План -конспект уроку

Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

 

Тема: «Створення СРСР».

 

Мета: схарактеризувати події 1921 – 1922 років в Україні; проаналізувати причини України до складу СРСР, її внутрішню та зовнішню політику, причини та наслідки голоду 1921 -1922 років; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

визначати хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні;

співвідносити їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, визначати хронологічну послідовність головних подій цього періоду;

показувати на карті та пояснювати зміни територіально-адміністративного устрою України;

аналізувати, узагальнювати факти щодо входження України до складу СРСР та обґрунтовувати власну позицію з цього питання, викладати її у формі усної відповіді та історичного есе.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

Згадуємо засади політики “Воєнного комунізму”.

Учень фіксує на дошці

Соціально-політичний курс більшовиків в Україні у 1919р. називався «воєнний комунізм». Його риси:

1) скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці:

2) націоналізація промисловості, державний контроль над виробництвом. Націоналізація землі: вся земля в державі належить державі;

3) мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудоднями);

4) запровадження продрозкладки на селі — системи заготівлі сільськогосподарських продуктів; продрозкладка. яку здійснювали продзагони й комнезами, передбачала обов'язкове здавання селянами державі за твердими цінами всіх надлишків сільгосппродукції норма особистого споживання визначалася державою; розпочалася колективізація сільського господарства (артілі, комуни, ТОЗи);

5) різке обмежений суверенітету України: КП(б)У - складова частина РКП(б). керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви:

«Червоний терор», який проводила Всеукраїнська Надзвичайна Комісія (ВУНК), був головним методом здійснення політики «воєнного комунізму».

Висновок. Політичний курс більшовиків у 1919-1920 рр. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору.

У ч и т е л ь .  У тривалій і напруженій боротьбі більшовики здобули владу. Але серед переважно вороже налаштованого населення країни вони складали крихітну меншість. За таких обставин партія упродовж 20-х років втілювала поставлені цілі обережно і доволі гнучко.

НЕП:

Основні заходи НЕПу (фіксація в зошит)

Сільське господарство	скасування продрозкладки, введення продподатку; дозвіл на оренду землі; дозвіл використовувати найману працю; розвиток різних форм кооперації; скасування кругової поруки
Промисловість	продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств; дозвіл на оренду та використання найманої праці; об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок; скасування загальної трудової повинності; перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні; дозвіл на створення концесій
Фінанси і торгівля	поновлення вільної торгівлі; введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги; випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків

Особливості НЕПу в Україні: (тезисне конспектування за бажанням)

НЕП в Україні був запроваджений пізніше, ніж у Росії (у 1922 р.);

висока ставка продподатку;

застосування репресивних заходів при вилученні продподатку;

введення НЕПу в умовах голоду 1921-1923 рр., що відсунуло нормалізацію становища в сільській місцевості на рік-півтора;

широка підтримка українським населенням заходів НЕПу.

Підсумки непу досить суперечливі. Завдяки йому було відновлено господарство, зруйноване за роки війни. Зросло промислове та сільськогосподарське виробництво, довоєнного рівня досягли галузі легкої, харчової промисловості, виробництво предметів споживання, пожвавилася торгівля і товарообмін, була Знята соціальна напруженість.

Проте відставала більшість галузей важкої промисловості, що, як і транспорт, зв'язок, зовнішня торгівля, перебували під контролем держави. У державній власності залишались усі великі підприємства. Ставала все очевиднішою невідповідність між ідеологією більшовиків і практикою.

 

ГОЛОД на екрані.Голод 1921-1923 рр.(ролик з інтернету)

У ч и т е л ь . Навесні 1921 р. більшовики проголосили відхід від політики «воєнного комунізму». ІІродрозкладка була замінена продподатком. Але в Україні запровадження продподатку було затримано через трагічні події голоду 1921-1923 рр.

Робота в парах над складанням таблиціІ:

1-ша група  визначає причини голоду.

2-а група  характеризує наслідки голоду.(додаток 1, 2)

 

Об'єктивні умови утворення СРСР ( учні самостійно визначвють умови.Вправа “Коло ідей”

1. Між радянськими республіками існували тісні економічні зв'язки ще з часів Російської імперії.

2. Існувала єдина транспортна система.

3. Усі радянські республіки мали однакову політичну систему, яка характеризувалася монопольною владою партії більшовиків.

4. Усі радянські республіки, крім РСФРР, не мали своїх військових сил, щоб убезпечити радянську владу на місцях.

5. Наявність золотого запасу Росії.

Плани об'єднаний радянських республік (доповідачі деталізують- попередньо визначені)

1. План автономізації. Розроблений Й. Сталіним. Передбачав входження республік у Російську Федерацію на правах автономії.Це означало ліквідацію самостійності республік. Цей план підтримували Ф. Дзержинський, С. Орджонікідзе.

2. План конфедерації. Утворення союзу суверенних держав, які повністю зберігають незалежність і створюють об'єднані органи для координації дій.

Цей план підтримували X. Раковський та М. Скрипник.

У 1923 р. це послугувало підставою для звільнення X. Раковського з посади уряду УСРР. Після цього уряд очолив Влас .Чубар.

3. План федерації. З ним виступив В. Ленін.

Суть плану полягала в тому, щоб усі радянські республіки, серед них і Російська Федерація, ввійшли на однакових правах у нове державне

      Грудень 1922 р.- травень 1925 р.Остаточне утворення СРСР

      30 грудня 1922 р. Всесоюзний з'їзд Рад у Москві, на якому; прийнято Декларацію та Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Остаточні тексти цих документів з урахуванням зауважень і пропозицій союзних республік мав затвердити наступний з'їзд рад. Утворено комісію для підготування остаточних документів.

До складу СРСР увійшли: Російська Федерація; Українська СРР; Білоруська СРР; Закавказька Федерація (створена у березні 1922 р.) в складі трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії, Азербайджану.

 

IV. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Висловіть свою думку про політику більшовиків в Україні 1921-1922 рр.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

 

Додаток1

 

Причини голоду

Наслідки голоду

Політика «воєнного комунізму». Воєнно-комуністичні принципи господарювання призвели до економічного занепаду і кризи. Проведення економічної політики, яка повністю ігнорувала специфіку економічного розвитку українського села, мало для України трагічні наслідки: скорочення посівних площ, руйнація сільськогосподарського виробництва, що й спричинило голод. Посуха І921 р. на півдні України. Антиукраїнська політика центру. Директиви із центру глибоко суперечили національним інтересам України. Замість того, щоб спрямувати надлишки хліба у спустошені губернії (з Лівобережжя і Правобережжя, де урожай виявився непоганим), українські радянські власті відправляли їх за межі України: 13,5 млн пудів українського зерна у 1922 р. було продано за кордон; від серпня 1922 р. до січня 1923 р. з України у промислові центри Росії та інші республіки було вивезено 9 млн пудів зерна

Найбільше від голоду потерпали райони сучасних Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Миколаївської областей, а також півдня Харківської області. Дослідники називають різні цифри голодуючих в Україні — від 4 до 7 млн чоловік. Голод посилився епідемією холери, що взимку 1921-1922 рр. поширилася з Поволжя на Україну. За приблизними даними, від голоду померло 1,5-2 млн чоловік. Смертність населення внаслідок голоду супроводжувалася випадками канібалізму. Загальні втрати від голоду удвічі перевищували природний приріст населення України

Робота з документом

 

 

Додаток 2

Повідомлення Гуляйпільського повітвиконкому та Запорізької губернської комісії допомоги голодуючим Центральній комісії допомоги голодуючим про вмирання з голоду населення повіту (23 січня 1922 р.)

«У голодуючих волостях Гуляйпільського повіту населення вимирає. Сотні померлих, тисячі хворих. На ґрунті голоду трапився випадок поїдання матір’ю дітей, а також випадки удушення дітей. Кішки, собаки, навіть падло йдуть у їжу. Настрій населення панічний. Надіслані жалюгідні подачки нікого не рятують від смерті і спричиняють тільки роздратування. Необхідно терміново вислати 20 лікарсько-харчувальних пунктів із пропускною здатністю по 2 тис. чоловік щодня. Стільки ж пунктів необхідно для підтримки виснажених. Виявлено села, в яких немає коней. Зволікання і невживання заходів призведе до вимирання населення, знищення сільського господарства й утворення пустелі в Гуляйпільскому повіті».

Яку картину стану українського села ми бачимо?

Яке враження справив на вас цей документ?