ТЕМА: ТВІР – ОПИС ПРИРОДИ ЗА КАРТИНОЮ
МЕТА : на основі здобутих знань формувати в учнів відповідні вміння будувати тексти; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції, відчуття прекрасного; зацікавити національним образотворчим мистецтвом, зокрема творчістю Катерини Білокур.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ:
ЦІЛІ:
Учні повинні знати: відомості про стилі та типи мовлення; структуру опису; особливості побудови опису природи за картиною; відомості про життя та творчість Катерини Білокур; образотворчу лексику та мовні засоби.
Учні повинні вміти: складати письмові висловлювання на задану тему; добирати для твору матеріали, працювати з довідковою літературою; обирати відповідно до мети висловлювання стиль та тип мовлення; сприймати й оцінювати твори образотворчого мистецтва; використовувати мовні засоби відповідно до стилю мовлення.
ТИП УРОКУ: урок розвитку зв’язного мовлення.
ОБЛАДНАННЯ: репродукції автопортретів художниці та її картин.
ДОМАШНЄ ВИПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ: підготувати відомості про життя і творчість Катерини Білокур та історію створення картини «Рідне поле».
ХІД УРОКУ
Учитель: Сьогоднішній урок з розвитку зв’язного мовлення ми присвячуємо творчості відомої народної художниці України Катерини Василівни Білокур і детальніше познайомимося з її картиною «Рідне поле».
Учень декламує вірш В.Голобородька.
Катерина Білокур: виготовлення пензлика
Подивиться на кота і подивиться на кота:
«Котику, мій братику!» - а той сидить на припічку
Розцяцькований, як опишнянський глек:
І калачики, і королевий цвіт,
І чорнобривці по ньому цвітуть.
Уловить кота і уловить кота,
Вистриже віхтик і вистриже віхтик,
По віхтику на всяку квіточку:
Віхтик на калачики, віхтик на королевий цвіт,
Віхтик на чорнобривці,
Бо ж розцвітають у різні пори року:
Яка навесні, яка о Петрі,
Яка у бабине літо.
Витеше з вишневої гілочки держальце,
Бляхою із консервної банки закріпить котячу шерсть –
Вже й готовий пензлик, буде чим малювати.
От і бігає увесь рік їхній кіт, обстрижений драбинкою,
Як післявоєнний школяр:
Сусідські коти його лякаються,
Свого племені не визначають,
Миші – ні, не бояться, бо мишей не ловить,
Та ще й обстрижений, наче й не кіт.
«Що мені з ним робити, скрушно промовить мати,
Дивлячись на кота, - хоть до лісу вивозь:
Мишей не ловить, тільки дурно годуй,
Цілими днями на припічку сидить,
Хоч би на город вибрався та горобців
Від соняшників відлякав,
Стрижуть його на віхті, а він
Хоч би шкрябнувся тобі, ні,
Не зворухнеться, ніби куделя.
Господи, що мені з ним робити!»
Учитель: Пензлики були рівнесенькі, тонкі, однакової довжини, мов щойно застругані олівці. Їх було багато: для кожної фарби окремий. Катерина робила їх сама, ретельно добираючи для одного пензлика 9 волосинок, для другого – 12, для третього – 36. Хоч не вірила в жодні прикмети й забобони, знала з власного досвіду, що навіть нестача однієї волосинки або її зайвина – і вже виходить інший мазок.
З діда-прадіда селянка, вона не переставала дивуватися й захоплюватися незбагненною силою землі. Де бере природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити жодною фарбою, жодним пензлем?!
Тонке сприйняття краси природи, творчий неспокій змушували її переносити цю красу на папір, увіковічувати в картинах.
Бесіда:
1. Як називають опис природи в літературі, живописові? (Пейзаж)
2. У яких вивчених творах ви читали пейзажні описи?, (Микола Вінграновський «Грім», «Гусенятко»,«Вишневі усмішки» Остапа Вишні, Яків Щоголів «Листопад», Дніпрова Чайка «Дівчина-чайка», «Морське серце», М.Рильський «Прикмети весни»)
3. З якою метою письменники використовують описи природи?(Щоб зацікавити читача, перенести його уяву на місце розгортання подій, висловити любов до рідної землі, захоплення красою)
4. А чи потрібно це вміти робити вам? (Так. Щоб уміти описувати побачене, ділитися враженнями. Я трохи малюю. Хотілося б навчитися відтворювати красу природи словесно.)
Учитель: Поміркуймо:
Отже, визначаємо цілі нашого уроку (зачитати на слайді цілі уроку).
Хочу звернути вашу увагу на те, що над поставленими цілями ми працюємо два уроки: на першому, сьогоднішньому, уроці основне завдання – підготуватися до твору, а на другому – скласти опис письмово. Звичайно, будь-яку роботу виконувати легше, коли є зразок. Тому пропоную вам попрацювати над спільним проектом – так назвемо зразок до ваших майбутніх творів-описів. Кожен має внести щось своє. Від кожного залежатиме успіх майбутнього проекту.
Всі ми – одна команда. Успіх кожного – це успіх усіх!
Наприкінці уроку ви проведете самооцінку роботи, а також осмислите свої досягнення. Бажаю вам гарного настрою й успішної роботи.
