ Смерть і сон – кажуть люди, – то браття рідні, ∗ Сон єсть образ мовчазної смерти, ∗ Коли смерть може дать кращий рай, ніж у сні, ∗ То я прагну скоріше умерти.

Переклад творів Генріха Гейне∗ Співав соловейко, і липа цвіла, ∗ Всміхалося сонце, скрізь радість була; ∗ А ти цілувала мене, обіймала ∗ І так до тремтячих грудей пригортала… ∗ Кричав чорний ворон, і лист опадав, ∗ І сонячний промінь так прикро блищав; ∗ «Прощай!» – ми сказали. – Холодне прощання! ∗ Ти гречно вклонилась на гречне вітання.

Леся Українка належить до митців, літературна спадщина яких стала однією з вершин художньої свідомості українського народу. Народ свято шанує пам'ять про поетесу. Її іменем названі школи, вузи, театри, бібліотеки, вулиці; образ поетеси увічнений в живописі, графіці, поезії, прозі, драматургії.