План уроку №24

Тема уроку: Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю.

«Старий і море» – повість-притча про людину. Кількість годин _1_

Мета уроку: 

•      Навчальна – зацікавити учнів особистістю Е. Хемінгуея, окреслити особливості його творчої еволюції, новаторський характер прози; 

•      Виховна – виховувати прагнення до пізнання, до активної позиції в житті, оптимістичного світобачення

•      Розвиваюча –розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення власної думки.

Тип кроку:

Урок засвоєння нових знань 

Обладнання: підручники, портрет Хемінгуея, мультимедійні презентації 1, 2, відео фрагмент біографії, тестові завдання

Метод проведення:

А) словесний бесіда; повідомлення вчителя;

Б) практичний законспектувати основні поняття та етапи життя письменника, робота з інтерактивними вправами; В) наочний підручники; опорні конспекти

Між предметні зв’язки: Українська література, Всесвітня історія 

Структура проведення уроку:

1.  Організаційна частина (1хв)

2.  Оголошення мети й теми уроку(1хв)

3.  Актуалізація (5хв)

4.  Мотивація (2хв)

5.Виклад нового матеріалу(15хв)

а) Біографія у фактах. Повідомлення учнів про життєвий та творчий шлях письменника;

б) «Правда фактів», «втрачене покоління»

в) «Старий і море» - повість-притча

5.Домашнє завдання(3хв):

6.Узагальнення і систематизація знань(10хв)

7.Підсумок уроку(2хв)

8.Оцінювання навчальних досягнень учнів(2хв)

9.Рефлексія(3хв)

Хід уроку:

1.    Організаційна частина 

2.    Оголошення мети й теми уроку

3.    Актуалізація Презентація: https://drive.google.com/file/d/1e9zM0ylCzmr9KK2sla3c9obg QFpRT8qs/view?usp=share_link

Ключ: 1-в; 2-г; 3-д; 4-е; 5-б; 6-а 

4.    Мотивація (3хв) 

Слово викладача: Сьогодні ми з вами познайомимося з творчістю відомого американського письменника  і журналіста, лауреата Нобелівської премії, одного з найталановитіших представників так званого «втраченого покоління». Його творчість увібрала в себе риси модернізму, екзистенціалізму, символізму і справила величезний вплив на розвиток прози ХХ ст. 

 «Сила книжок Хемінгуея в чудній і вимогливій людяності. У нього свій світ. Його книжки не розслаблюють, атмосферу в них навіть не назвеш похмурою, бо їм притаманна напружена радість боротьби, боротьби за людину, яку можна вбити, але не можна здолати»

Д.Затонський У спогадах сучасників вимальовується суперечливий образ: багатий, честолюбний, прямолінійний і мужній, упевнений, уособлення американського успіху. Американець за психологічним складом, Ернест Хемінгуей більшу частину життя прожив за межами батьківщини. Місцями подій його творів були Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Куба, Африка.

Його життя було бурхливим, сповненим небезпек і трагедій. Упродовж свого життя він двічі потрапляв у автомобільні катастрофи й двічі — у авіакатастрофи; неодноразово газети різних країн друкували некрологи. Сам письменник наголошував: «…Я знаю лише те, що бачив». А бачив він чимало, його пригод вистачило б на кілька людських життів.

То який він, американський письменник, лауреат Нобелівської премії Ернест Міллер Хемінгуей, ми з’ясуємо на уроці

4.Виклад нового матеріалу(15хв) План:

а) Біографія у фактах. Повідомлення учнів про життєвий та творчий шлях письменника(перевірка випереджального д/з) https://drive.google.com/file/d/1K4l6YmgeDSvX_cerRX8Ney1Aoj2DcKu B/view?usp=share_link

§  Становлення особистості;

§  Знайомство з війною;

§  Формування письменника

§  Останні роки життя

Слово викладача: Протягом повідомлень ваших одногрупників, ви повинні будете заповнити опорний конспект, який ви на сьогоднішньому уроці зможете викостати при узагальненні та систематизації, а в подальшому зможете користуватися під час контрольної роботи тощо.

