Пісенна творчість українських поетів

Тема: Пісенна творчість українських поетів

(А. Малишко, Дм. Павличко, В. Симоненко)

Мета: розкрити особливості пісенної творчості поетів, їх новаторство та самобутність; формувати вміння та навички старшокласників здійснювати ідейно – художній аналіз поетичного твору;  поглиблювати глибокі патріотичні почуття ,прищеплювати любов до пісні ,розширити знання з теорії літератури; розвивати художній смак; виховувати глибокі патріотичні почуття; любов до української пісні, до України і пошани до матері.

Тип уроку: урок – роздум

Форма: «Потрійний доказ»

Теза – пісенна творчість українських поетів А. Малишка, Дм.Павличка і В. Симоненка, що це: переспів, новаторство чи самобутність стилю, що має спільне підґрунтя.

Обладнання: вишивані рушники, платівки із записами пісень на слова А. Малишка, Дм. Павличка, В. Симоненка; портрети поетів; вислови про пісню.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: «… І рідна пісня, як бджола в косиці,

                    Бере з душі напої для віків»

Основне завдання: вибрати одне з цих формулювань, обґрунтовуючи вагомими доказами, відповідати на питання  ЩО?  і  ЧОМУ?

Учитель: З епіграфу уроку я б виділила слова: пісня – напій для душі. Тож моє вам і ЧОМУ?   

Роздуми учнів…

Учитель: сподіваюсь, що повідомлення учнів, які ви зараз прослухаєте, зроблять і для вас пісенну творчість А. Малишка, Д.Павличка, В. Симоненка животворними напоями ваших душ. А для цього і ви повинні стати  активними співтворцями нашого розумового процесу. Ви повинні у зошиті занотувати найголовніше.

     Отже, розповідь кожного з доповідачів буде містити (за моєю обов’язковою умовою) 3 частини. Ви повинні дати їм заголовки. Опорою для вас можуть стати ключові слова – терміни: образи – персонажі, дійові особи, природа – ліричних герой, ідейне звучання твору, класична віршована форма, монолог – сповідь, тема, мелодійність.

       3 частини: 1)ідейне звучання; 2)образи; 3)мелодійність твору, збереження його класичною строфічною 4 рядковою будовою,  на якій базується українська пісня.

ІІІ. Актуалізація опорних  знань учнів.

Учитель.  Зараз ви прослухаєте товаришів, які дослідили програмні твори поетів А. Малишка, Дм. Павличка, В. Симоненка. Але перед вами стоїть завдання: не просто прослухати їх аналіз, а керуючись ключовими словами, які записані на дошці, виділити особливості пісенної творчості цих кращих представників української літератури та виконати роботу на картках.

1. «мікрофон» (Дослідницька робота учнів).

1 учень.

Ідейно – художній аналіз поезії А. Малишка «Пісня про рушник».

Учні за завданням учителя роблять короткі записи.

Учитель: Батьківщиною Дмитра Павличка, була Івано – Франківщина, де трепетно ставилися до народних традицій, тому і закономірно, що припала до душі читачам його перлина «Два кольори», не хочу при цьому применшити ваги і таким перлинам як «Лелеченьки», «Впали роси на покоси», «Явір і яворина».

2 учень.

Та повернімося до «Двох кольорів». (Ведеться аналіз поезії Д.Павличка «Два кольори»)

Учитель: Чи готові ви прослухати розповідь про наймолодшого, але не менш талановитого В. Симоненка?

3 учень. Аналізує поезію В. Симоненка «Лебеді материнства».

ІV. Дискусія на основі прослуханого.

• Ми уже прослухали доповідачів і тепер спробуємо визначити і аргументувати свою думку, що ми маємо – переспів, новаторство чи самобутній стиль у творчості кожного із прослуханих творів поетів. (Клас об’єднується у три групи експертів: «Переспів», «Новаторство», «Самобутність», які обговорюють прослухані доповіді, визначають учня, який буде відстоювати думки групи).
• Аналізуємо ці 3 твори на рівні ідейного звучання. Яка група готова відстоювати свою думку?

