План- конспект уроку на тему "Русь-Україна у другій половині ХІ- першій половині ХІІІ ст. Русь-Україна у 1054-1113 рр."

Етап заняття

Діяльність вчителя

Передбачена діяльність

учнів

ІІ. Підготовка школярів до сприйняття нової теми.

 Питання класу (2хв.)

1.Які території були приєднані до Русі-України за правління Ярослава Мудрого?

2.Згадайте головні положення «Руської правди»

Учні дають відповідь:

1. Після смерті Мстислава у 1036 році Ярослав об'єднав під своєю владою лівобережні землі, ставши єдиним володарем могутньої Київської держави, окрім Полоцького князівства, яке виділено Володимиром Святим в уділ роду Ізяслава.

2.- охорона приватної власності та життя людини,

-заміна кровної помсти грошовим відшкодуванням —вирою,

-закріплення майнової і соціальної нерівності,

-регулювання правового становища  верств суспільства.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя (1хв.)

Як ви пам’ятаєте, Ярославові Мудрому довелося тяжко виборювати право на київський стіл. Аби його сини уникли князівських усобиць, він…

А що він зробив і що з цього вийшло, з’ясуємо протягом уроку.

Учні відкривають зошити, готуються записати число та тему уроку

ІV. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

Представлення теми та очікувань від уроку (1хв.)

Вчитель оголошує тему уроку та повідомляє очікувані результати:

Учні записують число та тему в зошити.

V. Вивчення нового матеріалу.

План уроку: ( 25 хв.)

1. Заповіт Ярослава.

2. Міжусобні війни.

3. Князівські з’їзди.

Робота з історичним джерелом

Завдання:

Опрацюйте джерело та дайте відповіді на питання Яку мету переслідував великий київський князь Ярослав Мудрий, заповідаючи своїм синам:

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»?

Завдання:

Використовуючи  текст підручника та попереднє джерело, зафіксуйте в зошиті схематично порядок успадкування влади за заповітом Ярослава Мудрого.

Питання до класу:

Який принцип було покладено в  основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств? Що таке уділ?

Робота з контурною картою.

1. Обведіть межі Київської держави по смерті Ярослава Мудрого.

2. Різними кольорами зафарбуйте володіння князів за заповітом Ярослава. Підпишіть міста- центри володінь.

Робота з підручником

Складіть хронологію подій, правління Ярославичів

Учні записують план в зошити

Відповідь:

Щоб уберегти власних синів від князівських усобиць, убезпечити державу від князівських міжусобиць, Ярослав подбав про новий принцип столонаслідування.

Відповідь:

Порядок успадкування великокнязівської влади за заповітом Ярослава Мудрого

Відповідь:

В  основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип влади найстаршого в роді для збереження неділимості всього майна. Територія Русі-України поділялася на окремі володіння  — уділи. Сини Ярослава мали князювати в  них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до  іншого.

Уділ — у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Учні працюють з контурною картою.

Відповідь:

VI. Осмислення нових знань та умінь учнів.

Завдання до класу:(10хв.)

Дайте визначення слів:

політична децентралізація (роздробленість), тріумвірат, дуумвірат, снеми, половці.

Робота з історичним джерелом

Завдання:

Визначте за текстом підручника та уривком документа, про що домовились князі на з’їзді в Любечі.

«Повість минулих літ» про Любецький з’їзд князів …І зібралися [в городі] Любечі, щоб укласти мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську   землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську  землю. Кожен хай держить отчину свою…». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будем ми              всі і чесний хрест».

Підсумуйте вивчене схематично:

Причина/подія/наслідки

Відповідь:

політична децентралізація (роздробленість) — перерозподіл владних повноважень від центральних органів до місцевих.

тріумвірат — союз трьох політичних діячів. дуумвірат — спільне правління двох політичних діячів.

з’їзд князів (снем) — збори удільних князів русі-України, які скликав великий князь київський без визначеної періодичності. Учасники з’їздів намагалися вирішувати найважливіші військові справи, погоджували міжусобні суперечки тощо.

половці — тюркський народ пізнього середньовіччя. У XI столітті опанували українські степи, витіснивши на околиці печенігів, хозарів, ясів.

Відповідь:

Князі домовилися:

• закріпити за собою батьківські землі;

• припинити усобиці;

• об’єднатися для спільної боротьби з кочовиками-половцями.

Відповідь:

VII. Систематизація та узагальнення нових знань і вмінь на перетворюючому і творчому рівнях.

Завдання класу( 1 хв.)

Зробіть висновок з вивченого матеріалу

Відповідь:

Нова форма державного правління мала зберегти єдність Русі-України й  мирний шлях передачі великокнязівської влади. Проте майже одразу після смерті Ярослава Мудрого у створеній ним системі престолонаслідування почали проявлятися проблеми, які її послаблювали й руйнували. Це стало передумовою до розгортання подальшої політичної децентралізації (роздробленості) Русі-України.

Під час правління Ярославичів розпочався поступовий процес розпаду Київської держави й занепаду влади Великого князя. Сини Ярослава, не бажаючи поступитися власними амбіціями, знехтували заповітом батька, натомість примушуючи інших його дотримуватися. За часів правління Ярославичів над Руссю нависла нова загроза зі Степу — половці. Міжкнязівські чвари і набіги степовиків негативно впливали на розвиток Київської держави. Це розуміли і сучасники подій. Щоб узгоджувати інтереси князів та організувати відсіч нападам, найвпливовіші князі збиралися на з’їзди, завдяки яким поталанило припиняти міжусобиці, організовувати спільні походи проти степовиків. Важливим для подальшої долі Русі стало прийняття нового принципу престолонаслідування.

VIII. Перевірка очікуваних результатів.

Перевірка результатів (1хв.)

Сьогодні на уроці ви дізнались як Ярослав Мудрий хотів вберегти своїх синів від міжусобиць і якими були наслідки нової форми державного правління, про розвиток Русі-України за нащадків Ярослава Мудрого; роль з’їздів князів у розвитку тогочасної Русі-України.;  розвинули свої вміння розташовувати події в хронологічній послідовності та працювати з історичною, контурною картами, історичним джерелом.

Учні відповідають чи всі пункти згідно плану уроку були розглянуті.

ІХ. Підбиття підсумків уроку.

Аналіз роботи на уроці, виставлення оцінок (1хв.)

Учні дають щоденники на виставлення оцінок.

Х. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Домашнє завдання: (2хв.)

І рівень- опрацювати §10 , підготувати відповіді на питання після тексту параграфа;

ІІ рівень-

Укладіть синхроністичну таблицю про Русь-Україну в світі другої половини ХІ–першої половини XIV ст. Для виконання завдання скористайтеся підручником із всесвітньої історії і додатковими джерелами інформації.

ІІІ рівень- Висловіть свою думку та обгрунтуйте її.

Чи можна стверджувати, що правління Ярославичів — це час занепаду Русі?

Учні записують домашнє завдання у щоденники. Слухають та записують пояснення вчителя щодо виконання домашнього завдання.