Підготовка до олімпіади з економіки

 

10 клас

 

Тема 1. Завдання економічної науки та її значення в житті суспільства і людини

1. Домашні господарства – окремі особи або родини, що як власники ресурсів продають фірмам виробничі ресурси (природні, капітальні, трудові), а як споживачі – купують у фірм товари і послуги
2. Підприємство (фірма) – підприємство будь якого виду діяльності і будь якого типу власності (приватне, акціонерне, державне)
3. Держава – це установи, діяльність яких забезпечується за рахунок фінансування з державного бюджету
4. Індекс приросту = Індекс росту – 1
5. Задача на продуктивність праці:

Перший рік – 110%

Другий рік – 95%

110/100     і   95/100

1,1 * 0,95 = 1,045

Індекс приросту = 1,045 – 1 = 0,045

Або 4,5%

6. I_сер = Nкорінь I₁ * I₂ (математичний метод)
7. Макроекономіка – наука про господарства взагалі (економіка певної країни)
8. Мікроекономіка – підприємств, споживачів, їх взаємодію, тощо.
9. Приклад переведення:

3200 грн * 3,8 (100 гривень в доларах) / 100 = 121,6 доларів

У Китаї – 345:121,6

10.       Виробництво + обмін + розподіл + використання + інформація об’єднується здатностями до підприємства
11.       Метод діалектики – загальні методи розвитку природи, суспільства і мислення.
12.       Метод синтезу – узагальнення і систематизація фактів, явищ, з’ясування властивостей предмета. Вивчення за складовими – метод аналізу
13.       Метод індукції – аналіз явища від особливих характеристик до загальних. Метод дедукції – всі положення можна з чогось вивести.
14.       Наукова абстракція – виділення найбільш істотних властивостей об’єкту (відкидання другорядного)
15.       Позитивна економіка описує всі факти і залежності так, як є. Вона допомагає описати, пояснити, спрогнозувати. Нормативна економіка вивчає явища з позиції їх відповідності існуючим нормативам

Тема 2: Зміст основних економічних явищ та процесів

16.       Поки ресурси ніхто не видобуває, вони не є ресурсами
17.       Проміжний продукт – продукт, що вже був створений людиною, зазнав його впливу і стало результатом попереднього виробництва. (Фарба, лак)
18.       Основна економічна проблема: обмежені ресурси, необмежені потреби
19.       Капітальні ресурси – створені людиною виробничі ресурси (цех, станок)

Виробничі ресурси поділяють на:

• Природні
• Капітальні
• Трудові
• Підприємницькі здібності

20.       Гроші в процесі виробництва участь НЕ БЕРУТЬ
21.       Економічне благо завжди характеризується трьома ознаками:

• Економічне благо завжди обмежене
• Економічні блага є результатом свідомої діяльності людей, орієнтованої на виробництво певних благ для задоволення певних потреб
• Благо має розподілятися через суспільний обмін, і його отримує або той, хто купляє його, або той, за кого купляє суспільство

22.       Якщо продукт праці не пройшов ринковий кругообіг (бабусин светр) то він не є економічним благом
23.       Прямі (споживчі) блага – споживаються в процесі задоволення потреб. Можна задовольнити соціальні, особисті, групові, фізіологічні потреби; і за державні кошти, і за свої
24.       Непрямі (інвестиційні) блага – споживають під час виробничої діяльності (верстати, речовина, сировина, устаткування)
25.       За критерієм сплати економічні блага поділяють на:

• Індивідуальні – подільні товари, їх мало, людина, що не в змозі за них заплатити – виключається. Є гроші – є індивідуалізм
• Суспільні – неподільні, бо їх дуже багато, немає конкуренції, є гроші, немає – без різниці
• Квазісуспільні – це бібліотеки, музеї, безкоштовний проїзд у транспорті

26.       Ефективність – Результати виробництва/Витрати виробничих ресурсів
27.       Розподільна ефективність – розподіл ресурсів так, щоби отримати найбажанішу для суспільства структуру виробництва
28.       Продуктивність – кількість т і п вироблених людиною за одиницю t
29.       Трудомісткість – вимірювання витрат праці на одиницю продукції. Показує, скільки часу треба для однієї продукції або для виробництва продукції на одну гривню
30.       П = 1 : Т                         Т = 1 : П
31.       Якщо обчислюємо у тонах, штуках, літрах, то інфляцію не враховуємо
32.       I_пп = I_Q/I_L

I_L – індекс кількості робітників

Якщо вимірюємо у грошах, то

33.       I_пп = I_Q*_P/I_L * I_P (індекс цін)
34.       I_{n періодів} = I₁ * I₂ * I_n
35.      
36.       Якщо виробляємо декілька товарів:

Q₁ * P₁ + Q₂ * P₂ + Q₃ * P₃

Тема 3: Споживач в економіці

37.       Раціональна потреба може перетворюватися на нераціональну
38.       Групові – можна задовольнити лише спільними зусиллями
39.       Суспільні потреби – потреби міста, держави, регіону, області
40.       Поточні потреби (потреба в підручнику з економіки) перспективні потреби (потреба в навчанні на економічному факультеті)
41.       За мірою реалізації потреби розглядаємо так:

• Абсолютні (орієнтир економіки) – ті, які відповідають останнім досягненням науки і техніки, і що будуть задоволені в перспективі
• Дійсні (залежить від досягнутого рівня виробництва)
• Платоспроможні (попитом) – потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін
• Фактичні (наявними товарами та послугами)

42.       Потреби підкоряються принципами заміщення, і вони мотивують людей
43.       Субститути – взаємозамінні блага, якщо зростає споживання одного блага, зменшується спожив. Іншого (чай і кава)
44.       Ефект заміщення – споживач купуватиме більше того, ціна на що нижча, щоб замінити нею інші товари
45.       Комплементи – взаємодоповнюючі блага (стіл і стілець, машина і бензин)
46.       Незалежні – відмінні від одне одного (риба і банани)
47.       Ефект Веблена – корисність проявляється в ексклюзивності, у статусі товару
48.       Гранична корисність – додаткова корисність, отримана від споживання дод одиниці блага
49.       MU_x =     TU/ X
50.       MU₃ = TU₃ – TU₂
51.       Перший закон Госсена: чим більше споживаного товару, тим менше корисність
52.       TU5 = MU1 + MU2… MU5
53.       Колекціонування і антиблага – без першого закону Г.
54.       Другий закон Госсена: слід припинити споживання благ в тих точках, де задоволення стає однаковим
55.       Навчаємося разом – стор 52.
56.       Графік – сторінка 53
57.       Х₁ + Х₂ =    Х (для КБ)
58.       Більш високий рівень задоволення – крива праворуч
59.       MRS_xy= -x/y – гранична норма заміщення
60.       MU_x/P_x = MU_y/P_y
61.       I = P_x * Q_x + P_y * Q_y
62.      
63.      
64.      
65.       Ціна зростає – ліворуч, спадає – праворуч (БЛ)
66.       Рівновага споживача = максимізація добробуту
67.       Закон Енгеля: зі зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності (насамперед продуктів харчування) скорочується, частка витрат на житло й одяг змінюється мало, водночас зростає частка витрат на задоволення культурних, соціальних та інших потреб.

Тема 4. Проблема обмеженості ресурсів

68.       Відтворювані ресурси – засоби виробництва, ґрунти, флора, фауна, люди (ліси, чорноземи – ні, бо їх занадто довго відтворювати)
69.       Альтернативна вартість – це вартість найкращого з благ, отримання яких стає неможливим через вибір іншого розпорядження з ресурсами
70.       Виробничі можливості – можливості суспільства виробляти блага за умови повної зайнятості ресурсів
71.       КВМ – геометричне місце точок поєднання кількісних значень двох благ, які могли бути вироб. при пов. рес
72.       КВМ праворуч – економічне зростання
73.       TR (загал. дохід) = Q * P(одиниці продукції)
74.       TC – це сума всіх витрат, пов’язаних  з виробництвом
75.       Прибуток (π) = TR – TC
76.        MR (граничний (додатковий/1) дохід)₃ = TR₃ – TR₂
77.        MC (граничні (додаткові/1) витрати)₃ = TC₃ – TC₂
78.        MR = MC (золоте правило бізнесу)
79.        Для чистої конкуренції: MC = P
80.        Q = f (L, K), де L – витрати труд ресурсів, K – витрати капітальних ресурсів
81.        MRP_L = додаткова одиниця L
82.        MRP_k = додаткова одиниця K
83.       Кафе «Варенички»:

• Один роб – 100
• Два роб  - 205 (MRP_L = 105)
• Три роб – 315 (MRP_L = 110)

Якщо так розглядати, то шостий робітник принесе 95 додаткових одиниць. Це не він не професіонал, просто всі спеціалізації вже було використані

84.       MRP₁\P₁ = MRP₂\P₂ (Правило найменших витрат)
85.       Віддача від додаткових змінних ресурсів має тенденцію до зниження
86.       MRP₁ граничний продукт = P₁
87.       MRTS_LK = -P_L/P_K (гранична норма технічного заміщення працею капіталу)

Тема 5. Відносини власності

88.       Власність – це відносини між суб’єктами щодо привласнення економічних благ, тобто розпорядження, володіння та користування ними
89.       Власність в України: приватна, державна, колективна (юридичні особи, кооперативи, об’єднання)

Тема 6. Економічні системи

90.       Командно-адміністративна – центральний орган, який визначає, що виробляти
91.       Ринкова – питання вирішуються на основі вільних цін, конкуренції
92.      
93.      
94.      
95.      
96.       Роздержавлення – ліквідація державних монополій 
97.       Приватизація – передача державних об’єктів юридичним суб’єктам

Тема 7. Що, як, для кого виробляти

98.       На запитання «що виробляти» споживачі відповідають голосуванням грошима
99.       На запитання «як виробляти» відповідає конкуренція та розвиток технології виробництва
100. На запитання «для кого виробляти» відповідає скорочення кола споживачів за рахунок того, хто має найнижчі доходи. Залежить від доходів, смаків, уподобань, можливостей тощо
101. Визначте переваги та недоліки вільного ринку.

Відповідь. Переваги вільного ринку полягають у тому, що він є бездефіцитним, забезпечує ефективний розподіл ресурсів, гнучку та високу адаптованість до швидко змінюваних умов, свободу вибору та дій ринкових суб’єктів, максимальне використання досягнень НТП, здатність задовольнити різні потреби, підвищення якості товарів та послуг. Вільний ринок призводить до диференціації в рівні життя населення, що, втім, забезпечує високу мотивацію до праці. Однак соціальними наслідками вільного ринку є безробіття, розорення та бідність окремих груп людей; діяльність вільних конкурентів призводить до небажаних ефектів, таких як забруднення навколишнього середовища, надмірне споживання невідновлюваних ресурсів; не створює стимулів для виробництва товарів та послуг колективного призначення (оборона, державне управління та ін.); не забезпечує дієвої мотивації для фундаментальних досліджень, а лише реалізує вже наявні науково-технічні досягнення; економіка вільного ринку відчуває негативні впливи циклічного розвитку; не відбувається розвиток некомерційних, але життєво необхідних галузей — охорони здоров’я, освіти, науки, культури, єдиної транспортної системи, стратегічних та збиткових виробництв.