1. Відповідає група «Переспів»:

- Я гадаю, що всі ці твори розкривають одну і ту ж тему (Материнську любов). Отже, ця тема перегукується у творчості усіх трьох поетів.

2. «Самобутність».

- А я не згоден з вашою точкою зору. Дійсно, тема одна, але в кожного з них вона знаходить своє звучання: у Малишка через ніжне, задушевне розкриття безмежної синівської любові і вдячності; у Симоненка ця любов велика, безмежна і всесильна, що набирає обширу України; а у Павличка вирізняється масштабністю узагальнення: материнська любов, людська доля, зміст людського життя, журба, печаль – для нього не розривні поняття, які він відтворив глибоко, лірично.

3. «Новаторство». Мені здається, ваша думка є правильною і слушною. Безумовно, всі три автори торкнулися вічної і характерної для народної творчості теми материнської любові, але кожен показав своє самобутнє бачення і розуміння її.

Вчитель.  Не кожний поетичний твір може стати піснею, треба, щоб він мав і друге крило – мелодійність, яка досягається не лише задушевністю, теплотою звучання про що говорили експерти, а й відповідною строфічною будовою, ритмо – мелодикою та системою художніх засобів. Спробуємо оцінити внесок кожного із авторів у цю царину.

4. «Самобутність». Шановні, сподіваюся, що ви погодитися зі мною, що криницею для кожного з авторів стала знову ж таки народна творчість. Не можна не помітити системи, де широко використовуються постійні епітети у Малишка- рідна мати, дорогу далеку, рушник вишиваний, щебетання дібров; у Дмитра Павличка незнані шляхи,  червоними і чорними нитками, сумні, радісні дороги; у Симоненка - рідна мати, мавки чорноброві, сади зелені,  біла хата.

Порівняння: пороги, як мамине щастя; червоне – то любов, а чорне – то журба; у Дм. Павличко, рушник, наче доля, а також

звертання: рідна мати моя, сину мій, що свідчить про їхнє глибоке знання народної творчості і бажання подальшого її розвитку у власних творах.

5. «Новаторство». Це, дійсно, так кожного з них можна назвати майстром поетичної мови. Симоненко дивує надзвичайною метафоризацією, його ночі сиплять зорі, а зорі тихо опускаються синові під вії, а от Малишко досягає особливого ліризму через  вдале використання епітетів,  а Павличко вражає прозорістю і простотою, контрастних деталей – символів: чорне – червоне, добро і зло, радість і горе.

6. «Переспів». Ви нас переконали, докази ваші були вагомі: ми згодні, що кожний з них має неповторне творче обличчя.

Вчитель. Це була думка експертів. Я пропоную вам зануритись у поетичне слово В. Симоненка. Я б хотіла, щоб ми разом задумалися над питанням: Чому у «Лебедях материнств» метафоризована синекдоха: «за тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата». Містить саме – таки морфологічну конструкцію: за тобою. Вдумайтеся, будь ласка, адже конструкція «з тобою» звучала б так би мелодійно, не порушувала ритміки строфи: Чому автор взяв саме її «за тобою»?

Діти: справжня любов ніколи не може бути нав’язливою, вона не помітна, безкорислива, але водночас постійна. За тобою завше будуть мандрувати очі,  Очі  ------ як символ турботи, опіки, а хата ------ прилисток, але мислиться вона як Україна.

Вчитель.  Щойно ми говорили про очі. Відшукайте, будь ласка, у підручнику означення до них у поезії Малишка.

Діти: засмучені, хороші, блакитні.

Вчитель. Як ви гадаєте: чому у народному виконані цієї пісні епітети засмучені і хороші залишаються незмінними, а от блакитні, як правило, змінюються на ласкові? 

Діти: Тому що хороші символізують любов, відданість, а засмучені – бо у погляді їх тривога і смуток. Мати журиться, розлучаючись із сином, але вірить у його світлу долю. А блакитні – це очі його матері Ївги Остапівни Базилихи. І хто б не співав цю пісню, кожний присвячує її своїй матері. А. Малишко згадував у автобіографії: «як живу бачу я свою матір Ївгу Базилиху – сині, задумливі і повні живого народного розуму очі».