Кожен за цей вид роботивас отримає оцінку.

(протягом розповіді викладача учні заповнюють опорний конспект) Хронологія:

1 учень. Народився Ернест Міллер Хемінгуей 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк поблизу Чикаго у досить заможній родині приватного лікаря. Він був другим із шести дітей, усім їм дідусі та бабусі приділяли багато уваги. Хлопчик ріс міцною, здоровою дитиною, змалку багато читав. 

Майбутній письменник ріс у культурній, забезпеченій родині, і батьки, кожен по-своєму, намагалися спрямувати його інтереси.

Мати майбутнього письменника була музично обдарована, але свого часку заради шлюбу пожертвувала кар’єрою співачки, за що потім постійно дорікала чоловікові. Її нереалізовані амбіції, обмежено-обивательські уявлення про життя, бажання нав’язати близьким консервативні «доброзвичайні» правила поведінки в родині задавали тон нездоровій, задушливій атмосфері. Під примусом матері Ернест деякий час вчився гри на віолончелі, хоча не мав до цього ані хисту, ані бажання. Пізніше, вже ставши відомим письменником, він жартував, що години, коли він із віолончеллю нудьгував у так званій «музичній кімнаті», стали поштовхом до розвитку його письменницької фантазії. Взагалі ж материнське виховання в сприймав як насилля над своєю вдачею.     

Справжнім його другом був батько, який дуже любив природу, пікніки, полювання та рибальство. Він же інколи брав юного Ернеста на виклики до хворих, і той мав змогу познайомитися з простими людьми, мешканцями індіанських резервацій. Потім ці враження ляжуть в основу ранніх оповідань Хемінгуея.

Музиканта з Ерні не вийшло, але любов до гарної музики та картин залишилася у Хемінгуея на все життя. Батько - супутник його дитинства й отроцтва. Але після того як йому виповнилося п'ятнадцять років, Ернест не мав нічого спільного з батьком Пізніше батько виникає лише у примарних спогадах і снах, а супутник його змужнілості, приклад завзятої і мужньої денної праці - це дід, учасник Громадянської війни 1861 - 1865 років. 

2             учень. Після закінчення Граматичної школи Хемінгуей вступив до старших класів школи «Рівер форест хай скул». Захоплювався спортом, став членом туристичного клубу, брав участь у шкільному оркестрі, працював репортером шкільної газети, постійно друкувався в шкільному журналі «Табула».

За що б не брався Ерні, він в усьому намагався бути першим. Був капітаном і тренером різних спортивних команд, отримував призи з плавання і стрільби, був редактором "Трапеції". Є думка, що все це були спроби Хема (як його звали близькі друзі) і довести собі та навколишньому світу, що він не дівчинка. Річ у тім, що батьки письменника дуже хотіли мати доньку і до семи років вдягали Ерні в дівчачу сукню. На все життя ці спогади дитинства стали ахіллесовою п'ятою Хемінгуея, комплексом неповноцінності, який він переборював весь час, займаючись тільки "мужніми" справами: спортом, полюванням, коридою, військовою журналістикою. 

Після закінчення школи 1917 року він відмовився вступати до університету, як наполягали батьки, і поїхав до дядька в Канзас-Сіті працювати репортером газети. Там він пізнав життя великого міста, а разом з тим вчився, за власними словами, «писати просто про прості речі». Однак юний Ернест мріяв тоді не про журналістську кар’єру, а про те, щоб піти добровольцем на фронт Першої світової війни. Здійснити цю мрію було доволі складно: йому довелося діяти не тільки всупереч батьків, а й офіційному висновку медичної комісії, згідно з яким, він через слабкий зір визначався непридатним для служби у діючій армії. Але, здолавши всі перешкоди, він у 1918 р. записався у транспортний підрозділ американського Червоного Хреста і вирішив до італо-австрійського фронту.  За характером своєї служби письменник не повинен був знаходитися на передовій, але він з ентузіазмом брав участь у бойових діях. І це його перше знайомство з війною закінчилося тяжким пораненням. 