102. 
103. Монопсонія – ситуація, коли існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення

Тема 8. Гроші

104. Гроші – це все те, що люди вважають грошима
105. Гроші – це загальний еквівалент, через який вимірюється вартість усіх товарів і послуг
106. Гроші – це все те, що виконує грошові функції
107. Гроші – це сукупність фінансових активів
108. Функції грошей:

• Міра вартості
• Засіб платежу
• Засіб накопичення
• Засіб обігу

109. Масштаб цін – це зафіксований вагомий вміст чистого золота в національній грошовій одиниці.
110. Т-Г-Т’ (товарно-грошовий обмін)
111. Рівняння Фішера: MV = PQ, де M – грошова маса, V – кількість обертів грошової одиниці за рік
112. 
113. Світові гроші – це функція, у якій гроші потрібні для міжнародних відносин
114. Види грошей:

• Товарні гроші [Хутро, риба, тютюн тощо]
• Металеві гроші [Золото-срібний біметалізм, потім ХІХ – золотий монометалізм]
• Монети
• Паперові гроші
• Кредитні гроші – знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу [певний час] на основі кредиту. Не так швидко знецінюються, скорочують потребу в наявних готівкових грошах, зменшують витрати обігу та faster його.

Види:

• Вексель – боргова розписка
• Банкнота – безстрокові зобов’язання банку (банківські гроші) випуск – НАЦБАНК України
• Чек
• Депозитні гроші – записані на рахунок суб’єктів банку

115. Дебетова система – свої гроші
116. Криптовалюта – електронні гроші, емісія та облік яких здійснюється за допомогою асиметричного шифрування з використання криптографічних засобів захисту
117. Грошова маса - сукупність загальноприйнятих у державі грошових коштів, що випущені банківською системою та обертаються в економіці
118. Ступінь ліквідності – те, як швидко і з найменшими витратами актив можна обміняти або продати
119. Грошові агрегати - сукупні компоненти грошової маси, які групують за ступенем їхньої спадної ліквідності
120. В Україні передбачені такі агрегати:

• M1 – M0 (готівка) + кошти на поточних рахунках і безстрокових чекових депозитів
• M2 – M1 + строкові депозити (рахунки), кошти на рахунках капітальних вкладень, кошти Держстраху та валютні заощадження
• M3 – M2 + трастові операції та цінні папери 

121. M0 виражає масу грошей, що перебувають в обігу, і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру
122. M1 являє собою гроші в обігу [«кількість грошей», «сума грошей в обігу»]
123. M2 – високоліквідний засіб нагромадження
124. До трастових операцій належать операції банків з активами клієнтів за їхнім дорученням
125. Чим менша частка використання M0, тим розвиненіша країна [5-10% - розвинений стан]
126. Номіналістична теорія – гроші, як умовні знаки, які наділялися державою певною купівельною спроможністю
127. Металістична теорія ототожнювала купівельну спроможність грошей із вартістю коштовного металу, втіленого в грошову одиницю
128. Монетаристська теорія – купівельна спроможність грошей обумовлюється кількістю грошей в обігу, обсягом грош маси та швидкістю грошового обігу
129. Купівельна спроможність визначається тим, скільки товарів та послуг можна придбати за одну грошову одиницю

ЗАДАЧА

I_{реальної вартості грошей} = І _{номінальної вартості} /І _{цін на товари та послуги}

I_нв = 1

I цін = 100% + 19%/100%

130. Стійкість грошей – сталість купівельної спроможності грошових знаків протягом тривалого часу
131. Сучасна грошова система – фідуціарна [тобто базується на довірі, особа зобов’язується діяти якнайкраще для іншої особи]
132. Грошова маса > Товарна маса = знецінення грошей
133. Валюта – грошова одиниця країна, що затверджується та випускається НАЦБАНКОМ країни, і, переважно, поширюється та перебуває обігу на її території та визнається в міжнародній сфері
134. Котирування – визначення та встановлення курсу іноземної валюти до національної
135. Пряме котирування (американське) – USD/UAH = 26
136. Непряме котирування (європейське) – UAH/USD = 1
137. 10 січня 1992 року – карбованець (купон)
138. 2 вересня 1996 року – гривня

Тема 9: Попит, пропозиція

139. Трудова теорія вартості – ціна це грошовий вираз вартості товару, яка визначається витратами на його виготовлення
140. Теорія трьох факторів виробництва – участь у виробництві товарів і формуванні вартості беруть: земля, праця, капітал (праця – зарплатня, капітал – дохід, земля – рента)
141. Теорія граничної корисності
142. Неокласична теорія вартості (Маршал А) – ціна визначається попитом і пропозицією
143. Пропозиція формується на основі граничних витрат виробництва
144. Рух цін це результат зміни ПП, ефективності вир, циклічний характер відтворення, стан грош обігу, характер держав регулювання тощо
145. Попит – це платоспроможна потреба споживача
146. Попит – не є бажанням щось придбати або можливістю купити той чи інший товар, це їх поєднання – потреба економічного суб’єкта, яку він здатен оплатити
147. Попит – це та кількість товарів та послуг, яку споживач бажає і здатен купити за кожного рівня цін у певний проміжок часу
148. Шкала попиту – це залежність між кількістю товару на який є попит, та його ціною
149. 
150. Величина попиту – це певна кількість товару, яку споживач бажає і здатен купити за конкретну ціну (точка на кривій попиту)
151. Попит – усі можливі альтернативи покупок за кожної ціни (уся крива лінія)
152. Закон попиту –  [діє за інших незмінних умов] при зниженні ціни певного товару зростає кількість товару, яку споживач бажає і здатен купити (і навпаки)
153. Ефект доходу – зменшення ціни товару означає збільшення реального доходу споживача
154. Ефект заміщення – Зростання ціни товару змушує споживача замінити цей товар на інший, дешевший  субститут
155. 
156. Ефект Гіффена – товарами Гіффена називають малоцінні товари або товари низької якості, які мають високу питому вагу у структурі споживання [картопля, макарони, крупи]
157. Сприятиме зростанню величини попиту ефект Веблена (ефект престижу)
158. Індивідуальний попит – це попит на товар окремого споживача
159. Ринковий попит – попит на товар усіх споживачів, сума індивідуальних попитів [Величина індивідуального попиту за кожного рівня цін]
160. Q_D = a – bP

 

161. 
162. 
163. 
164. СТОРІНКА 144
165. Пропозиція – це кількість товарів та послуг, яку виробники або продавці бажають і здатні запропонувати ринку за кожного рівня цін у певний проміжок часу
166. 
167. 
168. Величина пропозиції – це певна кількість товару, яку продавець бажає і здатен продати за конкретну ціну (окрема точка на кривій пропозиції)
169. Пропозиція – усі можливі альтернативи продажу товару за кожної ціни (сама крива пропозиції)
170. Закон пропозиції – чим більша ціна товару, тим більшу кількість продукції готові постачати на ринок [за незмінних інших умов]
171. Закон спадної продуктивності факторів виробництва – витрати на виробництво кожної наступної продукції зростають, і, відповідно, виробники мають реалізовувати ці одиниці товару за вищою ціною
172. Ефект залучення використання гірших ресурсів
173. Індивідуальна пропозиція – кількість товару, запропонована одним виробником за кожного рівня цін у певний проміжок часу
174. Ринкова пропозиція – пропозиція всіх виробників на ринку певного товару, яка визначається додаванням величин індивідуальних пропозицій за кожного рівня цін
175. Q_S = c + dP
176. Змінюється ціна – змінюється величина попиту, сам попит залишається таким самим (графічно – зміна розташування точки)
177. 
178. 
179. Нецінові чинники (детермінанти) попиту – чинники, які впливають на весь попит і графічно зсувають криву попиту
180. Нецінові чинники:

• Зміни в смаках і вподобаннях споживачів. Бажання споживача може змінитися внаслідок зміни моди, реклами, достовірної інформації про товар, кліматичної зміни, національних традицій.
• Зміни в кількості споживачів. Природний – смерть, народження. Міграційний. Соціальний – переміщення людей в різні соціальні групи (в студенти)
• Зміни в доходах споживачів.
• Зміни в наявності й цінах взаємопов’язаних товарів.
• Очікування споживачів

181. Нецінові чинники пропозиції впливають на всю пропозицію, змінюючи величини пропозиції за кожного рівня цін
182. 
183. Нецінові чинники:

• Зміни наявності ресурсів і цін на них. Поява більш дешевих ресурсів спричинить підвищення пропозиції
• Зміни в технологіях. Застосування нових, ефективних та безвідходних технологій збільшить пропозицію
• Зміни кількості виробників або продавців. Чим менше продавців певного товару, тим менше пропозиція певного товару
• Зміни в сфері оподаткування.
• Зміни прибутковості або зміни цін інших товарів.
• Очікування виробників і продавців. Якщо виробники очікують збільшення ціни в майбутньому, вони вже сьогодні притримають товар, щоби пізніше продати його дорожче.

184. Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем
185. 
186. 
187. 
188. 
189. 
190. 

Параграф 42

191. Ринок – це взаємодія покупців і продавців.
192. Ринковий механізм – це тенденція ціни на конкурентному  ринку змінюватися тоді, поки між покупцями і продавцями не виникне рівновага
193. Ринкова рівновага – це ситуація на ринку, коли величина попиту = величині пропозиції, а ціна попиту збігається з ціною пропозиції. Це стан, за якого жоден з економічних агентів за інших змінних умов не змінює свого рішення про заплановану величину попиту та величину пропозиції та ціну, яку вони пропонують
194. Граничні витрати формують пропозицію 
195. Графічно ринкова рівновага представлена точкою перетину кривих попиту і пропозиції
196. Точка ринкової рівноваги характеризується двома координатами: рівноважної ціною [P_E] та рівноважною кількістю [Q_E].
197. Рівноважна ціна – це та ціна, при якій інтереси покупців збігаються з інтересами продавців
198. Рівноважна кількість – це той обсяг товару, який буде продано в певних умовах за рівноважною ціною
199. P_E and P_Q називають параметрами ринкової рівноваги
200. Якщо ціна підвищиться та встановиться вище за рівноважну (була 4, стала 5) – рівновага зникне
201. Це означатиме дію цінового чинника, який призводить до зменшення величини попиту й зростання величини пропозицію. Результат – надлишок товару [Q_{S >} Q_D]
202. Якщо ціна знизиться, величина попиту зросте, а величина пропозиції зменшиться. Буде дефіцит товарів
203. 
204. 
205. Надлишки споживачів – вигоди споживачів від придбання товару за рівноважною P, а не за максимальною ціною, яку він здатен запропонувати на ринку
206. Надлишки виробників – вигоди продавців від продажу товару за рівноважною P, а не за мінімальною ціною, яку він здатен запропонувати
207. P_MAXEP_E – надлишок споживача, P_MINEP_E – надлишок виробників
208. Рівновагу порушують детермінанти. Закономірності:

• Якщо діють детермінанти і  попит збільшується, а пропозиція незмінна або чинники, які зменшують пропозицію за незмінного попиту, то P_РІВ >>
• Якщо діють детермінанти і попит зменшується, а пропозиція незмінна або чинники, які підвищують пропозицію за незмінного попиту , то P_РІВ <<

209. Нецінові чинники попиту й пропозиції можуть діяти одночасно
210. Легкі
211. Складні:

• Якщо діють детермінанти й збільшується попит і пропозиція (а), то збільшаться обсяги продажу товару, а рівноважна ціна: > (коли зміна попиту > зміна пропозиції), і так далі
• Якщо діють детермінанти й зменшується попит і пропозиція (б), то зменшаться обсяги продажу товару, а рівноважна ціна: > (коли зміна пропозиції > зміна попиту), і так далі
• Якщо діють детермінанти й зростає пропозиція та зменшується попит (в), то знизиться РІВНОВАЖНА ЦІНА, а рівноважний обсяг: > (зміни пропозиції > зміна попиту), і так далі
• Якщо діють детермінанти й знижується пропозиція та збільшується попит (г), то зросте РІВНОВАЖНА ЦІНА, а рівноважний обсяг: > (зміни попиту > зміни пропозиції), і так далі

212. 
213. 

