Пилип Орлик та його Конституція

 

Енергодарський навчально-виховний комплекс № 1

Енергодарської міської ради

Запорізької області

 

 

 

План-конспект уроку з історії України

на тему:

 

«ПИЛИП ОРЛИК ТА ЙОГО КОНСТИТУЦІЯ»

 

у межах методичної теми

«Діяльнісна основа викладання навчальних дисциплін як компонент особистісно-коспетентнісного навчання»

 

 

 

 

Черненко Аліна Ігорівна,

вчитель історії та правознавства, спеціаліст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект уроку складений відповідно до календарного планування, яке складене на основі «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-9 клас. Рівень стандарту»

 

За складеним планом-конспектом був проведений урок у 8-А класі 08 квітня 2019 року

 

 

«…ми матимемо утіху, що працювали навіть з небезпекою нашому життю для слави і величности нашої Батьківщини».

П. Орлик

 

Мета – формувати ключові компетентності (відповідно до наскрізних ліній): дати характеристику діяльності гетьмана в еміграції Пилипа Орлика; проаналізувати зміст Конституції Пилипа Орлика; порівняти положення Конституції Пилипа Орлика  з сучасною  Конституцією  України; ознайомитися з основними подіями походу Пилипа Орлика на Правобережну Україну; розвивати вміння та навички використовувати картографічний  матеріал як джерело для поповнення знань; вдосконалювати вміння працювати з історичними джерела; формувати уміння доступно і переконливо висловлювати думки, використовуючи різні точки зору; оперувати цифровими даними – математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; уміння критично мислити, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, образно мислити та уявляти; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; формувати громадянську позицію патріотів власної держави, виховувати зацікавленість до дослідження історичного минулого українського народу.

Тип уроку: урок вивчення та закріплення знань.

Методи і методичні прийоми: використання технології критичного мислення; виконання практичних розвивальних вправ, розв’язування історичних задач; коментування, робота з різними джерелами інформації; інтерактивні вправи «Синтез думок», «Мікрофон», «Незакінчені речення» тощо.

Форми організації пізнавальної діяльності: фронтальна, індивідуально-відокремлена.

Обладнання: ПК, проектор, мультимедійна презентація, підручник історії України, зошити, листи оцінювання роботи, документальний відеофильм з циклу «Країна. Історія українських земель. Гетьман Пилип Орлик», Конституція України.

Структура уроку

1. Самовизначення до діяльності (організаційних етап)
2. Перевірка домашнього завдання
3. Мотивація
4. Вивчення нової теми
5. Закріплення нових знань
6. Домашнє завдання
7.      Підведення підсумків. Оцінювання
8.   Рефлексія

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. САМОВИЗНАЧЕННЯ ДО ДІЯЛЬНОСТІ (ОРГАНІЗАЦІЙНИ ЕТАП)

Привітання. Організація класу до уроку – перевірка наявності всього необхідного приладдя.

Психологічний прийом «7 я»

 «Ніколи не говори: «Я-неук»,

А завжди кажи: « Я-кращий».

Але кожен з вас повинен пам’ятати:

Я-учень

Я-хочу знати

Я-думаю

Я-вмію

Я-знаю

Я-особистість творча

Я-зірка

Бажаю всім успіху!

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Яку тему ми вивчали на попередньому уроці?

Інформація учнів щодо оцінювання на уроці.

 

Лист оцінювання

(у кожного учня на парті)

П.І. учня ________________________________________

Історичний диктант (д/з)  (6 балів)	Історичні задачі (2 бали)	Логічні пари (4 бали)

 

 

 

 

 

                      Додаткові бали за активну роботу: _________

                      Всього: ________

 

Пояснення вчителя

1. Домашнє завдання - 6 балів (кожна правильна відповідь по 0,5 балів).

2. Протягом уроку матимите можливість додати ще бали, виконуючи завдання (історичні задач, та співвідношення логічних пар). Всі отримані бали необхідно виставляти до листа оцінювання, які є у кожного учня на парті.

3. На уроці потрібно активно працювати -  за це також можна отримати додаткові бали

 

Перевірка домашнього завдання виконується  у формі історичного диктанту (завдання початкового та середнього рівня 6 б.)

