Перспективний план розвитку закладу освіти на 5 років,що був представлений під час конкурсу на вакантну посаду директора

                                        Просянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

    Маломихайлівської сільської ради Покровського р-ну Дніпропетровської обл.                            

 

Перспективний план розвитку

Просянської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

 

         Наше кредо:   «Освіта для творців світу».

        Мета стратегії розвитку школи – визначити перспективи розвитку школи як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави.

Освіта є основою інтелектуального, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства.

Загальна мета діяльності закладу–реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання та компетентності, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Основні завдання закладу освіти:

 створення рівного доступу для здобуття учнями якісної освіти;

 розвиток природних позитивних нахилів, здібностей і обдарованості учнів, потреби і вміння самовдосконалюватись;

 надання учням можливостей для реалізації індивідуальних творчих потреб;

 удосконалення інформаційного простору;

 створення умов для свідомого вибору дитиною сфери професійної діяльності.

Нормативна база Проекту

Конституція України, Закон України “Про освіту”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні та інші нормативні документи МОН України

 

Принципи діяльності закладу освіти.

Якість: заклад надає знання відповідно до державних стандартів освіти.

Успішність: навчальний заклад прагне сформувати успішну, всебічно розвинену особистість.

Мотивація: формування в учнів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції

Участь: всі учасники освітнього процесу отримують інформацію про освітній процес і мають можливість впливати на нього.

Лідерство: заклад освіти впроваджує нові форми і методи навчання цікаві для учнів.

Партнерство: всі учасники освітнього процесу працюють разом.

Інтернаціональність мислення: кожна дитина – особистість.

                                   Бренд-імідж

    Найважливішим здобутком та візитною карткою навчального закладу є духовне та патріотичне виховання школярів;  перемоги учнів   на найрізноманітніших інтелектуальних і творчих  конкурсах, олімпіадах, турнірах районного, обласного та Всеукраїнського рівнів.

     Просянська ЗОШ І-ІІІ ст.– це той соціальний інститут, який особливу увагу приділяє наданню якісної освіти з  предметів філологічного, природничо-математичного  циклу понад державний стандарт,  посильному внеску  у формування майбутнього інтелекту, самосвідомості нації, забезпеченню його фізичного  й духовного  здоров’я.

      

 

 

 

 

           Структура перспективного плану

І. Основні перспективні завдання розвитку закладу на 2021– 2026 рр.

ІІ. Головні завдання організації освітнього процесу на різних циклах

 1.Перший та другий цикли початкової освіти

 2.Навчання  5-9 класів

 3.Допрофільна підготовка (8 - 9 класи)

 4.Організація освітнього процесу за новим Державним стандартом базової   середньої освіти

ІІІ. Паспорт перспективного плану розвитку

ІV. Управління освітнім процесом

V. Учнівське самоврядування. Парламент школи (Parliament Schools)

VІ. Ключові принципи діяльності педагогічного колективу школи

VІI.Програма інформатизації навчального закладу

VIIІ. Короткий зміст заходів щодо інформатизації закладу

ІX. «Заклад освіти – толерантне середовище»

X. Пріоритетні напрямки виховного процесу

XI. Розвиток кадрового потенціалу на 2021-2026 рр.

  1.План розвитку кадрового забезпечення

  2.В межах виконання плану розвитку кадрового забезпечення

  3. Атестація педагогічних працівників у 2021-2026 роках.

  4.Курсова перепідготовка

  5. Очікувані результати

  6.Перспективний план проходження атестації в 2021-2027 рр.

  7. Методичний аспект

XІI. Забезпечення оптимальних умов роботи освітньої бібліотеки

XІII. Матеріально-технічна база школи

XIV. Робота профспілкового комітету школи

XV. Створення і розвиток Асоціації випускників Просянської ЗОШ І-ІІІ ст.

І. Основними перспективними завданнями розвитку закладу

на 2021– 2026 роки є:

1. Формування багатомірного освітнього простору для здобувачів освіти, орієнтованого на автономію, академічну свободу для всебічного розвитку особистості, як найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей.

2. Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному середньому рівнях освіти.

3. Формування цінностей і необхідних для самореалізації здобувачів освіти компетентностей.

4. Створення опорного закладу освіти для здобуття профільної освіти учасниками освітнього процесу.

5. Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учасників освітнього процесу.

6. Надання освітніх послуг через форми здобуття освіти згідно чинного законодавства (очна, дистанційна, сімейна, екстернат, мережева, педагогічний патронаж).

7. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям, громадськості, суспільства.

8. Розвиток творчої ініціативи та академічної свободи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності для надання якісних освітніх послуг.

9. Розвиток в здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

10. Прищеплення здобувачам освіти шанобливого ставлення до культури,

звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

11. Врахування вікових і індивідуальних особливостей здобувачів освіти і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру кожної дитини.

12. Створення умов для надання освітніх послуг особам з особливими освітніми потребами ( інклюзивне, індивідуальне навчання).

13. Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності та творчої активності здобувачів освіти.

14. Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я учасників освітнього процесу.

15. Підвищення професійного рівня кадрового по­тенціалу згідно Положення про атестацію та сертифікацію педагогічних працівників.

