Перший урок у 1 класі "Моя країна - Україна"

МОЯ КРАЇНА – Україна

1 клас

 

Мета. Розширювати знання учнів про рослинні та державні символи України; розвивати творчі здібності учнів; виховувати любов до Батьківщини.

Обладнання. Вишиті рушники, зображення рослин (верба, соняшник, барвінок, калина, чорнобривці), інструменти та матеріали для практичної роботи (зображення колосків та хмаринок для вирізування, ножиці), коровай, комп’ютер.

 

Діти заходять до класу. На дошці контури карти України.

Учитель. У кожної людини на світі є куточок – найрідніший, найдорожчий. І, можливо, у порівнянні з мальовничими куточками нашої планети, багатими та престижними курортами та маєтками він поступається у матеріальному відношенні. Та все ж таки та духовна наснага, яку ми черпаємо від рідної землі, заступає собою всі матеріальні блага чужого раю. Тільки у рідному краї кожна травинка, кожне деревце, солодкими спогадами повертаючи нас у безтурботне дитинство, наповнюють серце ніжним трепетним щемом. Тільки у рідному краї ми хоч на хвилинку забуваємо свої тривоги та турботи і стаємо щасливими від зустрічі зі знайомими краєвидами, запахами, звуками. Такі почуття у людини здатна викликати тільки її рідна домівка – Батьківщина.

 

(Учень читає вірш «Де найкраще місце на землі» Д. Павличка)

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

 

 

— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

 

Сонце усміхнулося здаля:

— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти!

Учитель. Ми – українці. І для нас рідним краєм, Батьківщиною є Україна.

(Демонструє контури України на дошці)

Учитель. З давніх-давен людина, передаючи любов до своєї малої батьківщини – домівки, прикрашала свою оселю та обійстя рослинами та оберегами.

Традиційними оберегами українців є вишитий рушник. Рушниками прикрашали ікони, портрети предків. Рушники супроводжували людину у найпам’ятніші хвилини її життя: хрестини, заручини, весілля. А ще, висловлюючи повагу та пошану до гостей, українці завжди їх зустрічали з хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Отож і ми сьогодні, засвідчуючи любов та повагу до своєї країни, прикрасимо її обриси барвистими українськими рушниками.

Звучить пісня на слова А. Малишка «Про рушник». (Учні з учителем вішають рушники)

Учитель. На світі є чимало зла та лиха. І щоб якомога менше цього лиха потрапляло до оселі, українці заквітчували своє обійстя рослинами-оберегами. Давайте і ми з бажанням вберегти нашу Батьківщину від лиха та з побажаннями Україні щасливої долі оточимо її такими оберегами.

(Діти розповідають вірші про рослини символи України та прикріплюють їх навколо обрисів держави. Фоном звучить пісня «Чорнобривці»)

1. Щоб наша держава завжди процвітала,

Із сонцем в майбутнє вона мандрувала,

Щоб щастя й добробут були в України,

Навколо посадимо соняхи нині.

 

2. Щоб люди були тут красиві й здорові,

Щоб стороною йшли війни і хворі,

 Щоб лихо минало нашу Вкраїну,

Посадили ще ми сьогодні й калину.

 

3. Щоб в сім’ях вкраїнських був лад і достаток,

Щоб всі проживали й щасливо, й багато,

Щоб родовід свій завжди пам’ятали,

Барвінок ось тут ми прилаштували.

 

4. Щоб люди вкраїнські були дужі і сильні,

Щоб вигравали турніри спортивні,

Щоб лиш олімпійську вели боротьбу,

Ось тут у куточку посадим вербу.

 

5. А от щоб наука в державі розквітла,

Щоб діти у школі тягнулись до світла,

Щоб розумом славились скрізь українці,

Насадимо нині ми ще й чорнобривців.

 

Учитель. Коли ми ставимось до землі з пошаною та любов’ю, вона віддячує нам щедрістю та ласкою. Ось і наша країна – Україна багата на врожаї пшениці. Я пропоную вам прикрасити південну частину карти України золотими колосками пшениці.

 (Діти вирізають з паперу колоски і прикріпляють їх на південну частину карти України. Демонструється кліп з краєвидами України під пісню Н. Бучинської «Україна»)

Учитель. Щоб наша пшениця щедро родила, її треба зросити рясними дощами, що проллються з хмар, які прилинуть з північних областей, багатих на вологі ліси, болота та річки.

(Діти вирізають хмарки і прикріпляють їх на північну частину карти)

Учитель. Подивіться на дошку, яка красива наша Україна, заквітчана і багата.  Ми бачимо чисте небо над золотим колоссям. Ця картина знайшла відображення у кольорах державного прапора України.

Ми сьогодні своїми рученятами теплом та любов’ю до своєї Батьківщини створили цю красу. І хоч ми ще маленькі, проте будемо пам’ятати, що майбутнє нашої країни залежить від нас.

А сьогоднішній наш труд знайшов відображення у цьому запашному короваї, що спечений з нашої української пшениці.

(Учитель пригощає дітей короваєм на вишитому рушнику, прикрашеному кетягами калини).