Мета: розвивати в учнів ключові та предметні компетентності, сформувати уявлення про «гомерівський період» та особливості формування полісів у Стародавній Греції, розвивати вміння аналізувати текст, робити висновки, аргументувати власну точку зору, виховувати співчуття до переможених, захоплення перед подвигом і кмітливістю, інтерес до творів давньогрецької літератури
Тема: «Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Утворення полісів. Афінський поліс».
Мета: розвивати в учнів ключові та предметні компетентності, сформувати уявлення про «гомерівський період» та особливості формування полісів у Стародавній Греції, розвивати вміння аналізувати текст, робити висновки, аргументувати власну точку зору, виховувати співчуття до переможених, захоплення перед подвигом і кмітливістю, інтерес до творів давньогрецької літератури
Завдання:
1.Проаналізувати зміст поем «Іліада» та «Одіссея»;
2.Охарактеризувати господарське та суспільне життя давніх греків за поемами Гомера «Іліада» та «Одіссея»;
3.З’ясувати особливості формування грецьких полісів;
4.Визначити позитивні та негативні наслідки реформ Солона та Клісфена, тиранії Пісістрата для демосу та аристократії.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття і терміни: агора, акрополь, поліс, аристократія, демос, тиранія
Основні дати: IX-XI ст. до н.е. – «темні віки», 800 р. до н.е. – створення «Іліади» та «Одіссеї»
Основні постаті: Гомер, Солон, Клісфен, Пісістрат
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Гра «Низка намиста» з теми «Природа і населення Стародавньої Греції»
Гра «Асоціація»
З якими крилатими висловами у вас асоціюються імена
Рольова гра
Уявіть себе гідом та туристом, щоб ви, туристе, хотіли побачити на місцях розкопок Мінойської цивілізації і що б ви, гід, розповіли про це?
Те ж саме завдання і про Ахейську цивілізацію. Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати історію Стародавньої Греції
III. Мотивація навчальної діяльності
1.Що б ви хотіли дізнатися на сьогоднішньому уроці?
2.Чому важливо знати про давньогрецьке суспільство та його особливості за творами Гомера вивчаючи історію Стародавньої Греції?
IV. Вивчення нового матеріалу
План уроку
1.Гомер та його твори «Іліада» і «Одіссея»
2.Господарське та суспільне життя давніх греків за поемами Гомера
3.Утворення давньогрецьких полісів
4.Реформи Солона та Клісфена, тиранія Пісістрата
1.Гомер та його твори «Іліада» та «Одіссея»
Отже, діти, ми з вами знаємо, що вторгнення дорійців, слабше розвинених в порівнянні з ахейцями, призвело до різкого занепаду господарства і культури в Греції. Протягом століть тут не будували кам'яних будівель, ремісничі вироби стали грубими, скоротилася торгівля, писемність була забута. Але багато збереглося в пам'яті народу.
Словник термінів
Рапсоди – співаки, які передавали усно з покоління в покоління стародавні міфи. Поети - співаки, граючи на музичних інструментах - лірах, співали про багаті кам'яні міста про подвиги і пригоди героїв, про велетнів і богів. У цих міфах і поемах багато вигадки, але також і багато історичної правди.
Ось сьогодні ми і постараємося довести, що міфи і поеми Стародавньої Греції є найважливішими джерелами з вивчення господарства, занять і суспільного життя стародавніх греків.
Бесіда з учнями
1.Про які події в історії йдеться у поемах «Іліада» та «Одіссея»?
2.Які крилаті вислови пов’язані з творами «Іліада» та «Одіссея»
Учні дізнаються і записують в зошит ще один крилатий вислів
«Ахіллесова п’ята» - вразливе місце
(відповіді учнів супроводжуються переглядом презентації по темі)
2.Господарське та суспільне життя давніх греків за поемами Гомера
Робота з підручником
Опрацювання фрагментів тексту творів Гомера у підручнику (ст.107).
Учні роблять висновки про господарську діяльність, ремесло та торгівлю стародавніх греків (опираючись на інформацію, яку вони отримали з уривків гомерівських творів)
3.Утворення давньогрецьких полісів
Робота з ілюстраціями
(на слайді презентації зображено ілюстрації грецьких полісів, учні характеризують зображення)
Словник термінів (учні записують в зошит визначення термінів)
Поліс – місто-держава, навколо якого розташовувалися декілька селищ – демів. У VIII 1т.. до н.е. в Аттиці утворилася Афінська держава. Державою правила загальна рада старійшин усіх общин – ареопаг та 9 найвищих службовців архонтів. Для захисту від ворожих нападів у центрі міста на високому пагорбі було споруджено акрополь – укріплений центр міста. Обов’язково в кожному грецькому полісі була агора – ринкова площа й місце для народних зборів, осередок суспільного життя.
