"Пісні Марусі Чурай «Засвіттали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой н все ходи, Грицю...» Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народни

Про матеріал
Тема. Пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...» Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними, їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи Мета (формувати компетентності): предметні: ознайомити дітей (через уявну екскурсію та роботу в малих групах) з творчістю Марусі Чурай, її драматичним життям; розкрити індивідуальність, духовну силу і красу легендарної піснетворки, що органічно зливається з образом України; комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження, обґрунтовано доводити свою точку зору; ключові: вдосконалювати навички самостійної дослідницької роботи, спостережливість, логічне та образне мислення; інформаційні: розвивати навички створювати уявний словесний портрет легендарної поетеси, а також розвивати уміння виразного читання, коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її творів, робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки; загальнокультурні: виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Методи та прийоми: розповідь-вступ, демонстрація, робота над проблемними питаннями, виступи екскурсоводів, озвучування очікуваних результатів, виразне читання тексту, виконання тестових завдань. Тип уроку: уявна історична мандрівка до Полтави. Обладнання: мультимедійний проектор, екран, комп’ютерна презентація до уроку «Мандрівка до Полтави», аудіозаписи «Пісні Марусі Чурай», «Чураївна», «В кінці греблі шумлять верби», «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», ілюстрації-слайди до пісень, репродукція картини М. Кривенка «Їхав козак на війноньку...».
Перегляд файлу

Уроки  № 5, 6

Тема. Пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»  Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Пісні, що стали народними, їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи

Мета (формувати компетентності):

предметні: ознайомити дітей (через уявну екскурсію та роботу в малих групах) з творчістю Марусі Чурай, її драматичним життям; розкрити індивідуальність, духовну силу і красу легендарної піснетворки, що органічно зливається з образом України;

комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження, обґрунтовано доводити свою точку зору;

ключові: вдосконалювати навички самостійної дослідницької   роботи, спостережливість, логічне та образне мислення;

інформаційні: розвивати  навички створювати уявний словесний портрет легендарної поетеси, а також розвивати уміння виразного читання, коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її творів, робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки;

загальнокультурні: виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Методи та прийоми: розповідь-вступ, демонстрація, робота над проблемними питаннями, виступи екскурсоводів, озвучування очікуваних результатів, виразне читання тексту, виконання тестових завдань.

Тип уроку: уявна історична мандрівка до Полтави.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, комп’ютерна презентація до уроку «Мандрівка до Полтави», аудіозаписи «Пісні Марусі Чурай», «Чураївна», «В кінці греблі шумлять верби», «Віють вітри, віють буйні», «Засвіт встали козаченьки», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», ілюстрації-слайди до пісень, репродукція картини М. Кривенка «Їхав козак на війноньку...».

Епіграф:

Її пісні - як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних  марнот
Л.Костенко

Хід уроку

 І. Мотиваційний етап

1.Зясування  емоційної готовності. (Графічне зображення настрою.)

2.Актуалізація суб’єктного досвіду. (Озвучення очікуваних результатів: «Чого я очікую від сьогоднішнього уроку? Від ознайомлення з творчістю Марусі Чурай ?»)

II. Цілевизначення й планування

1.Ознайомлення з концептом вивчення теми, формування цілей її вивчення.

2. Формулювання власних цілей уроку з подальшим обговоренням у парах.

3. Колективне планування діяльності.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Слово учителя (на фоні мелодії)

Століттями складалися пісні -

Пісні народні - жартівливі і серйозні, 

Вони єднали в мирі й на війні, 

Звучали на весіллі і в поході. 

Згадаємо ж давайте у цю мить, 

Що ми, українці, -  народ співучий!  

Ніщо не може нашу пісню зупинить, 

Її підхоплює  наш край квітучий! 

Сьогодні ми з вами прокладемо місток від сучасності до минулого і помандруємо у пісенний край Чураївни, на Полтавщину, туди, де Ворскла пливе поміж берегами. А  допоможе нам в цьому пісня «Чураївна» у виконанні Раїси Кириченко.

(Звучить  пісня «Чураївна» у виконанні Раїси Кириченко)

Там, де Ворскла пливе поміж берегами,

Чарівниця живе з чорними бровами.

Знають зілля її в нашім ріднім краї

І мовчать солов'ї, як вона співає.

