Письмовий твір на основі життєвого досвіду (з використанням фразеологізмів)

Хід уроку

 I. Оголошення теми і мети уроку
Мотивація діяльності учнів

1. Слово вчителя.

Фразеологізми мають чітко виражене стильове призначення. Використання фразеологізму в певному стилі залежить від того, нейтральний він чи має емоційне забарвлення. Порівняй­те: 1) вогнище культури, юридична особа; 2) мокра курка, не бачити смаленого вов­ка. Перші можна використовувати в усіх стилях, бо вони емоційно не забарвлені. А другі можна використовувати лише в розмовному та художньому стилях. Во­ни містять оцінку у своєму значенні, ви­ражають почуття, ставлення мовця до предмета - іронічне, презирливе, зне­важливе тощо.

Щоб доречно використовувати фразео­логізми у власному мовленні, треба розрізняти, відчувати емоційне забарв­лення фразеологізму. Тому під час написання твору думайте, чи доречним буде в ньому той чи інший вираз..

 5. "Який тебе ґедзь укусив?"

2. Робота в групах

І група:

Розіграти діалог за текстом, з’ясувати причину непорозуміння

Дівчинка й Незнайко

Дівчинка (вишиває)

Як не важко – не пасую,

Зроду задніх не пасу я.

У руках горить робота,

 До роботи є охота.

Незнайко.

Я тобі допоможу,

Я пожежу погашу (обливає вишивку водою)

Дівчинка

Ну й попав ти пальцем в небо –

Обливатися не треба.

Незнайко

Ти ж казала, що горить,

Я за воду – й ну гасить.

Дівчинка

Мабуть, ти із неба впав,

Вітер в голові гуляв.

Пожартуєш ще так трішки –

І дістанеш на грішки.

Незнайко

О, горішки я люблю!

Дівчинка

Я незнайків не терплю.

Незнайко

Я вже зовсім розгубився:

Скільки раз я помилився?

ІІ група:

Вставити прислів’я в казку. Дібрати заголовок (з довідки)

Голодна мишка попросила в лева шматочок м'яса. «Може, якось тобі добром віддячу», - сказала, вона. На це лев насмішкувато відповів.«___________________________________________________________» «______________________________________» , -  подумала мишка і побігла геть.

Якось, пішовши за здобиччю, лев потрапив у тенета. Хоч і дужий був він, а звільнитися не міг. «Перегризи тенета!» - заволав цар звірів,  побачивши мишку, що саме пробігала повз нього. «Рятуйся сам, - відказала мишка. - Пам'ятаєш, ідо ш мені сказав, коли я в тебе м'яса просила». Гірко пожалів лев, що не нагодував колись мишку. _________________________________________________________________.

Довідка:

Ситий голодного не розуміє.

Є каяття, та нема вороття.

Який стук, такий і грюк.

Буває іноді, що й миша стає в пригоді.

Не будь ласа на чуже м’ясо.

ІІІ група

Скласти лото «Прислів’я»

3. Приклади творів на основі прислів’я (або містять прислів’я)

Дурень думкою багатіє

Лежить циган по обіді й міркує:

- Ей, - каже, - як на цій кобилі одурю та візьму бариш, розторгуюся, то куплю хату та хазяйство заведу.

А діти:

- І корову купимо?
А циган:

• Авжеж, купимо, - приведе нам корова телятко...
• А я сяду верхи, - син каже,  - та й їздитиму на тел яткові. Циган як схопиться, як почне його чухрати натаєм:
• А не сідай? А не сідай?.. Бо слинку зломиш.

На вербі груші

Розказував Миколка друзям:

• Хочете вірте, хочете ні… Пішли ми з хлопцями по рибу. Ще й чорти навкулачки не билися, а ми вже на річці. Закинули вудки, а риба хоч би тобі хни. Як у воду пірнула. Вже й носами ловимо окунів, а Василь то вже другий сон бачить. Аж ось мою вудочку повело, повело, та як смикнуло! Я уже по шию у воді, але вудочки не випускаю. Довго я боровся, доки викинув на берег величезного сома. Приніс додому, не можу віддихатися. Пудів два. Півсела збіглося. А я…

Хтось із гурту перебив:

• А чи не ростуть часом ще й на вербі груші?
• Ет, не вірите! – Миколка ображено засопів і відвернувся від товаришів.

Сашко дере носа

• Добрий день! — якось неохоче замуркотіла Мурка.
•           Добрий день! — весело завертів хвостиком Тявка. — Чому така сумна? Ідеш, опустила голову.
•           Та ось у мене й голова болить, і хазяйка недоброго молока поставила. Так важко на душі: і їжа до рота не йде. Телевізор обрид, шерсть стала облазити...
•           І ти горюєш?.-— підняв голову песик. — Ось я... Живу де прийдеться, сплю в підвалі, листя мені за подушку. Але духом не падаю! Вчора приволік смачну кістку. З друзями-однокіст... однокашниками граємось, ганяємо, спимо, притулившись спи­нами. Зараз готуємося до зими — вона в мене буде лише друга. Словом, як кажуть мої побратими,— тримаю хвіст бубликом.

Розповідь про сусіда Мишка, завзятого убийвовка, що ні разу не був на полюванні.

...І ось уже вона гарна, чорна та блискуча перед нами. Миш­ко дивиться на рушницю ласкаво, дружина Одарка — з жалем та острахом, я — зацікавлено.