4. Реформи Солона та Клісфена, тиранія Пісістрата
Робота в групах. Визначити позитивні та негативні наслідки реформ Солона, Клісфена і тиранії Пісістрата для демосу і аристократії (групам роздаються листочки з описом реформ одного із зазначених діячів)
РЕФОРМИ СОЛОНА – 1 група
1.Заборона боргового рабства і скасування усіх боргових зобов’язань.
2.Реорганізація державних органів влади. Вищим органом влади стали народні збори – еклесія, у яких мали право брати участь чоловіки, що досягли 20 років. Рада старійшин – ареопаг, що обирався з аристократів, став розглядати важкі злочини і контролювати роботу чиновників. Була створена рада 400-сот (буле), яка виконувала роль чиновників і готувала справи для обговорення на народних зборах. Запроваджено суд присяжних (гелія). Присяжним міг стати громадянин, що досяг 30 років.
3.Суспільний поділ населення. Усе населення Аттики було поділено на 4 групи за кількістю мір зерна, вина чи оливкової олії, яку мав господар.
ТИРАНІЯ ПІСІСТРАТА – 2 група
Найвідомішим афінським тираном був аристократ Пісістрат. Він приходив до влади тричі з 560 по 527 рр. до н.е. Пісістрат здійснював політику в інтересах селян і торгово-ремісничих груп демосу, виступав проти знаті. Роздавав сільській бідноті землі, конфісковані у евпатридів, позичав гроші на пільгових умовах. Організував велике громадське будівництво, що забезпечило роботою бідняків. Також він встановив державну допомогу інвалідам війни.
РЕФОРМИ КЛІСФЕНА – 3 група
1.За нього Афінська держава була поділена на 10 частин (округів). Кожен з них обирав своїх представників до Ради п’ятисот. Тобто вибори тепер проводилися не за родами, а за місцем проживання. Тобто, поділивши державу за територіальним, а не родовим принципом, реформатор ліквідував залишки родоплемінних відносин. Відтепер родова знань не впливала на залежних від неї людей.
2.Щоб уникнути встановлення тиранії, Клісфен запропонував закон про остракізм (вигнання, заслання). Щорічно громадяни збиралися для того, щоб визначити, чи немає серед них людей, які становлять собою загрозу для всіх. Люди отримували черепки (остракі), і кожен міг написати 1т.’я тієї людини, яка, на його думку, могла шкодити демократії. Якщо на одному й тому ж імені сходилося багато людей, то цю людину виганяли з міста на 10 років. Майно вигнанця не 1т.1ісковувало ся, родину не виселяли. Через 10 років вигнаний міг повернутися і користуватися правами громадянина.
3.За Клісфена найважливіші питання суспільного життя вирішувалися на загальних зборах громадян, де кожен міг висловити свою думку. Посадові особи мали звітувати перед народом. Отже, реформи Клісфена остаточно затвердили демократичний устрій в Афінах.
V. Узагальнення та систематизація набутих знань. Рефлексія
Метод «Прес»
Дайте відповідь на запитання і коротко обґрунтуйте відповідь:
Чи легко було жити простому селянину, торговцю у гомерівські часи ?
Гра «Правда-неправда»
1.Мінойська палацова цивілізація була заснована на території Лаконіки (неправда)
2.Автором «Іліади» та «Одіссеї» був історик Геродот (неправда)
3.Засновником Ахейської палацової цивілізації був Мінос (неправда)
4.Стародавня Греція знаходилася на Балканському півострові (правда)
5.Греки називали свою країну Елладою (правда)
6.Стародавня Греція омивалася трьома морями Чорним, Егейським та Середземним (неправда)
7.Демос – це знатне населення, яке проживало на території Балканського півострова (неправда)
8.Троянський кінь – це небезпечний подарунок (правда)
10.Відкрив і дослідив Мінойську палацову цивілізацію Артур Еванс (правда)
VI.Домашнє завдання
1.Опрацювати параграф 24
2.Письмово виконати завдання. Як ви розумієте вислів «У чому полягає цінність реформ Солона та Клісфена для розвитку Афінської держави».