З досвіду роботи " Технології інтегрованого навчання як один із шляхів підвищення ефективності занять української, зарубіжної літератури та історії України, всесвітньої історії "

Недашківська Я. В.

Олійник В. Г.

КЗ «Новгород-Сіверський фаховий медичний коледж» ЧОР

Технології інтегрованого навчання як один із шляхів підвищення ефективності занять української, зарубіжної  літератури та історії України, всесвітньої історії ( з досвіду роботи).

Актуальність теми.

Соціально-економічні зміни, що відбулися в нашому суспільстві, процеси гуманізації сучасної освіти значною мірою сприяли пошуку нових підходів при вивченні усіх навчальних предметів в тому числі і української, зарубіжної літератури та історії України, всесвітньої історії.

Виховання особистості, здатної мислити творчо, самостійно орієнтуватись у сучасному ринковому середовищі – завдання навчальних закладів. Література та історія як навчальні предмети відіграють тут важливу роль. Заняття з цих предметів – це напружена, науково організована й результативна праця всіх студентів у співтворчості з викладачем, яка розвиває творчі здібності студентів; сприяє здобуванню знань студентами самостійною роботою думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує у студентів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти являється помітне зниження зацікавленості студентів до навчання, труднощі дистанційного навчання. Тому оновлення змісту освіти вимагає розв’язання складної проблеми – як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Одним із кроків підвищення ефективності занять літератури та історії є впровадження технології інтегрованого навчання.

За багаторічну працю у медичному коледжі ми зрозуміли, що нікому не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності викладача та студентів, що має великий вплив на ефективність сприйняття студентами навчального матеріалу.

Інтеграція здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності учасників навчально-виховного процесу, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття студентами  навчального матеріалу.

Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу: "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань; ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу; опанувати зі студентами значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань; залучати студентів до процесу здобуття знань; формувати творчу особистість студента, його здібності; дати можливість студентам застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів.

Метою застосування інтегрованих занять є: формування цілісної системи знань і вмінь, створення оптимальних умов для розвитку мислення студентів та активізація їхньої пізнавальної діяльності на заняттях української літератури, зарубіжної літератури, історії України, всесвітньої історії ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

В основі нашого досвіду – методичні розробки інтегрованих занять з літератури та історії, рекомендації щодо використання міжпредметних зв’язків, мультимедійні засоби, методики критичного мислення, формування проектної культури студента, розвиток його творчих здібностей, шляхи підвищення мотивації навчальної діяльності. Прикладом є проведені інтегровані заняття з історії України та  української літератури  «Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості. Активізація опозиційного руху в  60-80-х роках XX ст.  Василь  Стус.

Сходження на Голгофу слави. Життєвий і творчий шлях», «Україна в огні» - це правда», інтегроване заняття з всесвітньої історії та зарубіжної літератури

ТЕМА: «Японія. Внутрішня та зовнішня політика Японії у другій половині XX - на початку XXI століття. Ясунарі Кавабата -  “красою Японії народжений”. Відображення національної етики та естетики в романі “Тисяча журавлів».

Ми використовуємо такі форми інтегрованого навчання: заняття та його різновиди; семінари, лекції, конференції, екскурсії та ін.

На інтегрованих заняттях формуються наступні компетенції:

-         ціннісно-смислові (розуміння мети заняття, важливості вивчення теми);

-         загальнокультурні (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про рідне місто);

-         інформаційні (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал);

-         комунікативні (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору).

Проведення інтегрованого заняття доцільне лише за умови наявності спільної мети. Залежно від теми, мети та завдань заняття визначаємо його тип. У відповідності до теми, задач, типу заняття добираємо фактичний і дидактичний матеріал. Обираємо найбільш ефективне поєднання методів і прийомів – відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу, обмірковуємо структуру заняття. Акцент робимо на самостійній пізнавальній діяльності студентів, створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін.

Структура інтегрованих занять може бути різною. Це залежить від мети, завдань, змісту занять, способів діяльності.

Для ефективного проведення інтегрованих занять необхідні наступні умови:

-         правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту заняття;

-         високий професіоналізм викладачів, що забезпечить творчу співпрацю при підготовці заняття;

-         включення самоосвіти студентів в навчальний процес;

-         використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах заняття;

-         продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

-         обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей студентів.

Головна проблема при підготовці і проведенні інтегрованого заняття - опанування самою технологією організації співтворчості викладачів і студентів. Технологія такої діяльності вимагає від викладачів розвиненого образного мислення.

Інтегрований підхід передбачає не лише інтеграцію знань з кількох дисциплін, а й використання прийомів і методів навчання, які підвищують позитивну мотивацію студентів, забезпечують розвиток їх критичного мислення та творчих здібностей. На заняттях найчастіше застосовуємо наступні.

Припущення на основі запропонованих слів. Цей метод застосовується  під час актуалізації для того, щоб налаштувати студентів на сприйняття художнього тексту, який вони будуть читати або слухати на занятті. Студенти в парах або малих групах спільно складають певну історію, використовуючи кілька слів, узятих із твору.

План-характеристика персонажів. Завдання, при виконанні якого застосовується графічний організатор – для того, щоб допомогти студентам проаналізувати головних персонажів. Цей метод допомагає студентам записати риси героїв і графічно зобразити їх з метою порівняння та протиставлення.

Музей речей – асоціацій. Музей речей письменника. Студенти по черзі демонструють речі, з якими асоціюється  життєвий і творчий шлях письменника. Виникає ефект присутності цієї людини поруч.

Метод інсценізації. Цей метод передбачає дещо іншу активність студентів. У даному разі слухачі безпосередньо задіяні в навчанні, вони беруть на себе ролі учасників подій. На заняттях, які проводяться методами випадків чи ситуацій, студенти аналізують і оцінюють проблему, оперуючи логікою або методом дедукції. Для інсценізації створюються штучні умови, ролі виконує лише частина (можливо, 2—4) студентів (інші виступають як спостерігачі).