Приспів:

Лунає мелодія дивна,

Мов ніжна і чиста любов,

Царівна пісень - Чураївна

До нас повернулася знов!

Полтавська земля здавна славиться своєю гостинністю і привітністю. Історія Полтави йде в глибоку старовину. Полтава дала світу багатьох талановитих і видатних людей. Звідси на весь світ прозвучав голос Івана Котляревського та  Миколи Гоголя, жили і працювали письменники Панас Мирний та Володимир Короленко, живописець Григорій Мясоєдов, саме тут творила свої пісні легендарна поетеса та співачка Маруся Чурай.

Уважно прислухайтеся, і ви почуєте, як з розкішного саду  українського фольклору  крізь тумани часу  лунає дивна мелодія царівни пісень – Чураївни.

(Звучить  пісня «В кінці греблі шумлять верби»)

Понад три століття лунають пісні Марусі Чурай на землі, даруючи людям невгасиму любов. Її традиційно називають «дівчиною з легенди», бо реальність її існування поки що документально не підтверджено.

Достовірні дані про українку з Полтави, яка складала чудові пісні, не збереглися, адже все знищила пожежа у цьому місті в 1658 році.

 Полиньмо у ті далекі часи, коли в муках народжувалася незалежність української землі, коли серед кривавих битв, тяжкої праці, голоду й нестатків проросла й розквітла пісенна душа України.

Учень : Горіли соломяні стріхи над Ворсклою. 
Плавились бані деревяних церков. 
Вітер був сильний. Полумя гуготіло. 
І довго ще літав над руїнами магістрату 
легенький попіл 
     спалених паперів – 
всіх отих книг міських Полтавських, 
де були записи поточних судових справ. 
Може, там була і справа Марусі Чурай? 
Може, тому і не дійшло до нас жодних свідчень про неї, 
що книги міські Полтавські «през войну, 
под час рабовання города, 
огнем спалени»?

Учениця : А що, якби знайшлася хоч одна, – 
в монастирі десь або на горищі? 
Якби вціліла в тому пожарищі – 
неопалима – наче купина?

І ми б читали старовинний том, 
  де писар вивів гусячим пером, 
що року Божого такого-то, і місяця такого-то, і дня, 
перед Мартином Пушкарем, полковником, 
  в присутності Семена Горбаня, 
що був на той час війтом у Полтаві, 
перед суддею, Богом і людьми 
Чурай Маруся – на підсудній лаві, 

   і пів-Полтави свідків за дверима.

Слово вчителя

Хто ж така ця дівчина «на підсудній лаві», за яку провину її мають судити, і чи  існувала вона взагалі, чи, може, - це тільки легенда, вигадана історія ?

На жаль, не збереглося жодних архівних документів, які б засвідчили існування Марусі Чурай. Час укрив це славне імя пилом забуття, знищив документи попередніх епох. Тож не дивно, що про талановиту піснетворку Марусю письмових свідчень не збереглося, а легенди й пере­кази розповідають про сильне, але трагічне кохання дівчини - співачки й козака Гриця Бобренка, який помер наглою смертю, мабуть, через отруєння.

Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До ос­мислення феномену її життя й творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, В. Самійленко, С. Руданський, наш земляк із Кліщинець М. Старицький та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко «Маруся Чурай». Російський письменник ХІХ століття Олександр Шаховський написав повість «Маруся — малоросійська Сафо», на початку якої автор вказав, що «зміст повісті заснований на історичних фактах». О. Шаховський не був фольклористом і відомості про героїню одержав від  Григорія                             Квітки-Основяненка, що цікавився розповідями про Марусю Чурай і зібрав про неї велику кількість матеріалів, на жаль, загублених разом з архівом письменника.

Ще один біографічний нарис «Маруся Чурай, малоросійська співачка», друкований упродовж 1877–1879 рр. петербурзьким журналом «Пчела», належить О.А. Шкляревському, а якому автор зазначає, що пісні Марусі Чурай найчастіше пов’язані з її особистим життям, і наводить багато зібраних фольклорних матеріалів про неї.

Український драматург Григорій Боровиковський створив драму «Маруся Чурай – українська піснетворка», поет Володимир Самійленко – драматичну поему «Чураївна».