16. Перехід на академічну, організаційну, фінансову, кадрову автономію закладу

17. Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості з приводу роботи закладу на власному веб сайті.

 

 

 

 

 

ІІ. Головні завдання організації освітнього процесу на різних циклах

1.Перший та другий цикли початкової освіти

 Початкова освіта, зберігає наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції. Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цьому циклі навчання визначається пріоритет формування базових знань, умінь та навичок, проголошується мета розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку його життєвих навичок. Призначення початкової освіти полягає в становленні життєвих навичок особистості учня. Освітній процес, який відбувається в 1-4 класах, має два основні завдання:

 - по-перше, це включення дитини до життя в закладі освіти, її інтеграція до виховного простору;

 - по-друге, це розвиток життєвих навичок учня.

Реалізація першого завдання передбачає надання допомоги педагогічно занедбаним дітям;

- заохочення до навчання дітей, які не виявляють зацікавленості в ньому.

Реалізація другого завдання полягає у формуванні життєвих навичок різноманітного спектру простих умінь, без яких успішна й навіть нормальна життєдіяльність людини є неможливою. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності. Освітніми результатами цього циклу освіти є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У них достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

 Перший та другий цикли базової середньої освіти

Ці цикли дають базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. Цикли базової освіти в своєму складі можуть містити класи з допрофільним вивченням окремих предметів. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання.

 2.Навчання в 5-9 класах закладу освіти має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня

По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок.

По-друге, це розвиток функціональної грамотності учня шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здатностей:

 - здатність працювати з текстами;

- графічна грамотність;

 - здатність до конструктивного спілкування;

 - рефлективність, культура мислення;

- трудові навички, елементарна технологічна грамотність;

 - здатність до самопізнання, самовиховання.

 Рання предметна орієнтація (5 -7 класи).

Метою цього етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Наше завдання – допомогти дитині визначитися за напрямками, дати їй змогу себе випробувати в різних сферах (гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничій, технічній  та ін.), запропонувати ці сфери, навчити в них розумітися. На перший план ставиться завдання формулювання цінностей у структурі особистості дитини, зокрема значущості загальної культури та інтелектуального розвитку для самореалізації в соціумі. Для розв’язання цього завдання важливим є розвиток предметного розуміння школярів, яке в подальшому дозволить кожній дитині знайти ту предметну сферу, у якій вона може найбільш яскраво проявитися і яка відповідає її індивідуальним якостям, характеристикам, схильностям та задаткам.

3.Допрофільна підготовка (8 - 9 класи).

Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8-9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію в системі різнорівневого викладання даних курсів. Призначення першого і другого циклу базової освіти – розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Завершуючи навчання за циклами базової освіти, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні однією іноземною мовою та, за бажанням, російською мовою. Учні мають сформовані загальнонавчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання Перший і другий цикл профільної освіти.

4.Організація освітнього процесу за новим Державним стандартом базової середньої освіти

 Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

 

11 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки та технологій:

•  інноваційність;
•  екологічна компетентність;
•  інформаційно-комунікаційна;
•  навчання протягом життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність;
•  підприємливість і фінансова грамотність

                              

9 ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ

• Мовно-літературна (додаток 2);
• математична (додаток 8);
• природнича (додаток 10);
• технологічна (додаток 12);
• інформатична (додаток 14);
• соціальна і здоров’язбережувальна (додаток 16);
• громадянська та історична (додаток 18);
• мистецька (додаток 20);
• фізична культура (додаток 22).

Для кожної освітньої галузі визначено:

• мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти;
• компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання;
• обов’я зкові результати навчання учнів;
• рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за циклами навчання (5—6, 7—9 класи).

 

4 КОМПОНЕНТИ ВИМОГ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ

1. Групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати;
2.  спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, завдяки яким реалізується компетентнісний потенціал галузі;
3. конкретні результати навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами;
4.  орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу

 

