Підсумковий урок з астрономії "Сонячна система"

Про матеріал
Незвідане, далеке і невідоме завжди привертає нашу увагу. І ми з найменших років обожнюємо дивитися на нічне зоряне небо і просто мріяти.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

СОНЯЧНА СИСТЕМА

Номер слайду 2

Центральна зоря – Сонце; 8 планет з більш ніж 100 супутниками; 5 карликових планет; більше 100 000 астероїдів; порядку 1011 комет; а також незліченна кількість дрібних, так званих метеорних тіл. Сонячна система складається:

Номер слайду 3

Сонячна система входить до складу галактики Чумацький шлях.

Номер слайду 4

Наша зоря-Сонце

Номер слайду 5

Сонце на фоні інших планет

Номер слайду 6

Товщина – 12-15тис. км. Температура – від 4500К до 100 000К Характеристики Сонця

Номер слайду 7

Сонячна пляма – це область фотосфери, де знижується температура, бо сильне магнітне поле у плямі зупиняє конвекцію. Температура плями – 4500К, тому вона видається більш темною на фоні фотосфери. Час життя – декілька місяців. Плями на Сонці

Номер слайду 8

Протуберанці Викиди речовини за межі хромосфери – називаються протуберанці. Температура – близько 20 000 К Довжина – 200 000 км Товщина – кілька тисяч кілометрів

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Вплив сонячної активності на землю

Номер слайду 11

Полярні сяйва

Номер слайду 12

Номер слайду 13

Магнітні бурі

Номер слайду 14

Вплив на погоду

Номер слайду 15

Коливання клімату

Номер слайду 16

МЕРКУРІЙ Найближча до Сонця і найшвидша планета; Рік на ньому короткий, у 4 рази коротший за земний; Меркурій є найменшою планетою, за розмірами як Місяць; Немає атмосфери; Покритий кратерами; Планету названо на честь римського бога Меркурія, послідовника грецького Гермеса та вавілонського Набу. Давні греки часів Гесіода назвали Меркурій - Стилбон (блискучий).

Номер слайду 17

Порівняння розмірів Меркурія з супутниками інших планет Сонячної системи

Номер слайду 18

Поверхня Меркурія Температура на Меркурії змінюється від -162°С до +347°С

Номер слайду 19

ВЕНЕРА Вене́ра — друга за відстанню від Сонця планета, майже такого ж розміру, як Земля. Венера — третій за яскравістю об'єкт на небі; її блиск поступається лише блиску Сонця та Місяця. Належить до планет, відомих людству з найдавніших часів. Названа римлянами на честь богині любові і краси. Венера обертається навколо своєї осі в зворотному напрямку до обертання навколо Сонця, на відміну від Землі та інших планет. Немає магнітного поля.

Номер слайду 20

Поверхня Венери На поверхні Венери температура досягає +500°С і тиск 100 атм Космічний зонд “Венера 7”, який досягнув поверхні Венери і провів перші вимірювання на її поверхні. Пропрацював на поверхні – 23 хв.

Номер слайду 21

Знімок з радару «Магеллана». На передньому плані кратер діаметром 48 км. На горизонті видно вулкан висотою 3 км.

Номер слайду 22

Венера завжди покрита хмарами. В верхніх шарах атмосфери (60-70 км) дмуть постійні вітри в напрямку обертання планети швидкість вітру в яких складає 100 м/с, а іноді досягає 400 м/с

Номер слайду 23

Гора Шапаш шириною 400 км і висотою 1,5 км. Щитовий вулкан. Космічний апарат Магелан, який здійснив картографування поверхні Венери

Номер слайду 24

Земля Радіус орбіти = 149,6 млн. км Період обертання = 365діб 5год 48хв 46с Середня швидкість руху = 29.8 км/с Нахил орбіти = 23°27'

Номер слайду 25

Фізичні характеристики планети Маса Землі = 5,974∙1024 кг Середня густина = 5,515 г/см3 Форма землі – геоїд Полярний радіус = 6 356 км Екваторіальний радіус =6 378 км Температура: Середня – +120С Найвища – +700С(Західна Сахара) найнижча - -850С (Антарктида) Швидкість обертання навколо осі: екваторі = 465м/с полюсах = 0 м/с Прискорення вільного падіння: екватор =9,78 м/с2 полюси =9,83 м/с2 Вік - 4,55±0,07 млрд. років Земля досить велика, щоб утримати біля себе атмосферу

Номер слайду 26

Будова Землі

Номер слайду 27

Номер слайду 28

Атмосфера

Номер слайду 29

Поверхня Землі

Номер слайду 30

Місяць – єдиний супутник Землі Другий за яскравістю об'єкт Сонячної системи, після Сонця. Перший і єдиний позаземний об'єкт на якому побувала людина. Доба триває 708 годин. Відстань від Землі до Місяця – 384400 км. Місяць не має магнітного поля. Поверхню поділяють на два типи: дуже стара гірська місцевість з великою кількістю кратерів (місячні материки) і і відносно гладкі і молоді місячні моря – величезні кратери, що виникли у результаті зіткнень з небесними тілами, а пізніше затоплені рідинною лавою.

Номер слайду 31

Фізичні умови Відсутність атмосфери Температура: вдень +120°С Вночі - -170°С На глибині 1 м температура не змінюється.

Номер слайду 32

Кратери на Місяці Кратер Ерастофена Кратер Ван дер Граафа Кратер Тихо Браге

Номер слайду 33

Видима сторона Місяця

Номер слайду 34

Дослідження Місяця Зразки породи Місяця

Номер слайду 35

Марс Марс — четверта планета Сонячної системи за відстанню від Сонця й сьома за розміром і масою. Названа на честь Марса — давньоримського бога війни. Іноді Марс називають «червоною планетою» через червонуватий колір поверхні, спричинений наявністю оксиду заліза.

Номер слайду 36

Поверхня Марса Температура на поверхні Марса: влітку: Вдень - +22°С Вночі - - 53°С взимку: Вдень - - 43°С Вночі - - 103°С

Номер слайду 37

Пилова буря на Марсі. Швидкість вітру може досягати 40 м/с Полярна шапка

Номер слайду 38

Вивчення поверхні Марсу Космічний апарат “Соджорнер” Місце посадки “Вікінга”

Номер слайду 39

Орбіти супутників Марса Деймос Супутники Марса Фобос

Номер слайду 40

Гора Олімп. Висота гори - 27,3 км

Номер слайду 41

Загадковий Сфінкс

Номер слайду 42

Юпітер Юпі́тер — п'ята й найбільша планета Сонячної системи. Сучасна назва Юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця. Низка атмосферних явищ на Юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. Рік на Юпітері дорівнює 12 земним. Доба триває лише 9 годин. Має потужне магнітне поле.

Номер слайду 43

Велика Червона пляма – це унікальний довгоживучий гігантський ураган (антициклон) Відкрита Робертом Гуком в 1664 році Розмір плями :15*30 тис. км. Земля на фоні Червоної плями

Номер слайду 44

Супутники Юпітера У Юпітера нараховується 63 супутники, найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито в 1610 році Галілео Галілеєм. Наявні слабкі кільця.

Номер слайду 45

Іо Вулкан на Іо

Номер слайду 46

Європа

Номер слайду 47

Ганімед

Номер слайду 48

Калісто

Номер слайду 49

Сатурн Сату́рн — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі. Періодом обертання Сатурна навколо осі вважають 10 годин 34 хвилини і 13 секунд. Має близько 60 супутників. У Сатурна найбільш потужна система кілець серед усіх планет Сонячної системи.

Номер слайду 50

Кільця Сатурна Існує три головних кільця, названих A, B і C. Вони добре помітні з Землі. Слабші кільця називають D, E та F.

Номер слайду 51

Супутники Сатурна Сатурн має близько 60 супутників (до 2000 року було відомо 18) і 12 з них — понад 100 км у діаметрі.

