ІВАН ФРАНКО: НЕВТОМНИЙ КАМЕНЯР,
«ВІЧНИЙ РЕВОЛЮЦІОНЕР», СПІВЕЦЬ СВОБОДИ
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту
у Східній Галичині (тепер Львівська область).
1862 - 1864 рр. - Іван Франко навчається в початковій школі Ясениця Сільна.
1864 - 1867 рр. - навчання в школі при василіанському монастирі у Дрогобичі.
1867- 1875 рр. - навчання в Дрогобицькій гімназії.
1874 р. Іван Франко дебютував сонетом "Народна пісня" у львівському журналі "Друг".
З 1875 р. Іван Франко - студент філософського факультету Львівського університету,
учасник редколегії журналу "Друг".
У 1876 р. виходить перша поетична збірка "Баляди і розкази".
У червні 1877 р. Івана Франка заарештовано (на 9 місяців).
У 1878 році разом з Михайлом Павликом засновує демократичний журнал "Громадський друг";
видає два збірники "Дзвін", "Молот".
У березні 1880 р. в селі Яблуневі австрійські жандарми вдруге заарештували Івана Франка.
З 1881 року бере активну участь у виданні журналу "Світ".
В 1891 році Франко завершує навчання в Чернівецькому університеті.
З 1883 року він працює у щоденній газеті "Діло", журналі "Зоря".
У 1885 році Франко відвідує Київ, а в 1886 р. одружується зі студенткою Вищих жіночих курсів
Ольгою Хоружинською.
1887 р. - вихід збірки "З вершин і низин"
У 1892 р. І. Франко прослухав лекції з класичної філології у Віденському університеті й
захистив докторську дисертацію "Варлаам та Йоасаф".
1896 р. - виходить збірка "Зів'яле листя", а в 1897 р. - "Мій Ізмарагд".
1900р - збірка "Із днів журби"
26 листопада 1915 року українська громадськість Відня висунула кандидатуру Івана Франка
на здобуття Нобелівської премії (отримати завадила смерть).
Іван Франко 28 травня 1916 року Івана Франка не стало, він похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
1856-1916