IV. Вивчення нового матеріалу
Презентація домашнього випереджувального завдання.
Повідомлення «З життєпису художниці»
Бесіда:
У дитинстві Катерина не чула про малювання і поняття не мала про художників. А вже дівчиною, читаючи багато літератури, спілкуючися з місцевою інтелігенцією і зокрема з учителем Іваном Григоровичем Калитою, який дозволив їй користуватися бібліотекою, дізнається, як вона говорить, про «чарівне слово – художник». Незвичайна пристрасть до знань, до книги відіграла важливу роль у її самоосвіті.
Довго ходила дівчина під враженням магічного слова «художник», довго виношувала думку щось намалювати, та не було чим і на чому: ні олівця, ні паперу. Вирішили долю майбутньої художниці вуглина з печі та шмат сірого полотна, відрізаного в материній скрині. З цього часу тайкома від усіх Катерина почала свої перші студійні роботи вуглем на клаптиках домашнього полотна. Упевнившись, що без освіти їй не вступити до жодного спеціального учбового закладу, вона вирішує опанувати художню майстерність самостійно. У 33-річному віці Катерина Василівна з властивою їй рішучістю заявляє батькам, що з цього часу вона буде вчитися малювати не лише в святкові дні, а й щодня кожної вільної від роботи години. Марно намагалися батьки відвернути доньку від «безглуздого», за їхнім висловом, заняття. Мистецтво стало її мрією, її життям. І вже ні благання, ні перешкоди – ніщо не могло збити її з обраного шляху.
Робота над картиною. Катерина Білокур «Рідне поле»
Повідомлення «З історії створення картини»
Учитель: Тема хліборобства (ця тема їй дуже близька, бо весь час жила в селі ) не полишала художницю. Вона жила нею. Два роки наполегливої праці принесли справжній величний твір – «Колгоспне поле» або «Рідне поле», так ми його назвали1948 – 1949, прекрасний за ідейним задумом і художньою мовою.
Світання. Ранкова прозорість і прохолода перед сходом сонця. Небо поступово насичується ранковим світлом.
Перше, що впадає в очі, - біла хустина на тину, ще з вечора забута тою, яка зустрічала ранкову зорю. Із-за тину пнуться вгору розмаїті квіти, їх безліч, мовби художниця зібрала з усієї Полтавщини. Вони тендітні, чисті, умиті ранньою росою, сповнені життя. І крізь цей казковий букет, немов крізь вікно, видно, як безкрая долина поля зливається з блакиттю ранкового неба, у якому клубочаться білі легкі хмаринки.
Сріблястими хвильками виблискує річка, а по той бік берега в ранковому серпанку окреслюється силует трактора. «А раз трактор обробляє поле під жито, пшеницю, квіти, виноград, так він має право бути серед всього цього і намальований» - таке ми читаємо у багатій епістолярній спадщині художниці, у оригінальному та цікавому листі, у якому майстриня пояснює і - зображене на картині.
«Рідне колгоспне широке поле, даю ще нам усім багаті свої дари, я обвила багатим вінком із квітів і винограду. Я намалювала те, що є в житті».
Бесіда:
Окремо виділяється кущ жоржин, які схилилися на тин. А на тину – хустина. Вона ніби нагадує про присутність людини, яка доклала рук до всієї цієї краси)
V. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок
Робота в групах. Підготовка робочого матеріалу
Діти Катерини Білокур
Богданівна – не Богом дане,
Не чортом прокляте село,
А та земля, де на світанні
Найбільше квітів розцвіло.
І гомонять вони, як люди,
І мова їхня – голосна.
Таких квіток ніде не буде,
Хіба що вицвітуть у снах.
Такі – не хиляться, не в’януть.
Таких морози не приб’ють.
І навіть росами тумани
Перед світанком не заллють.
На них немає ні пилинки.
Це їх не можна не любить.
Це їх самотня добра жінка
Колись навчила говорить.
Усі вони у світ широкий
Зітхають крильцями бджоли.
Лиш чорнобривчик кароокий
Ще не говорить, бо малий.
Але і він – уже сміється,
І тулить личко до листка,
І сам собі таким здається,
Як хотіли пензель і рука.
Його сестра, струнка жоржина,
Усім розказує про те,
Що мама їхня – Катерина,
Що серце в неї – золоте.
В родинній злагоді – довірі,
Чи тепле літо, чи зима.
Гуляють квіти на подвір’ї.
А хтось казав: «Дітей нема!»
А то: збираються і їдуть,
Щоб дивувать красою світ.
А їх очікують сусіди
Та бур’янець коло воріт.
Вони вертаються, бо знають:
Яким не був би інший світ,
А квітка мальви спочиває,
Коли схиляється на пліт.
В.Голобородько
Проектна діяльність.
Складання спільного проекту
Ознайомлення з проектом
VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи
Бесіда:
Учитель: Отже, ми справилися з роботою успішно, тому що плідно, активно попрацювали разом, бо Всі ми – одна команда. Успіх кожного – це успіх усіх!
VII. Домашнє завдання:
1.Систематизувати робочий матеріал для твору-опису;
2.Написати вступну частину (враження);
3. Повторити особливості художнього стилю, структуру опису; пригадати особливості пейзажу;