Презентація "Великдень у родині Івана Франка: дух і смак традицій"

Про матеріал
Презентація є цікавим та наглядним доповненням до уроку - культурної подорожі "Великдень в родині Івана Франка: дух і смак традицій".
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Великдень у родині Івана Франка:дух і смак традицій1

Номер слайду 2

Головний секрет Франка в тому, що, попри колосальну, просто-таки понадлюдську багатотекстовість його доробку, найцікавіший із його творів – він сам.6 000творів100томів праць~100псевдонімів<60років життя~20мов=0змарнованих днів2

Номер слайду 3

3

Номер слайду 4

4

Номер слайду 5

5

Номер слайду 6

Сьогодні воскресає не тільки весна, але і Христос воскресає, не тільки зима зазнає поразки, зазнає поразки смерть в усіх своїх формах, зло у всіх своїх проявах, не виключаючи й етичних.Іван Франко «Писанки» (1893)СЕНСИ І СИМВОЛИ ВЕЛИКОДНЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ ІВАНА ФРАНКА: ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ6

Номер слайду 7

Листівка Олени Кульчицької із серії “Христос Воскрес”. 30-ті роки ХХ ст.7

Номер слайду 8

Праці Івана Франка “Южнорусская пасхальная драма” та “Писанки” у тогочасній періодиці. У фольклористичних та етнографічних працях «Писанки» (1893), «Людові вірування на Підгірʼї» (1898), «Галицько-руські народні приповідки» (1905–1910), мемуарному нарисі «Моя вітцівська хата» (1913) він зафіксував та пояснив прадавні вірування, ритуали та звичаї українців, повʼязані з приходом весни.8

Номер слайду 9

Великдень – свято дуже величне, предковічне і родинне… «Се одно з найбільших, а у нашого народа таки найбільше свято», – зазначав Іван Франко у своїй праці «Галицько-руські народні припо-відки». «Яке Благовіщення - такий Великдень» – вірили у Нагуєвичах, рідному селі Івана Франка. . 9

Номер слайду 10

10

Номер слайду 11

Довгий час паски випікали на спеціальній колесоподібній лопаті, яку називали «круг». Про вигляд і форму тієї лопати, що упродовж року висіла за кроквою під стріхою, згадував Іван Франко так:«…Круг – велика лопата, зложена з довгого, більш як на два метри, держална, закінченого широкою, може, на півметра, дошкою, і двох менших дощечок, що поперечними листвами були прикріплені до тої середньої дошки і обрізані в колесо. Ся велика лопата була призначена спеціально для печення паски. В великодню суботу її здіймав господар із її звичайного місця в диму, господиня мила її і саджала з неї до печі паску, її посестру та більше або менше перепічок»11

Номер слайду 12

12

Номер слайду 13

13

Номер слайду 14

14

Номер слайду 15

Стріляння з моздірів (невеличких саморобних гармат)на Великдень15

Номер слайду 16

16

Номер слайду 17

17

Номер слайду 18

18

Номер слайду 19

... і як би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди зберігай у серці ті духовні скарби, які дісталися тобі у спадок від попередніх поколінь...19

Номер слайду 20

20

Номер слайду 21

Кулінарні традиції родини Івана Франка. Якось у американському журналі "Наше життя" франкознавці натрапили на іменинний пиріг Анни Франко-Ключко, який вона опублікувала, мешкаючи за кордонном. Це була сенсація, тому що довгий час говорилося, що Франки нічого не святкували, жили скромно і бідно, а тут, виявляється, пекли пироги, святкували іменини. І це все збереглося в той чи інший спосіб.Іменний пиріг був дуже смачний, але з сучасного погляду в ньому трохи забагато тіста і замало начинки. Вони пекли їх з м’ясом або фруктовими начинками. А найбільше смакував такий пиріг із дріжджового тіста, у якому була сирно-абрикосова начинка. Була цікава страва – дактилевий корж. Це смачний десерт. Звісно, збереглися не всі рецепти, але ми маємо достатньо підстав говорити про кулінарію Франків. Що вони любили, що їли? І потроху ми на ці питання відповідаємо.21

Номер слайду 22

Мало хто знає, що Ольга Франко, дружина Івана Франка перекладала з італійської тексти на кулінарну тематику Жанни Марніно. Вони були опубліковані у літературно-науковому віснику. Любив поїсти, але без фанатизмуІвана Франка не можна назвати гурманом. Він був у своїх кулінарних смаках невибагливим. Богдан Лепкий згадував, що Франко їв ніби від несхочу і ніби йому взагалі було байдуже, що їсти. Василь Стефаник казав, що для Франка потреба їсти не існувала, що він був аскетом, якому не треба було нічого, крім пера і чорнила. Це був швидше погляд письменника на письменника, насправді Франко любив смачні страви, любив смакувати, але разом з тим не було культу їжі.22

Номер слайду 23

Борщ із сушеної риби. Франко харчами не перебирав, любив гриби і рибу. Як згадувала донька Франка: "Батько мав гарний настрій, коли він завтра мав їхати на рибу". Його захоплював процес збирання грибів і риболовля. До сьогодні згадують в Криворівні, як Іван Франко приніс гриби з лісу і попросив приготувати. Йому відмовили, бо то невідомо, які гриби, і щоби доктор не отруївся. Франко сказав: "Ви приготуйте, а я прийду і буду їсти". І тільки після того, як гуцули побачили, що Франко з’їв і йому це не нашкодило, то почали збирати ці гриби і ввели їх у свій раціон. Чи, наприклад, Франко на крайовій виставці у Львові 1894 року виграв плакати з рибами, бо назвав усі назви риби латиною. Мало хто знає, що Шевченко любив борщ з карасями. А Франко казав, що борщ має бути варений на сушеній рибі. І цю рибу він заготовляв і складав в лозові кошики.23

Номер слайду 24

Кава зі сметаною і чай з листями смородиниІван Франко любив пити триповерхову каву. У Львові так називали каву з вершками. Перший поверх – кава, другий – вершки або сметанка і третій - домашнє печиво чи випічка. Дуже часто своїми улюбленими страви та смаками Франко нагороджував своїх персонажів. Каву з домашньою булкою подає графиня Олімпія Торська в романі "Основи суспільності". Також Франки відзначалися тим, що запрошували до себе на чай. І тут уже очевидно була заслуга Ольги Франко, яка принесла традицію чаювання. У Франків був гарний самовар, який привіз Іван Франко з Києва чи Одеси. Він зараз зберігається в музеї. Ольга Франко-Хоружинська любила чай зі смородиновим листям. Коли Франки 1902 року вселилися в помешкання, в якому сьогодні ми маємо музей, то навколо будинку посадили кущі смородини, агрусу, порічки червоної, чорної, дерева яблуні та груші. З цих фруктів – їх називали овочами в Галичині, – Ольга Франко готувала конфітюри, джеми, варення. Дуже часто закидали Ользі те, що вона була недобра господиня, що не так все готувала. Просто Ольга була вихована в іншій кулінарній культурі. Сестри Ольги Хоружинської – Антоніна і Олександра, які мешкали у Києві, – свідчили, що в неї завжди було все гарно напечене і наварене.24

Номер слайду 25

Модерна кухня. У музеї відтворена кухня і їдальня Франків. Кухня містить багато цікавих речей, меблів, кухонного начиння, наприклад, холодильник, який працює без електрики. Туди закидався лід, і так він холодив. У постійній експозиції є багато посуду, речей, які використовувалися для приготування їжі. Кухня була оснащена тим, що у Львові називалося кухонним вогнищем. Це була поверхня, на якій готували різні страви, і можна було палити дровами і вугіллям. У них була куховарка. В архіві Франка збереглася її трудова книжка із власноручним записом Івана Франка, що він був задоволений її послугами. Вона була не завжди, бо часом не мали грошей оплачувати її роботу.25

pptx
Додано
10 квітня
Переглядів
73
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку