План конспект інтегрованого уроку музичного мистецтва на тему Світ музичний повсякчас звуками чарує нас

Конспект інтерактивного уроку на тему

«Світ музичний повсякчас звуками чарує нас»

Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про можливості виразності музичного звуку; розширити та поглибити знання про мову музики.

Завдання:

Навчальні: актуалізувати досвід сприйняття і відтворення музичних звуків в процесі слухання музики; формувати пізнання в інтонаційній виразності, виявляючи основні елементи музичної мови.

Розвиваючі: розвивати музичне мислення учнів, їх творчі здібності, почуття ритму, музичну пам’ять, музичний смак і уяву в процесі слухання і виконання музики.

Виховні: виховувати у дітей любов до музики, культуру слухання, збагачувати музичні враження.

Обладнання і матеріали: відео 1 «Хто як говорить? Цікава ферма»; аудіо 1 «Осінь А. Вівальді»; відео 2 «Антоніо Вівальді Осінь»; аудіо 2 «Каміль Сенс-Санс «Лебідь»»; аудіо 3 «Каміль Сенс-Санс «Слон»»; презентація PowerPoint «Музична скарбничка слів» (зміна слайдів за клацанням миші); відео 3 «Довга та короткі нота»; картки «Шумові та музичні звуки» (Додаток Ж); плакат «Народна казка «Ріпка»» (Додаток И); аудіо 4 «Народна мелодія до казки Ріпка»; 2 кубика та чайник для заварювання, наповнений наполовину водою; картки до гри «Світ Шумових та Музичних звуків» (Додаток Ж); плакат «Клумба» (Додаток В та Додаток В 1).

Тип уроку: комбінований.

Перебіг уроку

1. Організаційний момент. Музичне привітання.

Добрий день, Музико, прекрасна

Рада вас вітати з днем цим ясним.

Добрий день, дівчатка!

Вітаємо!

Добрий день, хлоп’ятка!

Вітаємо!

Добрий день усім!

Вітаємо! Вітаємо!

Привітання супроводжуються виразною грою ритмічного мотиву на дитячих музичних інструментах.

2. Основна частина уроку

2.1 Повідомлення теми уроку

Які вони – звуки музичної мови?

Ясні, променисті, мов сонечко.

Співучі, протяжні, гнучкі.

Кольорові, барвисті, як світ за віконечком.

Короткі, як крапель падіння, і довгі, як рою гудіння.

Високі, як щебет пташиний. Низькі, як «ричання» машини.

Тихенькі, як сни, та грім голосні.

Яскраві та свіжі, як день навесні.

І тьмяні, як ночі казкові, бувають ці звуки чудові.

Дзвінкі, гомінкі, фантастичні,

Наспівні, чарівні – музичні!

Тема нашого уроку «Світ музичний повсякчас звуками чарує нас». Сьогодні поговоримо про звуки, що нас оточують, звуки в музиці, інструментальні, вокальні та ритмічні звуки.

2.2 Інтонаційно-фонетична вправа

Вправа 1. Відчуйте на долонях видих з відкритого рота так, як це роблять на морозі, намагаючись зігріти диханням руки. Видих повинен бути безшумним, але досить інтенсивним і рівномірним.

Вправа 2. Перевести безшумний рівномірний видих в шипіння горлом, не перериваючи потоку дихання. Усвідомити таким чином механізм гальмування видиху зближенням голосових зв’язок.

Вправа 3. Початкове положення: максимально відкритий круговим рухом (вперед-вниз) рот, відстовбурчені губи, форма рота – прямокутник, поставлений на меншу сторону. Чотири коротких шиплячих звуку в формі гласного звуку «А» (проголошення «А» пошепки) без рухів артикуляції мускулатури в паузах і з безшумним вдихом. Одночасно з проголошенням «А» пошепки різкі зіткнення великого і середнього пальців правої руки.

Вправа 4. Початкове положення таке ж, як в попередній вправі. Після проголошення «А» пошепки і безшумного вдиху на паузі, вимовити голосну «А» звучно грудним регістром. Далі знову пауза без руху артикуляційної мускулатури і безшумний вдих. Повторити чотири рази. Права рука працює на шепотіння «А», як в попередній вправі, а ліва – робить такі ж зіткнення великого і середнього пальців на гучний грудний «А». Руки знаходяться на рівні рота.

Вправа 5. «Хвиля». Переклад Штро-басу в грудний регістр на голосному «А» з дедалі більшою силою тону, все більшим відкриттям рота. Вправу можна супроводжувати рухом рук, що зображують здіймання хвилі.

Вправа 6. «Від шепоту до крику». Скажіть «раз, два» пошепки, «три, чотири» тихим голосом, «п’ять, шість» середнім голосом, «сім, вісім» голосно, «дев’ять!» дуже голосно, «десять !!!» крикніть.

