ПЛАН-КОНСПЕКТ семінарського заняття «Особа Наполеона в історії»

Про матеріал

Навчальною метою заняття є поглибити, закріпити і систематизувати знання, теми «Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції». Після заняття студент повинен: знати: терміни «бонапартизм», «Битва народів», «Віденський конгрес», «Священний союз», «територіальний поділ Європи» тощо. розуміти: характер і мету наполеонівських воєн як засобу здійснення зовнішньої політики; причини поразки наполеонівських військ у Росії, роль Віденського конгресу у світовій історії. вміти: на прикладі життя і діяльності Наполеона дати оцінку ролі видатної особи в історії.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПЛАН-КОНСПЕКТ

семінарського заняття

«Особа Наполеона в історії»

Склала

студентка групи ІСЕ-51/м

Ярма М.Р.

2018

Дисципліна: Історія Західної Європи та північної Америки.

Вид заняття: Семінар-бесіда.

Тривалість заняття: 90 хв.

Навчальна мета: поглибити, закріпити і систематизувати знання, отримані на лекціях темою яких була: «Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції». Після семінарського заняття студент повинен:

знати: терміни «бонапартизм», «Битва народів», «Віденський конгрес», «Священний союз», «територіальний поділ Європи» тощо.
розуміти: характер і мету наполеонівських воєн як засобу здійснення зовнішньої політики; причини поразки наполеонівських військ у Росії, роль Віденського конгресу у світовій історії.
вміти: на прикладі життя і діяльності Наполеона дати оцінку ролі видатної особи в історії.

Виховна мета: прищеплення інтересу до вивчення видатних особистостей в історії людства, їхньої ролі у становленні світової історії.

Розвивальна мета: розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з джерелами, літературою, як науковою так і художньою, формування умінь і навичок аналізу історичних фактів, явищ, проблем тощо.

Міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: «Історія Центрально-Східної Європи», «Історія Нового Часу»,«Історія Західної Європи та північної Америки XVI - кінець XVIII ст», «Історія південних і західних слов'ян в Новий час (кінець XVIII ст - 1914 р.)».

Забезпечувані дисципліни: «Нова історія України», «Історія Центрально-Східної Європи», «Історія Західної Європи та північної Америки кінець XVIII -ХХст», «Історія південних і західних слов'ян в Новий час ( 1914-поч ХХІ )».

Навчально-методичне забезпечення заняття

Наочність:

Таблиця розподілу карти Європи після віденсьеого конгресу 1815р., ілюстративний матеріал.

Роздатковий матеріал: Тексти документів (підготовані на вибір викладача), карта Європи після Віденського конгресу, тестові завдання.

Рекомендована література: Основна: Манфред А. З. Наполеон Бонапарт. — М.: Мысль, 1989.; Тарле Е. В. Наполеон. М., 1989;Бен Вейдер. Блистательный Бонапарт. М.: Международные отношения, 1992.; Додаткова:Чандлер Д. Военные кампании Наполеона: Триумф и трагедия завоевателя. — М., 2000.;Бен Вейдер, Дэвид Хэпгуд. Кто убил Наполеона? М.: Международные отношения, 1992.; Галло Макс Наполеон. — М.: «Захаров», 2009; Мартино Ж. «Повседневная жизнь на острове Святой Елены при Наполеоне.» — М.: АСТ, 2002.; Кронин Винсент Наполеон. — М.: «Захаров», 2008.; Чандлер Д. Военные кампании Наполеона. — М.: Центрополиграф, 1999.;Чандлер Д.(под ред. А.Зотова)Ватерлоо.Последняя кампания Наполеона.— СПб.:Знак, 2004; Эдвард Радзинский. Наполеон. Жизнь после смерти. — М.: АСТ, 2007.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина (2-3 хв.)

•Привітання викладача зі студентами.

•Виявлення відсутніх.

•Перевірка підготовленості групи до заняття.

ІІ. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності студентів

(до 5 хв.)

•Повідомлення теми, мети та завдань.

•Мотивація вивчення теми (бесіда, що передбачає з’ясування значущості теми і її професійну спрямованість). Розгляд матеріалу дозволить з’ясувати характер бонапартизму як нової європейської політики початку XIX ст,, показати вплив однієї особи на долі народів і держав Європи. Образ Наполеона І став невичерпним джерелом для літератури, мистецтва, кінематографа. Після Віденського конгресу відбулося становлення нового міжнародного порядку, закладення основ нових міжнародних відносин.