Номер слайду 52

Титан Найбільший із супутників

Номер слайду 53

Енцелад Тефія

Номер слайду 54

Уран

Номер слайду 55

Відкриття Урана Ура́н — сьома від Сонця планета, належить до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Планета названа ім'ям античного божества Урана, уособлення неба та піднебесного простору. Уран став першою планетою, відкритою у Новий час і за допомогою телескопа. Хоча інколи Уран помітний неозброєним оком, ранні спостерігачі ніколи не визнавали Уран за планету через його тьмяність та повільний рух по орбіті. Рік триває 84 земні роки, а доба – 11 годин. Уран найхолоднішою планетою у Сонячній системі з мінімальною температурою в -224 °C. Вважається, що Уран має складну шарувату структуру хмар, де вода складає нижній шар, а метан — верхній.

Номер слайду 56

Супутники Урана Уран має 27 супутників та систему кілець. Всі супутники отримали назви на честь персонажів творів Вільяма Шекспіра та Александра Поупа. Перші два супутники — Титанію і Оберон — 1787 року відкрив Вільям Гершель. Ще два сферичні супутники (Аріель та Умбріель) були відкриті 1851 року Вільямом Ласселом. 1948 року Джерард Койпер відкрив Міранду. Останні супутники були відкриті після 1985 р., під час місії «Вояджера-2», або за допомогою вдосконалених наземних телескопів.

Номер слайду 57

Міранда і Уран Ариэля Умбріель

Номер слайду 58

Тітанія Оберон

Номер слайду 59

Кільця Урана Уран має слабкі, темні і майже непомітні планетарні кільця, до 10 м у діаметрі. Кільця Урану були випадково виявлені в 1977 році під час закриття Ураном яркої зірки. На сьогодні відомо 13 його кілець, що є рекордом у Сонячній системі.

Номер слайду 60

Нептун Непту́н — восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром і третя за масою планета Сонячної системи, що належить до планет-гігантів. Планета названа на честь римського бога морів. Нептун був спочатку відкритий на папері. 1846 року це зробив французький вчений Жан Левер’є у результаті тривалих обчислень, а потім планету відшукали в небі.

Номер слайду 61

Атмосфера Нептуна Велика темна пляма Рухається по поверхні планет з швидкістю 300 м/с Метанові хмари В атмосфері спостерігаються вітри з швидкістю 700 км/год Температура на поверхні планети – 60К

Номер слайду 62

Кільця Нептуна Нептун також має кільця — два широких і два вузьких. Їх було відкрито під час затемнення Нептуном однієї з зірок 1981 року.

Номер слайду 63

Супутники Нептуна Нептун має 13 супутників: 1 великий, 3 середніх і 9 маленьких.

Номер слайду 64

Титан Найбільший із супутників

Номер слайду 65

Тритон Замерзлі озера з води Гейзери на Тритоні Супутник Тритон, відкритий в 1846 році Уільямом Ласселлом

Номер слайду 66

Малі тіла Сонячної системи

Номер слайду 67

Карликові планети – небесне тіло що обертається навколо Сонця але не є супутником, іншої планети. До карликових планет віднесено Плутон, який раніше був однією із планет Сонячної системи. Плутона позбавлено цього статусу у 2006 році. Карликові планети Плутон. Космічний телескоп ім. Хаббла

Номер слайду 68

Астероїди Пояс астероїдів Астероїд – невелике небесне тіло діаметром від 50 м до 1000 км, що складається із скельних порід або заліза та нікелю.

Номер слайду 69

Починаючи з кінця XIX століття для пошуку астероїдів почали використовувати фотографію. Зараз відомо близько 20 000 астероїдів. Гершель запропонував називати маленькі планети астероїдами. Астероїд в перекладі з грецької означає – зореподібний. Гершель

Номер слайду 70

Церера Відкритий астероїд 1 січня 1801 року італійський астроном Джузеппе Піацці. Назвали Церерою в честь давньоримської богині землеробства. Діаметр – 1000 км

Номер слайду 71

Палада В 1802 році німецький доктор Ольберс, відкрив неподалік від Церери новий астероїд Палладу. Діаметр 600 км

Номер слайду 72

Юнона В 1804 році була відкрита Юнона. Діаметр – 245 км Іда

Номер слайду 73

Веста 1807 рік – Веста.