Втім, пісні Марусі Чурай промовистіші за будь-які речові докази. Чи не тому наш сучасник Станіслав Тенюк, підкреслюючи власне враження від них, не втримався, щоб не узагальнювати : «Я перечитав поезії Марусі  Чурай – і повірив: вона була, вона жила». Інший дослідник творчості співачки, Анатолій Яловець, додав: «Народ ніколи не вигадує знічев’я. Та й чи була потреба вигадувати якусь неіснуючу співачку, коли полтавська земля славилась голосами й піснями?»

Ще одним підтвердженням існування Марусі Чурай є цікавий факт, поданий у «Післямові» Л. Кауфмана: «Український радянський поет Іван Хоменко, збираючи матеріали для своєї драматичної поеми «Марина Чурай», знайшов у матеріалах козацького законодавства XV–XVII століть текст вироку полтавській піснетворці. Це цікавий і, поки що, єдиний документ, що доводить історичність особи Марусі Чурай. Зміст вироку, стиль і мовні особливості дають підставу вважати його справжнім історичним документом».

Повіримо й ми, що Маруся Чурай існувала насправді. Переймімося красою чистих почуттів у її піснях, замилуймося її великим талантом, який став надбанням усього українського народу.

Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів, і всі свої надії, усе своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій.

Перегорнімо сторінки сивих віків, вчитаймося в прості й хвилюючі слова пісень - і нам відкриється багато поетичних таємниць, ми почуємо голос великої  піснетворки з Полтави, адже  історія  її життя – у її ж піснях.

Чураївна...Iм’я наче пiсня...
Так i лине до тих берегiв,
Де жила вона у передмiстi.
Де живе у продовж трьох вiкiв.
Так жила, i спiвала й кохала,
Як народ у єдинiй душi.
I легендою...Пiснею стала...
Бо й сама дарувала пiснi.
Як спiвала,то нiби до Бога.
Пiсня, нiби молитва, проста.
Як кохала,то тiльки одного.
Бо душа в неї тiльки одна.

                               Марія Бойко

Проблемне питання. Хто ж вона, ця жінка, кого названо живою легендою України?

Допоможуть нам це зясувати  екскурсоводи – Яна Вертипорох  та    Богдан Завірюха.

(Перегляд відеосюжету «Мандрівка до Полтави». Далі подається матеріал, викладений у відео, який можна використати повністю або частково.)

Слово вчителя

Малоросійська Сафо. Так називали її дослідники минулого століття, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси.

Її пісні — як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних  марнот...

Саме такими словами Ліни Костенко можна охарактеризувати творчість Марусі Чурай.

Сапфо — геніальна давньогрецька поетеса, яка жила у VI столітті до н. е. в місті Мітілени, столиці острова Лесбос; заснувала «Дім Муз» — своєрідну школу для дівчат, котрих тут навчали музики, танців, співу, гарних манер, щоб у подальшому подружньому житті, у вихованні власних дітей вони могли втілювати ідеали гармонії.

У більшості європейських країн того часу жінка була безправною служницею свого чоловіка, виконувала роль продовжувачки його роду. У своїх творах Сапфо пише про жінку як про особистість, котра має право на щастя. Основна тема творів Сапфо — кохання. Поетеса оспівує це почуття, що дає жінці щастя й розпалює ревнощі, наповнює життя радістю та отруює ненавистю. Найголовнішим для Сапфо було у вирі почуттів зберегти чистоту душі. Це видавалося недосяжним ідеалом, але поетеса кожним своїм рядком доводила, що кохання має робити світ кращим, очищувати душу. Любов для Сапфо — радість і страждання, одкровення і найбільша таємниця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для першої групи

  1. Прочитайте виразно пісню «Засвіт встали козаченьки»

Учитель: Ця  пісня записна 1968 року в Жовтих Водах від Поліни Євтихіївни   Смирської (1911 року народження), яка вивчила її з вуст своєї баби    О. Ф. Чорнонос (померла 1935 року у віці 98 років), а та — чула від свого діда, вихідця з Полтавської губернії.

Підтвердженням того, що Маруся Чурай була таки автором пісні «Засвіт встали козаченьки», є публікація її в збірнику «Молодчик с молодкою на гуляньи...», котрий побачив світ у Петербурзі  1790 року. Вже тоді молодь знала кілька варіантів пісні, яка супроводжувала козаків у боях за рідну землю, за волю і незалежність України і співпереживала розлуку своєї ровесниці з милим її серцю козаченьком.

