ПЛАН-КОНСПЕКТ ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ
на тему: «День Соборності України»
Мета: виховувати нацiональну свiдомість учнiв, людську гiдність, глибоку повагу та любов до Батьківщини; формувати риси громадянина української держави; поглиблювати знання про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробуджувати iнтерес до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до рідної країни.
1
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
"ДИТЯЧИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ
(СПЕЦІАЛЬНИЙ) САНАТОРІЙ "ЛЮСТДОРФ"
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ
на тему: «День Соборності України»
Свірська Людмила Іванівна
---------------------------------- вчитель історії l категорії
ЗОШ І-ІІ ступенів
…………………………….санаторія «Люстдорф»
Одеса – 2015 рік
Тема: День Соборності України.
Мета: виховувати нацiональну свiдомість учнiв, людську гiдність, глибоку повагу та любов до Батьківщини; формувати риси громадянина української держави; поглиблювати знання про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробуджувати iнтерес до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до рідної країни.
Обладнання: державна символіка, Конституція України, мультимедійний проектор.
Форма проведення: концертна програма.
Місце проведення: клуб санаторія «Люстдорф».
Час проведення: 45 хвилин.
Хід заходу
І. Вступна частина.
Веду́чий 1. Доброго дня, шановні пані та панове! (Слайди №1-2)
Сьогодні «День Соборності України». Майже 100 рокiв тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiд недавна. Лише за умов державотворчих процесiв в Українi цей день набув своєї чинностi. Так трапилось, що на протязi багатьох столiть iсторичного розвитку Україна не мала власної державностi i єдиної територiї. Українськi землi належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, згодом Румунiї, Чехословаччинi.
Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної Вітчизни. Саме сьогодні, коли керівництво «дружнього народу» розпочало неоголошену війну проти волі, незалежності українців. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.
ІІ. Основна частина.
Веду́чий 2.
«Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть».
Т.Шевченко (Слайд №3)
Веду́чий 3. Україна – це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. Це наша мати – Батьківщина. В кожного одна Вітчизна і кожен має любити її.
Складною і бурхливою була доля України. Топталися по ній орди чужинців, ворожі пазурі роздирали її тіло. Але Україна вистояла і сьогодні є єдиною, соборною і незалежною.
Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У ХVIIІ — початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність. (Слайд №4)
Веду́чий 4. Щороку 22 січня український народ із вдячністю згадує тих героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну українську державу.
Соборність включає у себе єдність і згуртованість. Це поняття з’явилось у нашому науковому і політичному лексиконі порівняно недавно. Воно не є явищем суто українським. Слово соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності.
Ідея всеукраїнської єдності формувалися ще з часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.
Веду́чий 5. Реалізувалась ця мрія внаслідок революційних виступів українців у 1917року.
1 грудня 1918 р. У Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу.
3 січня 1919 року на першому засіданні Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР і УНР. Часописи підкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборності українських земель. (Слайд №6)
Директорія і Рада Народних Міністрів призначила святкування об’єднання ЗУНР і УНР на 22 січня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, який проголосив УНР самостійною, незалежною державою, отже мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності і Соборності.
Веду́чий 6. 22 січня 1919 року о 12:00 годині на Софійській площі м. Києва розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки.
Член Директорії Ф. Швець зачитав Універсал Директорії:
«…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу». (Слайди №7-9)
За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.
− 1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;
− 2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;
− 2013 рік – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;
− Весна 2014 – початок бойових дій українських військових та добровольців у боротьбі з бойовиками, які тероризують східні регіони України. (Слайд №10)
Офіційно в Україні День соборності відзначається з 1999 року. Свято встановлено «…враховуючи політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки та утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року №42/99. (Слайд №11)
Веду́чий 7.
Все, що мрiялось вiками,
Сповнилось, настало!
«Ще не вмерла Україна» —
Гордо прозвучало.
(Виконання гімну України) (Слайд №12)
Літературно-історична вікторина.(Слайд №13)
Веду́чий 1. А зараз хочу запропонувати вам літературно-історичну вікторину, яка покаже найкращого знавця літератури та історії України.
Поетична хвилинка. (Слайд №14-15)
Веду́чий 2. Українським народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому світові. Україна може пишатися своєю древньою, величною історією.
− А чи знаєте ви, що означає слово «Україна»?
Пропоную послухати легенду про Україну.
Учениця (розказує легенду):
ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУ.
Колись давним-давно в одному селі жила бідна вдова. Не було в неї ніякої втіхи від життя, тільки одна важка робота. І ось настав радісний день. В неї народилась дівчинка – маленька, крихітна, гарненька. І стала думати, яке ім’я дати своєму дитяті. Тут, звідки – невідомо, осяяна маревом, з’явилася в хаті чарівниця. Вона з тривогою і жалістю дивилася на немовля і сказала вдові: «Не давай дитині імені, вона сама його знайде, а якщо даси, то вона помре». Дівчина росла- підростала, була розумною, слухняною, але невеселою, часто журилася тим, що у неї немає імені. І ось їй виповнилось 16 років. Задумала вона вирушити у білий світ, щоб знайти своє ім’я. Мати ніяк не хотіла розлучатися з донькою, але вона була невідступна і потайки вирушила в дорогу. Бідна вдова чекала день, другий, не витримала розлуки і пішла свою доньку шукати. Ішла, йшла і вийшла в чисте поле, жовте-жовте і пшеницею колоситься. В чистому блакитному небі ластівки кружляють, світить ясне сонечко. І бачить мати – спить на полі дівчина, її дочка, та така гарна, що вона мимоволі замилувалась нею. Раптом потемніло синє небо, здійняв вітер куряву, полягла до землі колосиста пшениця. Почувся тупіт та іржання коней, брязкання зброї, вигуки чужою мовою. Це були війська хана Батия. Попереду їхав син хана. Раптом він побачив красуню-дівчину, зупинився і вигукнув: «Укра-юина», що на його мові означало «Дівчина молода». Дівчина прокинулась, хан схопив її і забрав із собою. Мати, побачивши це, опустилася на коліна і стала благати Господа Бога захисту для своєї єдиної дитини. Раптом стало все чорне-чорне, загримів грім, затряслася, здригнулася земля, а потому все стихло… По небу пропливали ніжно-блакитні хмаринки. Лише курява здіймалась навкруги, і на полі стояла самотня вдова. Пішла вона плачучи по землі шукати свою дитину. А в пам’яті лишилося одне – Україна, Україна. Йшла… З очей падали сльози. І там, де на землю падали сльозинки, проростали квіти волошки. Мати йшла боса, колола ноги, і, де на землю падала крапля крові, виростали маки. Де пройшла мати по землі, так і стала та земля зватись Україною.
Декілька учнів по черзі читають вірші про Україну.
УРИВОК З ПОЕМИ ІВАНА ФРАНКА "МОЙСЕЙ".
Та прийде час, i ти огнистим видом
засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі,
I глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті i по своїм полі.
***
Встане славна мати-Україна,
Щаслива і вільна,
Від Кубані аж до Сяна-річки
Одна нероздільна.
Щезнуть межі, що помежували,
Чужі між собою,
Згорне мати до себе всі діти
Теплою рукою.
Єднаймося, братаймося
В товариство чесне,
Най братерством, щирими трудами
Вкраїна вокресне!
НАШ РІДНИЙ КРАЙ.
Щоб довелося мандрувати –
Піти по рідній всій землі:
У кожне місто завітати,
У кожнім побувать селі, -
То навіть би за сотню років
Цього б не встигли ми зробить:
Простори в нас такі широкі,
А міст і сіл – що не злічить!
М. Познанська
НАША СЛАВНА УКРАЇНА.
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.
В. Самійленко
ЦЕ МОЯ УКРАЇНА.
Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна,
Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна.
А. Камінчук.
Веду́чий 1. Доповнити прислів’я й пояснити їх зміст. (Слайд №16)
7. Перегляд відеоролика про Україну. (Слайд №17)
ІІІ. Заключна частина.
Веду́чий 3. (Слайд № 18-19)
Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». Подумайте, і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна це ….».