ІІІ. Паспорт перспективного плану розвитку

Статус плану розвитку	План розвитку Просянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Маломихайлівської сільської ради Покровського р-ну Дніпропетровської обл. на 2021-2026 навчальні роки.
Загальні відомості про навчальний заклад	Просянська загальноосвітня школа I-III ступенів Покровської районної ради Дніпропетровської області. Форма власності — комунальна. Власник — Покровська районна рада. Юридична адреса — Дніпропетровська область, Покровський район смт Просяна, вулиця Миру 1. Кількість класів — 23, 2 інклюзивних класи. Місць за проектом — 600. Кількість учнів — 435 (станом на 30.04.2021).
Програма обласного науково-методичного проєкту	«Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі Нової української школи» 2020 – 2023 рр.
Методична проблема школи	«Забезпечення комфортних умов для розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі НУШ» на 2020-2023 рр.
Мета проекту розвитку школи	1.Створення необхідних умов для отримання (учнями, які навчаються) високої, якісної конкурентоспроможної освіти, що забезпечить їх професійний і соціальний успіх в сучасному світі. 2.Створення системи інтерактивної взаємодії соціуму і освітнього простору школи як інструменту виховання гармонійно розвиненої і соціально відповідальної особистості.
Напрямки і завдання проекту	Напрямки розвитку Школи: - «Сучасна школа»; - «Успіх кожної дитини»; - «Цифрове загальноосвітнє середовище »; - «Підтримка сімей: багатодітних, неповних, з дітьми під опікою, сиріт, воїнів АТО і т.д»; - «Учитель майбутнього»; - «Соціальна активність». Завдання: 1. Підвищення конкурентоспроможності освіти за допомогою оновлення змісту і технологій викладання загальноосвітніх програм, залучення всіх учасників системи освіти (навчаються, педагоги, батьки (законні представники), роботодавці і представники громадських об'єднань) в розвиток Школи, а також за рахунок оновлення матеріально-технічної бази Школи; 2. Створення умов для забезпечення доступності виховання гармонійно розвиненою і соціально відповідальної особистості шляхом оновлення змісту і методів здоров'язберігаючих компетентностей індивідуалізації освіти, підтримки обдарованих дітей та дітей з вадами здоров’я, модернізації інфраструктури відділення додаткової освіти дітей; 3. Оновлення інформаційно-комунікаційної інфраструктури Школи шляхом створення сучасної та безпечної цифрової освітнього середовища, що забезпечує формування цінності до саморозвитку та самоосвіти в учнів всіх рівнів; 4.Забезпечення безперервного характеру професійно-особистісного розвитку педагогічних кадрів шляхом впровадження національної системи професійного зростання педагогів; 5.Створення умов для підвищення компетентності батьків  в питаннях освіти і виховання майбутніх громадян України; 6. Створення умов для виховання гармонійно розвиненої і соціально відповідальної особистості шляхом розвитку волонтерства , реалізації талантів і здібностей учнів в форматі громадських проектів.
Термін і етапи реалізації проекту	Серпень 2021- липень 2026рр.
Очікувані кінцеві результати, найважливіші цільові показники проекту	1.Забезпечення високого рівня якості освіти відповідно до оновлених показників оцінки якості освіти ЗНО, МАН та ін. 2. Забезпечення позитивної динаміки розвитку Школи відповідно до цільових показників стратегії розвитку освіти Дніпропетровської області і України до 2026 року. 3. Формування позитивного іміджу Школи в соціальному оточенні, районної та обласної системах освіти за рахунок високої результативності освіти та інноваційної активності школи у сучасній системі освіти.
Система організації контролю	Постійний контроль виконання програми здійснює Керуючий радою школи. Результати контролю представляються щорічно на засіданні педагогічної ради, загальношкільній конференції, публікуються на сайті закладу освіти.
Обсяг і джерела фінансування	Щорічна субвенція з регіонального бюджету на виконання затвердженого державного завдання -Залучення додаткових ресурсів за рахунок включення школи в цільові програми, розвиток додаткових освітніх послуг.
Сайт школи	http://prosiana-school.dp.sch.in.ua/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

 

            ІV. Управління освітнім процесом

Мета управлінської діяльності: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

 Основні завдання:

1. Управління якістю освітнього процесу на основі інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

 4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження підвищення кваліфікації і сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

 1. Впровадження в практику роботи закладу освіти інноваційних технологій.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішної реалізації їх творчого потенціалу.

 3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

 4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

 • загальні збори;

 • педагогічна рада;

 • рада школи;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоврядування;

• громадськість.

 Механізм управлінської діяльності включає:

діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного плану.  Він будується на основі щорічного звіту про діяльність закладу освіти протягом навчального року, аналізу стану освітнього процесу згідно з Стратегією.

 При плануванні різних напрямків діяльності використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі.

 Плани підлягають моніторингу стану виконання в кінці року. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів в режимі академічної свободи і доброчесності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V.Учнівське самоврядування. Парламент школи (Parliament  School)

 З метою виховання активної життєвої позиції учнів, розвитку навичок управління дитячим колективом в закладі створити Учнівський Парламент (Parliament Schools), який демократичним шляхом обиратиме свого президента з кращих школярів на конкурсній основі.

Метою і завданнями Учнівського Парламенту стане:

• формування в учнів почуття господаря школи, класу, вміння співпрацювати на принципах партнерства, гласності, демократизму;
• сприяння навчальній та творчій діяльності учнів;
•  формування особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією; забезпечення захисту прав та інтересівучнів;
• створення можливостей для самореалізації учнів в конкретних справах;
• виховання почуття власної гідності;
• сприяння у досягненні учнями індивідуальної та суспільної мети.

  Parliament Schools стане найвищим органом учнівського самоврядування, який організовує та сприяє проведенню різноманітних шкільних заходів, спрямованих на покращення життя освітнього закладу, займатиметься випуском радіогазети, газети школи «Parliamentary Newspaper», проведенню предметних тижнів тощо. Навчальний рік шкільному парламенті розпочнеться з виборчої кампанії голів комісій парламенту, яких за статутом буде, наприклад, п’ять:

•             комісія навчання, дисципліни і порядку (Старостат);
•             комісія інформації (Прес-центр);
•             комісія з національно-патріотичної та історико-краєзнавчої роботи;
•             комісія екології, спорту та здорового способу життя;
•             комісія культури та дозвілля.