3             учень. У ніч на 9 липня Хемінгуей, помітивши пораненого італійського снайпера, кинувся витягувати його з-під шквального вогню. Одна з мін розірвалася поруч з ним та його товаришем, засипавши їх зливою металевих уламків. Долаючи нестерпний біль, він продовжував тягнути на спині товариша. Коли він доповз до своїх окопів, на його тілі було 227 поранень.  При огляді відразу на місці в Хемінгуея витягли двадцять вісім осколків, а для того, щоб стати на ноги, він витримав 12 операцій.

2 учень. Цей трагічний епізод фронтового життя мав несподіваним своїм продовженням любовну історію, пережиту письменником під час лікування в у шпиталі. Її героїнею була медсестра Агнеса фон Куровські. За порятунок італійського солдата отримав срібну зірку «За доблесть» та «Воєнний хрест». 1919 року 20-ти річний ветеран повернувся в США і був сприйнятий там як національний герой. Однак під маскою бравого солдата, ховалося обличчя людини, глибоко травмованої війною. Він активно працював у різних газетах, писав нариси про війну.  

4             учень. Саме тоді він прийняв рішення присвятити себе літературі. Влітку 1919 року він пише перші оповідання і вірші, втім, основним джерелом заробітків для нього залишалася журналістика, яка заважала його письменницькій діяльності і тому на початку 20-х років, діставши пропозицію поїхати кореспондентом канадської газети до Парижа, він з радістю скористався цією можливістю для того, щоб увійти до європейського літературного світу. Париж, безперечно, значно посприяв  його творчому зростанню. Париж  у ті часи був осередком модернізму. Письменники, поети, художники з усіх усюд з'їжджалися сюди, щоб зануритися в цю атмосферу, де руйнувались колишні цінності і створювалися нові, породжені XX століттям. Спілкування з такими зірками англомовної прози, як Джеймс Джойс і Гертруда Стайн, допомогло письменнику-початківцю сформувати-засади власної літературної творчості. У пошуках цього власного шляху Хемінгуею допомогла й велика російська реалістична література. Він відкрив, за його словами, інший, чудесний світ, що дарували російські письменники. "Проникнути в саму суть явищ, зрозуміти послідовність фактів і дій, що викликають ті чи інші почуття, і так написати про дане явище, щоб це залишалося дієвим і через рік, і через десять років...",- записи зі щоденника Хемінгуея тих часів, які дають можливість побачити письменницькі наміри молодого починаючого літератора. 

Одночасно з пошуком свого шляху в літературі визначався і світогляд письменника, формувалися його політичні переконання. Він багато подорожував у ті роки Європою: як кореспондент кількох американських газет побував у Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Туреччині.

Двічі побував письменник в Іспанії: там, раз побачивши кориду, став її палким прихильником. Американський характер спонукав його до постійної дії, а американський індивідуалізм диктував спосіб реалізації: сафарі, риболовля, дружба з матадорами, подорожі, вічний рух, неспокій.

5             учень. Колишній фронтовик побачив війну зовсім іншими очима, що визначило його громадську позицію: "писати нещадну правду про життя". Дебютом у світі літератури для Хемінгуея-журналіста став збірник "Три оповідання і десять віршів" (1923). Етапною в творчості Хемінгуея стає книга "В наш час" (1925). Пізніше подібний принцип організації тексту автор визначить як "принцип айсберга". Збірник "В наш час" цікавий ще й тим, що в ньому Хемінгуей вперше зачіпає проблеми "загубленого покоління", геніально продовжені в повісті "Фієста" (1926) і романі "Прощавай, зброє!" (1929). Останній твір приніс світову славу й визнання Хемінгуею. 

6             учень. Антивоєнна проблематика подається автором у протиставленні страхітть війни та найкращого людського почуття - кохання. Трагічна історія кохання лейтенанта Генрі й медсестри Кетрін (Ромео і Джульєтта епохи Першої світової війни) назавжди запам'ятовується читачам. На загальний тон роману, визначення одного з його лейтмотивів - утрата всього дорогого й улюбленого, вплинули події особистого життя письменника (самогубство батька та вкрай небезпечні пологи дружини)  (Повідомлення про роман «Прощавай, зброє!»)

7             учень. Підсумком роздумів письменника над подіями в Європі кінця 30-х років стали романи "Мати і не мати" (1937) і "По кому подзвін" (1940). Перший відобразив зміну у світогляді письменника, пошуки подолання самотності та перехід до соціальної проблематики. Другий - величний епічний твір, в якому автор з філософських позицій усвідомлює події війни в Іспанії. Новим для Хемінгуея стає те, що в романі "По кому подзвін" головне місце посіли не приватні долі героїв, а доля героя і революції.

У 1937–38 роках він знову в Іспанії, тепер уже на війні, і знову як журналіст американської телеграфної агенції. Ризикуючи власним життям, прагнучи у своїх кореспонденціях дати якомога повну і правдиву картину подій, він бував на найнебезпечніших ділянках фронту, написав серію репортажів, статей, оповідань. 

1939 Р. Хемінгуей придбав неподалік від Гавани (Куба) садибу Фінка-Віхія, яка на багато років стала його рідною домівкою. Цей будинок завжди був відкритий для друзів та знайомих. Під час Другої світової війни Хемінгуей створює на Кубі приватну агенцію по боротьбі з фашистами. Разом з друзями на яхті "Пілар" патрулює узбережжя Атлантичного океану в пошуках німецьких підводних човнів. У 1944 році бере участь у визволенні Парижа. Активна боротьба з фашизмом поєднується з журналістською діяльністю. Нариси та репортажі воєнних часів увійшли в книгу "Люди на війні" (1942). Під час війни Хемінгуей також працює над книгою про море, яка так і не була закінчена й вийшла вже після його смерті ("Острови в океані" (1970)).  А 1944 року Хемінгуей взяв участь у воєнних діях після відкриття другого. Життя письменника було діяльне, організоване так, щоб постійно відчувати напруження, не втрачати відчуття істинності, яке загострюється під час зіткнення зі смертельною небезпекою. Під вогнем, на передовій, він зняв документальну хроніку  «Іспанська земля», гонорар за яку,

він віддав вдові бойового товариша, німецького антифашиста, що служив лікарем у Дванадцятій інтернаціональній бригаді. 

8 учень. 1952 рік стає черговою перемогою Хемінгуея: він пише підсумковий твір свого життя - повість "Старий і море".На початку 50-х років Хемінгуей активно працював над повістю «Старий і море», якій передував нарис «На блакитній воді. Гольфстримський лист». Це квінтесенція роздумів і міркувань письменника про людину і її місце у всесвіті. Написавши твір, письменник не поспішав його друкувати, радився з друзями й літературознавцями. Отримавши схвальні відгуки, видав книгу (1951).  Наступні два роки стають роками вшанування великого Хема вдома (Пулітцерівська літературна премія (1953)) і визнання його діяльності у світі (Нобелівська премія (1954)). 