Параграф 43

214. Для стримування інфляції, уряди блокують ціни, встановлюють граничні ціни або коефіцієнти їх зростання та відповідне регулювання заробітної плати
215. Державне регулювання забезпечує захист національного ринку
216. Квотування – установлення державою обмежень щодо виробництва товарів, експортно-імпортних поставок тощо
217. Ціни стелі – це ціни, заздалегідь нижчі від рівноважної, які встановлюються з метою захисту споживача [Уряд стримує ціни на бензин], але виникає дисбаланс – дефіцит [зменшаться до Q_S]
218. Ціни підлоги – це ціни, заздалегідь вищі за рівноважну, які встановлюються з метою захисту виробників або власників ресурсів [встановлення мінімальної зарплатні], але виникає надлишок товару [зменшуються до рівня Q_D]
219. 
220. 
221. 
222. Функція попиту – залежність обсягу попиту від цін на певний товар

Тема 10: Еластичність попиту

223. Еластичність – міра чутливості попиту і пропозицію до змінних чинників, які їх визначають
224. Цінова еластичність попиту – ступінь чутливості споживачів до зміни ціни певного товару
225. 
226. Визначення еластичності попиту за ціною має деякі особливості:

• Зміну ціни можна подати як в гривнях, так і в копійках, тому абсолютна чутливість попиту може різнитися. Тому використовують на абсолютні величини, а відсоткові зміни
• Закон попиту відображає обернену залежність величини попиту від ціни, тому коефіцієнт цін. еластичності попиту завжди має від’ємне значення. Беремо мінус лише при розв’язку

227. Точкова еластичність попиту – реакція величини попиту на невеликі зміни досліджуваних величин. 
228. (для визначення еластичності попиту в точці рівноваги)
229. Дугова еластичність – середня реакція попиту на значну зміну ціни товару на певному проміжку кривої попиту.
230.  
231. 
232. Нееластичний попит – нечутливий до значної зміни ціни:
233. 
234. Відсоткова зміна ціни товару значно більша за відсоткову зміну величини попиту: E_P^D < 1.
235. Ціна змінюється швидше, ніж рішення покупців. Підвищення ціни збільшує виторг продавця
236. Попит з одиночною еластичністю – відсоткова зміна ціни = відсоткова зміна величини попиту:
237. 
238. Підвищення або зменшення ціни не змінює загального виторгу.
239. Еластичний попит – попит, чутливий до зміни ціни товару:
240. 
241. Відсоткова зміна ціни товару значно менша за відсоткову зміну величини попиту. E_P^D > 1.
242. Підвищення ціни викликає зменшення виторгу. Вигідно знижувати ціну на еластичні товари
243. АБСОЛЮТНО еластичний попит – занадто чутливий до найменшого коливання цін: E_P^D ->
244. 
245. АБСОЛЮТНО нееластичний попит – занадто нечутливий до зміни ціни товару: незважаючи на те, скільки коштує товар, споживачі майже не змінюють обсяг попиту на нього. E_P^D -> 0
246. Чинники на цінову еластичність попиту:

• Наявність якісних субститутів та рівень цін на них. Чим більше має замінників, тим більш еластичний. Попит на сіль та попит на інсулін – нееластичні
• Чим більш агрегований товар, тим нижче еластичність. Попит на зубну пасту (взагалі) менш еластичний, ніж попит на зубну пасту «Лакалут»
• Чинник часу. Чим довший період часу для прийняття рішень, тим більше замінників на товар, що подорожчав, може знайти споживач, і тим еластичніший попит на нього
• Тип товарів. Зокрема їх поділ на предмети розкоші й товари широкого вжитку. Попит на предмети розкоші – еластичний, на життєво необхідні – нееластичний
• Чим більше і важливіше місце посідає в бюджеті – вища еластичність
• Ефект запасу. За наявності запасу попит буде еластичним

247. 
248. Зовнішній вигляд кривої не дає уявлення про еластичність
249. Еластичність попиту за доходом – чутливість величини попиту на товар до зміни доходу споживача:
250. I – дохід

Може бути як від’ємним, так і додатнім. Якщо від’ємний -  для споживача це товар нижчої категорії. Якщо додатній – товар належить до нормальних

