Підсумкова виховна справа: "У світі казки чарівної"

Підсумкова виховна справа:

 Сторінками народних казок - „У світі казки чарівної”.

     Проведено в першому класі спеціальної школи.

Мета : збагатити знання учнів про казку, вчити впізнавати українські народні казки та називати їх, знати головних героїв та предмети про які йде мова в казці, уміти визначати з якої казки той чи інший предмет, вправляти у вмінні з частин відтворити ціле; створити атмосферу радості, насолоди від творчості, поповнити знання учнів про цей вид народної творчості.

Розвивати слухо-зорове сприйняття, артикуляційний апарат та усне мовлення; збагачувати словниковий запас, читацький інтерес до казок.

Виховуватилюбов до всього українського,  прагнення до добра і справедливості, взаємодопомогу, бажання працювати в колективі та брати участь в інсценізації. 

Методи і прийоми: відгадування загадок, розповідь вихователя, дидактична гра, художнє слово.

Словник: рукавиця, ріпа, глечик, яйце, колосок, козеня, колобок, казки, півник .

Наочне обладнання : книги з народними казками по темі виховної справи, ілюстрації до казок: „Курочка ряба”, „Коза та козенята”, „Ріпка”, „Колосок”, „Колобок”, „Рукавичка”, „Лисиця та журавель”, пазли до цих казок, таблички із назвами казок, квіти із назвами казок, костюми героїв до казки „ Ріпка ”, предмети до дидактичної гри „ З якої казки цей предмет? ”, герой із казки „Колосок” -  півник.

1.Організаційний  момент.

Сіли всі рівненько та будьте уважні.

Сьогодні ми будемо: слухати, думати, говорити.

• А ще ми будемо гратися.

2. Актуалізація знань.

Робота над виставкою книг.

• Подивіться, будь ласка, скільки тут виставлено книг!
• Наташа, прочитай, будь ласка, як називається ця книжка?
• „Колосок”.
• Міша , прочитай, будь ласка, назву цієї книжки!
• „Лисиця та журавель”.
• Богдан, а ця книга як називається?
• „Ріпка”.

І так далі.

Всі ці книжки можна назвати одним словом.  Діти, давайте разом прочитаємо це слово. ( Всі разом  читаємо - „казки”).

• Наташа, як одним словом можна назвати ці книги? (Відповідь учениці).

Бачите, як багато є казок, всі вони живуть у цих книгах.

3. Оголошення теми:

А ще казки живуть у чарівній країні казок. Сьогодні ми помандруємо у світ казки. Я розповім вам як з’явилася казка. А народилася казка дуже давно, коли люди ще не вміли ні писати, ні читати. Казка „ живе ” уже багато століть. Вони створювались ще за сивої давнини. Казкарі  придумували казки, ходили від села до села, розповідаючи їх дорослим та дітям. (Звертаю увагу на ілюстрацію  сюжету: казкар розповідає казку, а його уважно слухають діти та дорослі).  

Казки передавалися із покоління в покоління. Минав час, казки змінювалися, ім’я автора забувалося. Казки почали називати народними. Український народ любив казки, тому й придумав їх дуже багато. Лише коли люди ставали дорослими – вони починали розуміти, що казки – це вчителі, бо казка обов’язково містить щось повчальне. А найбільшою цінністю казки є Людина та її добрі вчинки.

Вихователь:

У казці – звірі свою мову мають ,

Дерева розмовляють , мов живі .

Добро і правда завжди зло долають             

Тому і люблять казку діти всі !

4. Основна частина.

(Стукають у двері)

- Ой!  Хто це там стукає? Підходжу до дверей, відкриваю.

-  Подивіться, хто до нас прийшов. Хто це? (Відповіді учнів). Так це півник. Але чомусь він сумний, він хоче щось нам сказати. Півнику, чому ти засумував?

- Я  плачу, бо забув в якій казочці  живу. Діти, прошу вас, допоможіть мені згадати з якої я казки!

Діти, ми з вами знаємо багато казок, давайте зараз їх пригадаємо та допоможемо півникові знайти його казку!

 (Саджу півника  на стільчик)

• Сідай, будь ласка, півнику ось тут та  дивитись як ми вміємо старанно працювати.

Діти,а  щоб допомогти  півнику,  нам треба відгадати, як називається кожна з цих казок ( показую прикріплені на дошці ілюстрації до казок).

Показую ілюстрацію до казки „Колобок”, читаю підказку:

Він утік від баби з дідом, -

Не міг всидіть на вікні.

Зустрів у лісі різних звірів

 І кожному співав пісні.

КОЛОБОК     

У селі у діда й баби

Гарна курочка була.     

Яєчко маленьке й кругленьке

Вона дідові й бабі знесла.    

