Перлини української народної пісні на уроках української мови

Перлини української народної пісні на уроках української мови

                                                   Іменник

Списати речення  . Підкреслити іменники . Визначити їх рід , число , відмінок.

1. Ой плакала дівчинонька,

Здіймаючи руки.

2. Молодому козакові

Мандрівочка пахне.

3. Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

4. За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

5. Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

6. Вітер з поля, да хвиля з моря,

Ой да довела любов до горя

7. Голова моя кружиться,

Ой да на плече орел садиться

8. й як поїхав хазяїн із дому,

Ой да наробили хлопці лому.

9. Ой да пошла славонька по народу

Да на ту дівчиноньку, що без роду.

10. Що на полі, на пісочку,

Без роси на сонці...

                                           Прикметник

Списати речення , підкреслити прикметники.

1. "Де ти, милий, чорнобривий?

Де ти? Озовися!

2. "Ой ти, орле сизокрилий,

Ой да скажи правдоньку, де мій милий?"

3. Сорочку мати вишила мені,

Червоними і чорними,

Червоними і чорними нитками.

4. Два кольори, мої два кольори,

Червоний – то любов, а чорний – то журба.

5. Переплелись як мамине шиття

Мої сумні і радісні,

Мої сумні і радісні дороги.

6. Струнка, як смерека, близька і далека

Кохана гуцулка живе.

7. Дівочі співанки, рожеві світанки

Ген-ген вітер в гори жене.

8. Умий своє личко,

Та личко біленьке,

Біжи до Дунаю,

Бери молоденьку,

Бери ту, що скраю!

9. Ой маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки постягала,

Під хана погнала.

10. – Багач, доню, не захоче,

А бідний не посміє.

Хай же твоя руса коса

Зіллям зеленіє.

                                                Дієслово

Списати речення , підкреслити дієслова.

1. Закувала зозуленька

На стодолі на розі,

Заплакала дівчинонька

В батька на порозі.

2. Іду яром до криниці,

Коромисло гнеться.

– Чом до мене, моя ненько,

Ніхто не пришлеться.

3. – Багач, доню, не захоче,

А бідний не посміє.

Хай же твоя руса коса

Зіллям зеленіє.

4. Коли б знала, коли б знала,

Відкіль виглядати,

То б найняла, заставила

Стежку промітати.

5. Дощик, дощик

Аж із стріхи капотить...

Розсердився мій миленький,

Аж ногами тупотить.

6. Розсердився, розгнівився

Мій милий на мене,

А як гляне – серце в’яне

І в його, і в мене!

7. Знов зозулі чути голос в лісі,

Ластівки гніздечко звили в стрісі.

А вівчар жене отару плаєм,

Тьохнув пісню соловей за гаєм.

8. Всюди буйно квітне черемшина,

Мов до шлюбу вбралася калина.

Вівчара в садочку, в тихому куточку,

Жде дівчина, жде.

9. Ось і вечір – вівці біля броду,

З Черемоша п’ють холодну воду.

У садочку вівчара стрічає

Дівчинонька, що його кохає.

10. Тече річка невеличка з вишневого саду,

Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

Гей-гей-гей-гей, гей-гей-гей-гей,

Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

                                          Прийменники

Списати речення . Підкреслити прийменники.

1. На городі керниченька, по дорозі терен,

Люблю же я дівчиноньку, люблю і тепер.

2. Попід сад, попід сад та попід садочки,

Пішла би я на музики, боюся зрадочки.

3. Ти до мене не ходи, не збавляй си ночі.

Я за тебе не піду, бо ми ся не хоче.

3. Вийшли в поле косарі

Косить ранком на зорі.

4. Ой там за Дунаєм,

Та за тихим Дунаєм

Молодець гуляє.

5. По світлоньці ходжу

Та по світлоньці ходжу,

Та й не находжуся.

6. Била мене мати,

Та й ще буде бити.

"Ой перестань, козаче,

До мене ходити!"

7. Лев роздирає там вовка в куски,

Тут же вовк цапа скубе за виски,

Цап у городі капусту псує,

Всякий з другого бере за своє.

8. Пошла паронька по заводу,

Ой да пошла славонька по народу

Да на ту дівчиноньку, що без роду.

А я тії славоньки не боюся,

Да й на тій дівчиноньці оженюся!

9. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:

Чому я не сокіл, чому не літаю,

Чому мені, Боже, ти крилець не дав?

Я б землю покинув і в небо злітав.

10. Далеко за хмари, подальше од світу,

Шукать собі долі, на горе привіту,

І ласки у зірок, у сонця просить,

У світлі їх яснім все горе втопить.