Всеволод Нестайко. Народився Всеволод Зіновійович 30 січня 1930 в Бердичеві. В. Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через війну не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання на філологічному факультеті 1952 року. У 1948 році працював статистом у Київському театрі російської драми. Потім була робота у видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік був завідувачем редакцією у видавництві «Веселка». Помер 16 серпня 2014 в Києві, де він жив і працював останні роки. Прочитайте біографію письменника. Випишіть числівники :
Всеволод Нестайко. Народився Всеволод Зіновійович тридцятого січня тисяча дев'ятсот тридцятого в Бердичеві. В. Нестайко закінчив десятилітню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через війну не вчився у п'ятому та дев'ятому класах. Курс дев'ятого класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов’янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання на філологічному факультеті тисяча дев'ятсот п'ятдесят другого року. У тисяча дев'ятсот сорок восьмому році працював статистом у Київському театрі російської драми. Потім була робота у видавництві «Молодь». З тисяча дев'ятсот п'ятдесят шостого по тисяча дев'ятсот вісімдесят сьомий рік був завідувачем редакцією у видавництві «Веселка». Помер шістнадцятого серпня дві тисячі чотирнадцятого року в Києві, де він жив і працював останні роки. Прочитайте біографію письменника. Випишіть числівники :
Приклад: З малих років мені подобалося слухати розповіді бабусі про наше минуле. Хочу поділитися з вами історією про своє родовідне дерево. Мій тато – Олександр Анатолійович, народився в 1972 році, в Києві. Мама – Тетяна Іванівна, 1973 року народження, родом з Черкас, вони познайомилися в Києві коли вчилися в Педагогічному університеті. У 1998 народилася я – Нікітіна Марія Олександрівна. У 5 класі я дізналася про виникнення нашого прізвища. Бабуся розповіла що часто дітей називали ім’ям батька (наприклад, Ілля, Іванов син). Ще були поширені прізвища за родом занять (наприклад, Кузнецов, Плотніков, Гончаров). Мій дід, Анатолій Іванович Нікітін працював токарем. Бабуся Олена Михайлівна була швачкою на фабриці в місті Київ. Батьки бабусі Михайло Єгорович і Антоніна Олександрівна були з міста Дубно, прабабуся була кравчинею, ця діяльність передалася і бабусі, прадід був ковалем, а в роки війни він воював на фронті. З боку мами, батьки були викладачами з міста Ульяновська, мама пішла по їх стопах, в майбутньому я теж виберу цю професію. Хочеться продовжити нашу спільну справу – викладання. Ще я мрію професійно зайнятися генеалогією і сподіваюся на продовження нашого родовідного дерева, адже це так важливо для нащадків. Я впевнена, вивчення свого минулого, це велика повага до своїх предків.