Презентація "Під крилом слова. Дніпрова Чайка"

Під крилом слова. Дніпрова Чайка ( 1861 — 1927 ) Підготувала: Івануха Світлана Степанівна, вчитель початкових класів

Людмила Олексіївна Березіна ( літературний псевдонім Дніпрова Чайка)

Пала душа, і думка в'ється, Мов чайка, в'ється і пита: Коли ж крізь сльози усміхнеться. Вкраїна, матінка свята?

Народилася Людмила Олексіївна у селі Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (тепер — с.Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області) в родині священника. Дитинство та молодість провела на півдні України. Закінчивши Одеську гімназію 1879 р., вона розпочала педагогічну діяльність спочатку як приватна вчителька, працювала у сільських школах Херсонської губернії.

У 1885 році в одеському альманасі «Нива» було вперше надруковано два вірші Дніпрової Чайки («Вісточка» й «Пісня») та оповідання «Знахарка», яке за своїм характером близьке до запису з народних уст. Дніпрова Чайка працювала у багатьох жанрах. Добре відомі її вірші, п'єси, казки, нариси. Основні течії її творчості — тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 р.

1885 р. Дніпрова Чайка приїжджає до Херсона, куди її чоловік був засланий та займав посаду губернського статистика. Вона і тут пише вірші, оповідання, лібрето дитячих опер.

Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей писала казки, вірші, лібрето дитячих опер («Коза-дереза», «Краплі-мандрівниці», «Пан Коцький», «Весна-красна»). Її твори для дітей виховують у юних читачів ідею перемоги добра над злом.

Із Херсонщиною пов'язаний значний період життя письменниці. Вона Писала в автобіографії, що часто пригадує Слобідку Стару, Малу Маячку... Отут минуло її дитинство на половину, бо друга відбулася в Одесі. Дівчина часто виїздила під Херсон, у села, де правив службу її батько. Це були Мала Маячка чи Збур’ївка, Гола Пристань, куди на гостини кликав дядько Петро Березін, або Білозерці чи Олешки, де мешкали родичі і друзі.

Останні роки життя були досить складними. Жила письменниця в родині старшої доньки Оксани. Разом з донькою Оксаною

Померла Людмила Василевська-Березіна 13 березня 1927 року в с. Германівці на Київщині. Похована у Києві на Байковому Кладовищі.

«Ча́йка Дніпро́ва» — ювілейна срібна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України, присвячена 150-річчю від дня народження української письменниці — Дніпрової Чайки. Вона належить до серії «Видатні особистості України».

Я вірую в красу, одній їй поклоняюсь: Одвіку в мирові вона керує всім, Бо щастя є краса, краса є так же ж щастя – Немає розділу, немає грані їм. В журливий час живлюсь надією тією, Що в найдрібнішому і щуплому зерні Все ж є закладена жива велика сила: І з-під снігів воно воскресне навесні. А ту, що мир живить і рухом ісповняє, Керує думами і гріє в жилах кров, Ту силу дивную без жалю хочу тратить: Кому бракує сил, кому краси бракує, щастя, Хто плаче, страждає, тому оддам любов. Дніпрова Чайка