Історичний диктант

1. Скільки років тривала Північна війна? (21 р.)
2.  Коли між Україною та Швецією було укладено таємний договір? (1706р.)
3. Скільки років було І. Мазепі, коли він став гетьманом? (50).
4.  Хто доносив цареві на І. Мазепу ? (В. Кочубей. І. Іскра).
5. Коли І. Мазепа відверто перейшов на бік шведів? (24 жовтня  1708 р.)
6. Яке місто за наказом Петра І було вщент знищене? (Батурин).
7. Який кошовий отаман був прихильний до І. Мазепи? (Кость  Гордієнко).
8. Яку Січ було зруйновано у травні 1709р.? (Чортомлицьку).
9. Коли відбулася битва під Полтавою? (27 червня 1709 р.).
10.  Що таке «анафема»? (прокляття).
11.  Гетьманом якої частини  України був І. Мазепа? (Лівобережної).
12.  Який титул отримав І. Мазепа від австрійського імператора? (князя Священної Римської імперії).

Помінялися зошитами, здійснили перевірку у свого товариша, підрахували бали і виставили до листа оцінювання (до першої колонки)

Оголошується тема та план  уроку

1.  «Перший гетьман в еміграції» Пилип Орлик та його обрання на посаду гетьмана.

2. Характеристика Конституції Пилипа Орлика

3. Похід гетьмана на Правобережну Україну

ІІІ. Мотивація

В цьому навчальному році ми вивчали історію України XVII – XVIII століть, історію, яка пов’язана із видатними державними особами П. Конашевич-Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа тощо.

Як ви думаєте, для чого ми це вивчаємо? (щоб знати минуле свого народу, пишатися пращурами…)

Так, все вірно, але й для того, щоб вчитись на минулих помилках, щоб не повторювати їх сьогодні, щоб будувати наше сьогодення і майбутнє так, щоб держава Україна була сильною і найкращою для нас – її громадян, патріот Батьківщини.

А чи знаєте ви, що є основним законом держави? (Конституція). Так, це Конституція.

А коли і де було створено першу Конституцію у світі ви знаєте?

Так, ця сама перша Конституція з’явилася у нас – в Україні і написав її ще одна славетна особистість – гетьман Пилип Орлик, і сьогодні ми з вами познайомимося не лише з положеннями основного правового документа П. Орлика, а й з подіями, які відбувалися в той час.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ

Бесіда з учнями за запитаннями та паралельно з розповіддю учні повинні продемонструвати на карті (слайд 6)

1.  Згадайте, як розгорнулися події битви під Полтавою? (українські козаки та І. Мазепа разом зі шведським королем Карлом ХІІ  зазнали поразки)

2. Куди відступили війська І. Мазепи після поразки? (на південь, на територію Османської імперії у. м. Бендери (нині – Республіка Молдова).

Саме там Іван Мазепа помер, і було його поховано за межами України, тобто в еміграції. І там вже було обраного нового гетьмана – П. Орлика. Його правління називають ще правлінням у «вигнанні» (екзилу).

1. «Перший гетьман в еміграції» Пилип Орлик та його обрання на посаду гетьмана (за планом)

 Ким був Пилип Орлик при гетьмануванні І. Мазепи? (генеральним писарем, найближчим соратником).

Як ви вважаєте, чому саме цю людину було обрано гетьманом?

Панасенко Анастасія про гетьмана П. Орлика (випереджальне завдання).

( орієнтована доповідь учениці: 1)  освіта (єзуїтська школа, Києво-Могилянська академія, знав мови: українську, польську, болгарську, латинську, італійську, німецьку, шведську, грецьку, турецьку-10 мов);

2) вміння спілкуватися (полюбляв риторику, гарний промовець, філософ);

3) обіймав посаду генерального писаря, через його руки проходили усі найважливіші державні справи-тому й не дивно, що Орлик був утаємничений в усі справи Мазепи.

Робота з історичним джерелом «Із присяги П. Орлика» (параграф 31, ст.215)

У чому і кому присягав майбутній гетьман? (вірність Батьківщині та її народу).

2. Характеристика Конституції Пилипа Орлика.

