Українська мова
Тема: Тренувальні вправи. Редагування текстів
Тривалість уроку – 45 хв.
Тип уроку – урок вивчення нового матеріалу
Наочність та обладнання: мультиборд, індивідуальні картки для самостійної роботи, підручник.
Мета уроку:
* Навчальна: практично закріпити в учнів навички орфографічної грамотності.
* Розвивальна: розвинути в учнів навички критичного аналізу та редагування текстового матеріалу.
* Виховна: стимулювати в ліцеїстів зацікавлення військовими спеціальностями.
Організаційний момент та емоційне налаштування (2 хв.)
Мотивація до вивчення нового матеріалу – розвиток мислення.
Перевірка домашнього завдання (5 хв.)
Основна частина (20 хв.):
Під час розроблення моделі української армії майбутнього треба мати на увазі, що армія «мирного часу» після війни такої інтенсивності просто не може залишитися такою самою за розміром. […] Правда в тому, що саме люди – самостійно організований національний спротив і не дуже технологічно озброєні сили оборони держави – зупинили наступ ворожої Росії та зірвали бліцкриг.
І саме передові технології мають рішуче змінити навантаження на людину в армії майбутнього. Передусім це автоматизація та роботизація армії, розвиток у ЗСУ стратегічної компоненти й нелінійних можливостей ведення війни – це дасть змогу тримати орієнтир на професійну армію нового покоління з потужним, високотехнологічним арсеналом зброї. Автоматизація озброєння та впровадження в нього елементів штучного інтелекту має забезпечити такий рівень, щоб у майбутньому першими в наступ пішли не люди, а бойові роботи. І в обороні зустріли ретельно запрограмовані й добре озброєні машини. У цифровій армії передбачена максимальна автономність дій і створення єдиної мережі поля бою для всіх учасників – і це одна з відчутних технологічних переваг вітчизняного війська.
Сучасні можливості розвідки, обробки інформації та передавання даних дадуть змогу впровадити систему ситуаційної обізнаності й автоматизовану систему управління військами.. Оборонні спроможності мають бути підсилені розвідувальними супутниками й захищеним інтернетом, безпілотною авіацією та підрозділами наземних і морських (включно з підводними) дронів.
(Кривонос С. Зі щитом або на щиті. Правда про війну. – К.: Брайт Букс, 2024. – 366 с.)
Закріплення вивченого матеріалу (15 хв.):
Війна за реальність – це комунікативна війна, що ведеться шляхом формування цінностей, переконань та емоцій людей і здійснення впливу на них.
Загалом війна є найвищим ступенем протистояння в будь-якій сфері життя з метою змінити реальність у трьох просторах: фізичному (земля, вода, небо), когнітивному (уявлення людини про себе, інших та світ загалом) і віртуальному.
Особливість віртуального простору в тому, що він надає можливості впливу і у фізичному, і в когнітивному просторах. Онлайн можна хакнути програмне забезпечення атомної станції чи персональні дані людей, зруйнувати критичну інфраструктуру, розташовану на землі, у воді або в повітрі. І так само тут можна вполювати душу й мозок людини.
Комунікативна війна триває безперервно і стосується кожного в буквальному сенсі.
(Кулеба Д. Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. – Київ: Книголав, 2019. – 384 с.)
Висновок (3 хв.):
Підбити підсумки уроку, наголосивши на важливості редагування текстів. Підкресліть ключові моменти: перевірка граматики, стилістична обробка та логічна послідовність тексту.
Домашнє завдання:
Учням необхідно самостійно відредагувати короткий текст, який містить різні типи помилок, звернувши увагу на всі аспекти редагування, що були розглянуті на уроці. Текст 3 буде надано в друкованому вигляді.
Текст 1. Підчас розробленя моделі україньської армії майбутьнього треба мати на увазі, що армія «мирного часу» після війни такої інтинсивності просто неможе залишитися такою самою за розміром. […] Правда в тому що саме люди – самостійно організований національний спротив і не дуже технологічно озброєнні сили оборони держави – зупинили наступ ворожої росії та зірвали бліц-криг.
І саме передові технології мають рішуче змінити навантажиня на людину в армії майбутьнього. Перед усім це автоматизація та роботизація армії, розвиток у ЗСУ стратигічної компоненти й нелінійних можливостей веденя війни – це дасть змогу тримати орієнтир на професійну армію нового поколіня з потужним, високо технологічним арсеналом зброї. Автоматизація озброєня та впроваджиня внього елиментів штучного інтилекту має забеспечити такий рівень, щоб у майбутьньому першими в наступ пішли не люди, а бойові роботи. І в обороні зустріли ретельно запрограмованні й добре озброєнні машини. У цифровій армії передбачена максимальна автономність дій і створиня єдиної мережі поля бою для всіх учасників – і це одна з відчутних тихнологічних периваг відчизняного війська.
Сучасні можливості розвідки, обробки інформації та перидаваня даних дадуть змогу впровадити систему ситуаційної обізнаності й автоматезовану систему управліня військами.. Оборонні спроможності мають бути підсилині розвідувальними супутниками й захищеним інтернетом беспілотною авіацією та підрозділами на земних і морських (включно з під водними) дронів.
Текст 2. Війна за реальнісьть – це комунікативна війна що ведецься шляхом формуваня цінностей, переконаннь та емоцій людей і здійсненя впливу на них.
Загалом війна є найвижчим ступинем протистояня в будь якій сфері житя з метою змінити реальнісьть у трьох просторах фізичному (земля, вода, небо), когнітивному (уявлення людини про себе, інших та світ загалом) і віртуальному.
Особливісьть віртуального простору втому що він надає можливосьті впливу і у фізичному, і в когнітивному просторах. Онлайн можна хакнути програмне забезпечиння атомної станції чи персональні данні людей, зруйнувати кретичну інфраструктуру, росташовану на землі, у воді або в повітрі. І так само тут можна впольовати душу й мозок людини.
Комунікативна війна триває бесперервно і стосуєцься кожного в буквальному сенсі.
Текст 3. Якщо ти неслужив, нестерав ноги, не розумієш як витягувати солдата з пекла як виконати дуже спецефічне завданя під час ризикованої операції – то й поставити завданя своїм підлеглим ти також незуміїш. У ССО тебе сприймають тоді, коли ти рівний: спав разом біля багатя, ділив із ними горня чаю, останю цигарку на полігоні чи на фронті. Мої переконаня незмінилися: офіцер, який небув на посаді командира групи спец призначення, невідчуватиме всієї специфіки цієї важкої й особливої служби. А щоб усе правельно спланувати, треба бути одним з вовків у зграї яку очолюєш. У нас завжди казали: «якщо ти небув молодим вовком, то досвідчиним вовчиськом уже нестаниш». (Кривонос С. Зі щитом або на щиті. Правда про війну. – К.: Брайт Букс, 2024. – 366 с.)