урок Громадянська війна в Росії.

Тема  Громадянська війна в Росії.

Мета уроку: з’ясувати причини і наслідки Лютневої революції та Громадянської війни в Росії, висвітити їх перебіг; схарактеризувати політичні підсумки революції і громадянської війни; схарактеризувати політику «воєнного комунізму»; формувати вміння аналізувати, узагальнювати історичний матеріал, працювати з історичними документами та іншими джерелами; виховувати в учнів толерантність та нейсприйняття насилля, як методу досягнення мети.

Обладнання уроку: мультимедійна установка, або комп’ютер, презентація до уроку, атласи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань .

                                       Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

Якими були наслідки Першої світової війни для економічного і політичного розвитку Росії?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Завдяки Лютневій революції Росія опинилася на перехресті історичних доріг, здобувши можливість вибудовувати демократичну державу. Однак Росія не змогла скористатися наданим історичним шансом. Чинна влада не отримала підтримки з боку провідних політичних партій. Вона опинилась під прямим ударом крайніх  лівих сил – більшовиків. Громадянська війна, яка стала наслідком політики більшовиків, сприяла розколу суспільства, привела до існування класової системи моральних норм і цінностей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Причини та основні події Лютневої революції 1917 в Росії.

Учні разом з учителем розкриває основні причини Лютневої революції

Невирішеність аграрного питання, злиденність і малоземелля селян.

Відсутність справедливого робочого законодавства

Політика царського уряду

Криза самодержавства

Втома народу від війни

Зразок таблиці  

 «Основні події революції»

Дата	Подія
18 лютого	почали страйк робітники Путіловського заводу, які були викликані нестачею продуктів харчування
23 лютого (8 березня за новим стилем)	в Петрограді почались активовані мітинги (їх почали жінки в чергах за продуктами), які переросли в масові сутички  з поліцією
24 – 25 лютого	страйк стає загальним. Економічні гасла змінювалися політичним: «Геть царизм!» «Геть війну»
26 лютого	Розпочинаються збройне повстання, захоплено арсенал
27 лютого	солдати перейшли на бік повсталих, що поклало початок збройному союзові робітників і солдатів. Царських міністрів було заарештовано і посаджено до Петропавловськом фортеці. Створено Тимчасовий комітет Державної думи (очолив октябрист Михайло Родзянко), одночасно утворено виборчу Петроградську Раду робітничих і солдатських депутатів (переважали есери та меншовики)
1 березня	нова влада встановилася в Москві, а  протягом березня – по всій країні
2 березня	Микола ІІ зрікся престолу на користь Михайла Олександровича, але той передав владу Тимчасовому уряду на чолі з графом Львовим, якого згодом змінив соціаліста О.Керенський. Було оголошено про вибори до Установчих зборів

 

Запитання   1.Як ви вважаєте, чиї інтереси міг виражати цей уряд?

В 1917 році були здійснені спроби переходу від старого самодержавного режиму до нового демократичного шляхом реформування основних політичних і соціальних галузей країни, в умовах кризи та воєнної разрухи. Всі намагання Тимчасового уряду, привести країну до нового устрою, були формальними або слабо реалізуємими.

Основні заходи політики Тимчасового уряду.

Короткий зміст виступу

Березень – вересень 1917 р. проголошення республіканської форми правління.

Відміна політичної цензури

Проголошення свободи друку, совісті, союзів, зібрань.

Правова реформа.

Зміни в судовій системі.

Розроблено закон про вибори до Установчих зборів на основі загального виборчого права та пропорційного представництва.

Реформа органів місцевого самоврядування.

Скасування смертної казні.

Перевірка проблемного завдання.

.Політичні підсумки лютневої революції:

а) відбувалося повалення монархії.

б) виникла перспектива демократичного розвитку Росії

в) вирішенням питання про владу стало виникнення двовладдя;

г) активізувався національно-визвольний, демократичний рух народів Росії.

д) відбувся розпад Російської імперії.

Запитання

Як ви думаєте, що могло перешкодити розвитку демократичного етапу революції

2. Громадянська війна: причини; учасники, головної події.

Громадянська війна – це організована збройна боротьба між різними соціальними групами за державну владу, найбільш гостра форма соціальної боротьби всередині між різними соціальними групами за державну владу, найбільш гостра форма соціальної боротьби всередині даної держави.

Особливістю громадської війни стала іноземна інтервенція.

Інтервенція – насильницьке втручання однієї або декількох держав у справи іншої держави, вторгнення з метою захоплення території, придушення революційного або національного визвольного руху.

Причини війни

Захоплення влади більшовиками нелегітимним шляхом, розвал демократичної альтернативи розвитку країни після розгону Установчих зборів; антинародна політика більшовиків на селі весною – літом 1918 р: намагання іноземних держав розпалити громадянську війну

.Склад учасників ГВ.

В (ГВ) в Росії три основні сили: білі, червоні, селяни. Але не можна спрощувати реальний розкол народу.  Дуже важко розібратися у виборі позиції тих, хто боровся за Росію.

Робота в групах.

1 група – «білі»; 2 група – «червоні»; 3 група – «селяни».

До 1921 р.  Росія буквально лежала в руїнах. Від колишньої Російської імперії відійшли території Польщі, Фінляндії, Латвії, Естонії, Західної України, Білорусії, Бессарабії, Карпатської області. Чисельність населення на залишившихся територіях сягала до 135 млн.чол.. Втрати на усіх територіях в результаті війни, епідемій, еміграції, зниження рівня народження сягали  з 1914 р. не менше 25 млн.чол. В часи воєнних дій особливо постраждали Донбас, , Урал, Сибір, були зруйновані шахти та рудники. Через нестачу палива зупинились заводи. Робітники змушені були переселятися в село. В загалом рівень промисловості скоротилась в 5 разів.

Сільське господарство скоротилось на 40 %. Більша частина імператорської інтелігенції була знищена, інші емігрували. В ході ГВ від голоду, захворювань, терору та в боях загинуло (за різними даними) від 8 до 13 млн. чол.. Різко збільшилась кількість безпритульних дітей за (різними даними в  1921 р. нарахувалось 4,5 млн.; в 1922 р. – 7 млн. безпритульних.)

Втрати народного господарства склали близько 50 млрд. золотих карбованців, промисловість впала до рівня 1913 р. до 4 – 20%.

Бесіда

1. Що у війні об’єднало «білих» і «червоних»

2.Яку роль відіграло селянство для перемоги більшовиків в війні?

3.Яку подію ви вважаєте закінченням ГВ. Коли вона відбувалась?

4.Яким були наслідки ГВ для Росії?

4. Політика «воєнного комунізму»

Під час ГВ більшовики почали впроваджувати політику «воєнного комунізму»

Головною метою якої було: збереження радянської влади в надзвичайних умовах і підготовки включення Росії в суспільство всесвітнього комунізма. Політика являла собою систему заходів управління економікою. Складовима частинами «воєнного комунізму» були:

Націоналізація промисловості;

Скасування товарно-грошових відносин;

Запроваджена продрозкладки, тобто насильницьке вилучення в селян надлишків продовольства. Продовольчу норму визначала держава, а так звані «надлишки» вилучали продовольчі загони.

Запровадження загальної трудової повинності, принципу «хто не працює, той не їсть»

Мінталізація праці

Рівна оплата праці

Скасування комунальних платежів, безкоштовний проїзд у транспорті, безплатна пошта.

Бюрократизація державного апарату.

Така політика викликала різке невдоволення практично всього суспільства, тому що методом її проведення став «червоний терор».

Із цією метою було створено каральні органи влади – Всеросійську надзвичайну комісію на чолі з Ф.Дзержинським.

Продрозкладка викликали запеклий опір селян. Країною пройшла хвиля  виступів, які нещадно придушувалися більшовицькою владою.

Вчитель  наводить цитату з книги історика С.Мельгунова «Червоний терор у Росії 1918 - 1923»

Бесіда

1. На ваш погляд, політика «воєнного комунізму» була надзвичайним заходом періоду громадянської війни чи реалізацією більшовиками певної соціально-економічної програми?

2. У чому полягала приреченість цієї політики

5. Діяльність Комінтерну

Бесіда. Пригадайте

1.Скільки Інтернаціоналів і коли було створено?

2.Яке питання стало причиною остаточного розриву більшовиків з ІІ Інтернаціоналом?

Спочатку перемога в революції представлялася більшовикам лише першим кроком до світової революції. В 1919 р. вирішено було створити штаб цієї світової революції – Комуністичний Інтернаціон (Комінтери).

1. Комінтери, комуністичний Інтернаціонал, ІІІ Інтернаціонал – міжнародна організація, яка об’єднувала комуністичні партії різних країн. Заснована 4 березня 1919 р. з ініціативи РКП (б) та особисто В.Леніна для розвитку і розповсюдження ідей революційного інтернаціонального соціалізму.

V. Підсумки уроку.

Узагальнюються відповіді учнів, підведення підсумків уроку, виставлення оцінок

VI. Домашне завдання.