Вправа 7. «Крик-виття!». Початкове положення таке ж: максимально відкритий рот. На цей раз після безшумного вдиху треба перевести крик «А» висхідною інтонацією через регістровий поріг в фальцетний регістр на голосну «У» з широко відкритим ротом (майже «О»). Звук на «У» повинен мати характер гучного виття.

2.3 Повторення вивченого матеріалу

- Перевіримо як ви виконали домашнє завдання. Учитель разом з дітьми співає «Веселі ноти» І. Танчака.

2.4 Подання нового матеріалу

- На світі багато різних звуків, ми завжди щось чуємо: шарудіння, скрип гілок, дзюрчання води, стрекотіння коника. Це Звуки-шуми. Щоб з ними познайомитися, потрібно тільки гарненько прислухатися до всього, що відбувається навколо. Все що рухається навколо нас, видає звуки, шуми. І навіть найслабші звукові хвилі впливають на нас поза нашою волею. Шум може бути приємний або неприємний, в залежності від нашого настрою. Іноді ми говоримо «шум дощу», а іноді – «музика дощу». Правда красиво звучить? Але шуми не можна перетворити в ноти.

Шумові звуки – це і мова тварин. Давайте послухаємо: хто як говорить? (Відео 1).

А як чудово і гармонійно звучать голоси живої природи! Природа завжди щира і чиста з нами, ми чуємо і споглядаємо її, ми переживаємо її красу, її ритми можуть змінювати наш настрій, ми можемо сумувати і радіти, захоплюватися і заспокоюватися.

Звуки природи слугують основою для створення багатьох музичних творів. І, малюючи в музиці картини природи, композитори часто користуються звукообразотворчими прийомами, тобто музика може наслідувати звуки природи: спів птахів, дзюрчання струмочка, шум морського прибою, шелест лісу, гуркіт грому.

І зараз ми з вами в цьому переконаємося. Давайте послухаємо твір знаменитого венеціанського композитора Антоніо Вівальді (аудіо 1).

- Яку пору року зображує музика? Як ви здогадалися?

Діти пробують описати представлену картину, діляться враженнями впливу музики на почуття, що виникають в душі. А тепер давайте перевіримо чи збігаються  ваші враження з дійсністю (відео 2).

Гра «Музична історія»

Завдання: створити ритмічний інструментальний супровід.

Ліс – це цілий світ, наповнений життям. Мешканці лісу не завжди показуються на очі гостям. Ховаються в норах лисиці (діти грають на ксилофоні), за кущами таяться зайчики-боягузи (барабанять пальцями по маленькому барабану).

Але якщо довго гуляти лісом навесні, літом або ранньої осені, то обов’язково помітиш, як вирує життя під кронами дерев.

Якщо прийти до лісу вранці, між стовбурами дерев ще стоїть білястий туман. Трава мокра від роси, а дерева струшують на мандрівника цілий дощ (стукають пальцями по коліну).

У гущавині лісу темно. Але ось сонце пробивається крізь листячко й осяює лісовий світ. Пташки радісно вітають сонечко (грають на сопілці).

Стукає по кленовому стовбуру дятел (грають на тріскачці) у червоній шапочці. Цей трудяга витягує з-під кори шкідливих для дерев комах. Наївся і полетів (ляскають долонями по коліну).

Хитра руда лисиця (грають на ксилофоні) ховається в нору, почувши кроки людини, яка гуляє лісом. А на галявинці за кущем глоду тихо-тихо причаївся маленький заєць, навіть вушка прижав, думає, що його не видно. Навшпиньки крокуєш до звірка, але його вже слід пропав, тільки гілки трохи хитаються (вистукують на малому барабані).

- Ми з вами зобразили звуки лісу. А тепер подумаємо: які звуки називаються музичними?

Музика складається з безлічі музичних звуків. Музичні звуки чергуються з тишею. Звуки поєднуються у мотиви, мотиви – у фрази, а фрази – у речення. Музичні звуки мають 4 властивості: висоту та тривалість, гучність і забарвлення звучання (тембр).

Наприклад, ми розрізняємо пісні, виконувані високим жіночим голосом і низьким чоловічим. Легко відрізнити гучне звучання маршу від тихого, м’якого звучання ліричної пісні, короткі звуки, які слідують один за одним, – від більш триваліших. У розмаїтті звуків за забарвленням (тембром) ми можемо переконатися, послухавши одну і ту ж мелодію у виконанні на різних інструментах – наприклад, на фортепіано, гітарі, баяні.

Музики не буває без музикантів і без музичних інструментів. Музичні інструменти діляться на наступні основні групи:

- струнні (гітара, балалайка, віолончель, арфа, скрипка, домра, гусла). Струнні музичні інструменти мають струни, у деяких з них ще є смичок – довга палиця;

- духові (флейта, саксофон, труба, тромбон). Такі музичні інструменти зроблені у вигляді труби, в яку необхідно дути;

- ударні (бубен, барабани, ксилофон, маракаси). Ці інструменти виробляють звук шляхом удару по поверхні інструменту або погойдуванні самого музичного інструменту;

- клавішні (баян, акордеон, гармонь, рояль, піаніно). Такі музичні інструменти мають клавіші.

Музиканти, що грають на різних музичних інструментах, утворюють оркестр.

Для визначення особливостей тембру музичного інструменту застосовуються слова, запозичені з самих різних людських відчуттів і переживань. Наприклад, тембр світлий, блискучий, яскравий, темний, матовий, м’який, різкий, густий, тонкий, свистячий, оксамитовий, похмурий, здавлений, скляний, металевий. Музичні тембри нерідко порівнюють з фарбами в живопису.

Ті звуки, що ми виспівуємо називаються вокальні, а ті, які можемо зіграти на музичному інструменті – інструментальні.

Звуки вокальні завжди з нами поруч –

Це голоси і солістів, і хору.

А інструменти візьмемо в руки –

Інструментальні лунатимуть звуки.

Ви вже сьогодні чули, як звучить скрипка. Але у неї є ще родичі віолончель і контрабас. Віолончель значно більша за розмірами від скрипки. Її звучання соковите, співуче. Якщо скрипку музиканти тримають горизонтально, то віолончель ставлять вертикально. Виконавець грає сидячи, помістивши інструмент поміж колін.

А от інструмент, більший від скрипки в десять разів, зветься – контрабас. Грати на ньому доводиться стоячи. Це найбільш низький за звучанням музичний інструмент серед струнних.

- Я вас запрошую до концертного залу. Нагадую, що процес слухання музичного твору виникає з тиші, тишею закінчується; сядьте рівненько, обіпріться на спинку стільця. Молодці! Послухайте п’єсу французького композитора Каміля Сен-Санса «Лебідь» (аудіо 2).

- Співуча мелодія – віолончель зображує плавний рух лебедя по поверхні води, а фортепіано – брижі на воді.

- А тепер пропоную послухати іншу п’єсу Каміля Сен-Санса «Слон» (аудіо 3).

- У п’єсі «Слон» звучать контрабас і фортепіано. Важкий, неповороткий слон зі своєю слонихою танцюють вальс. Тему вальсу в низькому регістрі виконує найбільший струнний музичний інструмент – контрабас.

Порівняйте звучання віолончелі та контрабаса, які створюють музичні «портрети» лебедя та слона. Які ваші враження від слухання цих п’єс? Щоб дати повну відповідь на запитання, давайте заглянемо у нашу Музичну скарбничку слів (презентація PowerPoint).

- Музика – це мова почуттів. Унікальність музичного мистецтва полягає в тому, що зрозуміти закладене композитором почуття може практично кожна людина. Допомагають сприйняттю різні засоби музичної виразності. Одним з важливих засобів музичної виразності є ритм. Він зустрічається не тільки в музиці. Їм наповнена вся природа. У природі і в житті є свій ритм – чергування різних явищ (ранок – вечір, день – ніч, зима – літо, радість – смуток); рухів людини, гойдалки (вгору – вниз), дзвонів (дзень – бом), маятника (тік - так) тощо.

Стоїть собі годинник

На столику у нас,

Години та хвилини

Відстукує весь час.

Його блискучі стрілки

Не спиняться ніяк,

Ритмічне чути тільки:

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

- Ви вже знаєте, що не можна створити музику, яка вся складалася б тільки з звуків, однакових за тривалістю. Наприклад, тільки з коротких звуків або тільки з довгих. У кожній музиці обов’язково повинні бути звуки і довгі і короткі. Переконайтеся в цьому самі (відео 3).

- Ритм в музиці – це «золотий ключик». З його допомогою можна увійти в різні музичні жанри («кити»). Він здатний передати характери людей, дерев, квітів, тварин.

Гра «Відлуння»

Відлітають птахи в теплий край, в теплий край,

З ними пісня злітає журлива,

Золотаво-червоний задумався гай,

Похилилась калина вродлива.

Читаємо і плескаємо ритм. Читаємо по ритмо-складам: ті-ті, та, ті-ті, та, ті-ті, та, ті-ті,та. Далі граємо короткі звуки на трикутнику, а довгі –виділяємо маракасими.

3. Фізкультхвилинка з елементами імітації

Дзінь-дзелень, дзінь-дзелень,

Працювали цілий день.

А тепер спочинем трішки,

Розімнемо ручки й ніжки.

Руки вгору, руки вниз,

На всі боки повернись.

У долоньки поплескали

І руками помахали.

Ніжками затупотіли,

Потім дружно всі присіли.

Встали хутко, посміхнулись

І до праці повернулись.

4. Гра «Міні-театр»

- Пропоную доповнити музичний супровід до казки «Ріпка». Спочатку треба створити атмосферу театру в класі – повісимо плакат «Народна казка «Ріпка»». Послухайте основний музичний супровід до казки (аудіо 4). Тепер подивимось, яке обладнання ми маємо. Дитячі музичні інструменти: маракаси, малий барабан, металофон, бубон, дзвіночок, трикутник. Ще нам потрібні 2 кубика та чайник для заварювання, наповнений наполовину водою.

Дійові особи:

Маракаси – кроки Дідуся – він старенький, тому човгає ногами.

Малий барабан – Бабуся поспішає на город.

Металофон (гліссандо) – Онучка – весела, прудка.

Бубон – Жучка виляє хвостиком.

Дзвіночок – Кішка, грайлива, любить грати.

Трикутник – Мишка бігає маленькими ніжками.

Кубики – нагадують гучний стукіт лопати – це працює Дідусь.

Чайник для заварювання – поливаємо ріпку водою.

ТУТТІ – всі інструменти разом. Вся родина радіє багатому врожаю. Адже тільки дружна робота приносить результат.

Вийшла ось така музична казка:

Дідусь ріпку посадив, намагався, що є сил. (Кубики)

Поливав водою, колодязною, ключовою. (Чайник булькає)

Славний виріс урожай, тільки знай, та прибирай. (Народна мелодія)

Вийшов Дідусь до городу (Маракаси) і узявся за роботу.

Тягне, тягне Ріпку Дідка, не дається йому Ріпка. (Народна мелодія)

– Бабці на город треба поспішати – ріпку витягати!

Почувши поклик Дідуся, вже Бабуся шкутильга (Малий барабан).

Тягнуть, тягнуть – не виходить. (Народна мелодія)

– Нехай Онучка до городу ходить!

Прибігла Онука до городу (Металофон (гліссандо), стареньким на допомогу.

Втрьох вони ту Ріпку тягнуть – треба ж Ріпці так застрягнуть (Народна мелодія)

Онучка Жучку викликає, та біжить, хвостом виляє. (Бубон)

Онуку за платтячко бере – але ріпка теж не йде.

– Кішку треба кликнуть – пропонує Жучка та й біжить до хати рвучко (Бубон)

З грубки зістрибнула Кішка: «Гаразд, допоможу вам трішки!» (Дзвіночок)

Та не дається їм той овіч, хоч трудилися пліч-опліч. (Народна мелодія)

Кішка Мишку кличе до городу, всі чекають її приходу (Народна мелодія)

Мишка Кішку за хвостик хапає (Трикутник) – витягти Ріпку допомагає.

ТУТТІ (всі інструменти разом під народну мелодію).

- Молодці, гарну мелодію створили.

5. Закріплення поданого матеріалу

Гра «Світ Шумових та Музичних звуків»

У вас є дві картки. Я буду називати різні звуки, а ви показувати, які це звуки.

Журавлів прощальне клекотання,

Літака гучне звучання.

Гул машини у дворі

Дитячі пісні навесні

Бринь та бринь, гітару взяв,

А як грати я не знав.

Контрабас: дун-дун, дун-дун,

Має небагато струн.

Ксилофон: «Дін-дон, дон-дон-дін» –

Чути ніжний передзвін.

Гра «Магазин»

Я запрошую вас завітати у магазин музичних інструментів. Але у продавчині багато роботи. Допоможіть їй розкласти інструменти на чотири полички: маракаси, гітара, саксофон, баян, бубон, акордеон, балалайка, віолончель, ксилофон, флейта, труба, арфа, гармонь, рояль, тромбон. скрипка, піаніно. домра, барабани, гусла.

Гра «Ритмічний диктант»

Вгадують по ритму, який виплескує вчитель знайомі пісні.

- А тепер давайте займемося імітацією звуків.

Гра «Дощик»

Учні труть долоні – це вітер, клацають пальцями – краплі дощу, ляскають в долоні – дощ, ляскають долонями по стегнах – злива, ляскають долонями по стегнах і тупотять в ритм ногами – злива з градом. Повторюють те ж саме, але в зворотному порядку: злива з градом, злива, дощ, краплі дощу, вітер.

5.1 Рефлексія

- Вам сподобався урок? Щоб висловити своє ставлення, прикріпіть квіточки на клумбу. Якщо сподобався – квіточка з посмішкою, а якщо ні, то сумну квіточку. Наш урок закінчено. Дякую за вашу роботу. До побачення.