251. 0 < E^D_I  < 1 – нормальні товари першої необхідності. E^D_I  > 1 – розкоші
252. Перехресна еластичність – визначає реакцію попиту на один товар, під впливом зміни ціни іншого товару.
253. 
254.        > 1 – субститути, менше – комплементами
255. 
256. 
257. Товари аграрного сектору нееластичні
258. Більш еластичні товари, якщо вони займають більшу частку
259. Якщо залежить від життя і земля – абсолютно нееластичний товар
260. Просто шоколад має мало замінників. Більш еластичний, якщо має більше замінників.
261. Якщо не першої необхідності – легше відмовляємося, більш еластичний
262. Яку частку в структурі витрат має, більш еластичний
263. Чим більше часу на купівлю товару – тим більше замінників знайдемо
264. Ефект запасу – якщо запаси цього товару є, то людина не буде його брати. Якщо немає? Буде брати
265. Точкова еластичність – в певний період часу
266. Дугова еластичність – середнє значення еластичності
267. Коефіцієнт менше 1 – нееластичний, = 1 – попит з одиничною еластичністю, коефіцієнт більше  1 – еластичний  
268. Абсолютна еластичність пропозиції така ж сама за принципом 
269. Цінова еластичність пропозиції – чутливість виробників до зміни ціни товару.
270. 
271. Точкова – певна точка (рівноваги, наприклад)
272. Дугова – певна ділянка
273. для точкової [Використовуємо величини пропозиції]
274. 
275. Абсолютна еластична пропозиція – максимально чутлива пропозиція до найменшого коливання цін певного товару (а) E^S_P -> нескінченності
276. 
277. Абсолютно нееластична пропозиція – вкрай нечутлива до будь якої зміни ціни товару (б) E^S_P -> 0
278. Нееластична пропозиція – досить нечутлива до зміни ціни. Значна зміна ціни призводить до незначної зміни обсягу (а)
279. Пропозиція з одиночною еластичністю – відсотки зміни ціни = відсоткам зміни пропозиції (б)
280. Еластична пропозиція – чуттєва до зміни ціни. Незначна зміна ціни призводить до значної зміни обсягу (в)
281. 
282. Основним чинником цінової еластичності пропозиції є чинник часу. Чим більше часу має підприємець для пристосування нової ціни, тим більше змін відбудеться у виробництві й обсягах продукції, отже, тим більшою буде еластичність пропозиції.
283. У діяльності фірм виділяють:

• Короткостроковий період. Виробники не встигають відреагувати на зміну ціни товару [занадто миттєвий процес]. Пропозиція в цьому випадку буде абсолютно нееластичною. Змінити щось в обсягах виробництва й у виробничих потужностях  - неможливо
• Середньостроковий період. За незмінних виробничих потужностей, за рахунок додаткової робочої сили,  більш інтенсивної праці, можна збільшити обсяги виробництва продукції. Пропозиція стає більш еластичною
• Довгостроковий період. Достатньо часу для пристосування для зміни виробничих потужностей і пристосування .до зміни ціни товару. Еластичність пропозиції буде високою.

284. Значний вплив на еластичність пропозиції мають витрати виробництва, вартість його розширення
285. Якщо зростання обсягів пов’язане з подорожчанням виробництва – зменшення еластичності
286. Якщо швидко й легко переходимо від виробництво одного товару до іншого – висока еластичність
287. Залучення ресурсів легке й швидке – більш еластична
288. 

Тема 11: Ринкова структура

Ринок товарів та послуг

289. Національний ринок – сукупність соціально-економічних відносин, що виникають у сфері обміну внаслідок купівлі-продажу товарів, послуг, капіталу, землі, робочої сили. Сукупність окремих сегментних ринків у їхній взаємодії та залежності, оскільки зміни на одних ринках, викликають зміни на інших
290. Ринок товарів та послуг уявляє собою систему економічних відносин між покупцями та продавцями з приводу рухів товарів та послуг, які задовольняють споживчий та інвестиційний попит суб’єктів національного ринку
291. Оптова торгівля виступає як посередницька торгівля між промисловцями й торговцями, а також між торговцями.
292. Роздрібна торгівля – це продаж товарів безпосередньо кінцевим споживачам поштучно для їх власного некомерційного використання

Ринок праці

293. Ринок праці являє собою систему соціально-економічних відносин між суб’єктами з приводу купівлі-продажу праці найманих робітників за цінами, що складаються внаслідок формування попиту й пропозиції цієї робочої сили
294. Під попитом на робочу силу мають на увазі платоспроможну потребу приватних фірм та держави в праці робітників. Здійснюється до тих пір, допоки їх витрати на робочу силу не перевищуватимуть внесок працівника
295. Під пропозицією робочої сили розуміють здатність до різноманітної якісної праці, що пропонується людиною працездатного віку
296. (відображає співвідношення (праця-дозвілля)
297. Ситуацію на ринку праці можна відобразити графіком:

298. Пропозиція робочої сили перебуває під впливом загальної кількості населення, вікової структури, працездатності населення [я працездатний]
299. Державне регулювання ринку праці – система правових та організаційно-економічних заходів щодо забезпечення ефективної зайнятості, нормальних умов праці та раціонального використання робочих ресурсів

• Заходи щодо підвищення кваліфікації робочої сили
• Забезпечення дотриманню прав робочої сили згідно з Конституцією України
• Стимулювання забезпеченню робочих місць
• Створення нових робочих місць та збереження наявних
• Вплив на процес купівлі-продажу робочої сили та її використання
• Забезпечення процесу відтворення армії безробітних

300. Вільний ринок — ринок, на якому державне регулювання і втручання не мають ніякого впливу на співвідношення попиту і пропозиції.

Ринок капіталу

301. Капітал як чинник виробництва розглядається як інвестиційні товари (обладнання, споруди, інструмент тощо)
302. Фізичний капітал може бути придбаний у власність фірм або наданий їм у тимчасове використання. Тому на ринку капіталу, внаслідок взаємодії попиту й пропозиції встановиться рівноважна ціна як: ціна купівлі-продажу, як ціна використання у формі регулярних рентних платежів
303. Капітал утворюється за рахунок збережень
304. Ринок капіталів націлений на придбання засобів виробництва, і обслуговує середньострокові та довгострокові операції банків
305. Джерелами позичкового капіталу (тимчасово вільних грошових коштів) можуть бути:

• Кошти підприємців
• Заощадження населення
• Тимчасово вільні кошти держави

306. Спекулятивний попит (попит на гроші для фінансових активів) – обернено залежить від відсоткової ставки
307. Акції – цінний папір, що свідчить про те, що його власник стає співвласником капіталу емітенту й отримує частину доходів від його функціонування у вигляді дивідендів
308. Облігації – цінні папери, які затверджують факт позики
309. 