Доберіть найсокровенніше слово замість блакитні. 1) Які ж очі у вашої мами? 2) А чи часто ми заглядаємо у очі своєї мами? 3) Що ми там бачимо? 4)Давайте заспіваємо «Пісню про рушник».

V. Групова творча робота

«Круглий стіл»

Скласти асоціативний ряд до слова «очі». Написати портрет мами.

2 гр. – Підібрати епітети до цього слова.

3 гр. – Підібрати порівняння

Вчитель.  А тепер звернімося до тексту «Пісня про рушник».

• Якою, на вашу думку, частиною мови оперує А. Малишко?
• Чи можу я стверджувати, що Дм. Павличко «У двох кольорах» віддає перевагу іншій частині мови?
• Якщо так, то якій саме?
• Звернімось до тексту.

Діти: шлях, сорочка, душа, мати, любов, життя – іменники.

Учитель.   Візьмемо ключовим словом «Сорочка», якими б іменниками із названих ви б побудували свій логічний ланцюжок.

Мій би був: сорочка – мати

(сорочка – пороги, сорочка – дорога, сорочка – душа.)

А тепер повернімось до учнів, які працювали з картками

VІ. Індивідуальна робота за картками

Картка №1.

Роль природи у творі А. Малишка. Відшукати  пейзажні деталі, які є символом дитинства героя. Їх роль.

     Діти: зелені луги, росяниста доріжка, тихий шелест трав. Природа виступає як своєрідна дійова особа, яка співживе в гармонії зі станом, настроєм ліричного героя, яка поглиблює ідейне звучання твору.

Вчитель: так, природа розкриває духовний світ ліричного героя.

Картка №2.   У Симоненка відшукати описи – природи, якими супроводжується монолог матері. Яка їх функція?

Діти: на початку поезії ми бачимо початок вечора, півні… - ІІ половина ночі, а мати і досі не спить. Чуємо неньчине благання, аби тихі зорі опускалися під вії синові. Образ природи підкреслює, що материнська любов ніколи не покидає свою рідну дитину. Вона завжди піклується і турбується про своїх дітей.

Вчитель:   тож недаремно в народі говорять, що дитина залишається доти дитиною, поки жива її мати.

Картка №3. Як через природу конкретизується образ Батьківщини?

Діти. Життя ставить нові вимоги, нові клопоти обсядуть людину (будуть і  мавки чорноброві, і диво – наречені, і брати по духу). Але за сином «завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата».  Ніколи й ніде, щоб не забували, щоб нас у житті не спіткало, «може доведеться впасти на чужому полі», потрібно пам’ятати, що «прийдуть з України верби і тополі…»

• А як природа змальована у Павличка звернемося до підручника.

Вчитель. Названа ознака не притаманна Дм. Павличку у поезії «Два кольори», але це не недолік, а своєрідність, водночас в інших його пісенних творах «Лелеченьки»,  «Впали роси на покоси» краса природи розкривається повністю (або ж в певній мірі). 

VІІ. Підсумок уроку.

1.  Тож час підводити підсумки.

Повернімося до нашої тези.

Самостійно і письмово продовжте мою фразу : А. Малишко, Д.Павличко, В. Симоненко---- талановиті…поети, українські поети – піснярі, творчість яких ґрунтується на….. (на народній пісенній творчості, на українській звичаєвості, на українському світобаченні). Мені, лишень, залишається додати, що ви добре попрацювали.

2. Оцінювання.

3.Вчитель.   на щастя, були в Україні і композитори, які відчули красу, мелодійно – пісенне життя, написавши прекрасні мелодії. Це П. Майборода, Пашкевич, О. Білаш… з чиєї легкої руки вони пішли в художню стрічку, зазвучали по радіо, з естрадних сцен і, напевно, найголовніше для авторів, стали народними. Я переконана, що для поетів – піснярів сьогодення таких як В.Крищенко, А. Демиденко,  М. Луків вагомим підгрунттям буде не тільки народна творчість, а й пісенні шедеври А.Малишка, Д. Павличка, В. Симоненка.

4. А на завершення пісня сьогодення.

VІІІ. Домашнє завдання. Написати твір «…І рідна пісня, як бджола в косиці, бере з душі напої для віків».