5 клас
Аудіювання
ТЕКСТ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ
Заселення українських земель
Більше півтори тисячі літ минуло, як на землях теперішньої України оселилися предки наші, слов’яни. Землі тоді було вволю. Де хто хотів, там і оселився. Проте слов’яни не розпорошувалися, а осідали цілими родинами.
Діти слов’ян виростали, обзаводились своїми сім’ями, а од батьків не одрізнялися: жили вкупі з ними одним хазяйством. У таких сім’ях збиралося часом по 200–300 душ. Хто був найстаршим, той і правив усією родиною. Коли ж він ставав до того нездатним, на його місце вибирали спритнішого старшину.
Де по сусідству жило кілька родин, там родинні старшини сходилися на раду, що за того часу звалася вічем, і гуртом вимірковували, що і як їм треба зробити, щоб усім гаразд жилося.
Отак і правили слов’яни самі собою. Не було в них ні князів, ні царів, ні панів. Тільки й начальства, що старші люди (діди) та віче.
Слов’яни дуже любили волю. Через те ото й не корилися вони нікому, ніякого начальства не терпіли. Як тільки хто з дідів почне ними занадто каверзувати — зараз його скинуть, а за старшого виберуть іншого.
Отак і жили слов’яни на вільній волі. Кохались у хліборобстві: сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес і таке інше; розплоджували силу худоби й випасали її по безмежних та розкішних степах; били по лісах дикого звіра, тішилися бджільництвом; ловили й приручали диких коней; торгували із греками воском, медом, зерном, шкурами й таке інше.
Вірили вони, що сонце, грім та блискавка - то все боги. Сонце звали «Даждьбог», а грім — «Перун». Вірили, що в лісі є лісовий бог — «Поліарі», у воді — «водяник» та «русалки», а в кожній хаті — «домовик». Кожен слов’янин молився сам за себе і де хто хотів. Ні жерців, ні храмів не було.
Слов’яни справляли й свята, у яких піснями та ігрищами вихваляли своїх богів. У той час, коли зима повертала на весну, святкували народження свого нового бога - Сонця. Вірили, що Сонце родиться щороку нове. Свято те звали в них Колядою. Народження нового бога - Сонця - вихваляли піснями-колядками. Весною впоряджали свято веснянок, літом - Івана Купала. Коли настала християнська віра, то ті стародавні поганські свята приєднали до християнських свят і так залишили й до цього часу. Хоча язичницькі свята втратили свій вплив на людей, але сучасна молодь із задоволенням бере участь у культурно-масових заходах із цього приводу.
(Із журналу, 360 слів)
Тести
Правильна відповідь на 1-6 питання оцінюється по 1 балу, 7-9 – по 2 бали.
а) півтори тисячі років тому; б) тисячі років тому;
в) семи тисяч років тому; г) мільйона років тому.
2.«Діти слов’ян виростали, обзаводилися своїми сім’ями», і...
а) поселялися далеко від батьків б)жили вкупі з батьками одним хазяйством;
в) пересилялися з родиною у ліс; г)будували нове житло неподалік;
3.У сім’ях давніх слов’ян налічувалося інколи...
а) по 80 душ; б) по 200–300 душ;
в) по 40–50 душ; г) по 100 душ.
4.Правління усією родиною в давніх слов’ян здійснювалося …
а) царем ; б) обраним на раді князем ;
в) найсильнішим чоловік; г) найстаршими людьми та віче.
5.Понад усе слов’яни любили...
а)багатство; б) волю;
в) господарство; г) розваги.
6.Наші предки слов’яни вірили...
а) у чаклунів; б) у богів;
в) у власні сили; г) у культ стихії.
7.Придумайте та запишіть іншу назву ( заголовок) тексту.
8.Визначте та запишіть ідею тексту.
9.Опишіть, як святкували слов'яни народження нового бога – Сонця.
Відповіді на тестові запитання:
1-а; 2 - б; 3 -б; 4- г; 5- б; 6-б.