Наступні роки свого життя Хемінгуей багато мандрує (Іспанія, Франція, Східна Африка), але постійно живе на Кубі - країні, яка стала для письменника новою батьківщиною ще з часів Другої світової війни. Авіакатастрофа та отримані під час гасіння пожежі опіки дуже підірвали здоров’я письменника. В останні роки життя Хемінгуей хворіє, його переслідує синдром смерті батька (кілька разів він робить невдалі спроби покінчити життя самогубством, навіть

перебуває деякий час у лікарні). Одужавши, 1 липня 1961 року повертається додому в садибу Фінка Віхія на Кубі, а вранці 2 липня 1961 року, вставши зрання, він, не звиклий до бездіяльності, не витримав, бере зі свого численного арсеналу улюблений карабін і зводить свої порахунки з життям. Похований Хемінгуей на Кубі, де жив останні роки, його будинок перетворено на музей.

Цікаві факти з життя Хемінгуея

Слово викладача: Одного разу Хемингуэй заклався, що складе оповідання з шести слів (англ.), яке стане найчуттєвішим з усіх раніше написанних. І він виграв. Давайте спробуємо повторити  оповідання Хемінгуея.

( учні мають на партах картку зх. Початком речення та 4 слова англійською мовою, які вони повинні розташувати в правильному порядку:

For sale: baby shoes, never used).

Слово викладача: Кохання до Ернеста Хемінгуея приходило безліч разів. Він не був би справжнім чоловіком, не пізнавши сили любові до жінок. Жінки в книжках Хемінгуея, як і в житті, сильні й самовіддані, закохані й красиві. Про те, яким був Хемінгуей в коханні та останні його дні, пропоную вам подивитися відео фрагмент.

(учні передивляються відеоролик)

https://drive.google.com/file/d/15D3eZU33Nm0G1IIUe_x012BoDdLFsdYO/view?usp= share_link

Слово викладача: А тепер давайте поміркуємо та дамо відповідь на питання: 

 Які риси характеру притаманні людині-легенді Хемінгуею?

Робота в парах (учні мають картки з переліком різних рис характеру, як позитивних так і негативних; працюючи в парах, вони називають тільки ті, які, на їх думку, були притаманні Хемінгуею, і записують їх у так зване «асоціативне гроно») 

Гра «Риси характеру»

Метод «Гронування»

б) Особливості  стилю Хемінгуея: «Правда фактів», «втрачене покоління», «принцип айсбергу»

Робота з літературознавчим словником

(учні за словником знаходять визначення понять, читають та записують їх в зошити: «правда фактів», «принцип айсберга», «втрачене

покоління»)

Слово вчителя: Так, дійсно, це була людина, наділена найкращими рисами характеру. Такими ж рисами були наділені і герої його книг. Своєю основною метою Хемінгуей вважав писати лише про те, що знаєш, і писати правду. «Правда фактів» - дотримуватись її письменник вважав однією з головних умов письменницької майстерності. ( учні: зображаючи внутрішній світ свого героя, він прагнув достеменно відтворити те, що людина переживає насправді, а не те, що вона має переживати за певними шаблонами). Це передовсім відбилося на виборі героїв. І в цьому сенсі його персонажі -  двійники автора. Говорити про хемінгуеївського  героя  окремо від автора неможливо. Авторські риси читач знаходить у багатьох  його персонажах  - солдатах, спортсменах, матадорах, мисливцях, жокеях. Хемінгуей завжди був спочатку героєм своїх книг, а потім уже їх автором. 

Зазначені риси пов’язані із заснованим Хемінгуеєм «принципом айсберга» - (учні: характеризується наявністю у зовні простому сюжеті складного підтексту, в якому зосереджується все багатство смислів та емоцій, розроблялася системи символів, асоціацій тощо) . Сам митець відповідав так: «Якщо письменник знає те, про що він пише, він може опустити багато з того, що знає, і якщо він пише правдиво, читач зрозуміє все, що опущено, так добре, ніби автор сказав про це. Велич руху айсберга в тому, що він тільки на одну-восьму здіймається над водою».

