Презентація на тему: "Національно-визвольна війна середини XVII."

НАЦІОНАЛЬНО – ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА СЕРЕДИНИ ХVII СТ.

Характер, завдання та рушійні сили війни:

Періодизація національно визвольної війни Н. Полонська – Василенко, М. Грушевський та Д. ДорошенкоІ етап – 1648 р., повстання українського народу проти ПольщіІІ етап – 1649-1653 рр., перехід від повстання до народної революції1648-1649 рр. Наростання визвольної боротьби. Визнання урядом Речі Посполитої певної самостійності за Україно.1650-1653 рр. Тривала й виснажлива боротьба між козацтвом і поляками не принесла успіху жодній зі сторін.1654-1655 рр. Надання Московською державою військової допомоги Україні. Успішне завершення україно-московськими військами літньо-осінньої кампанії 1655 р. в Україні.1656-1657 рр. Укладення Україною військового союзу зі Швецією та Трансільванією. Спільні дії козацтва зі шведською та трансільванською армією проти Польщі.

Ворогуючі сторони. Ян II Казимир король ПольщіБогдан Хмельницький Гетьман

 Портрет Гелени Чаплинської

Схема битва під Жовтими Водами19(29) квітня 1648 р. Союзники татари. Битва під Жовтими Водами. Ю. О. Саницький

Схема битва під Корсунем (15-16 (25-26) травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками Максим Кривоніс. Тугай-Бей Миколай Потоцький

Схема битва під Пилявцями (11 — 13 (21 — 23) вересня 1648 року) — переможна битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ під Пилявцями. Владислав Домінік Заславський-Острозький. Микола Остророг. Олександр Конецпольський

В'їзд Богдана Хмельницького до Києва. Івасюк М. І.23 грудня 1648 р. гетьман Хмельницький урочисто в'їхав до Києва

Облога Збаража - бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників-татар на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм III із оточеним під Збаражем польським військом 30 червня — 12 серпня(за старим стилем) 1649 р. Ярема Вишневецький Анджей ФірлейІслям III Ґерай

Зборівська битва  (5 (15) серпня — 6 (16) серпня 1649 року) — переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, над коронним польським військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом 

Богдан Хмельницький Ян II Казимир Зборівський договір (8 серпня1649) — угода, укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого. Умовами договору: Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині. Уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі. У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська Речі Посполитої та євреї. Тільки козаки та православна шляхта мали права займати державні посади. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади. Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів. Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил. Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму.

Схема битви під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651)  — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницькогоі союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма IIІ Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.Іван Богун

Білоцерківський ми́рний до́говір 1651, або Білоцерківські статті — договір між урядом Речі Посполитої і гетьманом Війська Запорозького Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви. Умови договору: Україна залишалася під владою Речі Посполитої. Шляхті Речі Посполитої поверталися маєтки у Брацлавському і Чернігівському воєводствах;територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством;гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони;гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державам

Схема би́тви під Батого́м (22-23 травня (1-2 червня) 1652 року) — бій союзноїармії Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Марціна Калиновського. Битва була однією з важливих подій в ході Хмельниччини, завершилася перемогою союзників. Тиміш Хмельни́цький

Битва під Жванцем 1653 року — облога українською армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким польських військ під Жванцем (тепер село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) під час національно-визвольної війни українського народу 1648-57 років. У грудні було підписано перемир'я за яким, Білоцерківський мирний договір 1651 р. скасовувався, а відносини між Україною і Польщею регулю­вались знову на основі Зборівською договору 1649 р. 

8 січня 1654 р. відбулася Переяславська рада, на якій Б. Хмельницький та частина старшини склали односторонню присягу на вірність московському цареві. Умови союзу були затверджені у Москві в березні 1654 р. Згідно з цим документом, який був головним у всьому комплексі документів і увійшов до історії під назвою «Березневі статті», передбачали, що:збір податків на користь царської скарбниці будуть вести українські урядники;встановлювалася платня уряду Війська Запорозького;заборонялись зносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;підтверджувалось право Київського митрополита і всього духовенства на маєтності, якими вони володіли;московський уряд зобовязувався вступити у війну з Польщею весною 1654 р.;передбачалось утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою; у випадку татарських нападів на Україну передбачалось організувати проти них спільні походи з боку як України, так і Московії

Переяславська рада., Хмелько М. І. 

Смерть Б. Хмельницького. Тарас Шевченко1655 року Б. Хмельницький разом з російським військом розпочав похід у Галичину;1656 рік – Віленське перемир'я;27 липня(6 серпня) 1657 р.-смерть Б. Хмельницького