План-конспект Першого уроку «Етно-подорож стежками України. Фольк-урок»

План-конспект ПЕРШОГО уроку для учнів 3-А класу

із серії «Я люблю свою країну»

Тема: «Етно-подорож стежками України. Фольк-урок»

       Мета: поглибити знання учнів про історію, традиції та звичаї, побут українського народу, природні ресурси, символи та культурну спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між дітьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавального інтересу.

       Обладнання та оформлення: ноутбук, інтерактивна дошка, презентаційний аудіо- та відеоматеріал, елементи народної символіки, карта України, карта Європи,  прикрашена класна кімната.

Хід уроку:

І. Організаційний етап:

1. Учні розсаджуються в класній кімнаті.
2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.

Учитель:

Доброго дня!

Сьогодні свято завітало в школу,

Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.

Змужнілі  сонцем, зласкані улітку,

Ми розпочинаємо перший наш урок.

ІІІ. Основна частина:

1. Доброго ранку, мої дорогі діточки! Ось і закінчився наш літній відпочинок, ви всі набралися вдосталь сил та енергії на новий навчальний рік! В цьому році ми дізнаємося багато нового про оточуючий світ, вивчимо нові числа та навчимося обчислювати великі величини, продовжимо удосконалювати навички письма та читання, а від сьогодні дізнаємося ще більше про нашу країну – Україну, про звичаї та традиції наших з вами пращурів, про шкільну науку наших прабабусь та прадідусів та багато іншого. Радію тому, що бачу сяючі очі, що бажають знань! Запрошую до етно-подорожі, наразі  фольк-урок.

2. Що ж ми знаємо про нашу країну? (на фоні етномелодії) - відеоряд

Столиця України – місто Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.

–   Погляньмо на карту України. На ній позначено кордони української землі. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км. Родюча та багата на «скарби» українська земля.

       В Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер, 9 мільйонів гектарів країни вкрито лісами, що становить 15 % від її площі.

       Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території України проживають представники понад 130 національностей.

3. Фізхвилинка:

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться,

І до сонця потягніться,

В різні боки нахиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте.

4.  А зараз ми з вами проведемо конкурс «Мовознавство для допитливих»:

Завдання – здійснимо подорож містами України і скажімо, хто нас зустріне?

у Києві – киянин  у Донбасі - донбасівець

у Кіровограді – кіровоградець в Одесі -  одесит

у Харкові – харків’янин у Чернівцях - чернівчанин

у Львові – львів’янин у Чернігові - чернігівець

у Сумах – сумчанин у Полтаві – полтавчанин

5. Слово учителя. Збулася мрія багатьох століть. Україна – стала соборною, незалежною, самостійною  державою. В цьому році 24 серпня їй виповнилося 28 роки.

Відповідно до статті 20 Конституції України (1996р.) Державними символами україни є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.

Прапор. Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу. Блакитний, синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще - це колір миру.

28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор державним прапором.

Герб - це символ влади, нашому гербу – понад тисячу років!

У тризубі відображено триєдність життя. Це батько-мати-дитя. Вони символізують собою силу-мудрість-любов.

Слово « гімн» грецького походження (похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності.  Слова національного гімну «Ще не вмерла України…» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський. Музику - західноукраїнський композитор Михайло Вербицький.

Із гімну починають надзвичайні масові події, урочисті збори. Слухають і виконують гімн стоячи.

Легенда

Не тільки людина, не тільки сім’я мають властиві їм ознаки – такі зворушливі й неповторні. Кожна держава також має свої розпізнавальні символи. Це герб, прапор і гімн.

З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому матір подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед, показувала шлях до кращого життя. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб. 

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними (героїчними) вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором.

А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку – Україну.

Вони стали державними символами України.

(А.Сокол, О.Конечна. Уривок з книги „Моя країна – Україна”)

Бесіда.

• Діти, якого кольору наш прапор?
• Що символізують жовтий і голубий колір?
• Хто з вас знає, що символізує наш герб?  Скільки йому років?

