План-конспект уроку з музичного мистецтва у 2 кл."Осінні перевтілення" (НУШ)
Мета уроку: поглибити знання учнів про осінні перетворення,а саме про жниварські пісні, іх призначення та роль у житті народу; розвивати вокально-хорові навички, вчити дітей слухати музику у процесі різних видів музичної діяльності, формувати навички музичної грамоти; виховувати любов та повагу до людей хліборобської праці засобами народної пісні.
Музичний матеріал:
- П. І. Чайковський “Пісня косаря” (із циклу “Пори року”).
- Розспівка “Сім звуків”.
- Українська народна пісня “Як діждемо літа”.
- Сл. Т.Волгіної, муз. А. Філіпенка “Збирай урожай”.
4
І
- сім звуків;
- спів звукоряду До-мажор ( вверх і вниз);
- спів на одному звуці складами “мі, ме, ма, мо, му”;
- спів штрихом “стакатто” ( ....) складами “мі, ме, ма, мо, му” по звукоряду
До-мажор;
- виконання вокальної вправи на склад “а” (До-мажор).
Учитель зосереджує увагу учнів на темі уроку (записано на дошці), визначає
мету і
завдання уроку: поглибимо знання про призначення і роль
жниварських пісень, послухаємо музику П.І. Чайковського із циклу “Пори року”, зокрема п’єсу “Пісня косаря”, виконаємо українську народну пісню
46
‘Як діждемо літа”, розучимо пісню “Збирай урожай” (сл. Т.Волгіної, муз.
A. Філіпенка), a також продовжуватимемо формувати навички музичної
грамоти.
- Бесіда із закріплення матеріалу, вивченого на попередньому уроці.
Учитель: Усе життя українського народу відтворене у прислів’ях і приказках, казках і легендах, думах і, звичайно, народних піснях.
Пісенна творчість українського народу - невичерпне багатство і , нев’януча краса його духовної культури. Наспівність, танцювальність, яскрава емоційність і ліричність - найхарактерніші риси української нардної
музики.
Жниварькі пісні відображали життя українців у ту пору року, коли сільськогосподарські роботи добігали свого завершення. Це дуже відповідальна пора, адже у цей час хлібороб збирав плоди своєї праці, які
мали забезпечити життя
його родини на довгий період, поки земля-
годувальниця відпочивала у глибокому сні під сніговими заметами. Саме тому у цей період спостерігаємо дуже багато звичаїв, декотрі з яких збереглися і до нашого часу. На сьогодні ви мали поцікавитись про такі звичаї у своїх родинах; можливо, з додаткової літератури.
Повідомлення учнів:
- Наші пращури починали жнива дуже раненько, обов’язково в чистому одязі, з хорошим настроєм. Господар шанобливо вклонявся сонцю, господиня стинала перший пучок стебел і клала їх на перший сніп-дідух, який на Свят-вечір ставили на покуті,
- Завершували жнива тим, що останній сніп - осталець - з піснями, урочисто несли до дому власника ниви, при тім на чолі походу йшла дівчина у вінку з колосся. Нею мала бути найкраща жниця.
- А останніх колосків не стинали: їх зав’язували, заламуючи на схід сонця, закосичували квітами і червоною стрічкою. Називали ці колоски “бородою”. Землю коло “бороди” зорювали серпом, засівали вилущеним
зерном, заволочували руками, скроплювали водою, клали окраєць хліба, дрібок солі і воду, примовляючи: “Оце тобі, борода, хліб, сіль та вода”.
Учитель:I всі ці обряди обов’язково супрводжувалися піснями, які
називаються ...
Учні: жниварськими.
Учитель: Пригадаймо визначення жниварських пісень.
Учні: Жниварські пісні - це народні пісні, які виконуються під час жнив і в яких оспівується працелюбність і душевна щедрість українського народу.
Учитель: Упродовж цих місяців співаються різні жниварські пісні. Адже ви знаєте, що вони поділяються на три групи. Які?
Учні: Зажинкові, власне жниварвькі і обжинкові. {Далі учні дають визначення кожного із видів, а саме:
- зажинкові - звеличують женців та перший сніп, провіщаючи добрий урожай;
- власне жниварські — змальовують нелегку працю хліборобів;
- обжинкові - оспівують бадьорість, оптимізм, задоволення і радість від завершення найважчої пори для хлібороба - жнив).
Учитель: Зразком обжинкової пісні життєрадісного, бадьорого характеру є українська народна пісня “Як діждемо літа”.
- Виконання української народної пісні пісню всім класом./
“Як діждемо літа”. /Учні співають
Як діждемо літа”
Українська народна пісня
Швидко
/
Жи-то зе-ле- нень-ке. Ой гоп.
го-па-ка, жіі-то зе-ле- нень-ке.
-
З жита та пшениці гарні паляниці.
Всіх ми почастуєм ще і затанцюєм.
: Ой,топ, гопака, ще і затанцюєм.
Двічі
-
їжте, молодиці, з медом паляниці.
Хлопцям та дівчатам пиріжечки з маком.
Ой гоп, гопака, пиріжечки з маком!
— 4. А старій Тетяні ще й млинці в сметані,
Весело гуляйте, нас не забувайте.
Ой, гоп, гопака, нас не забувайте.