Метод роботи у малих групах. Цей метод породжує інтерактивне мовлення, стимулює відповідальність та автономність студента, є кроком до індивідуалізації навчання, створює емоційно позитивний клімат, який забезпечує почуття безпеки. Так, працюючи у малих групах, зазвичай мовчазні студенти стають активними учасниками комунікативної взаємодії, долаючи власну сором’язливість і страх критики та несхвалення з боку товаришів.

Метод роботи з історичним документом. Значимість документа у тому, що він сприяє конкретизації історичного матеріалу, створенню яскравих образів і картин минулого, створює відчуття духу епохи. За допомогою документа у студентів  формується інтерес до історії. Залучення нових фактів дозволяє їм відчути дух епохи. При роботі з документами у студентів активізуються процеси мислення й уяви, що сприяє більш плідному засвоєнню історичних знань і розвитку історичної свідомості, формуються уміння навчальної роботи: читати документи, аналізувати і визначати потрібну інформацію, міркувати, оцінювати значення документів минулого і сьогодення.

Метод самостійної роботи студентів. Робота з навчальною та довідковою літературою. Робота з навчальним посібником, довідником та іншою літературою – важливий метод самостійної роботи студентів. У навчальних посібниках для студентів  містяться необхідні теоретичні відомості і довідковий матеріал. Вимагається навчити студентів уміло і раціонально користуватися цими матеріалами.

Метод ілюстрування. Метод ілюстрування передбачає показ студентам ілюстративних посібників: плакатів, таблиць, графіків, блок-схем, моделювання ситуацій з використанням комп’ютерних засобів тощо.

Мозковий штурм – це метод колективного розв’язання проблеми, який забезпечується особливими прийомами. Мозковий штурм покликаний віднайти якомога більше ідей, за допомогою яких можна вирішити дану проблему. Під час мозкового штурму люди не повинні боятися виглядати по-дурному, адже мають вітатися найбільш дикі ідеї.

Дискусія - це форма колективного обговорення, мета якого виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити.

Використання цих та інших методів активного навчання дозволить викладачу відійти від традиційного проведення занять та сприятиме вихованню активної, свідомої, критично мислячої особистості.

В результаті проведеного анкетування «Ставлення студентів до проведення інтегрованих занять» відгуки студентів:

    •  глибше опрацьовуєш і засвоюєш тему заняття; 

    •  невимушено й цікаво сприймається матеріал;

    •  яскрава наочність дозволяє краще засвоїти інформацію;

    •  кожен студент стає учасником обговорення теми;

    •  на занятті відкривається більше можливостей для реалізації творчих здібностей;

    •  інтегровані заняття — зразок сучасного заняття;

    •  вболіваєш не лише за свою оцінку, а й за результат роботи групи;

    •  у сучасному світі все швидко змінюється, тому маємо змогу на таких заняттях вчитись застосовувати нові технології;

    •  отримуємо навички створення проектів та оформлення їх у вигляді мультимедійних презентацій;

    •  робота в команді зміцнює товариські стосунки студентів групи.

Висновки.

Застосовуючи в навчально-виховному процесі інтеграцію знань, можна досягти таких результатів:

-         знання студентів набувають системності;

-         уміння стають узагальнюючими, сприяючи комплексному застосуванню знань, їхньому синтезу, перенесенню ідей та методів з однієї галузі науки до іншої, що, по суті, покладено в основу творчого підходу до наукової діяльності людини в сучасних умовах;

-         посилюються світогляд на направленість пізнавальних інтересів студентів;

-         більш ефективно формуються переконання, досягається всебічний розвиток особистості;

-         інтегровані заняття сприяють інтенсифікації, оптимізації навчальної і педагогічної діяльності.      

 Усе це сприяє підвищенню якості знань студентів.

Практика нашої роботи показала плідність інтеграції, виявила перспективи подальшого розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці викладачів та студентів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності студентів.

Інтеграція – необхідна умова сучасного навчального процесу. Інтеграційні процеси в освіті різноманітні, але мета їх одна – розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.

Список використаних джерел та літератури

1. Акуліна О. Інтегроване заняття – одна з форм нових інформаційних технологій.// Освіта. Технікуми, коледжі. 2002, № 1.
2. Баханов К. Навчання історії за інтегрованою системою [Текст] // Історія в     школі. – 2000. - № 16. – С 10-11.
3. Гриценко Н.Н. Технологія інтегрованого уроку. Вісник профосвіти. № 19 – 20 грудень 2007р. – С.9 -11.
4. Іванчук М.Г. Формування і розвиток особистісного потенціалу школяра в процесі інтегрованого навчання. Психологія: Зб. наукових праць. - К.: КПУ імені М.П. Драгоманова. 2003. - Вип. 19. - С.127-131.
5. Іщенко О. Передумови і проблеми застосування нових інформаційних технологій під час викладання соціально-гуманітарних дисциплін.//Освіта. Технікуми, коледжі. 2002, № 1.
6. Кордон В., Костецька В. Нетрадиційні форми й методи проведення занять – шлях до успіху. //Освіта. Технікуми. Коледжі. 2009. № 2.
7. Сокальська О.В. Бінарні та інтегровані заняття як засіб полегшення переходу до кредитно-модульної технології навчання та оптимізації навчально-виховного процесу в коледжах.// Організація навчально-виховного процесу. 2006,  випуск 6.
8. Пехота О. М., Кіктенко А. З., Любарська О. М. та інші. Освітні технології: Навч. – метод. посібник. – К.: Видавництво А. С. К., 2003 – 255с.