пізнавальна спрямованість та технологія проведення бінарних уроків географії

Пізнавальна спрямованість та технологія організації проведення бінарних уроків географії

Вчитель географії

КУ Сумська зош І-ІІІ ступенів № 4

імені Героя України О.Аніщенка

Шапаренко Інна Жанівна

  Сучасний вчитель несе велику відповідальність за якість результатів своєї праці, оскільки вони спрямовані на реалізацію нових освітніх стандартів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток їх творчих здібностей та потенційних можливостей.

Ідея бінарного навчання актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.

Бінарне навчання пропонує нові умови діяльності викладачів та учнів, застосовується воно для активізації інтелектуальної діяльності. Бінарність зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників – викладачів, і учнів, і батьків, і адміністрації – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети. Сучасна педагогічна наука вважає бінарність одним з головних дидактичних принципів ефективного уроку.

Ефективний урок відзначається:

– високим науковим обґрунтуванням стратегії й тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей і принципів навчання;

– напруженою, посильною, досконало організованою й результативною пізнавальною працею всіх учнів;

– ретельною діагностикою причин, що впливають на якість занять, прогнозуванням ходу й наслідків навчально-виховного процесу,

- вибором на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;

– творчим, нестандартним підходом до розв’язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей;

– обґрунтованим вибором, доцільним застосуванням необхідного й достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;

– диференційованим підходом до окремих груп учнів, дійовою індивідуалізацією педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контролю запланованих результатів;

– ефективним використанням кожної робочої хвилини навчального заняття;

– дружнім спілкуванням, високою відповідальністю усіх учасників навчально-виховного процесу за результатами спільної праці.

Для проведення ефективного уроку необхідно володіти знаннями і вміти,  відповідально ставитися до своїх учительських обов’язків, а найголовніше – вийти на новий рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести урок на високому рівні, починається з підготовки. Складається вона з попереднього і безпосереднього етапів.

Розпочинати підготовку до бінарного уроку педагоги повинні, аналізуючи поставлену мету, ураховуючи особливості попередньої навчальної діяльності школярів,  прогнозуючи варіативність учнівських дій. Підготовка  до уроку повинна задавати не тільки варіативність, але й значний запас змісту , тобто передбачати всі можливі сценарії розгортання подій. Сучасні вимоги до будь – якого, у тому числі й бінарного уроку можна відобразити схематично:

Попереднє планування уроку позбавляє змоги наповнити урок  різноманітними завданнями, що інколи не підпорядковані меті уроку. Намагання виконати якомога більшу кількість різноманітних вправ — це не завжди показник якості навчальної роботи учнів. Розв'язуючи на уроці навчальне завдання, можна задіяти всі пізнавальні, психічні процеси, що дає змогу активізувати вже наявні знання учнів, застосувати їх на практиці, вийти на новий рівень осмислення навчального матеріалу.

Бінарні уроки готують завжди два вчителя, тому попередня підготовка до бінарного уроку передбачає детальне ознайомлення зі змістом та вимогами навчальних програм з предметів, які будуть поєднуватися для проведення бінарного уроку. У структурі підготовчої діяльності вчителя виділяють сім етапів:

I етап – проводиться перед початком навчального року на засіданні навчально – методичної ради школи та засіданні методичного об’єднання вчителів – на яких вчителі – предметники  вивчають навчальні програми та визначають теми з яких будуть проведені бінарні уроки; 

II етап – підготовка загального плану щодо організації та проведення бінарного уроку: ознайомлення з методичною літературою, перегляд матеріалу підручників з двох обраних предметів, ознайомлення з методичними посібниками, журналами, психолого-педагогічною та вивчення досвіду роботи інших учителів, самоаналіз результатів власної діяльності.  

ІІІ етап – вибір матеріалу до уроку: у відповідності до теми, задач, типу уроку, з урахуванням вікових та індивідувальних особливостей школярів; учителями двох предметів добирається фактичний і дидактичний матеріал;

ІV етап – підготовка засобів навчання відповідно до теми уроку: обирається найбільш ефективне поєднання методів і прийомів – відповідно до поставленої мети, змісту навчального матеріалу, дидактичних задач навчальних предметів, що поєднуються;

V етап – розробка структури уроку: послідовність навчальних ситуацій, перелік і місце навчальних демонстрацій, розподіл часу на кожен етап уроку. Акцент робиться на самостійній пізнавальній діяльності учнів, створенні проблемних ситуацій з урахуванням логіки навчальних дисциплін.

VІ етап – розробка плану уроку, в якому вказується: тема, мета, завдання уроку. Залежно від теми, мети та завдань уроку визначається його тип.

VІІ етап – визначення ступені участі кожного з учителів– предметників, які будуть проводити бінарний урок: варіант 1 – обидва вчителі  працюють на рівних умовах (урок поділяється на блоки і кожен учитель веде свій блок відповідно до теми), варіант 2 –учителі по -  чергово висвітлюють матеріал.

  Найбільш складною й відповідальною є безпосередня підготовка вчителів до кожного окремого уроку. Вона складається з таких послідовних етапів як: розробка змісту навчального матеріалу; аналіз програм попереднього и наступного уроків з метою встановлення між ними зв’язків й послідовності; вивчення специфіки висвітлення  матеріалу  в шкільному підручнику; аналіз дидактичного апарата підручника; розробка виховних можливостей та змісту навчального матеріалу, шляхів їх використання на уроці; підготовка обладнання до уроку; складання поурочного плану – конспекту.

Поурочний план-конспект допомагає цілеспрямовано провести урок. Системний підхід до планування уроку вимагає від вчителів, які будуть проводити бінарний урок, дотримання послідовності дій:

1. Конкретизація мети і завдань уроку з урахуванням необхідності комплексного розв'язання завдань освіти, виховання і розвитку учнів:

а) урахування навчальних можливостей учнів, мотиви їх діяльності, інтереси і здібності, рівень розвитку;

б) аналіз змісту теми в підручнику, виявлення його освітніх, розвивальних, виховних можливостей;

в) встановлення зв'язків між предметами та попереднім і наступним навчальним матеріалом, аналіз навчальної програми, методичних посібників.

2. Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу бінарного уроку:

 а) виявлення світоглядного положення та ідеї;

б) встановлення взаємозв'язків між різними компонентами навчального матеріалу (теоретичним, емпіричним, практичним);

в) виявлення міжпредметних зв'язків;

г) доповнення змісту новими фактами і практичними завданнями.

3. Обрання оптимальних методів і прийомів навчання, врахування вимог дидактичних принципів, змісту навчального матеріалу, рівня пізнавальної діяльності учнів (репродуктивний чи пошуковий), забезпечення оптимального поєднання методів навчання для розв'язання кожного дидактичного завдання.

4. Обрання форм організації навчальної діяльності (індивідуальна, парна, групова, фронтальна), визначення типу уроку, його макро– і мікроструктури.

5. Підготовка дидактичного апарату уроку відповідно до змісту матеріалу (підготовка приладів, схем, діаграм, малюнків, роздавального матеріалу тощо).

6. Визначення змісту і методики виконання домашнього завдання, самостійної роботи за матеріалами уроку.

Підготовка вчителів до бінарного уроку завершується створенням конкретного плану-конспекту уроку, яким можна користуватися і в наступні роки, за умови внесення в його зміст необхідних коректив.

У конкретному плані – конспекті до бінарного уроку відображаються: дата, клас, порядковий номер уроку, тема, мета освітня, розвиваюча й виховна, конкретні завдання уроку, теми або розділи, обладнання, список літератури, яка використовувалась при підготовці до уроку.

Далі розкривається хід уроку. Тут фіксується структура уроку – розкривається кожен його етап, засоби мотивації учнів до навчання, прийоми роботи, зміст і форма запитань,  відповідей, задачі, відповіді на них, завдання для пізнавальної діяльності, зміст навчальних проблем, перевірка й корекція, зміст домашніх завдань,  інструктаж до них і т.д.

Для успішного складання плану-конспекту бінарного уроку необхідно дотримуватися наступних вимог:

1. Враховувати  навчальний матеріал, який є найскладнішим для засвоєння, тому доцільно розпочати його вивчення на начальному етапі уроку;

2. За допомогою навчальних методів (бесіда, мозковий штурм, асоціативний кущ та ін.), оцінити знання учнів, щоб уявити рівень їхньої підготовки до оволодіння матеріалу бінарного уроку;

3. застосовуючи навчальні прийоми виявити осмислення учнями міжпредметних зв'язків, процесів та  явищ, що вивчаються;

4. Підібрати навчальний матеріал, що дасть змогу успішно сформувати в учнів світогляд, творчу активність і пізнавальну самостійність;

5. Систематизувати навчальний матеріал програми, підібрати інформацію, яка буде цікавою для учнів та активізувала б їх увагу, сприяла вихованню вольових зусиль учнів у навчанні;

6. Використовувати наочні посібники і додаткову інформацію на  кожному бінарному уроці, застосовувати практичні й лабораторні роботи, згідно з вимогами навчальних програм;

7. Визначити систему категорій і понять, осмислення яких є підґрунтям для оволодіння матеріалом програми (засвоєння розумового апарату для осмислення та розв'язання практичних завдань);

8. Визначити обсяг знань та умінь, якими повинні оволодіти учні під час бінарного уроку.

Відобразити урок як системний процес, знайти причини успіхів і недоліків можна лише за умови характеристики бінарного уроку як складної динамічної системи, що має декілька підструктур, підпорядкованих загальній меті, тому після проведення бінарного уроку, обов'язково необхідно провести оцінювання його ефективності.

Алгоритм оцінювання ефективності проведення бінарного уроку:

1.Якість знань учнів з обраної теми (повнота та системність). На яку оцінку заслуговує організація мислення учнів на уроці.

2. Які форми мислення (індукція, дедукція),  операції (аналіз, синтез, порівняння) застосовувалися на уроці? Які творчі процеси ініціювались учителями?

3.Чи мало місце проблемне навчання? Яка була роль усього класу й кожного окремого учня у вирішенні кожної з проблем?

4.Наскільки ефективними були способи організації пізнавальної діяльності учнів? Якою мірою вони сприяли розвиткові інтересу в галузі інтегрованих дисциплін?

5.Яким був емоційний тонус уроку, рівень духовного спілкування вчителів й учнів?

6.Якою мірою бінарність предметів дала змогу реалізувати принцип нерозривності навчання й виховання?

  Обов'язковою вимогою до організації, проведення та аналізу бінарного уроку є оцінювання діяльності учнів на бінарному уроці. Вона передбачає оцінку:

–  глибини й міцності одержаних учнями знань на бінарному уроці;

–  здатність учнів до просторового та образного мислення;

–  розуміння взаємодії сутності явищ та процесів;

–  вміння робити висновки й узагальнення;

– розуміння глибоких, а не поверхневих зв’язків між бінарними уроками.

Удосконалення професійної діяльності вчителів потребує обов'язкового педагогічного аналізу, самоаналізу, з метою об'єктивно вивчити й оцінити результати процесу навчання на бінарному уроці, знайти причини недоліків у роботі вчителів, які проводили бінарний урок та розробити на цій основі педагогічне рішення, що забезпечує поліпшення цієї діяльності.

 Для здійснення самоаналізу проведеного бінарного уроку доцільно використовувати такий узагальнений алгоритм:

–  оцінити особистісні якості педагогів, які сприяли реалізації основної мети й задач бінарного уроку;

–  оцінити результати навчання (усвідомленість теоретичних знань, їх міцність, уміння застосовувати на практиці, сформованість умінь і навичок) і порівняти їх із загальною метою уроку;

– проаналізувати відповідність дидактичної мети з конкретними завданнями кожного етапу уроку;

– встановити відповідність між дидактичними завданнями уроку і структурою змісту навчального матеріалу;

–  проаналізувати методи навчання, форми організації діяльності учнів стосовно відповідності їх дидактичному завданню і змісту навчального матеріалу;

–  з'ясувати відповідність одержаних результатів кожного етапу уроку дидактичним завданням;

–  проаналізувати кінцевий результат уроку з проміжними результатами і виявити міру володіння вчителями розуміння бінарності уроків.

Такі алгоритмічні дії передбачають їх творче застосування в процесі самоаналізу, вільну послідовність, що залежить від індивідуальності педагога, його досвіду, майстерності, інтуїції.

Проведення бінарних уроків потребує серйозної підготовки, поєднаної з подоланням таких труднощів: 

1.               Не завжди теми в програмах навчальних предметів, які варто об’єднати, сформульовано однаково. Тому, виявивши спільне, теми доводиться визначати відповідно до загальної ідеї двох уроків.
2.               Часто уроки, які можна інтегрувати, відповідно до вимог програми, мають проходити з великим проміжком часу, що ставить школу перед необхідністю вносити корективи до навчального плану.

 Отже, ми вважаємо, що підготовка до бінарного уроку, це процес кропіткий але цікавий, а проведення сприяє вдосконаленню професійних компетенцій вчителів і формуванню адекватної оцінки учнів, тому що мета  бінарного уроку –  дати учням цілісне уявлення про світ, навчити сприймати життєві явища в їх глибинному взаємозв’язку, розуміти логіку розвитку процесів.