•Повідомлення плану заняття.

План:

Бонапартизм, як форма правління.
Розгром Наполеонівської армії в Росії
Рішення Віденського конгресу й мета створення Священного союзу.

ІІІ. Обговорення навчальних питань семінару (70-75 хв.)

Обговорення питань семінару розпочинається з актуалізації попередніх знань студентів. Коли та за яких умов до влади приходить Наполеон Бонапарт? В якому статусі?

Питання «Бонапартизм, як форма правління» є одним з найважливіших при вивченні даної проблеми. Для розгляду даного питання запрошується хтось із студентів, хто підготував доповідь на дану тему. Завданням викладача є пояснення аспектів, незрозумілих студентам.

Студент має наголосити на наступному: Після утворення у Франції консульства влада зосередилася в руках однієї особи, оскільки велика буржуазія й селянибули зацікавлені в такій системі організації влади. Наполеон зміг зберегти ті завоювання революції, які цілком відповідали інтересам над буржуазії, селян-власників. Зміцнення особистої влади Наполеона супроводжувалося застосуванням традиційних методів розправи з супротивниками.

Необхідно зазначити, що гасло французької революції «Свобода! Рівність! Братерство! за часів Бонапарта було замінене гаслом «Власність, свобода, рівність!» чому так сталося? Про захист чиїх прав йшлося? Що означає термін Бонапартизм (особлива форма правління буржуазною державою, коли її главою був імператор, буржуазія була усунена від влади, а управління належало офіцерсько-чиновницькій верхівці суспільства).

Студент має зазаначити, чому бонапартизм прагнув втілити ідею єдності нації під гаслом виняткової першості Франції на міжнародній арені? (прагнення не допустити нової революції; бажання перемогти монархічні держави, що оточували Францію).

Студент має дати відповідь на питання, чому якобінці проводили політику дехристинізації, а Наполеон І уклав союз з Папою Римським.З'ясувати значення кодексів Наполеона для Франції, чи вплинули вони на заміну революційного «Свобода! Рівність! Братерство!» на гасло «Власність, свобода,рівність!» ?

У доповіді має бути висвітлений і аспект воєн: Трафальгарська битва 21 жовтня 1805р., у якій англійська флотилія на чолі з адміралом Нельсоном розгромила франко-іспанський флот. Аустерліцька битва 2 грудня 1805 р. (необхідно підкреслити кровопролитний характер, відзначити втрати воюючих сторін і по-
яснити значення битви). Розгром Пруссії в жовтні 1806 р. (битви дід Єною і Аустерліцом). У битвах біля Прейсиш-Ейлау і Фрідланда Наполеон фактично розбив російсько-прусську армію і підійшов до Неману. Імператор Олександр І вирішив піти на перемир'я. 25 червня 1807 р. в результаті переговорів Наполеон і Олександр І уклали мир у місті Тільзіті. За умовами цього миру Олександр І визнавав усі завоювання Наполеона, і Росія залучалася до континентальної блокади, одержуючи натомість свободу дій проти Туреччини й Швеції.

Після виголошення доповіді відбувається подальше обгоаорення даного семінару. Ведеться обговорення питань: Чому ведення Францією загарбницьких воєн стало неминучим?

Чому Тільзітський мир був неміцний?

Як Наполеон І втілював у життя свій девіз «Усе для французького народу!»?

Під час розгляду наступного пункту “Розгром Наполеонівської армії в Росії” знову запрошується для виступу студент з підготовленою доповіддю. Варто розпочати з того як розвивалия російсько-французькі відносини в 1800-1811рр., чи була війна Франції та Росії неминучою. Доповідь має коротко містити в собі відомості про початок військових дій, плани Наполеона. У 1809 р. Франція розгромила Австрію. Це спричинило погіршення відносин між Росією і Францією. Наполеон Бонапарт, порушивши Тільзітський мир, перестав враховувати інтереси Європі, на Сході. Росія, у свою чергу, була незадоволена континентальною блокадою Англії, яка призвела до того, що Росія не могла продавати й закуповувати в Англії різні товари. Тому Росія через посередників відновила торгівлю з Англією, дозволивши в 1810 р. заходити у свої порти суднам нейтральних держав. У результаті франко-російські відносини різко загострилися.

12 червня 1812 р. війська Наполеона, перейшовши через р. Німан вторглися на територію Російської імперії. Армія Наполеона налічувала близько 600 тис.

Російські війська зосередилися в Смоленську. Туди ж рушив і Наполеон. У результаті битви, що відбулася, росіяни зазнали величезназних втрат і залишили Смоленськ. 8 серпня 1812 р. за наказом Олександра! головнокомандуючим російською армією був призначений М. Кутузов. Доповідач має коротко охарактеризувати Бородінську битву, та як відбувався процес відступу військ Наполеона.

Під час дискусії між студентами необхідно вказати основні причини поразки армії Наполеона.

Наступне питання: “Рішення Віденськогоо конгресу й мета створення Священного союзу” має на меті окреслити основні зміни в Європі після падіння імперії Наполеона. Студент-доповідач ма на початку своєї розповіді розкрити суть терміну Битва народів, та проаналізувати причини які спричинили цю подію.

Чому коли після битви під Ватерлоо Наполеонові пропонували озброїти ремісників і бідноту, створити з них загони Національної гвардії, проголосити вітчизну в небезпеці й установити на якийсь час диктатуру Наполеон відмовився це зробити? Чим пояснюється відмова Наполеона від проведення таких заходів, адже вони, можливо, могли врятувати Францію від вторгнення інтервентів?

Восени 1814 р. до Відня на конгрес з'їхалися 216 представників всіх європейських держав, виключаючи Турецьку імперію. Росія була представлена царем Олександром І, Австрія - канцлером Меттерніхом, Пруссия - міністром-президентом Гарденбергом, Інтереси Франції представляв Шарль Моріс Талейран, який очолював дипломатичну службу часів Наполеона і тимчасовий уряд Франції після зречення Наполеона влади. Бурбони, які повернулися до влади, оцінили заслугу Талейрана. На конгресі Талейран вміло використовував методи таємної та «брудної» дипломатії. Головну роль серед них грали сильні переможці Наполеона - Росія, Англія і Австрія. Це був найбагатолюдніший і значніший з дипломатичних конгресів, які скликалися коли-небудь до XX сторіччя.

Цілі конгресу — повернення території Франції у межі кордонів 1789 року; територіальний переділ Європи на користь головних переможців — Англії, Росії, Австрії, Пруссії; підписання різних угод і договорів, спрямованих проти нових революційних виступів і національних конфліктів, відновлення панування дворянства в державах, раніше підкорених Наполеоном — було досягнуто.У багатьох з держав конгрес на основі так званого принципу легітимізму (від французького слова legitime - законний) підтримував відновлення на престолах колишніх династий і дворянсько-монархічних порядків.

Викладач пропонує студентам на розгляд схему “Територіальні зміни в Європі в 1815—1847 рр.”

Країна	Територіальні зміни
Франція	Повернена до кордонів 1780 р.
Росія	Закріпила за собою частину Польщі з Варшавою
Англія	Одержала острів Мальта. Капську область і острів Цейлон
Австрія	Приєднала Ломбардію і Венецію
Пруссія	Одержала частину Саксонії і Рейнську область
Німеччина	Розділена на 38 держав
Італія	Розділена на 8 держав

Переможцям наполеонівської імперії загрожувала серйозна небезпека в разі відродження у Франції бонапартистської диктатури. Але більш всього феодально-монархічні уряди боялися революційних і національно-визвольних рухів. Легітимні монархи прагнули до взаємного зближення і співпраці для підтримки абсолютизму, церкви і всіх засад феодальної реакції.

Ініціатива укладення спеціального договору про союз європейских монархів проти революцій виходила від царського уряду. Олександр I запропонував християнським монархам Європи укласти "Священний союз", акт якого був сформований самим царем. У Парижі у вересні 1815 р. до нього приєдналися австрійський імператор і прусський король, а незабаром і майже всі інші правителі Європи. Англійський уряд офіційно не поставив свого підпису щоб уникнути дебатів у парламенті, але|та| принц-регент особистим листом виразив участникам "Священного союзу" свою повну солідарність з його политикою.

Акт "Священного союзу" говорив про підтримку християнської віри, беззаперечної покори підданих своїм правителям, які повинні подавати один одному "сприяння, підкріплення і допомогу".

Наполеон вдруге зрікся престолу (22.06.1815). Був засланий на острів Святої Єлени, де і помер. У 1840 прах Наполеона перевезено до Парижа. Імператора поховано в Домі Інвалідів у Парижі.

