Чисельність і причини її зміни Наприкінці ХІХ — на поч. ХХ ст. гніздився не лише в Карпатах, але і на територіях сучасних Кіровоградської, Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Дніпропетровської обл. У 1940– 1954 рр. чисельність осілої карпатської популяції не перевищувала 10–11 пар. У середині 1960-х рр. в Карпатах налічувалось 6–8 пар. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10–15 пар. Європейську гніздову популяцію у 2004 р. оцінювали у 8,4–11 тис. пар.
Відкладання яєць починається наприкінці березня — у квітні. У кладці 1–2 яйця. Насиджування триває 43–45 діб. Зазвичай виживає одне пташення. Пташенята залишають гнізда у другій половині липня — серпні. Статевої зрілості досягає на 4–5 році. Тривалість життя 40–50 років. Перші пролітні птахи з’являються наприкінці вересня.
Морфологічні ознаки: Довжина тіла — до 900 мм, розмах крил — до 2170 мм. Маса тіла — до 6 кг. У дорослого птаха верх голови і задня частина шиї рудувато-вохристі з золотистим відтінком, інше оперення темно-буре; хвіст сіруватий з вузькими темними поперечними смугами, на кінці — широка темна смуга; восковиця і пальці жовті. У молодого птаха забарвлення темно-буре; основа махових пер біла; хвіст білий з широкою темною смугою на кінці; протягом 5 років оперенння поступово набуває вигляду, як у дорослого.
Для покращання охорони виду необхідні: збалансоване ведення лісового господарства; створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд; влаштування штучних гніздівель; облаштування пунктів підгодівлі на місцях зимівлі; підвищення контролю за незаконним відстрілом;моніторинг за забрудненням оточуючого природного середовища.