2. Дайте відповіді на запитання:

  • Які події, реальні чи вигадані, покладені в основу пісні?
  • Яка картина постала перед вашими очима?

3. Визначте тему, ідею та основну думку пісні.

Тема: Зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матінкою і коханою.

Ідея: Звернення сина до матері з проханням, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.

Основна думка: Для кожної родини є хвилюючим моментом, коли її сини, чоловіки вирушають у військовий похід.

  • Робота над партитурою тексту (визначення учнями довгих та коротких, середніх пауз, темпу, тону читання, логічних наголосів).

- Якими ви уявляєте собі Марусю та Гриця?

- Заповнивши схему, визначте художньо-поетичні особливості пісні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Матеріал для вчителя)

Епітети: «Ясні очі», «милий синочку», «кінь вороненький», «рідна дитина», «чужая дитиночка».

Метафори: «Стоїть місяць над горою», « кінь спіткнувся», « година настала».

Поетичне кільце: «Засвіт встали козаченьки /В похід з полуночі,/ Заплакала Марусенька/ Свої ясні очі» (1 та 4 строфи).

Паралелізм. «Стоїть місяць над горою, /Та сонця немає,/ Мати сина в доріженьку/ Сльозно проводжає».

Антитеза. «Яка ж би то, мій синочку, / Година настала, / Щоб чужая дитиночка/ За рідную стала?»

Звертання: «Прощай, милий мій синочку», «Ой рад би я, матусенько», «Яка ж би то, мій синочку».

Риторичні оклики: «Через чотири недільки/ Додому вертайся!», «Бо хто знає, чи жив вернусь, / Чи ляжу в полі!»

  •  Чому, на вашу думку, Маруся Чурай не може простити Грицеві зраду навіть після його щирого каяття?
  •  Яку роль у пісні «Засвіт встали козаченьки» відіграє діалог?
    -  Зясуйте, які народнопоетичні засоби використано у пісні. Наведіть приклади з тексту.

Завдання для другої  групи

  1. Прочитайте виразно пісню «Віють вітри, віють буйні»

Учитель: Цю пісню співає Наталка Полтавка в однойменній пєсі Івана Котляревського, та далеко не всі знають, хто її автор.

Авторкою цієї пісні теж є легендарна Маруся Чурай. В ній авторка передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим чорнобривим». Єдиною втіхою для неї є сльози: після них легше стає її серцю. Хоча є люди, які заздрять їй. Але героїня не може собі уявити щастя без коханого навіть у рідній стороні, тому пісня завершується закликом до нього з проханням повернутися.

Для неї життя без коханого — «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються), закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Вірш має струнку організацію, дуже мелодійний. Вітри буйні, люте горе — ці постійні епітети є традиційними для народної пісенної творчості. Так само традиційним є використання зменшено-пестливих слів та інверсій (часочок, сторонка; віють вітри, віють буйні).

2. Дайте відповіді на запитання:

  • Які автобіографічні факти відбились у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Яким   настроєм   пройнято пісню?   Обґрунтуйте свою думку.

Ця лірична пісня оповідає про страждання Марусі, яка вірно чекає коханого. Вражає глибина почуттів дівчини, відтворення яких досягається майстерним використанням традиційних художніх засобів, серед яких антитеза («Ой як болить моє серце, / А сльози не ллються!»), порівняння («Чи щаслива ж та билина, / Що росте у полі?..»), фразеологізми («Не поможуть сльози горю»), прислів'я («Хто щасливим був часочок, / Повік не забуде»), риторичні фігури («Де ти, милий, чорнобривий? / Де ти? Озовися!»), епітети (вітри буйні, горе люте).

  • Визначте тему та ідею пісні.

Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

Робота з підручником. Прочитайте статтю «Зрадити в житті державу – злочин, а людину – можна? Скажіть, що нового ви дізналися про Марусю?

Завдання для третьої  групи

  1. Прочитайте виразно пісню «Ой не ходи, Грицю...».
  2. Дайте відповіді на запитання:

-  Як у  пісні   «Ой  не  ходи,  Грицю...»   пояснюється  причина смерті парубка?

