Перші кроки реалізації проектної технології у школі

Перші кроки реалізації проектних технологій у школі

                                                                                                   Мороз Катерина Юріївна вчитель хімії та біології

                                                                                                                               спеціаліст І категорії КЗШ № 112

Мої учні будуть дізнаватися про нове не від мене;

вони будуть відкривати це нове самостійно.

Моє основне завдання - допомогти розкритися.

М. Песталоцці

Одним із завдань нової української школи є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєву та соціальну компетентність. Це є запорукою формування висококваліфікованих працівників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід із різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує потребу впровадження в процес нових педагогічних технологій.

Виходячи з цих завдань важливим є формування особистості та її життєвої та соціальної компетентності. Розв'язання цієї проблеми можливе шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності учнів на уроках та в позаурочний час.

Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де та як я можу ці знання застосувати - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів.

Використання проектної технології на моїх уроках, дозволило мені застосовувати весь арсенал методів і прийомів навчання, що дало можливість, створити комфортні умови та позитивну мотивацію в організації навчальної діяльності учнів, привчало учнів до колективної та самостійної роботи, розвивало самостійність в оволодінні знаннями, стимулювало творче зростання дитини, сприяло формуванню ключових і предметних компетентностей. Як результат покращилась якість знань учнів, підвищилась результативність діяльності учнів в оволодінні практичними уміннями і навичками, зріс інтерес учнів до вивчення предмету хімії.

Наприклад, однією з форм проектної роботи, яку я використовую на уроках хімії та біології - це створення лепбуку.

Лепбу́к — це інтерактивна тематична тека, саморобна паперова книжечка з кишеньками, дверцятами, віконцями, рухливими деталями, які можна діставати, перекладати, складати на свій розсуд. Прикінцевий етап самостійної дослідницької роботи учня. Такий вид діяльності допоможе поглибити, закріпити й систематизувати інформацію, а розглядання теки в подальшому дозволить швидко освіжити в пам'яті необхідний матеріал.

Етапи створення лепбука:

• вибір теми;
• складання плану майбутнього лепбука;
• малювання макету теки;
• створення лепбука з допомогою паперу, скотча, клею, ножиць, маркерів, степлера, фарб тощо.

Наприклад, у 9 класі створення лепбуку з теми «Екзо та ендотермічні реакції», у 8 класі «Різноманіття та класифікація основних класів неорганічних сполук», 7 клас «Мій улюблений хімічний елемент», а у 6 класі «Квітковий годинник».

Робота над лепбуками допоможе їх творцям отримати не лише естетичне задоволення від креативної діяльності, а й узагальнити, структурувати вивчений матеріал, розвинути вміння шукати й осмислювати необхідну інформацію, презентувати результати міні-дослідження, сформувати самостійність і відповідальність. Якщо лепбук створювати разом із ровесниками чи батьками, це сприяє налагодженню конструктивних взаємин між ними.

Також програмою на уроках біології передбачено велика кількість дослідницьких практикумів. Наприклад, у 6 класі  під час вивчення тем: «Пагін», «Корінь», «Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин» передбачені:

• Дослідницький практикум 1

Дослідження процесу росту вегетативних органів.

• Дослідницький практикум 2

Спостереження за розвитком пагона з бруньки.

• Дослідницький практикум 3

Транспорт речовин по рослині.

• Дослідницький практикум 4

Вегетативне розмноження рослин.

Учням пропоную провести ціле наукове дослідження яке включає в себе цілий комплекс тем. По-перше обрати об’єкт дослідження (бажано щоб схожість була досить швидка). По-друге підготувати насіння до посіву, а саме перевірити на неушкодженість насіння і відсоток схожості. По-третє вивести насіння зі стану спокою та прорости його. Далі висадка в грунт і спостереження за ним протягом певного проміжку часу. В 5 класі  у більш спрощеному вигляді ми пророщували квасолю. Всі діти приносили своє обладнання та виконували практичну роботу. У шостому класі такі дослідження вони виконують в дома та звіряються з контрольною міткою яку ми посадили у класі. Чи виконують дані завдання перевіряю через фото у Вайбері, а в кого немає той приносить об’єкт на перевірку. Після того як з’явилися перші паростки діти заповнюють бланк спостережень.

Де є таблиця «Дослідження процесу росту вегетативних органів».

Також для перевірки рівня засвоєння знань учні складають та розв’язують біологічні задачі різного напрямку. Це довга і кропітка робота але вона дає свої результати. Діти із-задоволення вже запитують про нові об’єкти дослідження. Така форма роботи над проектами дає змогу виявляти дітей яким подобається наукова діяльність, та дає гарну базу для науково-дослідницьких робіт. Збільшує базовий компонент учнів.

Минулого року під час пришкільного табору, наша школа брала участь у міжнародному проекті «Go Сamp». Школи, які пройшли конкурсний відбір, гарантовано отримають методичну підтримку (навчання та ресурсні матеріали) для проведення мовних таборів. Також намагаються знайти волонтера для кожної школи, яка пройшла відбір, проте цього не гарантують, адже на приїзд волонтера впливає багато факторів, і фінансовий фактор є одним із найвагоміших. Але хоч і табір був мовний і волонтер до нас приїхав тільки у вересні цього навчального року, ми все одно працювали з дітьми у напрямку Steam освіти. Кожного дня проводили відкриті заходи, тренінги та працювали над проектом «Друге життя пластику». Напрямок який ми обрали – це глобальні цілі сталого розвитку, одна з яких «Вплив забруднення навколишнього середовища на нашу планету і наше життя». Така форма роботи забезпечує розвиток в учнів вміння збирати, аналізувати, порівнювати , синтезувати певну інформацію, спонукає до логічного мислення, вміння робити висновки та розширює кругозір.

Завдяки запровадженню проектної технології у практику своєї роботи, я змогла вирішити низку проблем:

• диференціація навчання перетворила урок хімії в цікавий навіть для учнів з початковим рівнем навчання;
• поставлені перед учнями завдання спонукали їх до дії, заставляли їх самостійно знаходити рішення;
• учні стали зацікавленими в обміні інформацією, що привчило їх поважати думку інших;
• знання отримані самостійно запам’ятовуються найкраще;
• гармонійно поєднується розвиток індивідуальних і колективних якостей;
• ефективне залучення учнів до сучасних інформаційних технологій.

Запровадження проектної технології має широке поле для пошукової та експериментальної роботи, розвитку творчості вчителя.