Номер слайду 74

Розташування 8777 астероїдів в північ 1 січня 2000 року

Номер слайду 75

Близькі до Землі астероїди Астероїди групи Амура. Астероїди групи Аполлона.

Номер слайду 76

КОМЕТИ Комети – найпротяжніші об'єкти Сонячної системи. Слово «комета» в перекладі з грецького означає «волохата», «довговолоса». При зближенні з Сонцем комета приймає ефектний вигляд, нагріваючись під дією сонячного тепла так, що газ і пил відлітають з поверхні, утворюючи яскравий хвіст.

Номер слайду 77

Поява більшості комет непередбачувана. Неможливо не відмітити на небі видовища такого рідкісного, а значить, страхітливого, страшніше за будь-яке затьмарення, коли на небі видно туманне світило, іноді настільки яскраве, що може виблискувати крізь хмари (1577 р), затьмарюючи навіть Місяць. А з надр непроханого небесного гостя вириваються величезні хвости. Арістотель в IV столітті до н.е. пояснив явище комети таким чином: легка, тепла, «суха пневма» (гази Землі) піднімається до меж атмосфери, потрапляє в сферу небесного вогню і запалав – так утворюються «хвостаті зірки». Арістотель стверджував, що комети викликають сильні бурі, засуху. Його уявлення були загальновизнаними протягом двох тисячоліть. В середні віки комети вважалися передвісниками воєн і епідемій. Так вторгнення норманнів до Південної Англії в 1066 році пов'язували з появою в небі комети Галлея. З появою в небі комети асоціювалося і падіння Константинополя в 1456 році. Вивчаючи появу комети в 1577 році, Тихо Браге встановив, що вона рухається далеко за орбітою Місяця. Починався час дослідження орбіт комет...

Номер слайду 78

Утворення хвоста комети

Номер слайду 79

Будова комети

Номер слайду 80

Комети з різними типами хвостів

Номер слайду 81

Комета Галея

Номер слайду 82

ПЛАНЕТОЇДИ Джеерард Пеетер Коойпер Планетоїди (кентаври) – це група астероїдів, що перетинають орбіти газових планет. Орбіти мають проміжне розташування між астероїдами головного поясу та об'єктами поясу Койпнера.

Номер слайду 83

Найбільші об'єкти поясу Койпера Пояс Койпера

Номер слайду 84

МЕТЕОРИ При рухові крізь атмосферу (з швидкістю від 12 до 72 км/с) на висоті 110 – 80 км маломасивні частинки повністю руйнуються. Світлове явище, яке спостерігається при цьому, називається метеором.

Номер слайду 85

Якщо падає одразу багато метеоритів, спостерігається незвичайне явище – метеоритний дощ.

Номер слайду 86

Боліди Болід – великий вогняно-яскравий метеор, досить рідкісне явище, що виглядає як вогняна куля, що рухається в атмосфері.

Номер слайду 87

Метеорні тіла, які впали на Землю називаються метеоритом. МЕТЕОРИТИ

Номер слайду 88

Арізонський кратер Діаметр – 1200 м Глибина – 180 м Маса метеорита – до 200 000 тон Радіус метеорита – 100 м

Номер слайду 89

Метеорит Гоба Знайдений в Південно-Західній Африці Маса – 60 тон

Номер слайду 90

Тунгуський метеорит

Номер слайду 91

На місці Тунгуського метеорита

Номер слайду 92

Місце падіння Тунгуського метеорита через 100 років

Номер слайду 93

Метеорит у Челябінську 15 лютого 2013 р.

Номер слайду 94

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!

ppt
До підручника
Астрономія (рівень стандарту) 11 клас (Головко М.В., Коваль В.С., Крячко І.П.)
Додано
16 липня 2023
Переглядів
628
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку