Тема: Народовська політика «нової ери». Утворення українських політичних партій на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст.
Мета: розвивати в учнів ключові та предметні компетентності, визначити причини піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у 70-90 роках XIX ст., охарактеризувати здобутки та прорахунки політики народовців «нова ера», проаналізувати програмні засади діяльності перших українських політичних партій створених на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. у складі Австро-Угорщини, визначити спільні та відмінні риси в діяльності цих політичних партій, продовжити розвивати в учнів набуті знання, вміння і навички роботи в парах та групах, висловлювати і аргументувати власну думку, виховувати почуття поваги та гордості до історичного минулого України
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Основні поняття і терміни: «політична партія», політика «нової ери», «український П’ємонт», «радикали»
Основні дати: 1890-1894 роки – політика «нової ери», 1890 рік – заснування РУРП, 1899 рік – заснування УНДП і УСДП
Історичні постаті: Юліан Бачинський, Олександр Барвінський, Олександр Кониський
Обладнання: підручник, робочий зошит, ілюстративний та роздатковий матеріал, мультимедійний проектор
Хід уроку
I.Організаційний момент
II.Актуалізація опорних знань
Гра «Низка намиста». У ній беруть участь як окремі учні так, і цілий клас. Пропонується тема: «Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Т.Шевченка». Перший учасник гри називає ім’я когось з історичних діячів того періоду, наприклад Анатолій Вахнянин. Наступний повторює назване попереднім і додає якесь слово чи словосполучення за темою: «Анатолій Вахнянин, «Просвіта»…» Третій повторює твердження попередника і додає своє: «Анатолій Вахнянин, «Просвіта», організація культурно-освітньої діяльності серед українських селян…». Врешті-решт виходить довгий ланцюг слів – справжнє намисто до певної теми. Учень, який довго мовчить або помиляється, вибуває з гри. Переможцем стає той, хто лишається останнім і правильно повторить всю низку намиста слів з даної теми.
Історичний диктант
1.Товариство «Просвіта» на чолі з Анатолієм Вахнянином було засновано у Львові в… (1868 року)
2.Літературне товариство імені Т.Шевченка було засноване у Львові на кошти Євгена Милорадовича в… (1873 році)
3.Народна рада - це політична організація народовців заснована в 1885 році на чолі з… (Ю.Романчуком)
4.Наукове товариство імені Т.Шевченка у 1897 році очолив… (Михайло Грушевський)
5.Прихильників теорії «єдиного загальноросійського народу від Карпат до Уралу» в 60-80 роках XIX ст. називали … (москофіли)
6.У 1879 році Юліан Романчук почав видавати газету для селян… («Батьківщина»)
7.Перший професійний театр на західноукраїнських землях виник у… (1864 році)
8.Хто став першим редактором української політичної газети на Буковині, яка почала друкуватися з 1885 році … (Юрій Федькович)
9.У 1861 році у Львові було засноване перше в Галичині культурно-розважальне товариство… («Руська бесіда»)
10.На Закарпатті активними прихильниками москофільства були «будителі» … (Олександр Духнович та Адольф Добрянський)
11.У 1870 році москвофілами була заснована громадсько-політична організація, яка називалася … («Руська рада»)
12.У 1880 році народовцями було засновано газету… («Діло»)
III.Мотивація навчальної діяльності
Починаючи з 90 років XIX ст., суспільний рух на західноукраїнських землях вступає в новий етап свого розвитку – політичний. Вже в жовтні 1890 року в Галичині виникає перша політична партія.