 Вибори керівного складу відбудуться на досить високому рівні: засідатиме приймальна комісія, реєструватимуться заяви кандидатів, готуватимуться передвиборчі програми, друкуватимуться бюлетені для таємного голосування. Створені комісії працюватимуть згідно окремих графіків. Комісією інформації готуватиметься та випускалися щотижнева радіогазета «Шкільний вісник» та щомісячний інформаційний вісник «Parliamentary Newspaper», що сприятиме розвитку творчої активності учнів, особистомусамовираженню та самоствердженню. До календарних та ювілейних дат учні кожного класу готуватимуть стіннівки, в яких демонструватимуть свою творчість, художні та поетичні здібності. Також активісти парламенту братимуть активну участь у сесії зібранні парламенту дітей з громади Маломихайлівської та Гаврилівської шкіл. Комісією культури та дозвілля організовуватимуться вечоривідпочинку та дискотеки. Комісією екології, спорту та здорового способу життя проводитимуться змагання з волейболу, баскетболу, настільного тенісу, шахів та шашок. У травні проводитеметься останнє засідання парламенту, де аналізуватиметься його робота та визначаються завдання на наступний рік. Наставником для учнівського активу «Parliament School» з питань учнівського самоврядування та роботи протягом наступних років стане педагог-організатор освітнього закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VI. Ключові принципи діяльності педагогічного колективу школи

 Пріоритетними принципами діяльності педагогічного колективу школи є:

•              демократизація управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога;
•              перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування;
•              колегіальність у прийняті управлінських рішень; скорочення дій розпорядчих документів; розвиток неурядових, суспільних освітянських спілок, об’єднань);
•              гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу;
•              утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов не лише для

реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);

•              особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини у обранні шляхів до самоактуалізації;
•              створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках;
•              прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних;
•              прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні);
•              модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій;
•              створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації,

залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет;

•              модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);
•              диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання;
•              обізнаність керівника з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору й адекватна реакція на процеси реформування національної школи;
•              створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів);
•              забезпечення практичної спрямованості освіти та орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві;
•              формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у навчально-виховному просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти;
•              інтегрування в європейський освітній простір;
•              спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, уміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);
•              варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання;
•              альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів;
•              поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних

програм, диференціація та індивідуалізація навчально- виховного процесу;

•              науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;
•              наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства, існуючих навчальних планів і програм;
•              поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;
•              полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур;
•              виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;
•              інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання  враховуються існуючі міжпредметні зв’язки з базових шкільних предметів: історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо;
•              перспективність (забезпечення випередження в змісті навчання у

відповідності з сучасними потребами суспільної практики).

 

 

 

 

 

 

VI.Програма інформатизації навчального закладу

          Мета програми:

•                поліпшення якості освіти через підвищення інформаційної культури й професійної ІКТ компетентності педагогічного колективу закладу;
•                забезпечення ефективності освітнього процесу, реалізація сучасної системи освітніх пріоритетів, формування ІКТ компетентності учнів.

          Основні напрями реалізації програми:

•                удосконалення сучасного єдиного інформаційного простору школи;
•                автоматизація організаційної діяльності закладу із впровадженням нових мережевих технологій;
•                використання інформаційних технологій для безперервної професійної освіти педагогів і оптимізації навчального процесу; забезпечення умов для формування інформаційної культури учнів;
•                створення умов для взаємодії школи з громадою через єдиний інформаційний простір.

Основні завдання програми:

•                створення оптимальних умов для оволодіння педагогами та учнями школи інформаційними технологіями та впровадження ІКТ в освітній процес;
•                розвиток інформаційної культури й підвищення ІКТ компетентності педагогів навчального закладу;
•                створення умов для самореалізації й підвищення ІКТ компетентності учнів загальноосвітньої школи;
•                формування та вдосконалення сучасного єдиного інформаційно-освітнього простору школи;
•                реалізація компетентнісного підходу до інформаційного забезпечення освітнього процесу;
•                впровадження інформаційних технологій у процес підготовки вчителів до уроку;
•                використання засобів сучасних інформаційних технологій у проектно-дослідницькій і конкурсній діяльності учнів;
•                організація елементів дистанційної освітньої діяльності учнів та позаурочної консультативної роботи педагогів;
•                оптимізація взаємодії школи з інформаційним простором Дніпропетровської області, України, світу.

          Принципи програми інформатизації:

•                опір виключно на ліцензійне або вільне програмне забезпечення, виховання в усіх учасників процесу інформатизації поваги до закону й законних прав розробників програмного забезпечення;
•                дотримання норм інформаційного захисту в роботі з персональними даними в інформаційних системах, у базах даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VII Короткий зміст заходів щодо інформатизації закладу

І етап (2021–2022 навчальний рік)

 1. Діагностування рівня інформаційної культури й ІКТ-компетентності педагогів школи.

 2. Організація очних та он-лайн консультацій для педагогів школи з питань інформаційних технологій та впровадження використання електронних освітніх платформ в навчальний процес.

 3. Організація роботи творчих груп з питань інформаційної культури,  технологій та використання електронних освітніх платформ в освітній процес.

 4. Навчання педагогів щодо використання електронних освітніх платформ на базі школи.

 5. Підтримання безпечних і комфортних умов для роботи користувачів – учасників освітнього процесу.

 6. Оновлення автоматизованих робочих місць директора школи, секретаря, бібліотекаря, практичного психолога, заступників директора школи, фахівців тощо сучасними електронними програмними засобами.

 7. Залучення педагогів школи до наповнення шкільного сайту інформаційними та методичними матеріалами.

 8. Здійснення контролю за рівнем ІКТ компетентності та використання електронних освітніх платформ педагогів школи.

ІІ етап (2022–2023 навчальний рік)

 1. Створення нових розділів та сторінок на школи сайті матеріалами різноманітної тематики.

 2. Поповнення бази бібліотечно-інформаційного центру електронними книгами, підручниками, енциклопедіями, відео- та медіа матеріалами.

 3. Поповнення бази технічного центру школи фото-, відео- та медіа матеріалами, інших електронних розробок супроводу навчальних занять із предметів шкільного курсу.

 4. Обладнання навчальних аудиторій школи новими стаціонарними комп’ютерними комплексами.

 5. Оновлення технічної бази єдиного інформаційного простору школи.

ІІІ етап (2023–2024 навчальний рік)

 1. Діагностування рівня інформаційної культури й ІКТ компетентності учнів школи.

 2. Організація факультативних курсів, додаткових занять, очних та он-лайн консультацій для учнів школи з питань інформаційних технологій.

 3. Організація спільної проектної діяльності вчителів та учнів з питань інформаційної культури, інформаційних технологій.

 4. Підтримання безпечних і комфортних умов для роботи учнів –користувачів.

 5. Збільшення кількості робочих місць для учнів та забезпечення вільного доступу до швидкісної мережі Інтернет на території школи.

 6. Залучення учнів школи до наповнення шкільного сайту інформаційними матеріалами та творчими роботами.

 7. Здійснення контролю за рівнем ІКТ-компетентності учнів школи.

ІV етап (2024–2025 навчальний рік)

 1. Вивчення ефективності використання можливостей локальної мережі, всесвітньої мережі Інтернет для безперервного навчання школярів.

 2. Розширення можливостей шкільного сайту для самоконтролю учнями за рівнем власних навчальних досягнень (щоденник.ua), навчання учнів у канікулярний період.

 3. Створення на сайті школи бази даних для здійснення дистанційного навчання: відеозаписів з кращими уроками, позакласними та виховними заходами, навчальними методичними матеріалами, навчальним відео, корисними комп’ютерними програмами (free) використання електронних освітніх платформ, тощо.

 4. Використання у практиці роботи з учнями діалогових, довідково-контролюючих, імітаційно-моделювальних програм, тренажерів тощо.

 5. Створення учнями під керівництвом вчителів проектів та спеціальних програм, які зацікавлять  і пропагуватимуть ідеї безперервної дистанційної освіти.

V етап (2025–2026 навчальний рік)

 1. Широке залучення педагогів школи, учнів та їх батьків до суспільних проектів, які проводяться засобами інформаційно-комунікативних технологій в Дніпропетровській області, Україні, світі.

 2. Регулярне та повне інформування Маломихайлівської громади про всі аспекти діяльності школи (розміщення матеріалів на шкільному сайті, співпраця з сайтами та періодичними виданнями Покровського р-ну, Дніпропетровщини та України).

 3.Залучення до співпраці кращих навчальних закладів області, країни, світу.

 4. Розробити та впровадити в практику діяльності Програму інтеграції у світове інформаційне середовище освітнього простору школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VII. «Заклад освіти – толерантне середовище»

Мета: сприяти розвитку особистості дитини, формуванню її інтелектуального та морального потенціалу; формувати патріота України, гідного громадянина, який усвідомлює свою приналежність до сучасної Європи.

Основні завдання:

1.Координація зусиль педагогічної, батьківської громадськості для попередження булінгу, протиправних дій та вчинків серед здобувачів освіти;  

2.Організація профілактичної роботи на основі глибокого вивчення причин і умов, які сприяють скоєнню здобувачами освіти правопорушень;

3.Забезпечення організації змістовного дозвілля й відпочинку;

4.Поліпшення роботи класних керівників, психолога, приділення уваги соціально-психологопедагогічній допомозі здобувачам освіти та їхнім батькам;

 5.Налагодження правової пропаганди й освіти через наочну агітацію та шкільних медіа ─ захист прав та інтересів неповнолітніх;

Очікувані результати:

1. Створення системи виховної та профілактичної роботи в закладі освіти;

2.Усвідомлення дітьми негативного впливу на організм шкідливих речовин;

3. Організація змістовного дозвілля та відпочинку здобувачів освіти;

4.Допомога здобувачам освіти і їхнім батькам у захисті своїх прав та інтересів;

5.Навчання дітей знаходити вихід із кризових ситуацій та захищати себе від усіх видів насильства (булінгу);

6.Профілактика правопорушень і злочинності серед молоді;

7.Набуття досвіду інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетенцій учасників освітнього процесу;

 8. Створення безпечного толерантного середовища; виховання соціально

активної та комунікативної особистості з високим рівнем духовності і моралі.

VIII. Пріоритетні напрямки виховного процесу

•                формування сучасної особистості;
•                громадське виховання;
•                національно-патріотичне виховання;
•                превентивне виховання;
•                фізичне виховання;
•                художньо-естетичне виховання;
•                трудове виховання;
•                екологічне виховання;
•                родинно-сімейне виховання;
•                розвиток учнівського самоврядування;
•                розвиток інтелектуального руху через організацію інтелектуальних ігор;
•                виховання нетерпимості до булінгу в усіх його проявах.

          Система виховних завдань

•                Формування загальношкільного колективу на засадах учнівського самоврядування;
•                створення умов для особистісного розвитку учнів, їх адаптації у суспільстві, професійного самовизначення, розвитку мотивації до пізнавальної та творчої діяльності;
•                забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів;
•                формування національної самосвідомості і людської гідності;
•                формування політичної та правової культури, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальними правами та свободами і громадською відповідальністю;
•                виховання духовної культури особистості то створення умов для вільного формування власної світоглядної позиції;
•                утвердження принципів загальнолюдської моралі;
•                надання необхідних знань щодо формування вмінь та навичок

 індивідуального розвитку особистості;

•                розвиток умінь самостійного долання життєвих труднощів, узагальнення життєвого досвіду, вміння діяти на користь собі та оточуючим;
•                збереження і зміцнення морального і фізичного здоров’я, формування культури здорового способу життя;
•                сприяння усвідомленню учнями самоцінності та індивідуальності кожної особистості;
•                формування ціннісного ставлення до навколишнього світу, до історичної і культурної спадщини українського народу і своєї родини.

 

 

 

 

 

 

 

XI. Тактичні завдання діяльності Просянської ЗОШ І-ІІІ ст.

  Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми «Освіта», Закону України «Про загальну середню освіту», для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості. Спрямовувати роботу педагогічного колективу школи над реалізацією ключового науково-методичного завданням: «Забезпечення комфортних умов для розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі НУШ».

  Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів школи, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови школярами особистих індивідуальних освітніх траєкторій. В умовах реалізації профільного навчання забезпечити: 

•                  профільне вивчення учнями 6-7 класів окремих дисциплін програми повної загальної освіти;
•                  підготовку до здобуття вищої освіти; 
•                  успішну соціалізацію випускників.

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VIII. Розвиток кадрового потенціалу на 2021-2026 рр.

 Педагогічний колектив школи складається з людей, абсолютна більшість з яких – учителі за покликанням, віддані своїй роботі і дітям. Серед членів колективу є висококваліфіковані спеціалісти, які мають великий досвід здатні творчо підходити до розв’язання завдань, які ставляться перед освітою. Частина вчителів тільки починає іти педагогічною стежкою, але вони мають добрі теоретичні знання по фаху і готові вчитися ефективно застосовувати їх на практиці, переймати досвід старших колег. Такий сплав молодості і досвіду - це колектив, готовий іти крок за кроком до нової якості школи, НУШ.

   1.План розвитку кадрового забезпечення:

№ п/п	Зміст заходу	Термін виконання
1.	За результатами діяльності представляти педпрацівників до нагородження відповідними грамотами, подяками, заохочувальними преміями 2021-2026 роки	2021-2026 роки
2.	Врахування результатів роботи вчителя при атестації та врахування результативності роботи педагога при розподілі тижневого навантаження	2021-2026 роки
3.	Забезпечувати умови для своєчасного підвищення кваліфікації та професійного зростання в міжатестаційний період	2021-2026 роки
4.	Визначити на період до 2022 року потреби в педагогічних працівниках	До 01.09.2021 року
5.	Розповсюдження досвіду про успіхи учнів та вчителів у ЗМІ та на сайті школи	2021-2026 роки
6.	Оновити учительську, забезпечити її сучасною науково-методичною  літературою та інформаційно комп'ютерними ресурсами для оптимізації умов самоосвітньої діяльності педагогічних працівників школи до  кінця 2023 року	2021-2023 роки
7.	Забезпечувати умови для участі педагогів у конкурсах професійної майстерності, здійснення дослідно-експериментальної та інноваційної діяльності	2021-2026 роки
8.	Проводити рейтингову оцінку педагогічної діяльності	2021-2026 роки

2.В межах виконання плану розвитку кадрового забезпечення провести:

1. Семінар «Професійна етика вчителя» 2021-2022 н.р.

2. Круглий стіл «Імідж сучасного вчителя» 2022-2023 н.р.

3. Проведення майстер-класу «Моє захоплення» 2023-2024 н.р.

4. Методична рада «Створення умов для педагогічної творчості вчителів»

2024-2025 н.р.

5. Круглий стіл «Поділюся цікавинками зі своєї самоосвіти» 2025-2026 н.р.

        3. Атестація педагогічних працівників у 2021-2026 роках

Адміністрація школи систематично проводить роботу з удосконалення й посилення стимулюючої ролі атестації у фаховому зростанні, тому приділяє велику увагу проведенню атестації педагогічних працівників, що дає змогу виявити їх професійну підготовку, фаховий рівень, відповідність посаді. Атестація педагогічних працівників закладів освіти проводиться відповідно до Закону України ,,Про освіту” (ст. 54), Закону України ,,Про загальну середню освіту” (ст.27), Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Типового положення про атестацію педагогічних працівників України (затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 20 грудня 2011 року № 1473 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135).