Ринок землі

310. Ринок землі – система організаційно-правових та економічних відносин, що виникають у процесі перерозподілу земель та прав на них між суб’єктами цього ринку.
311. 
312. Емфітевзис – право користування чужою землею для сільськогосподарського виробництва (відрізняється від оренди, в якій можна робити все)

Тема 12: Доходи в ринковій економіці (192)

313. Номінальні доходи – характеризують рівень грошових доходів незалежно від рівня цін
314. Доходи в розпорядженні – номінальні доходи з вирахуванням податків
315. Реальні доходи – характеризують купівельну спроможність номінальних доходів з урахуванням зміни цін і тарифів
316. Рента – плата за використання ресурсу, пропозиція якого суворо обмежена
317. Два види монополії на землю:

• Як на об’єкт господарювання
• Як на об’єкт власності

318. Три види ренти:

• Диференціальна
• Абсолютна
• Монопольна

319. Диференціальна рента 1 – дохід, який отримують власники кращих і середніх земель
320. Диференціальна рента 2 – дохід, який виникає внаслідок штучного підвищення родючості землі за рахунок додаткових вкладень капіталу
321. Абсолютна рента – надлишок суспільної вартості сільськогосподарської продукції над ціною виробника (витрати виробництва + середній прибуток), створюється в сільському господарстві незалежно від якості оброблюваних ділянок
322. Монопольна рента – дохід, який утворюється на землях особливої якості або в особливих кліматичних умовах
323. Практичною формою існування ренти є орендна плата
324. Сума річного доходу, отриманого на позичковий капітал/Сума капіталу, наданого в позичку, виражене у відсотках = Норма позичкового відсотка
325. Реальна ставка (r) може бути й від’ємною (коли темпи інфляції перевищують номінальну ставку відсотка)
326. Товарна диференціація – це процес додавання у товар (послугу) відмітної характеристики, яка робить його більш привабливим для ринку
327. Акція – цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує майнову участь її власника в капіталі акціонерного товариства.
328. Привілейовані акції – надають власникам певні переваги – встановлення фіксованого дивіденду [дивіденд – дохід за акцією, джерелом якого є прибуток акціонерного товариства] який виплачується раніше. Фік див виражається у відсотках від НВ або в грошах на одну акцію. Зворотні – корпорація може викупити, незворотна – ні.
329. Проста акція – дає власнику право одного голосу на загальних зборах акціонерів. Розмір дивідендів не фіксується, залежить від фінансового стану корпорації
330. Облігація – свідоцтво про надання позики, яке дає право на отримання, як правило, щорічного доходу у вигляді відсотків. Привабливість полягає в отриманні фіксованого доходу. Державні облігації – це свідоцтво про надання позики державі в особі уряду та місцевого самоврядування

Книга Петрушенка

331. Мікроекономіка – наука, що вивчає та аналізує поведінку окремих суб’єктів господарювання. До них належать споживачі, виробники, власники виробничих ресурсів.
332. Г. Госсен уперше використав психологічний фактор. К. Менгер, Ф. Візер, О. Бем-Баверк відкрили принцип граничної корисності
333. Кларк – гранична продуктивність факторів виробництва
334. А. Маршал сформулював закони попиту і пропозиції, дав визначення ринковій ціні.
335.  
336. 
337. Принципи мікроекономіки:

• Наявність проблеми вибору, пов’язаного з витратами
• Можливість передбачення реакції економічних суб’єктів на стимули
• Можливість взаємовигідного обміну
• Наявність майбутніх наслідків поточного вибору
• Економічні системи впливають на вибір і стимули

338. Закон Візера: дійсна цінність будь-якої речі – це недоотримані корисності інших речей, що могли бути вироблені або придбані за ресурси, втрачені на виробництво або купівлю даної речі
339. Крива виробничих можливостей – геометричне місце точок, які демонструють комбінацію з двох благ, що можуть бути виготовленими за умови повного використання всіх ресурсів

Мартин

340. Окрім запитань «що виробляти?» [теорія споживацького вибору], «як виробляти?» [теорія виробництва], «для кого виробляти?» [вивчення доходів населення та механізм їх розділення] додається ще «коли будуть спожиті ті чи інші блага або ресурси?» 

Тема 13: Ринкова інфраструктура (214)

Важливе для повторення:

Екстенсивний тип розвитку – це спосіб збільшення обсягів виробленої продукції, внаслідок кількісного приросту всіх факторів виробництва

341. Виробнича функція – це залежність між максимально можливим випуском продукції та кількістю факторів виробництва, які при цьому використовуються
342. 
343. 
344.  
345. 
346. 

 

 

 

 

347. Порівняння TR і TC та MR і MC
348. Точки А і В це точки беззбитковості. До точки А і після точки В розміщені точки збитків. Між цими точками знаходиться прибуток. Оптимальним є виробництво Q₂, бо різниця між TR та TC максимальна.
349. Якщо ж діяльність підприємства в короткостроковому періоді
350.  
351. 
352.  
353. 
354. ВВП [Валовий внутрішній продукт] – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, створених на території країни за певний період (зазвичай за рік)

Будь-якою підприємницькою діяльністю

Виробнича – товари та послуги

Комерційна – купівля-продає

Фінансова – банки, трастові компанії

Страхова – люди вкладають гроші, роблять платежі на основі договору, дивлячись на те, яку послугу представляє компанія (можна зареєструвати підприємство)

Посередницька – є продавець, є покупець, посередник між ними

Три типи підприємств

Індивідуальне – одна людина є власником, одна людина вкладає капітал, організує (Патент купив? Ший шапки, продавай їх, будеш сам цим займатися) (обмежені кошти)

Партнерство (товариство) – двоє або кілька людей (уставний договір складають), в якому пишуть, хто скільки грошей вклав: є з обмеженою відповідальністю (закривається підприємство, можуть забрати тільки те, що є у підприємства), є повне, є з необмеженою (це коли збанкрутує, то воно буде відповідати всіма своїми грошима та майном) навіть те, що ти маєш  (менш обмежені кошти)