- Доведіть, що цьому твору властиві ознаки балади:

а) наявність сюжету, кількох дійових осіб;

б) в основі – незвичайна подія;

в) дійові особи – прості звичайні люди. Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Домінує сімейний побут і картини особистого життя;

г) трагічний фінал, зло залишається непокараним;

д) драматизм (діалогічна форма, дія розвивається швидко і напружено, епізодичність викладу, фрагментарність при змалюванні подій);

е) дидактичність (пряме чи опосередковане повчання чи застереження).

Розгляньте репродукцію картини М.Кривенка «Їхав козак на війноньку», дайте відповіді на запитання:

  • В які часи відбуваються події,відтворені художником?
  • Чи може бути ця картина ілюстрацією до пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»?

- Опишіть картину за питаннями :

-  кого зображено на передньому плані?

-  опишіть український степ;

-  чому небо на картині має опалово-жовтий відтінок?

- чому на задньому плані картини палають вогні на сторожових вежах?Про що вони сповіщають?

-  яке враження склалося від перегляду картини?

Тестова перевірка знань (Див. додаток до уроку).

Слово вчителя. Поки що відомо понад двадцять пісень, автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх більше і живуть вони у народі. Безперечним є той факт, що за часом створення, індивідуальністю авторського стилю вони належать , безперечно, жінці обдарованій, зі складною долею.

Минатимуть роки, століття, а пісні легендарної Чураївни - «дівчини з легенди» будуть залишатися близькими й дорогими для кожного українця, бо велика любов і велика творчість - невмирущі.

Йдуть вiки...Та спiва Полтавщина...
I не стихнуть нiколи пiснi.
Йдуть вiки...Та живе Чураївна...
Всi полтавки, мов сестри її...

                          Марія  Бойко

Маруся живе серед нас своїми піснями! Линуть пісні, складені про неї. Прослухаємо одну із них, і нехай разом з цією піснею живе в нашій пам’яті і ім’я нашого славного солов’я України Раїси Кириченко, ще однієї Чураївни, що промовляє до нас воістину святії слова:

Нема її могили, земля над нею рівна,

А значить, не вмирала Маруся Чураївна …

(Звучить пісня «Пісня про Марусю Чурай» у виконанні Раїси Кириченко.)

Слово вчителя

Завершити наш урок я хотіла б поетичними рядками Віктора Кучерука:

Вистраждану в радості і горі,

Повну гніву, болю й доброти, -

Рідну пісню вічність не поборе,

Краще неї в світі не знайти.

Україно! Мій співучий краю,

Хай єднає завжди наша пісня нас!

Хай вона ніколи не змовкає

У годину скрути і веселий час!

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап

Саморефлексія щодо очікувань.

Само- та взаємооцінювання роботи в групах.

V. Домашнє завдання

Обовязкове

1. Вивчити напамять «Засвіт встали козаченьки».

2. Відшукати на сайті  https://uk.wikipedia.org відомості про те, хто з відомих вам письменників звертався у своїй творчості до образу Марусі Чурай.

За бажанням ( але за додаткове оцінювання)

Складіть сенкан «Маруся Чурай».

СПИСОК   ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ:

  • Валентин Чемерис. Засвіт встали козаченьки…: Повість // БОРИСФЕН — 90: Фантастика, пригоди, історія. Повісті, оповідання, нариси. — Дніпропетровськ: Січ, 1991. — 296 с. — с.142-195
  • Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с.
  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • КауфманЛ. С.  Маруся Чурай /Персоналії//Мамаєва свобода.- [ Електронний ресурс].-Режим доступу: http://mamajeva-sloboda.ua
  • Козловська Л.В.Творчість Марусі Чурай. Вивчаємо українську мову та літературу.-2012.-№3.-С.12-15.- [ Електронний ресурс].-Режим доступу:

klasnaocinka.com.ua

- Марія Бойко.Твори.- [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.mariykaboyko.pl.ua

- Подорожі, невідомі та заповідні міcця України.-[Електронний ресурс].-Режим доступу:http://ukrainaincognita.com

- Походження назви Полтава.-[Електронний ресурс].-Режим доступу:

http://orenda.pl.ua

  • Слоньовська О.В.Українська література: підруч.для 8 кл.загально-освіт.навч.закл./О.В. Слоньовська.- К:Освіта,2008.-400с.-Електронний ресурс]. - Режим доступу:www.slideshare.net

 

1

 

docx
Додано
29 вересня
Переглядів
268
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку