Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр.

 Підтримка Радянським Союзом гітлерівського режиму в 1933 – на початку 1941 рр.

План уроку1. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА СРСР2. ПІДТРИМКА РЯДЯНСЬКИМ СОЮЗОМ ГІТЛЕРІВСЬКОГО РЕЖИМУ3. ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА

Розгляньте уважно карикатуру. Коли її створено? Якій події чи якому явищу її присвячено? Чи впізнаєте ви персонажів карикатури? Завдяки чому? Що вони роблять? Опишіть предмети, зображені на карикатурі. Наскільки реалістично чи нереалістично їх зображено? Напис: «Шшшш! Він зараз буде поводитись тихіше – можливо!»

1. Зовнішньополітична доктрина СРСРПолітичний орієнтир – курс на світову революцію.в умовах загрози нової «великої» війни – більшість європейських країн були зацікавлені в створені системи колективної безпеки. Зацікавлений і СРСРРадянський Союз уклав договір про взаємну допомогу з Францією і Чехословаччиною. Зовнішньополітичні амбіції сталінського керівництва були агресивними.

2. Підтримка Радянським союзом гітлерівського режиму. Прихід нацистів до влади у Німеччині в 1933 р. поклав кінець – співробітництву СРСР в Німеччини (Раппальський договір). СРСР дотримувався нейтралітету і невтручання в будь які воєнні конфлікти.1934 р. – СРСР прйнято до Ліги Націй. Однак з іншого боку уже після 1933 р. СРСР – робив спроби нормалізувати відносини з Німеччиною, оскільки були зацікавлені в економічному співробітництві.

Важливою ознакою змін у зовнішній політиці СРСР стало усунення Максима Литвинова з посади наркома закордонних справ і призначення – Вячеслава Молотова. Литвинов був прихильником системи колективної безпеки і зміцнення відносин з Великою Британією і Францією. Зближення з Німеччиною, як розраховували в Кремлі виводило б СРСР із міжнародних конфліктів , допускало можливість поліпшення відносин з Японією, створювало умови для зовнішньої політики в Прибалтиці, Фінляндії, Румунії. Навесні і влітку 1939 р. – контакти радянського і німецького керівництва значно пожвавились.

Пакт молотова -ріббентропа12 серпня 1939 р. – німецький уряд був сповіщений про те, що СРСР готовий обговорити з Німеччиною характер нових відносин.18 серпня – в Берліні підписана радянсько-німецька торгово-кредитна угода про надання СРСР позики в 200 млн. марок терміном на 7 років і закупівлі Німеччиною радянських товарів на суму 180 млн. марок.

23 серпня 1939 р. Між СРСР та Німеччиною був підписаний Договір про ненапад. Договір, підписаний терміном на 10 років, передбачав, що Німеччина і СРСР зобов’язувалися утримуватися від усілякого насильства, від будь-якого агресивного впливу стосовно один одного як окремо, так і разом із іншими країнами.

До договору додавався секретний протокол. За яким, фактично два диктатори розподілили Європу на сфери впливу: До радянської сфери – Фінляндія, Естонія, Латвія, Бессарабія. До німецької – Литва. Польща була розділена між СРСР та Німеччиною по лінії Нарев-Вісла-Сян.

Через декілька днів договір почав реалізовуватися на практиці.1 вересня 1939 р. – німецькі війська вторглися в Польщу.28 вересня 1939 р. – Німеччина і СРСР підписали Договір про дружбу і державний кордон. Він уточнив розмежування сфер впливу в Сх. Європі. СРСР уступив Німеччині деякі території, й обмежувався рубежем за «лінією Керзона». В обмін – в сферу впливу СРСР – переходила Литва.

Вячеслав Молотов. Главное значение советско-германского договора о ненападении заключается в том, что два самых больших государства Европы договорились о том, чтобы положить конец вражде между ними, устранить угрозу войны и жить в мире между собой. Тем самым поле возможных военных столкновений в Европе суживается. Если даже не удастся избежать военных столкновений в Европе, масштаб этих военных действий теперь будет ограничен. Недовольными таким положением дел могут быть только поджигатели всеобщей войны в Европе, те, кто под маской миролюбия хотят зажечь всеевропейский военный пожар.— Оглашению подлежит: СССР—Германия 1939—1941 (Документы и материалы)[

Правительство СССР и Правительство Германиируководимые желанием укрепления дела мира между СССР и Германией и исходя из основных положений Договора о нейтралитете, заключенного между СССР и Германией в апреле 1926 года, пришли к следующему соглашению: Статья 1 Обе Договаривающиеся Стороны обязуются воздерживаться от всякого насилия, всякого агрессивного действия и всякого нападения в отношении друг друга, как отдельно, так и совместно с другими державами. Статья 2 В случае, если одна из Договаривающихся Сторон окажется объектом военных действий со стороны третьей державы, другая Договаривающаяся Сторона не будет поддерживать ни в какой форме эту державу. Статья 3 Правительства обоих Договаривающихся Сторон останутся в будущем в контакте друг с другом для консультации, чтобы информировать друг друга о вопросах, затрагивающих их общие интересы. Статья 4 Ни одна из Договаривающихся Сторон не будет участвовать в какой-нибудь группировке держав, которая прямо или косвенно направлена против другой Стороны. Статья 5 В случае возникновения споров и конфликтов между Договаривающимися Сторонами по вопросам того или иного рода, обе Стороны будут разрешать эти споры или конфликты исключительно мирным путем в порядке дружественного обмена мнениями или в нужных случаях путем создания комиссий по урегулированию конфликтов. Статья 6 Настоящий Договор заключается сроком на 10 лет с тем, что, поскольку одна из Договаривающихся Сторон не денонсирует его за год до истечения срока, срок действия Договора будет считаться автоматически продленным на следующие пять лет. Статья 7 Настоящий Договор подлежит ратифицированию в возможно короткий срок. Обмен ратификационными грамотами должен произойти в Берлине. Договор вступает в силу немедленно после его подписания. Составлен в двух оригиналах, на немецком и русском языках в Москве, 23 августа 1939 года. (Подписи) Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом

Д/з:§ 27, с. 121-124 прочитати. Виписати і вивчити основні дати.

ДЖЕРАЛА ТА ЛІТЕРАТУРАОлександра Розумієнко, Марина Дашко – розробка уроку в рамках проєкту «Вивчай і Розрізняй»- Урок №. 26. Тема: Політика «умиротворення» агресора та її крах. Всесвітня історія (рівень стандарту): підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. / І. Я. Щупак. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 208 с.