Підготовка до НМТ. Тема 8

Тема 8 Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у І половині ХІХ ст.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Східна Галичина. Північна Буковина. Закарпаття1. Панівне становище поляків.2. Сировинний придаток імперії.3. Східна Галичина (більшість українців) та Західна Галичина (більшість поляків) були обєднані в “Королівство Галичини і Лодомерії”.4. Центр м. Львів.1. Панівне становище румунів.2. Перетворена на окремий коронний край.3. 1787 р. – приєднана до “Королівства Галичини і Лодомерії”.4. Центр м. Чернівці.1. Панівне становище угорців.2. Було під управлінням Угорщини.3. Центр м. Ужгород. Адміністративно-територіальний поділ укр. земель- Основа економіки – с/г. Збереження за поміщиками права на сервітути – право власності на ліси і пасовища. Негативний вплив промислового перевороту на місцеве господарство.

Форми народного опору: - скарги на поміщиків; - відмова платити податки і виконувати повинності; - втеча від панів; - вбивства поміщиків; - повстання. Найбільші селянські повстання: 1810-1825 рр. – повстання під проводом Мирона Штолюка на Буковині. 1843-1844 рр. – повстання під проводом Лук'яна Кобилиці на Буковині. 1831 р. – “Холерні бунти” на Закарпатті (заборона пересування) Лук'ян Кобилиця (“Карпатський Беркут”), в 27 років став депутатом Австрійського парламенту, був виключений з нього за підбурювання до повстання, виступав за надання автономії Буковині та приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва. Соціальна боротьба на західноукраїнських землях

Особливості: - лідерами стали греко-католицькі священики; - великий вплив мала культура Наддніпрянщини; - розпочалось в Закарпатті, де його почали будителі – активісти культурно-національного відродження. Олександр Духнович – “Молитовник” українською мовою, ввів українську мову до шкільної освіти Закарпаття, вірш “Я русин був, єсть і буду”. Михайло Лучкай – написав граматику українською мовою, “Історія карпатських русинів” у 6 томах.Іван Могильницький – написав підручник з української мови “Граматика”, 1816 р. - створив освітнє товариство греко-католицьких священиків. Діяльність: - видання книжок для народу українською мовою;- відкриття народних шкіл; - 1817 р. – відкрили інститут, який готував педагогів. Національне відродження в Західній Україні

Лідери: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Мета: - відродження української нації та культури; - відродження української історії. Діяльність: 1836 р. – Маркіян Шашкевич виступив українською мовою перед духівництвом і гостями семінарії. 1837 р. – альманах “Русалка Дністровая” у Будапешті (перше видання українською мовою в Західній Україні). Франко його назвав “політичний маніфест”. Наслідки: - переслідування учасників гуртка; - знищення “Русалки Дністрової”. Гурток “Руська трійця” 1833-1837 рр.

1848-1849 рр – буржуазно-демократичні революції у Франції, Італії, Австрії. Їх складовою стали визвольні рухи бездержавних народів Європи – “Весна народів”Початок революції: Березень 1848 р. – австрійський імператор видав Конституцію, пообіцяв демократичні права і свободи та скликати парламент – рейхстаг. Квітень 1848 р. – Центральна рада народова (створили поляки Галичини.) Мета: відновити Річ Посполиту. Квітень 1848 р. – Руський собор ( створили ополячені українці) Мета: незалежність Польщі під зверхністю Габсбургів. Травень 1848 р. - 1851 – Головна Руська Рада (створили українці) Керівник: Григорій Яхимович. Діяльність: - видавали газету “Зоря Галицька” – перша газета українською мовою. - створили “Галицько-Руську матицю” – організація, що видавала дешеві підручники; - провели Собор руських учених – І просвітницький з'їзд у Галичині; - жовтень 1848 р. – відкрили кафедру укр мови та літератури у Львівському університеті, яку очолив Яків Головацький ;Липень 1848 р. – розпочав роботу рейхстаг, де було 40 українських депутатів. Мета: поділ Галичини на 2 частини (східна Львів) та (західна Краків)Березень 1849 р. – розпуск парламенту, кінець революції. Революція 1848-1849 рр.

Досягнення революції 1848-1849 рр.- квітень 1848 р. – скасування панщини на Галичині;- серпень 1848 р. – скасування панщини на Буковині;- 1853 р. – скасування панщини на Закарпатті;- селяни отримали землю за викуп;- селяни здобули громадянські права;- за поміщиками залишились сервітути, користування якими було платним і з “добровільної згоди” поміщика;- прийняття Конституції Австрійської імперії;- скликання парламенту у Відні