Прийшовши до влади, Пилип Орлик починає формувати органи державної влади.

1. Що ви розумієте під поняттям «держава»?

2.  Що включає в себе це поняття?

3. Що таке «державна влада»?

Формулювання понятійного апарату

Держава - це специфічна політико-територіальна організація, основний засіб політичної влади народу, воля якої є обов'язковою для всього населення країни.

Ознаки держави:

1) суверенітет;

2 ) розподіл населення за територіальною ознакою;

3) наявність апарату управління і примусу;

Держава поширює свою владу  на всіх, хто проживає на її території, захищає права й свободи кожної людини. Здійснення влади в сучасній демократичній державі   відбувається за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову.

Новообраний гетьман П. Орлик уклав із своїми виборцями та запорозькими козаками договір, який дістав назву «Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» або «Бендерська Конституція». Сьогодні ми будемо аналізувати деякі статті цього правового джерела і деякі положення, порівняємо із сучасною Конституцією України.

Робота з підручником (параграф 31, документ на ст. 216)

З чого складається Конституція?

Вчитель. Текст Конституції був складений латинською і тогочасною книжною українською мовами. У преамбулі (передмова, вступна частина нормативного документу) Конституції була схематично викладена історія українського народу та Війська Запорізького, висловлювалася ідея споконвічного прагнення українців до власної державності. В усьому її тексті стрижневою є думка авторів Конституції про природне право кожної нації на звільнення з-під чужоземного панування та створення власної держави.

Характеристика державного устрою Гетьманщини за такими аспектами (порівняльна характеристика окремих положень правових джерел Конституції П. Орлика та сучасної Конституції України відбувається паралельно задля визначення спільного та відмінного).

Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року і складається з преамбули 15 розділів та 115 статей.

Робота з історичними джерела (параграф 31, ст. 216) за такими складовими:

• Релігія (слайд 7);
• державний устрій (стаття 7 передбачала створення Генерального суду, тобто стверджувала принцип розподілу влади, що є головною ознакою сучасної держави (слайд 8);
• як відбувався розподіл влади згідно Конституції? (законодавча влада належала Генеральній раді, виконавча влада ­– гетьману та генеральній старшині, судова влада належала Генеральному суду)
• чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради? (запровадження парламентаризму та демократії, обмеження та контролювання діянь гетьмана )

• соціальна політика (слайд 9);
• територія.

Вчитель: 1) в чому була новизна та демократизм Конституції П. Орлика?

(Виборність влади, гарантування прав і свобод. Конституція укладалася між гетьманом  і запорізьким козацтвом від імені українського народу. Вперше держава стала на бік малозабезпечених, вперше був затверджених принцип розділення державної влади на законодавчу, виконавчу, судову).

Конституція П. Орлика висвітлювала проблеми простого люду і на початку XVIII століття аналогів серед офіційно затверджених документів не має. Але потрібно пам’ятати, що документ П. Орлика так і ніколи не вступив у дію.

2. Чим Конституція П.Орлика відрізнялась від попередніх угод гетьманів?

(Всі попередні угоди укладалися між гетьманом та іноземними країнами, територія обмежувалася у рамках іноземних держав, передбачала активну участь різних верств населення у політичному житті держави).

3. Чому Конституцію П.Орлика можна вважати  основою  у  створенні сучасної Конституції України?

 (Україна має давні конституційні традиції. Конституція незалежної України стала продовженням багатовікових конституційно-правових традицій українського народу. Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, в ній вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення).

5. Чому Олександр Оглоблин називає Конституцію П. Орлика «Другою поразкою…. після  Полтавської битви»? (слайд 10)

 (Це в значній мірі можна пояснити тим, що П. Орлик не мав під собою твердого ґрунту (бо був у «вигнанні»), не мав середовища, на яке міг спиратися, не мав і тієї сили, яка могла б примусити всі середовища схилятися перед нею)

Завдання «Історичні задачі» ( 4 задачі,  «коштують» по 0,5 балів, потрібно занести до 2 колонки листа оцінювання, слайд 11)

1. На скільки років раніше написана Конституція П. Орлика від сучасної Конституції України, якщо вона стала чинною 28 червня 1996 року? (на 286 років).