Під час атестації вивчаються професійні якості вчителя, його сильні та слабкі сторони, рівень загальної культури, вплив атестації на підвищення результативності роботи школи, створюються оптимальні умови для вивчення та впровадження провідного педагогічного досвіду найкращих вчителів школи.. Атестація педагогічних працівників проводиться з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання та виховання, забезпечення соціального захисту компетентності педагогічної праці. Оцінювання праці вчителя в нинішніх умовах організується так, щоб сприяти його розвитку й саморозвитку. Адже, сучасний вчитель – носій сучасних суспільних змін, його найактуальніше завдання – виховати компетентну, творчу, здатну до продуктивної життєдіяльності в нових суспільних умовах особистість. Виховати таку особистість може лише педагог з високою компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим духовно-моральним потенціалаом конкурентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.

Атестація здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів педагогічної діяльності шляхом проведення контрольних робіт, зрізів знань учнів, тестування, відвідування уроків, позакласних заходів, врахування думки батьків та учнів. Практичне проведення атестації в педагогічному колективі, постійне її вдосконалення ставить перед керівниками школи багато проблем, вирішення яких залежить від чіткої організації всього процесу атестації з урахуванням особливостей навчального закладу, складу педагогічного та учнівського колективів, навченості, вихованості та розвитку учнів.

У ході атестації проводиться вивчення досвіду роботи вчителів шляхом відвідування уроків, співбесід, учителі проводять ряд відкритих заходів, на яких присутні члени атестаційної комісії, вчителі школи. Атестація педпрацівників проходить прозоро. Анкету оцінювання педагогічної діяльності учителя (запозичена з фахової літератури та вдосконалена на методичній раді) здійснюють колеги,які відвідували уроки, голови МО. У атестації педпрацівників також бере участь психолог, який проводить діагностування стилю педагогічної діяльності вчителів, вивчав їхні особистісні якості. Велику роль відіграє виставка «Я атестуюсь», на яку представляють кращі методичні матеріали вчителя за міжатестаційний період. Всі вчителі атестуються вчасно─ 1 раз на 5 років.

          4.Курсова перепідготовка:

У забезпеченні неперервності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, з метою підвищення педагогічної майстерності та інтелектуального розвитку сплановане та організоване проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи на базі ДАНО, а також через прослуховування вебінарів та проходження онлайн-курсів. Всі педагогічні працівники на час атестаційної експертизи вчасно (відповідно до графіків проходження курсової перепідготовки) проходять курси підвищення кваліфікації (офлайн, онлайн, дистанційно, очно).

     5. Очікувані результати:

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який

відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

1.Зростання позитивного іміджу освітнього закладу та його конкурентоздатності на ринку освітніх послуг;

2. Особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

3. Поліпшення якісні показники ЗНО, ДПА, результатів предметних олімпіад;

4. Покращення успішність учнів;

5. Підвищиться професійна майстерність педагогів шляхом проходження

сертифікації;

6. Підвищення престиж педагогічної професії;

7. Здійснюватиметься профільне навчання, створюватимуться можливості

вибору учнями освітнього профілю відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей та особистих побажань;

8. Розшириться мережа гуртків ;

9. Посилюватиметься оздоровча спрямованість освітнього процесу,

комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров'я;

10.Упроваджуватимуться інноваційні методи формування життєвої компетентності учнів;

11. Проводитиметься на високому рівні діагностика та моніторингові дослідження якості освітніх послуг;

12.Створюватимуться системи професійно-педагогічної адаптації молодих

спеціалістів;

13.Набуде стабільність кадровий склад закладу освіти;

14.Підвищиться професійний рівень педагогічних працівників;

15.Набуде моральне і матеріальне стимулювання професійної діяльності

педагогів.

16.Опрацювання педагогічними працівниками нормативно-правових документів щодо організації навчально-виховного процесу, актуальних проблем методики викладання шкільних дисциплін;

17.Організація підвищення кваліфікації вчителів;

18.Підтримка інноваційної діяльності вчителів;

19.Надання допомоги педагогам у підготовці до атестації.

        6.Перспективний план проходження атестації з 2021-2027 рр.

2022	2023	2024	2025	2026	2027
Терещен-ко Н.В.	Гулак В.М.	Киричен- ко І.А.	Гулак О.А.	Лисакова І.М.	Терещен- ко Н.В.
Мирошни-ченко Н.П.	Лавріненко В.П.	Яковен-коН.І.	Сердюк Л.М.	Аверіна Т.І.	Мирошни-ченко Н.П.
Скляр Н.І.	УсенкоМ.Ф.	Клименко Л.В.	Ставиць-ка В.М.	Максимен-ко О.Я.	Скляр Н.І.
Саєнко М.С.	Іващенко І.В.	Чорнобай В.В.	Теслюк О.М.	Ковна-цька С.І.	Саєнко М.С.
Гресь О.О.	Саєнко Т.Г.	Клочко Л.І.	Кириченко Л.І.		Гресь О.О.
Терещенко Л.К.		Ященко- Циганок Т.О.	Балюра В.М.		Терещенко Л.К.
Рядська С.Д.		Усенко В.В.	Василенко С.В.		Рядська С.Д.

