Перший раз у перший клас

Загальноосвітня школа № 2

І – ІІІ ступенів

м. Зеленодольська

Батьківські збори

з елементами тренінгу

«Адаптація  першокласників до навчання в школі»                                                                                                        

Методична розробка

вчителя - методиста

загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №2

м. Зеленодольська

Мартьянової  Тетяни  Володимирівни 

Задачі зборів:

1. Познайомити батьківський колектив із можливими проблемами адаптації дітей у перший рік навчання.

2. Розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин із першокласником.

Питання для обговорення:

Фізіологічні труднощі адаптації першокласників у школі.
Психологічні труднощі адаптації першокласників у школі.
Система взаємин дітей у класі.

                                                             Хід зборів

Треба бачити себе в дітях, щоб   допомогти їм стати дорослими, треба приймати їх як повторення свого дитинства, для того, щоб удосконалюватися самому, треба жити життям дітей».

Дозвольте, шановні, усіх привітати

                                      Дозвольте вам щиро усім побажати

                                      Міцного здоров’я й терпіння міцного

                                      Везіння людського  та щастя земного

                                             А ще вам – натхнення, професійних злетів,

                                      Уславлення вічного наших поетів.

    (слайди1,2,3,4)

1. Батьки наклеюють на квіткову галявину квіти зі своїми емоціями та почуттями  на початок навчання дітей у школі.

Сині квіти –хвилювання, світлі- надія, рожеві-спокій, червоні-впевненість.   

-Домінуючі кольори…(обговорення)

2.З вами сучасними ми вже познайомились на попередніх зборах.

3.Вправа ( на дошці фото батьків –першокласників)- А тепер спробуйте ми згадати себе у шкільні роки.

-Вы принесли з собою свої дитячі фотографії. Згадайте той період вашого  життя, ваших батьків, вашу першу учительку, ваше  найперше вересня. За якою партою ви сиділи, з ким дружили? Що ви чекали від школи, з чим були пов’язані ваші надії і страхи. Важливо  було для вас,  чи пишаються  вами ваші батьки? Якої підтримки ви чекали від них? Що робило вас щасливими і що вас засмучувало? Пориньте на деякий час  у ваше дитинство. Можете закрити очі.

- Можливо, хтось із вас пригадає якийсь випадок саме з першого класу. (Розповіді батьків.)

-Ви щойно пригадали різні ситуації, випадки. Вони дають можливість уявити ваше шкільне життя, емоційний стан, стосунки в колективі. Наскільки комфортно ви почувалися в школі, класному колективі, настільки вдалим у вас був адаптаційний період. У кожної людини неодноразово змінюються умови життя, і щоразу їй доводиться долати адаптаційний період. Чи схожі ці почуття з почуттями ваших дітей? Частіше згадуйте себе в дитинстві. Це допоможе краще зрозуміти своїх дітей.     

-Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. У житті дитини змінюються все:  обов'язки, оточення, режим.

Це „ кризовий період” у житті дитини, і ця її „ криза” виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Процес  адаптації  до шкільного життя у дітей триває по різному – від 2 тижнів до 2 – 3 місяців, а інколи і до 6 місяців.

Тривалість адаптаційного періоду залежить від таких факторів:

- вік дитини;

- стан здоров'я та розумовий розвиток дитини;

- індивідуальні особливості дитини

- досвід спілкування з дорослими та ровесниками (позитивне став­лення до вимог дорослих, адекватне спілкування з іншими дітьми).

Залежно від зазначених факторів адаптація дитини до шкільних умов проходить по-різному. Є діти, для яких характерна «легка адаптація», «адаптація середньої важкості», «важка адаптація».

  -Ознаки дошкільника, першокласника, спільні ознаки.( батьки на дошці вибирають та прикріплюють таблички)

Дошкільник

Не керує своїми эмоціями

Спонтанне  навчання

Ведуча діяльність-гра

«Практик»-спроби і помилки

Спілкування  обмежене

Увага нетривала.

Переважають фантазії

Пам’ять механічна

Яскраві  емоції

Немає чіткої мотивації

Першокласник

Ведуча діяльність – навчання.

«Теоретик»- увага на діяльності.

Ініціативний в спілкуванні.

Пам’ять смислова.

Формується вольова сфера.

Формується мотивація.

Формується самооцінка 

Розвиток пізнавальних інтересів.

Керує емоціями.

Спільні характеристики

Довіра авторитету дорослого

Образні форми пізнання світу

Пріоритет віддають грі

Необхідність успіху

Схильні до творчості

-Учитель займає іншу позицію ніж вихователь. Він оцінює результати навчальної діяльності, а не його особистість. Дитина прагне до схвалення своїх дій з боку дорослого, якщо цього не відбувається, думає, що його «не люблять». Члени родини починають серйозно ставитись до навчання, пред’являють більші вимоги.

Все це означає суттєву перебудову життя, фізіологічних та психічних станів першокласників, що супроводжується неприємними відчуттями дискомфорту (пов'язаними, в основному з втратою звичних й улюблених занять, зміною соціального оточення), зламом і дисбалансом динамічних стереотипів, швидким накопиченням нової інформації та особистісними змінами. Проявами таких станів можуть бути тривожність, фрустрація, депресія, нестача впевненості в собі, невротичні прояви.

Сьогодні до першокласників пред'являють набагато більш високі вимоги, ніж 20 років тому. Дитина, яка ледь досягла семи років, повинна мати розвинуту пам'ять, логічне мислення й увагу. Їй потрібно володіти добре розвинутою дрібною моторикою, що визначає, наскільки швидко й добре вона навчиться писати. Передбачається, що дитина вже вміє читати, рахувати, розповідати за картинкою, у неї солідний багаж загальних знань.

                                              (слайди 4, 5, 6, 7)позит-негат

Низька адаптація виявляється в проявах:

1.  Підвищення показника емоційного збудження, тривожності, нейротизму;
2.  Зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості ;
3.  З’являється почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, вчителями, батьками і в поведінці в цілому – надмірна сором’язливість;
4.  Зниження  успішності, недостатня увага й зосередженість на уроках;
5.  Скарги на погане самопочуття, сон, погіршення апетиту, апатія;
6.  Втрата інтересу до навчання у школі.

               Слайд (троянди і наступний)

 4.Звернемося до фактів.

Здоровими  починають навчання лише 25% детей. Близько 16% не готові до навчання; у 50% виявляється функціональна незрілість.

 Невже у нас так все погано ? Давайте подивимось на цю проблему через рамку.

5.Вправа Фопеля «Рамка»

Будь-хто легше справляється з труднощами, якщо при цьому він дивиться на світ оптимістичним  поглядом. Але, нажаль, ми дивимось часто пісимістично. Давайте на проблему адаптації першокласників подивимось через різні рамки.. Як колір рамки впливає на сприйняття?

Коли  ми дивимось на світ, ми також використовуєм різнокольорові рамки, тільки ті рамки — із наших думок. Інколи це рамки із «чорних» думок, а інколи із веселкових.

Ми бачимо шо дуже багато ще пісимістичних думок і тому наша рамка темна.

Змінити  ситуацію ми зможемо  лише спільними зусиллями. Спробуємо сьогодні це зробити!.

           6. Притча « Все в твоїх руках»  (на екрані )

           7. Тест учнів  «Місце учня в класі» (учнівські роботи)

           8. Слайди «Умови успіху» до «Порад…»

           9. Фрагмент  вправи   « Рамка» (Батьки наклеюють метеликів на темну рамку. Вона стає різнобарвною і позитивною)

   -Наша рамка до цього часу темна. Згадайте притчу про метелика. Давайте дамо  метелику життя, і це, в якійсь мірі, змінить наш погляд на адаптацію. Ми можемо насолодитись різнокольоровими метеликами.            ( В цю рамку вставляю фото 1-Б класу)

          10.Вправа “Моя дитина ”.

-Я вручаю вам оцю гарну, живу тендітну квітку — це образ вашої дитини. Передавайте її з рук в руки, і дивлячись на неї продовжіть розповідь за початком:

“Я хочу, щоб мій син (моя донька), стали, були ...

 «Для цього я зроблю ...”

11.Підсумок зборів.

“Дитина не тільки готується до життя — вона вже живе. Потрібно відкрити дитині саме життя. Допомогти їй проводити спостереження над явищами життя, черпати з них досвід для його поліпшення, вибрати в ньому вірний шлях ” Ш.Амонашвілі.

Виховуючи, будемо виховуватись самі, адже справжнє виховання дитини — у вихованні самих себе.

Хай вашим дітям стеляться  сонячні дороги в широкий світ знань, умінь та звершень

       Відео-притча Сократ «Ваші діти»  (показ на екрані)

-Я  намагалися сьогодні залишити хороший слід у ваших серцях. Щоб наші діти виросли чуйними, чесними та порядними, адже вони наше майбутнє і це майбутнє сьогодні творимо ми.

- Шановні батьки! Дозвольте закінчити нашу теплу зустріч щирим зиченням добра вашим родинам і залишити на згадку «Пам'ятку для батьків».

Хай будуть ваші руки сильними, а душі гарячими!

Хай поруч з мамою завжди буде тато!

Хай кожна людина має люблячих і мудрих батьків!

Пам'ятка для батьків

 Ніколи не займайтесь «виховною роботою» в поганому настрої.

 Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

 Надайте дитині можливість бути самостійною, не контролюйте кожен її крок.

 Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

 Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів.

 Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

 Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки — не одне й те саме.

 Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, незважаючи на помилку.

 Виховання — це наступність дій.

 Вихователь повинен бути вимогливим, але добрим.