П'єса-казка для лялькового театру "Господиня осінь"

До цієї п’єси-казки  є відео, які можна переглянути за посиланням:

https://sites.google.com/view/blog-olena-demchur/головна-сторінка

 

 

ГОСПОДИНЯ ОСІНЬ

(за віршем Наталі Остапенко)

 

Дійові особи:

автор

Осінь

білочка

їжачок

зайченятко

вепр

ведмедик

лисиця

 

Осінь

Я - господиня Осінь

в лісі походжаю,

хто як потрудився,

у звірят питаю.

 

Автор

Захиталась гілочка

і з'явилась білочка

 

Білочка

Я запас роблю на зиму,

у надійну комірчину

заховаю шишки і

смачні горішки.

 

 Автор

Обізвався їжачок,

сіра шубка з голочок.

 

Їжачок

У останні теплі днини

листям я встелив хатину,

щоб до самої весни

снились теплі жовті сни.

 

 Автор

Зайченятко виглядає

і сміливо промовляє.

 

Зайченятко

Я про зиму пам'ятаю,

кожушину поміняю,

щоб, як скочу в білий сніг,

вовк знайти мене не зміг.

 

 Автор 

І ікластий вепр озвався.

 

Вепр

До зими я готувався

і під дубом у комору

жолудів насипав гору.

 

 Автор 

По стежині йде ведмедик

і несе він діжку меду.

 

 

Ведмедик

Я старався теж, як міг,

збудував собі барліг.

Бджоли меду ось дали,

щоб солодкі сни були.

 

 Автор

А лисиця-ледащиця

і не думає трудиться.

По галяві походжає

і тихесенько співає.

 

Лисиця

Мене холод не лякає,

бо в курник дорогу знаю.

З півнем потоваришую,

якось та й перезимую.