План-конспект уроку історії України у 5 класі.
Тема. Відлік часу в історії. Календарний та історичний час.
Мета:
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: Власов В. С. Історія України ( Вступ до історії ): підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. С. Власов. – 2-ге вид. – Київ : Генеза, 2016. – 256 с. Комплект плакатів «Історія України» 5 клас. Мультимедійна презентація «Відлік часу в історії». Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу» «календар».
План уроку
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація знань учнів
Що означає слово «історія»? Поясніть на прикладах.
2. Що вивчає історична наука?
3. Кого з відомих істориків України ви можете назвати? Що ви про них знаєте?
4. Для чого історія потрібна кожній людини зокрема і людству в цілому?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Історія як наука про минуле людини тісно пов’язана з часом. Кожна історична подія має свою дату – рік, місяць і число. Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні навчитися працювати з історичною картою та стрічкою часу.
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ . Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Аби зрозуміти минуле, люди вибудовують ланцюжок з дат подій, визначають їх хронологічну послідовність, тобто установлюють, що відбулось раніше, а що пізніше, і який між цими подіями зв’язок (учні записують визначення «хронологічна послідовність»).
Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)
У ч и т е л ь.
Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати. Дата — це точний час певної події. (Записати визначення поняття в зошити.) Назвіть по одній даті зі свого життя.
Лічба років від певної події — літочислення або ера. (Записати визначення поняття в зошити.) Великі проміжки часу лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років.
Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2017 рік від Різдва Христового, 2017 рік нашої ери.
Працюємо зі стрічкою часу
Показуємо 0 від початку нашої ери.
Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки наступного століття.
Роздаємо картки з датами кожному з учнів (100 р. до н. е., 359, 782, 814). Учні мають визначити століття, до якого належать запропоновані дати.
Учитель записує на дошці слова «тисячоліття», «ера», «століття», «десятиліття». Учні мають розташувати у зростаючому порядку відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.
Учитель. Сьогодні найбільш зручно розумітися у часі за допомогою календаря. Календарі бувають різні, як паперові так і електронні. Здається, вони супроводжують нас всюди, адже є і у наших модних гаджетах і прикрашають стіни будинків наших бабусь. Та як же з’явився календар та як вплинув на розвиток історії, як науки про час .
Учитель Батьківщиною сучасного календаря є далекі береги Нілу. Давнім єгиптянам було необхідно знати заздалегідь, коли Ніл почне розливатись, щоб до цього часу встигнути очистити канали і полагодити греблі. В іншому випадку води Нілу марно стікали в море, і в посуху гинув весь урожай.
Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння, після найкоротшої ночі на небі з’являється яскрава зірка Сіріус. У цей день і починався розлив. Вони вирахували, що від однієї появи Сіріуса на небі до наступної проходило 365 днів. Цей довгий період вони розділили на 12 відрізків, по 30 днів у кожному (впізнаєте теперішні місяці?). А решту 5 днів помістили в кінець року. Так з’явився перший предок нашого календаря. Він був простий і зручний, але… Незабаром жерці помітили дивне явище: Сіріус запізнювався! Кожні 4 роки зірка спізнювалася на добу. За календарем рік закінчувався, а зірка на небі не з’являлася! Календар поспішав. Жерці-науковці зрозуміли, що в їх розрахунках помилка і вирішили, що рік дорівнює 365 дням і 6 годинах. Різниця, здавалося б, невелика, але за чотири роки цей час сумарно дорівнює добі. Проте, древні єгиптяни не стали переробляти календар.
Зміни прийшли набагато пізніше – в 46 році до нашої ери римський імператор Юлій Цезар вніс правки в календар єгиптян. У юліанському календарі (так його стали називати) довжина місяці була неоднаковою: в одному – 30, в іншому – 31, а в лютому і зовсім 28 днів. Саме до найкоротшого місяця раз на чотири роки стали додавати зайву добу, щоб календар не поспішав. Такий рік отримав назву високосного. Таким чином, з’явився новий календар, майже такий, яким ми користуємося сьогодні. Але «майже». А вся справа в тому, що при більш ретельному підрахунку з’ясувалося, що рік становить не 365 днів і 6 годин, а 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Здавалося б, ну яку роль можуть зіграти одинадцять з копійками хвилин? Але за 400 років накопичувалося три зайвих доби і тепер календар став відставати.
Необхідно було виправити і цей календар. У 1582 році римський папа Григорій XIII вніс нову правку, яка полягала в наступному: якщо рік закінчується на два нулі, то він вважається високосним тільки в тому випадку, коли число сотень у ньому кратне чотирьом: 1600, 2000, 2400 роки, інакше ж рік вважається не високосним: 1700, 2300 роки. В іншому принципових відмінностей з юліанським календарем у нового календаря не було, проте ця єдина правка дозволила «позбутися» трьох зайвих днів, які накопичувалися за 400 років. Вся Європа незабаром стала користуватися новим календарем, окрім Росії, яка продовжувала жити за юліанським стилем.
Лише в 1918 році григоріанський календар був і на території колишньої імперії. Різниця між новим і старим календарями до того моменту становила 13 днів, які, згодом, довелося викинути: після 31 січня 1918 настало 14 лютого. Усі свята, в тому числі і Новий рік, змістилися на 13 днів. Однак, і новий календар не зовсім ідеальний. У ньому накопичується помилка в один день кожні 3333 дні. Тому сьогодні розробляються проекти більш точного і досконалого календаря.
ІV. Підбиття підсумків уроку
Діти утворивши дві команди відповідають, почергово на блок запитань з теми виконуючи вправу « Перегони».
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати §
2. Вивчити терміни та поняття