2. В якому році ми будемо відзначати Конституції П. Орлика 310 років? (2020 році)

3. На скільки років віддаляє будівництво нашої школи, якщо воно розпочалося у 1971 році, від створення Конституції П. Орликом? (261 рік)

4. Що раніше відбулося і на скільки: Полтавська битва чи Конституція П. Орлика? (Полтавська битва, на 1 рік)

Психологічні вправи для розвитку критичного креативного мислення, для активізації творчості, гнучкості мислення і вміння подивитися на ситуацію з різних поглядів.

Я пропоную вам, виконати незвичну вправу, яка називається «друдли». Друдли — це схематичні малюнки, про які важко точно сказати, що саме зображено на них. Придумав їх письменник Роджер Прайс. Вашим завданням буде розглянути подані схематичні малюнки і дати їх назви.

Три види питань по друдлам розвивають різні види мислення:

1. Про що ви подумали? (для розвитку асоціативного мислення);

2. Що це? (для розвитку дивергентного мислення);

3. На що це схоже? (для розвитку творчого мислення).

                     

 

             

Учні пропонують власні варіанти бачення малюнку

3. Похід гетьмана на Правобережну Україну

П. Орлик активно намагався реалізувати свою програму на практиці та відновити повноцінну українську державність. На початку 1711 р. склалася сприятлива міжнародна обстановка для того, щоб розпочати боротьбу за визволення України з-під російської влади. Тому вирішує йти в похід на Правобережну Україну. Як далі розгорталися далі події пропоную переглянути фрагмент документального фільму з циклу «Країна. Історія українських земель»

Бесіда за запитаннями:

1. Яка була мета походу Пилипа Орлика на Правобережну Україну?

2. З ким він підписав договір? Хто йому допомагав?

3. Покажіть на карті як відбувався перебіг історичних подій (слайд 12).

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Завдання оцінюється в 4 бали, за кожну правильно складено логічну пару отримуєте 0,5 бали (потрібно занести до третьої колонки листа оцінювання, слайд 13)

1. Пилип Орлик	А) «Конституція прав і свобод Війська Запорозького»
2. «Бендерська Конституція»	Б) Законодавча влада
3. Генеральна Рада	В) Фінансова палата
4.  Старшинська Рада	Г) Найближчий соратник  І. Мазепи, генеральний писар
5. Генеральна казна	Д) Виконавча влада
6. Еміграція	Е) розподіл влади
7. Демократична держава	Є) Екзил
8. Каїрський договір	Ж) Кримські татари

 

 

VІ. Домашнє завдання

1. Початковий та середній рівень (1-6 балів) – прочитати  параграф 31 + вивчити терміни «Конституція», «Екзил - еміграція»,  дати: 1710 рік – початок правління «у вигнанні»  П. Орлика та прийняття Конституції; 1711 рік – Правобережний похід П. Орлика

2. Достатній рівень (7-9 балів)  завдання № 7 ст. 221 (письмово в зошит)
3. Високий рівень (10-12 балів)  написати листа п. Орлику  із майбутнього «Чи справдилися  мрії та сподівання гетьмана?»

 

 

VІІ. Підведення підсумків.

Методичний прийом «незакінчені речення»:

Сьогодні на уроці я дізнався, що…

Сьогодні на уроці я зрозумів, що…

Сьогодні на уроці я усвідомив, що…

Вчитель. Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став пер­шим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередни­ка І. Мазепи щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам'яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод насе­лення. І хоча цей прогресивний до­кумент не був реалізований, все ж він з'явився на 66 років раніше від американської «Декларації незалежності» й майже на 80 - від французької «Декларації прав людини і громадянина», відобразивши цілком новітні для того часу зрушення суспільної думки (пов'язані з ідеями поділу влади, гарантіями прав особистості тощо).

ОЦІНЮВАННЯ (за балами, занесеними до листів оцінювання).

підрахуйте бали, які отримали протягом уроку.

підніміть руку, хто отримав бали

• Високого рівня…
• середнього рівня…
• достатнього рівня…

 

Рефлексія

• за емоційним станом на уроці (за слайдами 15)
• за сприйняттям матеріалу (за слайдом 16)