6. Зорові вправи:

Щоби зір хороший мати,

Треба очі тренувати.

Подивитись вправо, вліво, вверх і вниз,

А ще ласкаво посміхнутися гарненько

І закліпати швиденько.

Потім трішки відпочити, фізхвилиночку зробити.

7. Фізхвилинка:

Хмарка сонечко закрила,

Слізки дрібнії хронила,

Ми ті слізки позбираєм,

У травичці пошукаєм.

Пострибаєм,як звірята,

Політаєм, як пташенята,

Потанцюємо ще трішки,

Розімнемо ручки, ніжки.

Всі веселі? От чудово!

І на місце сіли знову!.

8. Учитель: Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні  в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.

Послухайте ж уривки з українських пісень(під відеоряд зображень до пісень українських сел., вбрання жінок та чоловіків, ошатно вбраних до світ хат) – попурі укрпісень:

«Несе Галя воду»

«Ти ж мене підманула»

«Розпрягайте,хлопці, коней»

«Ой на горі та й женці жнуть»

«Два кольори»

9. Учитель: Нашим державним символам, нашим звичаям та традиціям ми завдячуємо нашим пращурами, які крізь піт, сльози та кров здобувати ідентичність нашого народу, несхожість на інші національності. Наші прабабусі та прадідусі невтомно працювали на полях, обробляли землю та збирали урожай, ця праця була важкою від сходу сонця та до його заходу, матір та батько, якщо він не був на війні, працювали, малі діти залишалися вдома на господарстві. З самого малечку матір вчила доньку куховарити років з 6 чи 7, щоб та потім могла наготувати та принести батькам їжу у поле, аби підкріпитися. Пообіді батькам легше було полежати та відпочити в тіні дерева, ніж гаяти сили на прихід додому та обід. Як же вчила мати доньку готувати?

Наші пращури дуже любили природу і вірили в існування добрих і злих сил у ній. Щоб захиститись від них, люди створювали обереги. Оберіг - це талісман, що лікував і оберігав свого власника. Із їх допомогою народ зберіг свою родову пам'ять, історію, культуру.

Один з різновидів народного оберегу – лялька-мотанка. Є різновиди ляльки-мотанки: лялька-подружка, лялька на щастя та інше. Змалечку у дівчаток з’являлася лялька-подружка, яка була з дівчинкою скрізь в нагоді. Щоб навчити дівчинку куховарити, мати ставила ляльку-подружку доньки біля кухлика і пояснювала, у кухлик насипаєш каші по пояс(по пояс ляльки), води їй по горло і ставиш у піч, недалечко ляльку, коли каші буде ляльці вище голови, діставай. Так, граючись, дівчинка вчилась. Кажуть, усі обрАзи, сльози та секрети лялька-подружка зберігала.

Щодо шкіл, то раніше були церковно-приходські школи при Церквах , в яких вчили як читати молитви на церковно-слов’янській мові, вчили рахувати, красиво писати, співати тощо. У кожній такій школі при вході стояла лава, а поруч діжка з розгами(лозинами). На лаву вкладали розбишаку або невігласа та розгами «надоумлювали» на вивчення наук. В кожному класі за останніми партами сиділи неохочі до науки учні, а найлінивіших вдягали у шапочку з віслючими вушками, то була велика ганьба, тому дитина намагалася виправлятися.

10. Закріплення вивченого. Творча робота

1. Учні виготовляють за шаблоном прапор України.

ІV. Підведення підсумку уроку.

Кожну нашу родину можна порівняти з могутнім деревом, в якого міцні корені. Відірви ці корені – зламається дерево. І навпаки, наша пам’ять робить його невмирущим. Спробуємо зробити всім своїм життям, працею так, щоб дерево вашого роду ніхто не зміг похитнути. Гідно несіть славу наших предків.

Діти, пам’ятаймо, що країна наша – Україна, дбаймо та цінуймо нашу Батьківщину!