І Двічі
І Деічі
- Гра “Струм”. Відчуйте музичний струм! /Діти стають рядочком. Під час виконання пісні вони один одному мають подати руку на сильну долю. Учитель з учнями виконує 1-ий куплет голосом, пропонуючи руку сусідові точно на сильну долю. Учень повторює цей рух на наступну сильну долю, третій - четвертому, і так далі до закінчення музики./
- Вправляння у музичній грамоті.
- Самостійна робота на картинках. /Учні одержують заздалегідь підготовленне завдання, умова якого - поставити тактові риски та позначити сильну і слабкі долі./
- Перевірка завдання. /Троє учнів, по -черзі виконують вправу сольфеджування, а також тактування у розмірі 2/4. Один - ділить музичний рядок на такти, другий - позначає сильні долі, третій - слабкі долі./
- Бесіда.
Учитель: Що таке розмір?
Учень: Розмір - це порядок чергування сильних і слабких долей у такті.
Учитель: Як позначають розмір?
Учень: Розмір позначають дробом біля скрипічного ключа на початку нотного
стану.
Учитель: Що означає чисельник?
Учень; Чисельник означає кількість долей у такті (дві, три, чотири).
Учитель: Що означає знаменник?
Учень: Знаменник означає тривалість долі (четверта, восьма).
Учитель: Яка доля є сильною у розмірі 2/4?
Учень: У розмірі 2/4 сильною є перша доля.
- Відтворення ритмічного малюнку хлопками, називаючи склади ритму.
Та-Ті-Ті-Та
- Ритмічна вправа-гра “Співай і далі вистукуй”
До-ре-мі П І, ре-мі-фа П І іт.д.
8. Слухання музики. П.І. Чайковський, цикл “Пори року” ! “Пісня косаря”/.
Учитель: Музику відомого композитора Петра Ілліча Чайковського знають і люблять усі. Адже кожен музичний театр ставить його прекрасні опери і балети.
А які балети чи опери П.І.Чайковського знаєте ви?
Учні: “Лебедине озеро”, “Спляча красуня”, “Лускунчик”(балети), “Мазепа”, “Чародійка”, “Пікова дама”(опери).
Учитель: Петро Ілліч дуже любив дітей. Він часто гостював у родині своєї сестри в Україні, влаштовував прогулянки, змальовуав картини рідної
природи, розповідав цікаві історії. Композитор захоплювався природою, її красою, чарівними звуками, і ці враження передавав у музиці. До кожного з 12-ти МІСЯЦІВ він написав мелодію. Разом вони склали цикл “Пори року”. А ще подібний цикл написав італійський композитор, скрипаль Антоніо Вівальді.
Зараз ми з вами прослухаємо п’єсу “Пісня косарів” з циклу “Пори року”. Слухаючи, ви намагатиметесь уявити картину, яка відповідала б цій мелодії. А що ви уявили, про те розкажете після того, як мелодія стихне.
/Після прослуховування мелодії/
Учитель: То яку ж картину ви уявили? Які з ілюстрацій, розміщених на дошці, їй відповідають?
Учні:
- Поле, косять пшеницю косарі. Вони працюють швидко, вправно, дружно.
- День спекотний. Обличчя косарів вкрили краплини поту, бо вони
виконують нелегку працю.
- Працювали косарі до пізньої ночі. А щоб не гаяти часу на дорогу додому, спати полягали просто на полі.
- А я уявляв, як косарі після важкої праці сіли перепочити. Обід їм принесли їхні діти. Хоч і втомлені косарі, та веселі, жваво розмовляють, жартують. Бо робота йде гарно.
- А мені уявилось таке: комбайни пливуть широким полем, біля них машини, на які з комбайнів зсипається золоте зерно.
Учитель: А який характер цієї мелодії?
Учень: Спочатку мелодія дуже жвава, енергійна, грайлива, навіть урочиста, святкова. Згодом стає плавною, повільною. Це, мабуть, коли косарі втомились і сіли перепочити. А в кінці зовсім тиха.
Учитель: А який музичний супровід ви чуєте?
Учень: Фортепіано.
9. Розучування нової пісні. Сл. Т.Волгіної, муз. А. Філіпенка “Збирай урожай”.
Сл..Т.Волгіної
Помірно
77V:- S S Ь
Збирай урожай
Муз.А.Філіпенка
- Кукурудзу ми зберем. Спілих соняхів нарвем, І горох про запас — Урожай хороший в нас, Гей, так про запас — Урожай хороший в нас.
З, Ти пузатий кабачок Належав собі бочок.
Не лінуйсь, час не гай,
а в корзиночку стрибай! Гей, так, час не гай,
а в корзиночку стрибай!
А
- Прослуховування пісні у виконанні вчителя.
- Усвідомлення тексту пісні в цілому.
- Вивчення тексту першої строфи.
- Вивчення мелодії першого куплета /по фразах і в цілому, акапельно і під супровід/.
- Виконання першого куплета цілим класом.
Учитель: Отже, ми з вами сьогодні ще раз переконались , що пісні жнивно- обрядового циклу - це перш за все - похвала ниві, врожаю, сонцю, господарю.
трудівникам.
Цим пісням притаманні
простота та реалістичність.
надзвичайна щирість і лагідність. Це пісні, які передають думки та почуття
людей, розповідають про красу природи навколишнього світу за допомогою
різноманітних засобів виразності.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку