Підмет і присудок. Способи вираження підмета і присудка.

Урок.

Тема.  Підмет і присудок. Способи вираження підмета. 8 клас.

Мета: формувати ключові компетентності:

• Уміння вчитися – організовувати свою працю для одержання результату; оволодіти вміннями та навичками самоконтролю і взаємооцінки;
• комунікативну – уміти спілкуватися усно і письмово рідною мовою;
• здоров’язбережувальну- спонукати до дотримання здорового способу життя ; викликати позитивні емоції за допомогою методу фронтальної   та парної роботи.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально – пізнавальних  і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

• мовної і мовленнєвої – ознайомити учнів з особливостями та способами вираження підмета і присудка; досягти практичного засвоєння правил; збагачувати словниковий запас;
• діяльнісної – розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість; формувати товариські відносини;
• соціокультурної – виховувати  в учнів повагу до багатства , виразності української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці, підручник, картки.

       Епіграф уроку: Знання складається з дрібних крихт щоденного досвіду.

                                                                                                                            Д. Писарєв

                                                        Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

• перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Гра « Шифрувальник»

Розшифруйте епіграф до уроку.

Запишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте повну характеристику речення.

 2. Бесіда.

• Який порядок слів у реченні?
• На яке слово падає логічний наголос?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

V. Пояснення.

Учитель. Підмет та присудок – головні члени речення. Вони становлять його граматичну основу.  Найчастіше підмет виражається іменником, займенником чи іншою частиною мови . Щоб перевірити, чи  правильно визначено підмет, потрібно замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо така зміна можлива – то це підмет, якщо ні – то додаток або звертання. У складних реченнях підмет буває виражений займенником хто, що, який. Слово « що» є підметом, якщо його замінити займенником який. Підмет може виражатися і словосполученням. Такий підмет називається складеним.

За способом вираження підмет може бути простим ( виражений одним словом) і складеним

(виражений нерозкладним словосполученням).

VI. Робота з підручником та демонстраційним матеріалом.

Робота з таблицею 1.                                                                                                  Таблиця 1.

Робота у зошиті з таблицею 2.

                                                                                                                                 Таблиця 2

Учитель. Іншим головним членом  у реченні є присудок.  За значенням і способом вираження присудки об’єднують у два типи – дієслівний та іменний . За будовою присудок буває  простий і складений. Складені присудки  поділяються на два види: іменний складений та дієслівний складений.

Робота з таблицею 3.

                                                                                                                                                            Таблиця 3

Робота у зошитах з таблицею 4.

                                                                                                                                                      Таблиця 4

VIІ. Закріплення нового матеріалу. Виконання практичних завдань.

Лінгвістична гра «Третє зайве»

 Проаналізувати речення. Знайти в кожній групі речень «зайве» за видом присудка. Свій вибір обґрунтувати.

І. 1. Дерева в садках починають зеленіти  . 2. Село стало лунким. 3. Звук літаків із неба був гучним і страхітливим.

ІІ. 1.Ніжні, білосніжні проліски несміливо  почали визирати  з-під снігу.  2. Усюди буде супроводжувати вас дух старовини, історії, віри й народної мудрості. 3. Усюди будуть зустрічати вас щирі, відкриті люди.

ІІІ. 1. Відуни завжди вміють складати слова в магічні формули. 2. Вираз «Доброго здоров’я!» може поєднуватися й з дієсловами бажаю, зичу. 3. Окрім загальномовних, традиційних для всієї нації вітальних виразів, українці використовують також регіональні.

Завдання «Допоможи, друже» ( Робота в парах)

Підкреслити підмети і присудки, визначити їх вид. (Виконуємо на картці)

 1 парта

Гроза проходила десь поруч. (Ліна Костенко).

Всі продовжували дивитися на двері (Гр. Тютюнник)

2 парта

Я буду любити свій рідний край завжди

Життя здавалося тоді вічно щасливим. (Гр. Тютюнник)

3 парта

Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю! (В. Симоненко). ( Яке це речення за будовою?)

Федько брехати не любить. (В. Винниченко).

4 парта

«Гуси-лебеді летять» - цікава повість. (М. Стельмах)

Весна вступила у свої права.

3. Чим виражений присудок в останньому реченні? Так, останньому реченні присудок виражений  фразеологізмом

VIII. Підбиття підсумків уроку

Гра « Так чи ні» із  взаємоперевіркою

Ви повинні відповісти так, якщо погоджуєтесь і ні, якщо не погоджуєтесь

1.Підмет –  це головний член двоскладного речення, який означає особу, предмет чи явище, якому приписується дія, стан чи ознака виражена присудком. (ТАК)

2. За способом вираження присудки поділяються  тільки на прості дієслівні та складені іменні (НІ).

3. Підмет у реченні: В степу вже літо розмовляло з вереснем - літо ТАК

4. Підмет у реченні: Учений іде, а неук слідом спотикається.  – учений ( НІ)

5. Присудок у реченні: Жити – Вітчизні служити – Жити ( НІ)

6. Підмет у реченні: Спати без задніх ніг – улюблена справа Андрія . - Спати без задніх ніг. ( ТАК)

7. Підмет у реченні :Усе прекрасне на землі створене руками трудівників  -  трудівників ( НІ)

8. Присудок у реченні: Це було радісною нагородою за довгі роки праці – присудок було нагородою

 ( ТАК)

9. У реченні : Я хочу навчитися малювати  -  Я хочу навчитися – складений іменний присудок ( НІ)

10. У реченні : Я буду писати грамотно  - буду писати простий дієслівний присудок ( ТАК)

11. Речення : Місто не знало спочинку ні вдень ні вночі, а гуркотіло, гомоніло, кипіло ускладнено однорідними присудками ( ТАК)

12  У реченні : Великдень — день особливий – відсутні другорядні члени ( ТАК)

Взаємоперевірка. Обміняйтесь зошитами.

« Мікрофон»

дізнався…

навчився..

вмію…

відчув труднощі…

змінив своє ставлення до…

!

найбільший мій успіх –це…

Оцінка роботи учнів

Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1)Опрацювати теоретичний матеріал

2)Виконати вправу

2. Індивідуальне завдання.

Із художньої літератури виписати прості двоскладні речення (5–7). Підкреслити в них головні члени речення.