Пізнавальна програма "Мова - ДНК нації! "

Комунальний заклад «Полтавський Палац дитячої та юнацької творчості Полтавської міської ради Полтавської області»

 

 

 

 

 

 

 

Розробила:

         методист Березич Ю.В.

 

 

 

 

Полтава-2019

 

Мета:

•             формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава;
•             поглибити знання вихованців про виникнення писемності, про історію та розвиток рідної мови;
•             розширювати знання про красу і багатство української мови;
•             пробудити почуття національної гідності;
•             виховувати любов та повагу до рідної мови.

 

Обладнання та матеріали: вишивані  рушники, калина, український посуд та символіка, проєктор з екраном, презентація, картки з завданнями,  підбірка мелодій про Україну.

Форма проведення: пізнавальна програма

Дата проведення: 15 листопада 2019р.

Місце проведення: каб.41

Час проведення: 16-30

План проведення

1. Композиція «Нація + нас єднає мова».
2. Відео-інтерв’ю «Яка наша мова».
3.  Гра «Вірю – не вірю» (Цікаві факти про українську мову).
4. Гра «Синонімічний ряд».
5. Відеоролик «Зародження писемності».
6. «(НЕ)весела історія про українську мову».
7. Сценка «Стецько і грамота».
8. Відеоролик «Новий український правопис»
9. Гра  «Утвори фемінітив».
10. Конкурс «Тріскоталка»
11. Гра  «Словникова скринька».
12. Гра «Відповіді в словах».
13. Флешмоб «Мова єднання – це українська!»

 

Перебіг заходу

(святково прикрашений кабінет з елементами української символіки , звучать приємні українські мелодії.

 На мультимедійному екрані назва заходу «Мова – ДНК нації» )

Звучить пісня Катерини Бужинської «Україна – це ми»

Актив виходить та тримає в руках композицію «Нація + нас єднає мова»

Від слова – до мови, від мови – до нації!!!

Ведучий. Добрий вечір, шановні поціновувачі українського слова!

Мова - душа нації, її генетичний код, який єднає нас як народ. Рідну мову слід оберігати як своє майбутнє, пам'ятаючи про першозначення її, як безсмертя українського духу. Античні мудреці казали: "Говори - і я тебе побачу". Якими побачить українців світ - залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та багатознаючими, хочемо належати людству. Хочемо бути в його розумі не мертвою, а сяючою клітиною, а для цього маємо засвітитися любов'ю до рідної мови. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

А яка вона, наша українська мова?

 

(відео-інтерв’ю «Яка наша мова?»)

 

Ведучий. Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова!

1997 року президент своїм указом постановив: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

Рідна, солов’їна українська мова… Ми знаємо, що вона є однією з наймелодійніших та найкрасивіших серед усіх мов світу. Але скільки ще цікавого про неї нам не відомо? Ось декілька фактів, які переконають вас у її винятковості.

Дізнаємось цікаві факти про мову ми у незвичний спосіб за допомогою гри «Вірю – не вірю».

Гра «Вірю – не вірю»

Правила гри: зараз ви почуєте деякі відомості про нашу мову, якщо ви погоджуєтесь з цим твердження, то ви плескаєте в долоні, якщо ні – тупотите ногами. Домовились? Давайте спробуємо…

 

Цікаві факти про українську мову

 

•                   Лексикон сучасної української мови налічує понад 256 тисяч слів, та за словами дослідників, і далі активно розвивається.(вірю)

 

•                   Українська мова, як і всі східнослов’янські мови має 6 відмінків(не вірю).

Лише українська мова має парадигму із 7 відмінків (завдяки окремому кличному) на противагу 6 відмінкам у всіх інших східнослов’янських мовах.

•                   На конкурсі краси мов у Парижі в 1934 році українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова зайняла друге місце, після італійської (вірю).
•                   Наша рідна мова посідає приблизно 25 місце в рейтингу найуживаніших мов світу. Для 37 млн осіб вона є рідною, а загалом нею володіють приблизно 45 мільйонів осіб з усього світу(вірю).
•                   У період 1918–1920 років українська мова вважалася офіційною в тодішній Кубанській Народній Республіці (новоствореній державі, яка проіснувала приблизно 2 роки)(вірю).

•                   Напівофіційний статус наша мова отримала в окрузі Кук, штат Іллінойс (США). Це округ із населенням понад 5,5 млн осіб, до складу якого входить Чикаго з агломерацією (вірю).
•                   Наша  мова почала формуватися у 15 столітті нашої ери і походить від російської (не вірю).

За дослідженнями вченого В. Кобилюха, наша мова почала формуватися приблизно в Х тисячолітті до нашої ери. Через це походження деяких слів української мови треба шукати не в російській, німецькій чи грецькій мовах, що сформувалися набагато пізніше, а в санскриті.

•                   Офіційно першими задокументованими словами нашої мови можна вважати «мед» та «страва». Саме вони в 448 році були занотовані Пріском Панійським, істориком із Візантії, який записав їх, перебуваючи в гостях у Аттіли, провідника гунів, чий табір тоді був на теренах сучасної України (вірю).
•                   Першим букварем, який був виданий в Україні, став «Буквар» («Азбука»), надрукований Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові в 1574 році. До нашого часу зберігся лише один оригінальний примірник, знайдений у Римі, який зараз знаходиться в Гарварді (США) (вірю).
•                   Найдавнішою українською піснею серед відомих нам є «Грицю, Грицю, до роботи…»(не вірю).

Найдавнішою українською піснею серед відомих нам є «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» А всього за різними даними дослідники нараховують від 200 до 300 тисяч народних пісень, створених українською мовою.

•                   Літературною мова була визнана лише наприкінці вісімнадцятого століття — після першої публікації «Енеїди» І. Котляревського в 1798 році. Саме через це його й називають зачинателем української літератури (вірю).
•                   Багатство мови доводить такий факт. «Короткий словник синонімів» містить 4279 синонімічних рядів, найдовший ряд — 45 слів — має слово «бити». І. П. Котляревський у своїй незабутній «Енеїді» використав приблизно 40 синонімів до слова «йти» (вірю).
•                   Найуживанішою літерою нашої мови є «А», з неї починається більшість слів ( не вірю).

Найуживанішою літерою нашої мови є «П», з неї починається більшість слів. До речі, відоме навіть оповідання «Перший поцілунок», усі слова у якому (а їх 176) починаються саме з П.

•                   А от букву «Ф» ми вживаємо найрідше, з неї починаються переважно слова іншомовного походження (вірю).
•                   Найбільшу кількість перекладів з української різними мовами світу має твір «Заповіт» Т. Г. Шевченка, який було перекладено 147 мовами (вірю).
•                   У нашій мові не вживаються пестливо-зменшувальні слова (не вірю).

Серед цікавих особливостей нашої мови можна вирізнити велику кількість пестливо-зменшувальних слів. Ми навіть про своїх ворогів можемо сказати «вороженьки».

•                   Орфографія української мови нічим особливим не відрізняється від інших мов (не вірю).

Щодо орфографії українська мова перевищує навіть найскладнішу у світі — монгольську. А все через те, що у вісімнадцятому та дев’ятнадцятому століттях українці використовували понад 50 різних систем письма.

•                   Найбільше спільних лексем з українською має білоруська мова — 84 %, польська та сербська — 70 % та 68 % відповідно, а російська — лише 62 % (вірю).
•                   Найдовше слово, зафіксоване у словниках складається із 30 літер (вірю).

Найдовше слово має 30 літер. Це назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками – дихлордифенілтрихлометилметан.

 

Першим до нас приходить слово… З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою.

Ведучий. Ви дізналися, що наша мова багата на синонімічні ряди. Давайте разом у цьому ще раз переконаємось. Пропоную створити синонімічний ряд до слова  - ГОВОРИТИ.

Гра «Синонімічний ряд»

Cловесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки по­чинається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається мо­гутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

Ведучий.  Писемність народу – це ознака його високого культурного рівня. Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку, його заповіт.

Ведучий. Коли і як народилася українська писемність? Це питання і досі чекає остаточної відповіді від учених.

 

(Відеоролик «Зародження писемності»)

 

Ведучий:  Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу протягом тривалого часу.

(Звучить тривожна мелодія )

 

 На сцені 6 дівчат в українському вбранні. Кожна із них зачитує дві  дати в скорботному календарі української мови, після чого повертається і йде в глибину сцени)

1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою. 

 1769 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг. 

 1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях. 

 1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури. 
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою. 
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень. 
1884 р. – закрито всі українські театри. 
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”. 
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали. 
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській. 
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями. 
1989 р. – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні. 

 

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше…

 

Ведуча. І дуже шкода, що це робити було заборонено!

Але починаючи з 1991 року в Україні було ухвалено чимало урядових програм, призначених для впровадження української мови як державної.

 Перша з них була утверджена Постановою Ради міністрів УРСР 12 лютого 1991 року, ще перед розпадом Радянського Союзу. Вона мала назву «Державна програма розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року» .

Конституцією України 1996р. статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10).

Ухвалювали й інші програми з тією ж метою, проте жодна з них виконана не була.