Корпорації (акціонерні товариства, публічні товариства) – багато людей (є група, організують) є відкрите (будь кому) і закрите – оформлюють і випускають акції (закрите – тільки тим, хто мають відношення) (чотко, ефективно)

50% + 1 акція – контрольний пакет акцій (дають право приймати рішення)

Підприємство веде облік своєї діяльності: що купили, що продали, який результат

Бухгалтерський облік – людина сама веде свої витрати, і всю виручку підраховує, і за якою ціною продавати

Витрати можуть бути:

Зовнішні (явні, бухгалтерські) – оплата ресурсів, трудовий ресурс, сировина, матеріали, паливо, обладнання, заробітна плата

Внутрішні (неявні) – могли б бути (підприємець відкрив підприємство. Міг би тримати гроші в банку, але нафіг, і відсоток втрачає)

ЕКОНОМІЧНІ (внутрішні та зовнішні)

Постійні витрати (відсотки за кредитом, оренда обладнання, зарплатня (у кого та ж сама), страхові внески)

Змінні витрати (залежить від кількості продукції – сировина, матеріали, опалення, електроенергія, оплата найманим працівникам)

FC – постійні витрати

VC – змінні витрати

TC (загальні) = FC + VC

Середні змінні витрати (AVC = VC/Q) (AFC = FC|Q) ATC (TC|Q) є показником скільки відноситься саме для однієї одиниці

Граничні витрати (МС) =  ТС / Q (або VC/Q)

Валовий (загальний) – за весь обсяг (скільки отримали

Виторг (TR) – це валовий прибуток (Скільки отримали грошей в результаті продажу товарів) = P*Q

Якщо Q = 0, то TC = FC

Бухгалтерський прибуток = Виторг – явні витрати

Економічний прибуток = Виторг – явні й неявні витрати

Собівартість (АТС) – середні витрати на одиницю продукції

Якщо ціна більше АТС то це прибуток, менше – збитки

Чистий прибуток – податок з прибутку

Нормальний прибуток – прибуток підприємця за його здібності, за те, що він ризикує.

Рентабельність – співвідношення прибутку й витрат, виражене у відсотках

Прибуток – це частина витрат, пов’язана

Біржа – це асоціація (торговців,

Форвардні – обов’язок продавця перед покупцем

Ф’ючерс – право купити (купила право)

На біржах працюють юристи

Біржа цінних паперів – про

Лістинг – внесення до списку клієнтів підприємства

«Бик» - йде у вабанк

«Медвідь» - більше перевіряє

Відсоток кредиту > Відсоток депозиту

Перший показник – ВВП – показує скільки товарів та послуг випущено в країни за певний період

ВВП = підрахунок за доходами

Чотири видів доходів

Заробітна плата

Рента

Відсоток

Прибуток

Інших доходів для людини не існує. Витрачає стільки, скільки заробила

АЛЕ є ще гроші, що відкладаються (вирішили підраховувати ВВП за доходами і витратами)

ВНП – валовий національний продукт

Y = w + R + i + Pr + A (амортизація – гроші, які відкладаються на те, щоби відшкодувати знос обладнання, купівля нового устаткування) + T (податки на бізнес)

С – споживчі витрати

G – державні

I – інвестиційні

X_n – чистий експорт (експорт - імпорт)

Потенціальне ВВП

Є податок на додаткову вартість (ПДВ) Телефонний зв’язок – 100 грн, 20% податок на додаткову вартість (додаються до ціни) платитимеш 20 грн державі
ПДВ завжди 20%

Податок на додану вартість: за кінцевим продуктом або на кожному етапі. Купуємо – погашаємо додану вартість. Навіщо на ПДВ? Як ми живемо.

Laissez-Faire – економічна доктрина, згідно з якою, державне втручання в економіку має бути мінімальним

Показник рівня безробіття. Кого можна вважати безробітним? Тих людей, які активні, хочуть працювати. Щоби бути безробітним, треба таким зареєструватися (явне)

Робоча сила – ті, хто могли б працювати, але працюють чи не працюють з тих чи інших причин

• Зайняті
• Безробітні (допомогосподарка, яка живе за рахунок чоловіка, людина, що немає дому.

Рівень безробіття = Безробітні/Зайнятих + безробітних * 100%

Інфляція – не просте підвищення цін (до свята) це не інфляція

Інфляція – довготривало, на всі товари та послуги ціни підвищуються. І після якоїсь події назад не повертаються.

Як я можу відслідкувати: індекс цін

Реальне W = номінальна W - інфляція

Споживчий кошик – перелік товарів та послуг, які людини необхідні мінімально, щоби людина могла прожити.

Брати ринковий споживчий кошик ніхт. Беруть лише набір. Кошик на набір замінити

 

Базисний – ціни того року

 

Поточний місяць – попередній / попередній

Більше, ніж 20% - гіперінфляція

Стагфляція – одночасно йде спад економіки й підвищення цін (і безробіття, і інфляція)

Принцип абсолютних переваг – видно, що країна А більше виробляє за Б (вже відійшли від цього)

Принцип порівняльних переваг – альтернативна вартість А менша, на світовому ринку займається вона

Три захворювання

• Спад виробництва
• Інфляція
• Безробіття

Є три економічні політки:

Фіскальна (бюджетно-податкова) – регулювання відбувається через бюджет, головні находження податок

Позитивний результат (профіцит), нульовий, негативний

Податків менше надходить – боротьба з безробіттям, витрати збільшити

Монітарна (кредитно-грошова) – регулювання через банківську систему

Держава:

• Підвищувати доходи (але не на сто) Інфляція – 10%, збільшити заробітну платну на 7%.
• Зменшити дотації
• Зменшити субсидії