Е. Хемінгуей належав до так званого «Втраченого покоління» – відомі слова американської письменниці Г.Стайн, які Хемінгуей зробив епіграфом до свого першого роману «Фієста», і з того часу ця формула пішла гуляти світом. (учні: так назвали цілу генерацію молодих письменників, які брали участь у І світовій війні і повернулися додому не лише зі втраченим здоров’ям, а й із втраченими ідеалами, вірою в життя і майбутнє).  Еріх Марія Ремарк, Ернест Хемінгуей, Скотт Фіцжеральд, Гертруда Стайн, Джеймс Джойс та ін. Війна завдала їм удару передовсім психологічного: розпач, депресія, відчай, і не у всіх вистачило духу розпочати пошуки нових ідеалів.

в) «Старий і море» - повість-притча

Бесіда: (учні закривають очі і слухають шум моря) https://drive.google.com/file/d/14a3hADMx2mFS2BpkuG7qsx_4zqdgJ4OJ/view?usp =share_link

Я - безмежне і вільне море. Мільйони років я кочу свої хвилі, розбиваючи їх в бризки, до земної суші. За ці мільйони років я збагнуло безліч загадок і таємниць нашого світу. А ще я багато дізналося про дивну істоту, яка називає себе «Людина» і бачить себе центром Всесвіту. Але є серед цих людей один, який здивував навіть мене. Це старий рибалка Сантьяго. Ми знайомі вже не один десяток років. Він– незвичайний. Подумки старий кличе мене lamar, як звуть мене по-іспанськи ті з людей, які відчувають до мене любов:як жінку, в жіночому роді. Рибалки молодші називають мене elmar, тобто в чоловічому роді, і говорять про мене як про простір, як про суперника або навіть ворога. Старий же постійно думає про мене як про жінку, яка дарує великі милості або відмовляє в них, а якщо і дозволяє собі необдумані або недобрі вчинки, що поробиш,така ж її природа.» 

Питання: Які асоціації у вас викликає море?

Слово викладача. У всі часи людина прагнула знайти своє місце в навколишньому світі, здобути гармонію з природою, осягнути сенс свого буття ... Ці «вічні» проблеми довгі роки хвилювали і Ернеста Хемінгуея. Результатом його моральних шукань стала повість «Старий і море». В основу оповіді покладено  реальний випадок із життя кубинця, який близько 80 днів рибалив біля берегів Гавани. Йому пощастило піймати гігантську рибину, але так і не вдалося доставити її до берега. Здобич розшматували акули. Цю історію Хемінгуей наситив новими деталями, збагатив глибоким життєвим і філософським змістом. Цю книгу назвуть вершиною творчості Хемінгуея. Повість була надрукована 1952р. на сторінках журналу ―Life‖. Тираж у 5,5 млн був розпроданий за 48 годин

За неї в 1954 році письменник отримає Нобелівську премію. 

А ми на наступному уроці спробуємо наблизитися до розуміння її змісту.

5 .Домашнє завдання(3хв):

§   Для всіх: прочитати повість-притчу «Старий і море»

§   2рівень: виписати головних героїв повісті та дати їм характеристику

§   3 рівень: визначити тему, ідею та проблематику твору;

§   Індивідуальне завдання: пояснити філософський зміст і притчевий характер повісті «Старий і море».

6.Узагальнення і систематизація знань(10хв)

Слово викладача. Життєва позиція героїв Хемінгуея значною мірою зумовлена їхньою настановою на дотримання певного морального «кодексу», якого все своє життя дотримувався і письменник. Він дійшов і до нас. 

-    Прочитайте кодекс честі. Які Про які риси характеру говорить Хемінгуей у кодексі честі?

-    Які б правила ви взяли у своє життя?

Один з героїв його повісті говорив: ….(учні самостійно з’ясовують слова героя повісті)

“Людина створена не для поразки…, людину можна знищити, а здолати не можна”

7.Оцінювання навчальних досягнень учнів(2хв)

7.Рефлексія(2хв)

Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжте речення:

 У біографії письменника найбільше вразив той факт…