 

        7. Методичний аспект

        Мета методичної роботи закладу: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника

Основні завдання:

1.Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2.Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та

 впровадження сучасних інноваційних технологій.

3.Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4.Спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1.Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2.Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

 

 

 

 

  XI. Забезпечення оптимальних умов роботи освітньої бібліотеки:

– забезпечити бібліотеку електронними навчальними посібниками;

–знайти можливості для забезпечення бібліотеки новою літературою, здійснювати передплату фахових періодичних видань для педагогів, періодики для учнів ;

– забезпечити належні умови зберігання книжкових фондів шкільної бібліотеки;

–забезпечити бібліотеку необхідним інвентарем, предметами бібліотечної техніки, оргтехнікою;

–налагодити співпрацю з громадськими організаціями, спонсорами, меценатами;

– взяти участь у роботі творчої групи шкільних бібліотекарів району;

– продовжити співпрацю з районною центральною бібліотекою;

– продовжити  участь у Всеукраїнській акції “Живи, книго!”, Тижні дитячої та юнацької книги, Всеукраїнському Дні бібліотек;

– провести  доброчинні акції “Подаруй бібліотеці книгу” та “Родина – бібліотеці”;

– покращити технічний та санітарний стан приміщення бібліотеки та привести його у відповідність до вимог правил пожежної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

X. Матеріально-технічна база школи

Міцна навчально-матеріальна база навчального закладу є запорукою успішного навчання учнів та комфортних умов праці педагогічного колективу.

В сучасних умовах створення такої бази вимагає залучення фінансових та матеріальних ресурсів з різних джерел.

Роботу з покращення та вдосконалення навчально-матеріальної бази гімназії слід проводити у таких напрямах:

1. ремонт, модернізація, переобладнання приміщень школи з метою покращення санітарно-гігієнічних умов та забезпечення належного рівня безпеки;

2.   оснащення класів для підвищення якості навчально-виховного процесу.

Для підвищення якості навчально-виховного процесу в гімназії необхідно:

1.придбати біологічний, географічний кабінет, комп’ютерний клас для проведення занять з використанням сучасного програмного забезпечення та новітніх методик моніторингу рівня навчальної підготовки учнів;

2.створити мобільний мультимедійний комплекс для проведення занять з гуманітарних дисциплін з використанням сучасного програмного забезпечення;

3.придбати і встановити телевізор з великою діагоналлю екрану в актовій залі;

З метою покращення санітарно-гігієнічних умов та забезпечення належного рівня безпеки необхідно:

•                  завершити заміну вікон  у школі І ступеню;
•                  придбати шкільні меблі до класів (два комплекти);
•                  провести комплекс заходів для підвищення рівня пожежної безпеки у приміщенні школи;
•                  замінити частину електропроводки, вимикачі освітлення, електророзетки в приміщенні;
•                  встановити пожежну  сигналізацію;
•                  забезпечити достатню кількість вогнегасників.

                         XI. Робота профспілкового комітету школи

1. Опитування на Освіта.ua. Чи відчуваєте ви користь від діяльності профспілки?

2. Перевибори профспілкового комітету (серпень 2021) Виходячи зі Статуту Профспілки України «У первинній профспілковій організації – профспілковий комітет  з терміном повноважень 5 років».

3. Звіт голови профспілкового комітету про роботу у 2016-2021 н.р.

4.  Організація роботи новообраного профспілкового комітету. Актив. Планування роботи на 5 років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XIІ. Створення і розвиток Асоціації випускників

Просянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

           1.Ідея.

Завершуючи навчання, ми часто втрачаємо велику частку соціальних зв'язків, які здобули в шкільні роки. Однією з форм підтримки та взаєморозвитку закладу загальної середньої освіти та випускників є асоціація її колишніх учнів, які можуть оцінити практичність одержаних знань і знають заклад з усіх можливих сторін. Такі асоціації не лише допомагають зберегти пам'ять про минулі часи, але й творять нові можливості для взаємодії школярів, випускників, навчального закладу та бізнесу.

   2.Опитування.

З’явилася думка про створення Асоціації випускників у Просянській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Це опитування покликане отримати максимально широкий зріз думок різних зацікавлених сторін (учнів, вчителів, випускників, представників бізнесу...), який дозволить в подальшому виокремити основні завдання в межах створення та розвитку такої структури в школі.

  3.ZOOM конференції:

 День відкритих дверей. Зустріч з майбутніми  школярами, їх батьками,  випускниками  і всіма  бажаючими пройде вперше в умовах триваючого карантину - в онлайн та форматі конференції Zoom.

  Урок «За що я люблю свою професію?» ZOOM -інтервʼю з подальшим розміщенням на шкільному YouTube.

  «Я – учень Просянської ЗОШ» Флешмоб для випускників. Як живе школа очима сучасної молоді.

          4. Створення ФБ сторінки «Асоціація випускників Просянської  ЗОШ І-ІІІ ступенів». Новини, події, спонсорська допомога випускників.