16 липня 2019 року набув чинності новий мовний закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" .

 

 

Ведучий.

Збережім цю мову !

Вона того варта!

Милу і чудову

Її вчити варто.

Щоб кохане слово

Стало справжнім дивом –

Дивом волошковим.

Говорімо, друзі,

Правильно і просто,

Щоб жилось не в тузі,

Не було тривожно.

Ведучий.

Не ламаймо слово,

Не верзімо дурниці,

Не робімо з мови

Суржик – небилицю,

Мова ж така гарна,

Вона душу має:

Трудиться не марно,

Хто її вивчає,

Хто, немов дитину,

Її щиро любить;

Мову тую милу

Тільки той загубить,

Хто її боїться і не розуміє,

Хто словесне сміття

Замість неї сіє.

Не цураймось мови,

Вчімось розмовляти,

Щоб слова чудові

Вміли оживати;

Щоб усім народам

Піснею звучала

Мова наша горда,

Мова величава.

 

Наша мова наче джерело,

Де вода і чиста і прозора.

Скільки слів до неї увійшло.

Нею і співають і говорять.

Наша мова як чарівний спів, 

Ніжністю і світлом обіймає.

В ній багато теплих, добрих слів,

Їх з дитинства кожен пам’ятає.

 

Рідною мовою говорить серце і душа української  землі. Не з примусу, лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо в душі любов до рідної мови.

Сценка «Стецько і грамота»

Стіл із яствами, за ним сидить Стецько, їсть. 

Стецько: Оце у мене сьогодні день: у Дмитра снідав, у Прокопенка обідав, у Козаченка полуднував, а тут ось і повечеряю. А тоді піду додому, то мати мені сніданок, обід і вечерю заразом подасть, бо я цілий день удома не був, зголоднів. От люблю я поїсти. Я оце і сидів би- їв, і стояв би - їв, і лежав би - їв, і спав би - їв. . .
З’являється Галя.
Стецько: О, Галько, де ти оце вештаєшся? Не бачиш, що у тебе гості? Накривай на стіл.
Галя: Побійся Бога, Стецько, чи тобі цього мало?
Стецько: Мало! Мені завжди мало. Я ще вареники люблю, пиріжки з сиром, із маком. . .
Галя: (глумливо) Зараз із таком принесу.
Стецько: Із таком? А що воно таке? Не пробував. Та мені сподобається, це я тобі точно кажу.
Галя: Я й не сумніваюсь, бо все, що я наготувала, щоб ми сім’єю повечеряли, ти вже з’їв.
Стецько: Галько, ти мені зуби не замовляй. Моя мати казала, що скоро нас із тобою оженять. А жінка чоловікові не може перечити, бо як пригрію кулака!
Галя: Та куди ж тобі женитися, коли ти грамоти не знаєш, навіть розписатись не вмієш.
Стецько: А як то воно грамоту знать? Що я такого не куштував.
Галя: Стецько, та то духовна їжа. Ну ось для прикладу, дивись. – (пише на стіні). – Оце буква «О».
Стецько: О, це я люблю, бублички смачні, та ще з молоком.
Галя: Оце «ес»
Стецько: Та це ж ріжок з молоком. Смакота.
Галя: Оце буква «І».
(Стецько підходить, домальовує) 
Стецько: Галько, ось дивись, це ж куряча гомілка! Ой у мене вже слина в роті не тримається.
Галя: Оце «У».
Стецько: Що, ти мені оце рогача наставляєш? Ну нічого, нічого. Мати казала, що то дівки тільки до заміжжя рогачі наставляють. А далі усе залежить від чоловіка. Ще казала, якщо у чоловіка добрий кулак, то йому ніяка жінка не страшна. А я, диви, якого кулака од’їв! Може, спробувати його на тобі, га?
(замахується)
Галя: Безграмотне чувирло, а ще руки простягатиме. Зараз я тобі наставлю рогача.
(проганяє Стецька).

Торкніться сонячного слова

На струнах серця і душі.

 І старанно вивчайте мову,

І трепетно любіте мову,

І все життя шануйте мову,

Мов рідну матір бережіть!

Торкніться сонячного слова,

Яке у серці я несу.

І, мов дитя, плекайте мову.

Не дай Вам Бог, не зрадьте мову.

З пером в руці прославте мови

Незламну силу і красу!

Ведуча.  3 червня 2019р. почав діяти довгоочікуваний «Український правопис» у новій редакції . Пропоную вам дізнатися, які ж зміни всіх нас чекають. Увага на екран.

Відеоролик «Новий український правопис»

Гра «Фемінітиви»

Ведучий. Спобуємо з вами утворити фемінітиви .

Що таке фемінітив? Фемінітіви — це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду (які зазвичай використовуються до всіх людей незалежно від їхньої статі): льотчик – льотчиця, письменник – письменниця, професор – професорка. 

Фемінітиви в українській мові утворюють найчастіше за допомогою:

• суфікса -к-: викладачка, депутатка, композиторка;
• суфікса -ин-: мисткиня, членкиня, борчиня;
• суфікса -иц-: речниця, керівниця, співзасновниця;
• суфікса -ес-: критикеса, фотографеса. 

 

адвокат – адвокатеса, адвокатка

кінолог – кінологиня

генерал-лейтенант – пані генерал-лейтенант

 мовознавець - мовознавиця

клоун – клоунеса

митець - мисткиня

шеф – шефиня

майор – пані майор

фотограф – фотогравка, фотогратеса

філолог – філологиня

Конкурс «Друзі мови»

 

( обираються 2 бажаючих, яким дається завдання і час на виконання)

Завдання: за певний час вивчити та промовити скоромовки . Хто швидше й правильно промови скоромовки, той і переможе.

1. Бубоніла діду баба : «Ой , не дмухай на кульбабу , бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».
2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка . Скоромовить вовк почав – Ледь язик не поламав».

 

Гра  «Словникова скринька»

 

Завдання: використовуючи літери із запропонованих слів (не повторюючи), скласти їх у нові слова:

 СТОРІНКА – …ранок, стіна, сто, рік, нірка, кіно, рот, кіт, нора, сік, ніс, кора, Ніка, Кіра, Тіна, …

 МИЛОЗВУЧНІСТЬ –… мило, ніс, сіль, злість, вино, осінь, звучить, сіть, лози, лом, оси, міль, ніч, мови, воли ...

 

Гра «Відповіді в словах»

 1.Яку квітку бачив хлопчик, коли лежав у гамаку?

 2.Що їв касир під час обідньої перерви?

3.Як називається водойма, де купається влітку Марічка?

4.Який спортивний заклад спорудили на пустирі?

5.Що вилили з цистерни на залізничну колію?

6.Що побачив мотоцикліст попереду?

7.Що побачив Карлсон, який спав на даху?

8. Яку страву любить тракторист?

 9.Хто налякав королеву в лісі?

10.Що зламав цап об поріг?

(діти по черзі промовляють рядки вірша)

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.

Ведуча. А зараз пропоную разом з нами розучити рухи для флешмобу «Мова єднання – це українська!»

Флешмоб «Мова єднання – це українська!»

Ми – діти, закликаємо Вас

Шукайте в мові такі слова,

Які зможуть згуртувати, а не роз’єднати.

Надихнути, а не обнулити.

Помирити, а не посварити.

Комунікувати, а не воювати.

Не ігноруйте силу слова, силу мови

Бо сьогодні для всього світу

Найважливішим словом є – мир!

На всіх мовах воно звучить одинаково прекрасно!

Ми закликаємо та щиро рекомендуємо:

Говори  українською!

Пиши українською!

Твори українською!

Слухай українське!

Бо наша мова варта того, щоб звучати!!!

Кожному учаснику нашого заходу ми даруємо «Абетку побажань» та солодкі подарунки.

 

  « Абетка  побажань»

А – активності  творчої

Б – безхмарності  небесної

В – віри  розсудливої

Г – гумору  неміряного

Г – ґречності  щоденної

Д – достатку  життєвого

Е – економії  розумної

Є – єдності  сімейної

Ж – життя  безкінечного

З – здоров’я  безмежного

І – імені  чистого

Ї – їздити в подорожі

К – кохання  доброго

Л – людяності  Щирої

М – мрії  здійсненної

Н – наснаги  професійної

О – обрію  барвистого

П – посмішки чуйної

Р – радості всесильної

С – спокою літнього

Т – теплоти  родинної

У – успіху  великого

Ф – фантазії гармонійної

Х – хліба  цілющого

Ц – царини  домашньої

Ч – чарівності  приємної

Ш – широти  духовної

Щ – щастя  невичерпного

Ю – юності  сердечної

Я – ясності  майбутньої

 

 

 

 

Використана  література:

 

1. Бардакова Ю. «Як парость виноградної лози…» 9 листопада – День української писемності та мови. // Дивослово. – 2010. – № 10.
2. Німчук В. Виникнення східнослов’яської писемності // Бібліотечний вісник. – 2000.- №6. С.3-6.
3. Яськів Ж.А. Сценарії свят.Відкриті уроки з української мови та літератури. Методичний посібник. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2008. – 124 с.
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Нестор-літописець
5. http://uk.wikipedia.org/wiki/День_української_писемності_та_мови