Після завершення розгляду даного питання суденти все ж мають дати відповідь на питання чому впала імперія Наполеона та яке значення особи Наполеона Бонапарта в світовій історії?

Методи: словесні та наочні.

Бесіда – викладач задає студенту-доповідачу запитання, які допомагають йому більш повно розкрити тему виступу.

Дискусія – обговорення студентами проблемних питань наявних у виступі студента-доповідача.

Пояснення – після доповіді студента викладач підсумовує сказане ним у більш лаконічній та зрозумілій формі, наголошуючи на основних моментах.

Розповідь – викладач ілюструє факти, наведені у виступі студента, цікавим матеріалом .

Викладач сприяє застосуванню у виступі студента методів індукції, дедукції, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, виділення головного тощо.

ІV. Підбиття підсумків заняття (до 5 хв.)

• Коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто).

На семінарському заняття було розглянуто період правління Наполеона Бонапарта у Франції, висвітлено роль його особи у світовій історії, розглянути основні війни та мирні договори, а також окреслено розподіл меж Європи після Віденського конгресу 1815 року.

• Мотивація діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи.

В кінці заняття викладач проводить тестування за тематикою пройденого семінару. Це дозволить залучити до активної інтелектуальної діяльності усіх студентів групи, а також виставити їм бали за роботу на семінарському занятті. Подібні тестування дозволяють закріпити знання студентів, підготувати їх до майбутніх контрольних робіт.

V. Повідомлення домашнього завдання (2-3 хв.)

Написати есе «Особа Наполеона в історії»

Додаток 1.

Документи.

Органічний сенатус-консульт від 28 флореаля XII року (18 травня 1804 р.)

Ст. 1. Управління республікою доручається імператорові, який приймає титул імператора французів. Правосуддя чиниться від імені імператора, посадовцями, які призначаються ним.

От. 2. Наполеон Бонапарт, раніше перший консул республіки, стає імператором французів.

Ст. 3. Імператорський сан передається у спадок... кровним і законним нащадкам Наполеона Бонапарта за чоловічою лінією..

Ст. 52. .„Імператор... присягає на Євангелії французькому народові...

Ст, 53. Присяга імператора виголошена такими словами: «Присягаюся підтримувати цілісність території республіки, поважати й примушувати' інших поважати закони... і свободи культів, поважати... рівність у правах, політичну Й громадянську свободу... не накладати ніяких податків і не стягувати ніяких зборів, як тільки згідно із законом... управляти, маючи на увазі одні лише Інтереси, щастя і славу французького народу ....

Тільзітський союзний договір між Францією та Росією

1. Його величність імператор Всеросійський і його величність імператор французів і король Італії зобов'язуються бути спільниками в будь-якій війні, яку Росії або Франції довелося б почати або вести проти будь-якої європейської держави...

...жодна зі сторін, які домовляються, не може у жодному разі вступати в мирні переговори без участі або згоди іншої сторони.
На випадок, якщо Англія... не заявить про свою згоду укласти мир, але поверне всі завоювання, зроблені нею за рахунок Франції та й союзників з 1805..*—буде вручена нота... Російський посланник одержить наказ... зажадати свого паспорта і негайно залишити Англію ....

Державний діяч Росії М. Сперанськин писав:

Вірогідність нової війни між Росією та Францією виникла майже разом із Тільзітським миром. Сам по собі мир містив у собі майже всі елементи війни.

Наполеон про кампанію 1813 р.

...16 жовтня армії зійшлися на полі бою під Лейпцигом. Французька армія вийшла переможницею. 18-го числа трапилося б те ...якби саксонські війська, що займали одну з найважливіших позицій, не перейшли на бік супротивника з батареєю із 60 гармат, які відразу ж були направлені проти французької лінії... Наполеон поспішив туди з половиною своєї гвардії та прогнав саксонців і шведів з їхніх позицій.

...Уночі французька армія почала рух, щоб розташуватися за річкою... Чекали на обози з боєприпасами, у яких французи мали потребу. Зрада деяких німецьких контингентів... що пішли за прикладом... саксонців, випадок з Лейпцигеьким мостом, який було висаджено... перш ніж... був даний відповідний наказ, — стали причиною того, що армія... зазнала... втрат, які звичайно є наслідком найбільших поразок ..

Додаток 2

Ілюстративний матеріал