Представники радикального напрямку радикального руху І.Франко, М.Павлик, О.Терлецький під впливом М.Драгоманова звертаються до соціалізму і в 1890 році – створюють першу в Україні Русько-українську радикальну партію (РУРП)
IV.Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Народовська політика «нової ери». Утворення українських політичних партій. Сьогодні на уроці ми визначимо причини піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у 70-90 роках XIX ст, охарактеризуємо здобутки та прорахунки політики народовців «нова ера», проаналізуємо програмні засади діяльності перших українських політичних партій створених на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. у складі Австро-Угорщини, визначимо спільні та відмінні риси в діяльності цих політичних партій
V.Вивчення нового матеріалу
1.Створення Русько-української радикальної партії
Робота з історичним поняттям
Політична партія – це найбільш активна й організована частина тієї чи іншої соціальної групи населення, яка виражає і захищає її інтереси
Радикали – люди, які прагнуть ґрунтовних змін в державних, суспільних та інших відносинах
Робота в парах (учні опрацьовують пункт 1 параграф 23)
Причини створення РУРП |
Політичні засади, які обстоювала РУРП |
|
|
Метод «Історичне інтерв’ю» (робота в парах, учні складають запитання і можуть представити цей вид виконаної роботи, як рольову історичну гру)
Уявіть, що на машині часу вам вдалося потрапити в другу половину XIX ст. і на одній з вулиць Львова ви зустрічаєте Юліана Бачинського, автора праці «Україна irredenta», складіть перелік запитань, які б ви хотіли йому поставити, напишіть щоб розповіли цьому політичному діячеві про сьогодення України.
2. «Новоерівська політика народовців»
Гра «Чиста дошка». Перед опрацюванням тексту увага учнів звертається на дошку з наперед підготовленими запитаннями. Відповіді на них можна знайти, опрацювавши текст. Після читання тексту учні відповідають на питання, а учитель витирає опрацьовані питання. Гра буде успішною, коли дошка стане чистою.
Учні опрацьовують пункт 2 параграф 23, слухають розповідь вчителя і відповідають на запитання, які вчитель записав на дошці
«Нова ера» - спроба українсько-польського порозуміння 1890 року у Галичині за участю австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини. Її суть полягала у відмові українських народовців від союзу з москвофілами й підкресленні їхнього лояльного ставлення до імперії Габсбургів взамін на поступки з боку австрійських та польських владних кіл для українського руху в культурно-освітній, політичній та господарській сферах. Серед деяких громадівців, які вирішили підтримати Австро-Угорщину в обмін на задоволення національно-культурних прав українців Галичини були В.Антонович, О.Кониський
Питання для гри «Чиста дошка»
1.Які основні причини впровадження політики «нової ери»
2.У чому суть «нової ери» у відносинах народовців з австрійським урядом?
3.Вкажіть основні досягнення «новоерівської» політики
4.Назвіть основні прорахунки політики «нової ери»
3.Особливості діяльності РУРП, УНДП, УСДП (порівняльна характеристика)
Робота в групах
Завдання для першої групи «Охарактеризуйте діяльність РУРП (Русько-українська радикальна партія)»
Назва партії |
Дата створення |
Провідники |
Програма |
|
|
|
|
Завдання для другої групи «Охарактеризуйте діяльність УНДП (Українська національно-демократична партія)»
Назва партії |
Дата створення |
Провідники |
Програма |
|
|
|
|
Завдання для третьої групи «Охарактеризуйте діяльність УСДП (Українська соціал-демократична партія)»
Назва партії |
Дата створення |
Провідники |
Програма |
|
|
|
|
Проблемне питання для груп: «Яка з політичних партій західноукраїнських земель утворених наприкінці XIX ст. виражала інтереси і бажання місцевого населення щодо майбутньої долі цих земель?». Відповідь усім 3 групам потрібно аргументувати і переконливо довести однокласникам.
Робота з документом
Прочитайте документ і скажіть, яка основна ідея уривку
Доповнення до програми РУРП, прийняте на IV з’їзді 1895 року
Стоячи на грунті наукового соціалізму… заявляє Русько-українська партія радикальна, що здійснення усіх її ідеалів соціалістичних можливе за повної самостійності політичній русько-українського народу і повнім, необмеженім праві його рішати самому в усіх справах його дотикаючих. Зокрема в Австрії стремить вона до утворення окремої руської політичної території з руських частей Галичини і Буковини з якнайширшою автономією.
VI.Узагальнення й систематизація знань
Гра «Дерево пізнання». Учням необхідно скласти по одному запитанню, з теми, яка вивчалася на уроці, запитання записуються на маленьких листочках у формі дерева й передаються учителеві. Вчитель розміщує підготовлені запитання на «дереві пізнання». Учні знімають листочок з дерева та відповідають на питання.
VII.Підведення підсумків уроку
Виставлення оцінок за роботу на уроці
Домашнє завдання: опрацювати параграф 23, підготувати повідомлення про культурне життя поляків (I група учнів), євреїв (II група учнів), німців (III група учнів) на західноукраїнських землях в другій половині XIX ст.