КУРОЧКА РЯБА

Загубив дід рукавичку,

 Рукавичку невеличку.

Звірі в рукавичку поховались,

 Бо морозу налякались.      

РУКАВИЧКА

 Підробив вовк  голосок -

Став на маминім співати.

Здогадались козенята:

Вовк – не наша мати .       

КОЗА ТА КОЗЕНЯТА

На городі виростала,

Восени велика стала.

Дід почав усіх гукати:

„Час красуню нашу рвати”.      

РІПКА

Ця лисиця хитра й мила

Журавля на гостину 

раптом запросила. 

ЛИСИЦЯ і ЖУРАВЕЛЬ

 Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.            

  КОЛОСОК

 

(учень чи учениця виходить до дошки, бере відповідну табличку із назвою  казки та прикріплює  її біля відповідної ілюстрації).

(Якщо хтось із учнів помиляється, всі разом виправляємо помилку).

• То хто уже здогадався, з в якій казці живе півник?
• (Відповіді учнів)
• Так, півнику ти уже здогадався, що ти живеш у казці „ Колосок ”?
• Так, дякую вам!

5. Гра з пазлами: „ Склади казку ”

А зараз я хочу подивитися, чи добре ви запам’ятали казки. У вас на столах є конверти. Вам  треба скласти казку із частин та вибрати табличку із назвою казки.

( В учнів таблички із назвами семи казок, вибрати треба лише  одну. Самостійне виконання завдань учнями. Я слідкую за виконанням роботи. В разі потреби допомагаю. Півник теж разом із дітьми виконує завдання)

• Всі справилися? Молодці !
• А зараз, ви самі перевірите, чи правильно назвали казку. У вас під столом є квітка, візьміть її, будь ласка. Бачите на квітці є назва казки яку ви складали, порівняйте назву казки з тією, що у вас на табличках.  ( В кого помилкова назва – виправляють самостійно – вибирають іншу табличку з назвою.)
• Даня, візьми свою квітку та підійди до мене. Як називається казка, яку ти складав? („ Курочка ряба ” – читає вголос біля дошки) Прикріплюємо квітку на дошці.( Так   кожна дитина виходить читає назву казки та прикріплює квітку до дошки.

 

А тепер подивіться - із квітів ми зробили віночок, але він не звичайний, а казковий.(На дошці напис: казковий віночок народних казок)

6.  Дидактична гра чарівний мішечок.  „ З якої казки предмет?”

А зараз ми з вами пограємося у гру. Наприклад, я показую вам яйце, а ви уважно дивитеся та думаєте, в якій казці йде мова про яйце. Треба  назвати  казку.

• Сніжана, з якої казки яйце? (Дитина називає, якщо не знає, запитую в інших учнів хто може допомогти)
• Зрозуміли, як ми будемо гратися? ( Якщо важко – на дошці словник із назвами предметів, що використовуються у грі )

7. Інсценізація казки „ Ріпка ”.

- А  зараз ми пограємося в театр. Покажемо казку „ Ріпка ”.

Я виконую роль ведучої:

• Знайшов дідусь зернинку та й вирішив її посадити. Кожного дня приходив, доглядав за нею, поливав. Із зернинки виросла ріпка.
• Спочатку вона була,  як кулак, потім, як дідова голова.
• І ось восени виросла ріпка велика – превелика. Прийшов час її рвати. Узяв  дідусь її за листя – тягне – потягне, а вирвати не може. Промучився увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе  дідусь  на допомогу  бабусю:

• Іди , бабусю,  не лежи, ріпку вирвати допоможи!

( Прийшла бабуся, узяла діда за сорочку, а дід ріпку за чуб. Тягнуть – потягнуть, а витягти не можуть.

Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі як пень.

Кличе  бабуся на допомогу внучку:

• Іди, внученько, не лежи, ріпку вирвати допоможи!

Взяла внучка бабусю за спідницю, бабуся діда за сорочку, дід ріпку за чуб, тягнуть – потягнуть…(Потім собачка, кицька та мишка).

От і вирвали всі дружно ріпку. А мишка шусть у нірку та й заховалась. А ріпку сховали у комору.

-  Яка   мораль казки?

Мишка мала, а й та силу має.

8. Підсумок  виховної справи.

- Молодці, ви добре говорили, слухали, були уважні. Я зараз запитаю у півника, чи сподобалось йому у нас?

• Півник:
• Так, дякую вам, мені дуже було цікаво з вами гратися!

За те, що ви мені допомогли, я хочу вас почастувати.  Ви знаєте, що  я знайшов колосок, змолов його та спік пиріжечки?  Я   приніс пиріжечки і вам. (Роздаю пиріжки разом із півником).

Діти, давайте подякуємо півнику та попрощаємося з ним: „До побачення!”