«Основа» ‒ український суспільно-політичний і літературний журнал, перший український часопис на теренах
колишньої Російської імперії.
Журнал виходив щомісячно з січня 1861 р. до вересня 1862 р. у Петербурзі. Видання було засноване з метою формування української ідентичності, з увагою до питання про самостійність української мови й історії. «Основа» охоплювала своїм змістом практично всі сфери життя українців: освітню, культурну, суспільнополітичну й ідеологічну. Провідною темою часопису було питання української мови, особливо її використання в освітньому процесі.
Тема освіти на сторінках
Однією з провідних тем, які піднімалася на сторінках «Основи», була тема освіти в Україні. Дописувачі журналу неодноразово наголошували на необхідності відкриття якомога більшої кількості шкіл з українською мовою навчання, заснування учительських інститутів та товариств грамотності.
Так, П. Чубинський у публікації «Про сільське училище та сільських учителів» («Основа», № 4, 1862) гостро критикує тогочасні методи навчання і виховання в початкових школах.
А саме: механічне «зазубрювання» «Псалтиря», повне нерозуміння дитиною мови викладання та часті тілесні покарання. «Училище для дитини, ‒ пише П. Чубинський, ‒ одне з найтяжчих покарань: тут вона перетворюється в механізм і позбувається всього живого, життєрадісного, молодого».
В іншій своїй публікації «Історія бориспільської школи» («Основа», № 4, 1862) П. Чубинський описує власну спробу домогтися відкриття школи для бідних дітей в Борисполі і перешкоди, які стали на шляху цієї справи. Попри величезну потребу населення у школі, знайдених на утримання школи кошти меценатів, підібраний педагогічний склад та сформовану добірку навчальної літератури, діяч зіткнувся з цілою низкою бюрократичних перешкод та відмов керівних інстанцій.
Про стан освіти і методику навчання в школах другої половини ХІХ ст. читаємо і в художніх творах, що друкувалися в «Основі», наприклад, в оповідання з народних уст М. Чайки «І наука іноді не в науку» («Основа», № 8, 1862).
У лютневому випуску за 1862 р.
Журнал «Основа» припинив своє існування у вересні 1862 р. через заборону урядом Російської імперії україномовних видань. Всього вийшло друком 20 номерів.
“Основа” відіграла важливу організаторську функцію, об’єднавши навколо себе, особливо в перший рік свого існування, практично всі сили української орієнтації; енергійно піднімала питання про роз виток української освіти, створення підручників для українських школи, розширення українського книгодрукування; продемонструвала рівень сучасної укр. літ-ри, представивши на своїх сторінках значні імена. Прагнення бути просто всеукраїнським журналом – відсутність певного політичного напрямку. Це був загальний журнал з представленням на його сторінках усього, що так чи інакше стосува лося України. Критичний реалізм М.Вовчка і фольклорний романтизм Стороженка, видатні класичні твори Т. Шевченка і прохідні, загублені в часі через свою художню не виразність вірші Кулика та Кузьменка.
мала великий вплив на розвиток укр. літературної мови. Тут же з’явилися і успішно розвивалися публіцистичний, науковий і навіть епістолярний стилі. Щодалі, то питома вага українських текстів зростала. спричинилася до різкого зростання української національної свідомості в усій Ро сії, бурхливого поштовху в розвитку укр. літ-ри, публіцистики, літ. критики, іс торичної науки.